Ухвала

від 16.12.2024 по справі 9/41

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 9/41

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,

розглянувши заяву ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH)

про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І.

від розгляду справи № 9/41

за позовом Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії наук України та Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка Національної академії наук України

до Українсько-німецького спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях; Фонд державного майна України; Дрогобицьке комунальне міське "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"

про зобов`язання повернути у власність Національної академії наук України та в оперативне управління Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка Національної академії наук України майно в натурі, передане в якості внеску до статутного фонду товариства для використання,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022, позов задоволено повністю. Зобов`язано Українсько-німецьке спільне підприємство в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" повернути у власність Національної академії наук України та в оперативне управління Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка Національної академії наук України, майно в натурі, передане в якості внеску до статутного фонду товариства для використання, а саме: адміністративно-інженерний корпус, будівлі ливарної дільниці з обладнанням, будівлі механоскладальної дільниці з обладнанням, прибудову до ливарної дільниці, обладнання лабораторії, інвентар, меблі, прилади та допоміжні засоби.

Постановою від 22.09.2022 Верховний Суд (Кролевець О. А. - головуючий; судді: Баранець О. М., Студенець В. І.) залишив без змін постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41, особа, яка не брала участі у справі, ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 апеляційну скаргу ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) задоволено. Скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 у справі № 9/41. Скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 20.04.2023 Верховний Суд (Кролевець О. А. - головуючий; судді: Баранець О. М., Студенець В. І.) скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022. Передав справу № 9/41 до Західного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 9/41 рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 02.10.2024 Верховний Суд (Студенець В. І. - головуючий, судді: Баранець О. М., Губенко Н. М.) скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 у справі № 9/41. Справу № 9/41 передав до Західного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41.

Ухвалою від 06.11.2024 Західний апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41.

24 листопада 2024 року ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 9/41.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 для розгляду справи № 9/41 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: Губенко Н. М. - головуючий; судді Кондратова І. Д., Студенець В. І.

13 грудня 2024 року на адресу Суду від ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) надійшла заява про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи № 9/41. Посилаючись на пункти 3 - 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, заявник зазначає, що:

- при розгляді касаційної скарги Заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 9/41 брали участь судді Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І.; постановою від 20.04.2023 касаційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 9/41 було задоволено; - при розгляді касаційної скарги Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії наук України та Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАНУ на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 9/41 при первинному автоматизованому розподілі справи 30.08.2024 було визначено склад колегії: Студенець В. І. - головуючий; Бакуліна С. В., Кролевець О. А., однак в подальшому, всупереч вимогам закону на підставі розпорядження В. о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.09.2024 було проведено повторний автоматизований розподіл справи та визначено склад колегії: Студенець В. І. - головуючий; Губенко Н. М., Баранець О. М.

Таким чином ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) вважає, що внаслідок безпідставного повторного автоматизованого розподілу справи було сформовано склад колегії, до якої увійшли судді, які вже перебували у складі колегії, якою раніше було прийнято постанову про задоволення касаційної скарги прокурора і під час розгляду зазначеної касаційної скарги прокурора ними знову було прийнято постанову на його користь. Тобто, на даний час для розгляду касаційної скарги ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) сформовано склад колегії, до якого увійшли судді, які вже брали участь у розгляді касаційної скарги прокурора у цій же справі та ухвалювали постанову про її задоволення. При цьому, суддя Студенець В. І. вже двічі брав участь у касаційному розгляді та двічі ухвалював судові рішення на користь прокурора, що, за твердженням ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH), свідчить про наявність заінтересованості вказаних суддів у результатах розгляду справи та про наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, тощо.

Розглянувши заяву ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І., Суд дійшов висновку про її необґрунтованість, з огляду на таке.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За змістом статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Відповідно до частин 1 та 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність чи упередженість судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, в тому рахунку надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

За суб`єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (пункти 49, 50 рішення у справі "Білуха проти України", заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006).

Відповідно об`єктивний критерій визначається серед інших аспектів:

- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);

- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", N7577/02 від 03.05.2007);

- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");

- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини 4 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Відповідно до частин 1-3 статті 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з частиною 11 статті 6 Господарського процесуального кодексу України несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в 2 статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

За приписами частини 8 статті 32 Господарського процесуального кодексу України суддею-доповідачем та головуючим суддею в колегії є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ.

При цьому, згідно із частинами 9 та 10 статті 32 Господарського процесуального кодексу України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом. Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік. Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою з числа резервних суддів.

Підпункт 2.3.25 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, визначає, що відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів. Тимчасова відсутність судді-члена колегії, як правило, не може бути підставою для зміни складу колегії суддів. У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів-членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

Пунктом 1.3. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених Постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8 встановлено, що збори суддів касаційного суду (далі - збори суддів) для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зокрема, визначають персональний склад судових палат та кількість суддів у судових палатах; визначають персональний склад постійних колегій суддів; визначають резервних суддів для кожної постійної колегії суддів строком на один рік, тощо.

Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених Постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8 у випадках, що унеможливлюють участь судді, який не є суддею-доповідачем у справі, що може перешкодити розгляду конкретної справи у строки, встановлені процесуальним законом, повторний автоматизований розподіл здійснюється за ініціативою (повідомлення або службова записка) судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату чи заступника керівника апарату в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.

З огляду на викладене, повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями відбувається лише у передбачених Законом випадках та у разі неможливості подальшої участі, що може стати перешкодою для розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законом.

З розпорядження В. о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.09.2024 № 32.2-01/2303, на яке посилається ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH), вбачається, що повторний автоматизований розподіл у справі № 9/41 було призначено у зв`язку із відпустками суддів Кролевець О. А. та Бакуліної С. В.

Крім того, рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 3 від 09.01.2024 викладено у новій редакції додаток до рішення зборів суддів Касаційного господарського суду № 2 від 08.01.2024 в частині визначення резервних суддів для постійних колегій суддів у складі судової палати щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів. Так, для постійної колегії Вронська Г. О., Губенко Н. М., Кондратова І. Д. визначено резервних суддів Бакуліна С. В., Баранець О. М., Кролевець О. А., Студенець В. І.

З протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 вбачається, що вибір відбувався серед суддів: Мамалуй О. О. , Бакуліна С. В. , Губенко Н. М., Студенець В. І., Кібенко О. Р., Баранець О. М., Кондратова І. Д., Кролевець О. А. та призначено головуючим суддю Губенко Н. М. Водночас також визначено суддю Кондратову І. Д., оскільки згідно із вищенаведеним суддя Кондратова І. Д. є членом постійної колегії у складі судової палати щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів разом із суддею Губенко Н. М . Водночас суддю Вронську Г. О. виключено за табелем, оскільки суддя Вронська Г. О. перебуває у відпустці для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду з 12.06.2024 до 11.12.2024 (Наказ Голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2024 №197-к). Отже вибір третього судді із вказаної колегії суддів відбувався автоматизованою системою із числа резервних суддів, а саме Бакуліної С. В., Баранця О. М., Кролевець О. А., Студенця В. І. з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Відтак, розподіл касаційної скарги ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 9/41 відбувся відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010, Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суду та рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 3 від 09.01.2024, які є діючими та не визнаними недійсними.

Аргументи ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) щодо того, що судді Губенко Н. М. та Студенець В. І. раніше ухвалювали постанову в цій справі про задоволення касаційної скарги прокуратури не є підставою для відводу, оскільки сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями суддів, автоматично не свідчить про упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість у справі, рішення по якій ще не прийняте. У контексті зазначеного, Суд звертає увагу на приписи частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому. Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника справи можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких його не влаштовує.

Відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Оцінивши доводи, викладені в заяві про відвід, Суд дійшов висновку, що заявлений ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) відвід суддям Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенцю В. І. є необґрунтованим, оскільки вказані у заяві про відвід обставини самі по собі та в цілому не є тими обставинами, що безумовно свідчать про упередженість та/або необ`єктивність зазначених суддів Верховного Суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи № 9/41 визнати необґрунтованою.

2. Передати матеріали касаційної скарги у справі № 9/41, наявні в касаційній інстанції, на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяви ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи № 9/41.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

В. І. Студенець