Номер провадження: 22-ц/813/2214/24
Справа № 501/475/22
Головуючий у першій інстанції Петрюченко М.І.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.12.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Таварткіладзе О.М.,
суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Фонду державного майна України, як правонаступника Державного агентства меліорації та рибного господарства України на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13 липня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства меліорації та рибного господарства України (правонаступник - Фонд державного майна України), Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» про поновлення на роботі та виплату заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд:
- скасувати наказ голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України №5-к від 17.01.2022 «Про припинення дії контракту та звільнення ОСОБА_1 »;
- державному агентству меліорації та рибного господарства України поновити ОСОБА_1 на посаді начальника (керівника) державного підприємства Морська адміністрація Чорноморського рибного порту;
- державному агентству меліорації та рибного господарства України виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18.01.2022 року по час прийняття рішення судом про поновлення згідно з середньомісячною заробітною платою у сумі 34297,66 грн.
Позов обґрунтовано тим, що наказом голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України №5-к від 17.01.2022 року «Про припинення дії контракту та звільнення ОСОБА_1 », позивача звільнено з 18.01.2022 року з посади начальника державного підприємства Морська адміністрація Чорноморського рибного порту відповідно до п.8 ч.1 статті 36 КЗпП України.
Підставою видання зазначеного наказу вказано підпункти: а), б), в), д), ї), л), н) пункту 5.3 Контракту №8 від 26.08.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та державним агентством рибного господарства України (яке перетворено у 2021 році на Державне агентство меліорації та рибного господарства України).
Крім того, підставою видання вказаного наказу зазначено подання заступника начальника управління начальника відділу управління державною власністю Управління аналізу ефективності використання та управління державною власністю Державного агентства меліорації та рибного господарства України Лариси Аврутової від 30.12.2021 №11.1/180.
Позивач стверджує, що вказаний наказ є незаконним та прийнятий з грубими порушеннями чинного законодавства на підставі завідомо неправдивого подання.
Так, в наказі про його звільнення не зазначено, що саме він не виконував, у чому виражена систематичність і яких саме порушень, які негативні наслідки він спричинив підприємству.
Вказані обставини стали підставою звернення до суду.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 13 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Скасовано наказ голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України №5-к від 17.01.2022 року «Про припинення дії контракту та звільнення ОСОБА_1 .».
Державному агентству меліорації та рибного господарства України поновити ОСОБА_1 на посаді начальника (керівника) державного підприємства Морська адміністрація Чорноморського рибного порту та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18.01.2022 року по час прийняття рішення судом про поновлення згідно з середньомісячною заробітною платою.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допущено до негайного виконання.
Стягнуто зДержавного агентствамеліорації тарибного господарстваУкраїни,Державного підприємства«Морська адміністраціяЧорноморського рибногопорту» на користь ОСОБА_1 судовий збір у рівних долях у розмірі 1984,80 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник Державного агентства меліорації та рибного господарства України Макєєв Олег Олександрович подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13 липня 2023 року скасувати частково, змінивши його наступним чином:
- викласти пункт 3 резолютивної частини рішення у наступній редакції «Фонду державного майна України, як правонаступнику Державного агентства меліорації та рибного господарства України в частині управління державним підприємством «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту», поновити ОСОБА_1 на посаді начальника (керівника) державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18.01.2022 по час прийняття рішення судом про поновлення згідно з середньомісячною заробітною платою.»;
- у пункті 5 резолютивної частини рішення виключити слова «Державного агентства меліорації та рибного господарства України»,
посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.02.2024 року замінено первісного відповідача Державне агентство меліорації та рибного господарства України на нового - Фонд державного майна України.
08.04.2024 року від Фонду державного майна України, як правонаступника попереднього скаржника-відповідача Державного агентства меліорації та рибного господарства України, надійшла апеляційна скарга від 01.04.2024 року, в якій Фонд державного майна просив рішення суду першої інстанції в частині прав та обов`язків Фонду, як правонаступника роботодавця, скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
Оскільки питання про процесуальне правонаступництво шляхом заміни первісного відповідача Державного агентства меліорації та рибного господарства України його правонаступником - Фондом державного майна України судом першої інстанції не вирішено, а фактично було вирішено Одеським апеляційним судом уже після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного агентства меліорації та рибного господарства України, колегія суддів вважає за необхідне розглянути по суті апеляційну скаргу в редакції 01.04.2024 року Фонду державного майна України, оскільки апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, яка подана Державним агентством меліорації та рибного господарства України фактично зведена до заміни покладених рішенням суду обов`язків щодо поновлення на роботі ОСОБА_1 та виплати йому середнього заробітку з Державного агентства меліорації та рибного господарства на правонаступника Фонд державного майна України.
Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 03.12.2024 року 15:30 год. учасника справи не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, належної ініціативи взяти участь у розгляді справи в режимі відео конференції не виявили та заяв про відкладення судового засідання не подавали.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Оскільки поважність причин неучасті в судовому засіданні 03.12.2024 року учасників справи судом апеляційної інстанції не встановлена, скаржник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, спір підлягає вирішенню по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи у відсутності сторін та їхніх представників при таких обставинах не є порушенням прав осіб, які не з`явилися до судового засідання, щодо забезпечення участі в судовому засіданні і доступі до правосуддя. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 361/8331/18.
Крім того, слід звернути увагу, що справа перебуває на розгляді в судах з лютого 2022 року, а в апеляційному суді з серпня 2023 року, тобто з перевищенням строків передбачених ст. ст. 210, 371 ЦПК України.
Враховуючи розумні строки розгляду апеляційної скарги, обставини які стали відомі під час апеляційного провадження, наявності у справі матеріалів достатніх для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів не вбачає перешкод для розгляду справи без явки належним чином повідомлених сторін та їхніх представників в судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У повному обсязі рішення суду першої інстанції даним вимогам не відповідає.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Задовольняючи позов, скасовуючи наказ голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України №5-к від 17.01.2022 року «Про припинення дії контракту та звільнення ОСОБА_1 », зобов`язуючи Державне агентство меліорації та рибного господарства України поновити ОСОБА_1 на посаді начальника (керівника) державного підприємства Морська адміністрація Чорноморського рибного порту та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18.01.2022 року по час прийняття рішення судом про поновлення, згідно з середньомісячною заробітною платою з допущенням рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі до негайного виконання, суд першої інстанції виходив з того, що:
- належних, допустимих та достатніх доказів умисного, винного, систематичного невиконання позивачем без поважних причин квартального та річного фінансового плану підприємства та показників контракту не надано, а рішення про звільнення позивача прийнято передчасно, за відсутності належних для того підстав, передбачених контрактом;
- скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі позивача, має наслідком стягнення на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу з 18.01.2022 року по час прийняття рішення судом про поновлення, згідно з середньомісячною заробітною платою.
Проте колегія суддів не може повністю погодитись з усіма такими висновками суду першої інстанції.
Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:
- між Держрибагенством та ОСОБА_1 , як начальником підприємства 26.08.2020 року укладено Контракт №8, згідно з підпунктом 6.1 пункту 6 якого контракт діє з 26.08.2020 року по 25.08.2024 року. Відповідно до умов п. 1.1 вказаного контракту керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а орган управління майном зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника.
Умовами пп. "в" п. 5.2 контракту визначено, що контракт припиняється до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 5.3 і 5.4 цього контракту.
Пунктом 5.3 контракту встановлено, що керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи органу управління, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі:
а) систематичного невиконання керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього цим контрактом та статутом підприємства;
б) одноразового грубого порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом та статутом, що спричинили значні негативні наслідки для підприємства (понесено збитки, виплачено штрафи і т.п.);
в) невиконання підприємством зобов`язань щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів;
д) неподання в установленому порядку на затвердження органу управління майном річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства, або порушення порядку здійснення витрат суб`єктами господарювання державного сектора економіки у разі незатвердження річних фінансових планів у встановленому порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 року №899 «Про порядок здійснення витрат суб`єктами господарювання державного сектору економіки у разі не затвердження (непогодження) річних фінансових плані у встановленому порядку»;
ї) неподання органу управління майном квартальної та річної фінансової звітності, а також квартального та річного звітів про виконання фінансового плану підприємства разом з пояснювальною запискою щодо результатів діяльності;
л) порушення законодавства щодо використання та збереження державного майна;
н) невиконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану пі (т. 1 а.с.18-25, 206-209).
До Контракту №8 від 26.08.2020 року укладено додаткову угоду №1 від 03.11.2020 року (т. 1 а.с. 211);
- наказом голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України №5-к від 17.01.2022 року «Про припинення дії контракту та звільнення ОСОБА_1 », позивача звільнено з 18.01.2022 року з посади начальника державного підприємства Морська адміністрація Чорноморського рибного порту, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Підставою видання вказаного наказу зазначено подання заступника начальника управління начальника відділу управління державною власністю Управління аналізу ефективності використання та управління державною власністю Державного агентства меліорації та рибного господарства України Лариси Аврутової від 30.12.2021 року №11.1/180 (т. 1 а.с. 17, 201);
- у поданні заступника начальника управління начальника відділу управління державною власністю Управління аналізу ефективності використання та управління державною власністю Державного агентства меліорації та рибного господарства України Лариси Аврутової від 30.12.2021 року №11.1/180 зазначено, що дії ОСОБА_1 призвели до неналежного виконання своїх обов`язків щодо управління підприємством та невиконання своїх обов`язків, зазначених у підпунктах 2.2.9, 2.2.11, 2.3.5 Контракту, що в свою чергу призвело до невиконання вимог пунктів 10.4.8, 10.4.10, 10.4.18 Статуту щодо організації господарської діяльності підприємства, спрямовану на отримання чистого прибутку та зазначено пропозицію про дострокове розірвання контракту з ОСОБА_1 на підставі підпунктів а), б), в), д), ї), л), н) пункту 5.3 Контракту №8 від 26.08.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та Державним агентством рибного господарства України (т. 1 а.с. 202-203);
- листом Одеської обласної державної адміністрації № 1/02-43/718/2-22 від 28.01.2022 року погоджено звільнення ОСОБА_1 з посади начальника ДП «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» (т. 1 а. с. 204-205);
- листами Держрибагенства від 18.01.2022 року №1-10.2-16/317-22 та №1-10.2-19/318-22 на адресу ОСОБА_1 здійснена відправка копій наказів про його звільнення (т. 1 а.с. 212-213);
- відповідно до копії витягу з інформаційної системи органів Державної податкової служби щодо стану розрахунків платника державного підприємства Морська адміністрація Чорноморського рибного порту з бюджетом та цільовими фондами станом на 20.01.2022 року підтверджено сплату податку на прибуток (т. 1 а.с. 26);
- згідно з копією довідки щодо державного підприємства Морська адміністрація Чорноморського рибного порту від 14.01.2022 року про стан прибутку від плавзасобів за період 2018-2022 роки складає 1 266 200 грн (прибуток 2020 року 399 500 грн, 2021 рік 866 700 грн) (т. 1 а.с. 86);
- відповідно до листа в.о. голови Державного агентства рибного господарства України №2-11.1016/2998-21 від 20.05.2021 року ОСОБА_1 погоджено преміальні виплати за підсумками роботи за 2020 рік (т. 1 а.с. 84);
- листом капітана ЧРП до голови Держрибагенства України №01-27/19 від 15.01.2021 року щодо проблемних питань та обґрунтованих пропозицій щодо їх вирішення, загальна сума отримання прибутку за надання послуги видачі бланків посвідчень моряка склала 1 498 800 грн (т. 1 а.с. 91-94);
- відповідно до електронних квитанцій від 19.10.2020 року, 25.10.2020 року, 26.10.2020 року, 03.11.2020 року, 02.02.2021 року, 18.02.2021 року,23.02.2021 року, 26.02.2021 року, 01.03.2021 року, 16.04.2021 року, 19.04.2021 року, 23.04.2021 року, 12.05.2021 року, 05.07.2021 року, 07.05.2021 року, 19.07.2021 року, 23.07.2021 року, 02.08.2021 року, 18.10.2021 року, 19.10.2021 року, 01.11.2021 року, 04.11.2021 року, 04.01.2022 року, 25.01.2022 року вбачається, що фінансові звіти та плани підприємства подані до Державної податкової служби України, Державної служби статистики України, Державного агентства рибного господарства (т. 1 а.с. 27-62).
Колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частин першої, сьомої статті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Спеціальним законом, який регулює трудові правовідносини та визначає механізм захисту трудових прав працівників є Кодекс законів про працю України.
Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі і матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватись за згодою сторін.
На контрактну форму трудового договору не поширюється положення ст. 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.
Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, підстави, передбачені контрактом.
Як встановлено судом між Держрибагенством та ОСОБА_1 , як начальником підприємства 26.08.2020 року укладено контракт №8, згідно з підпунктом 6.1 пункту 6 якого контракт діє з 26.08.2020 року по 25.08.2024 року.
Умовами пп. "в" п. 5.2 контракту визначено, що контракт припиняється до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 5.3 і 5.4 цього контракту.
Пунктом 5.3 контракту встановлено, що керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи органу управління, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі:
а) систематичного невиконання керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього цим контрактом та статутом підприємства;
б) одноразового грубого порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом та статутом, що спричинили значні негативні наслідки для підприємства (понесено збитки, виплачено штрафи і т.п.);
в) невиконання підприємством зобов`язань щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів;
д) неподання в установленому порядку на затвердження органу управління майном річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства, або порушення порядку здійснення витрат суб`єктами господарювання державного сектора економіки у разі незатвердження річних фінансових планів у встановленому порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 року №899 «Про порядок здійснення витрат суб`єктами господарювання державного сектору економіки у разі не затвердження (непогодження) річних фінансових плані у встановленому порядку»;
ї) неподання органу управління майном квартальної та річної фінансової звітності, а також квартального та річного звітів про виконання фінансового плану підприємства разом з пояснювальною запискою щодо результатів діяльності;
л) порушення законодавства щодо використання та збереження державного майна;
н) невиконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану пі (т. 1 а.с.18-25, 206-209).
Підставою видачі наказу голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України №5-к від 17.01.2022 року «Про припинення дії контракту та звільнення ОСОБА_1 » зазначено подання заступника начальника управління начальника відділу управління державною власністю Управління аналізу ефективності використання та управління державною власністю Державного агентства меліорації та рибного господарства України Лариси Аврутової від 30.12.2021 року №11.1/180, в якому вказано пропозицію про дострокове розірвання контракту з ОСОБА_1 на підставі підпунктів а), б), в), д), ї), л), н) пункту 5.3 Контракту №8 від 26.08.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та державним агентством рибного господарства України.
Суд правильно зазначив, що оскільки контракт не містить окремого тлумачення поняття "систематичного невиконання", то систематичним невиконанням обов`язків виходячи з визначення поняття систематичності у трудовому законодавстві (п. 3 ст. 40 КЗпП України), слід вважати неодноразове, тобто таке, що мало місце двічі та більше разів.
Врахувавши, що відповідно до п.п. а) п. 5.3 контракту керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи органу управління, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього цим контрактом та статутом підприємства, а в оскаржуваному наказі голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України №5-к від 17.01.2022 року «Про припинення дії контракту та звільнення ОСОБА_1 » не зазначено, що саме або які саме обов`язки без поважних причин не виконував ОСОБА_1 та у чому полягає систематичність такого невиконання.
У поданні заступника начальника управління начальника відділу управління державною власністю Управління аналізу ефективності використання та управління державною власністю Державного агентства меліорації та рибного господарства України Лариси Аврутової від 30.12.2021 року №11.1/180 наведені пункти контракту та статуту ДП «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту», які регламентують обов`язки керівника цього підприємства, та зазначено, що за даними показників виконання фінансового плану та Пояснювальних записок до них за 1, 2 та 3 квартали 2021 року явно виражене значне погіршення усіх показників, зокрема:
- отримання чистого прибутку у 3 кварталі, в порівнянні з плановим показником менший у 5 разів на 367 000 грн;
- собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) у 3 кварталі в порівнянні з плановим показником зменшена майже в 2 рази на 547 тис. грн;
- значне невиконання планових показників в усіх трьох кварталах в частині надходження податків до бюджету, відрахування частини чистого прибутку (ЧЧП) у 3 кварталі у 210 разів менший, ніж заплановано, відповідно це призвело до відхилення від планового показника , у сього виплат на користь державі - на 438 000 грн менше;
- витрати на оплату праці у 2-му кварталі ця сума необґрунтовано значно вища ніж у 1-му та 3-му кварталах майже на 200 000 грн;
- здійснена закупівля комп`ютерної техніки, комунікаційного та охоронного обладнання на суму 183 500 грн, що не передбачено фінансовим планом та призвело до падіння фінансових показників та збільшення адміністративних витрат;
- у довідці про банківські рахунки невірно вказані самі рахунки, на даний час на всіх підприємствах використовується IBAN код;
- за наявною інформацією танкери «Южний» та «Восточний» знаходяться у відстої та не приносять прибутку з 2018 року, а не з 2013 року, як це зазначено ОСОБА_1 у листі до ТОВ «НГЦБН».
Також у поданні заступника начальника управління начальника відділу управління державною власністю Управління аналізу ефективності використання та управління державною власністю Державного агентства меліорації та рибного господарства України Лариси Аврутової від 30.12.2021 року №11.1/180 вказано, що відповідні дії призвели до неналежного виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків щодо управління державним підприємством Морська адміністрація Чорноморського рибного порту передбачених пунктами 2.2.11 контракту № 1 від 26.08.2020 року забезпечення показників ефективного використання державного майна та прибутку, а також майнового стану Підприємства, які враховуються під час укладення контракту з керівником Підприємства, що є у державній власності (додаток № 1 до Контракту) та п. 2.3.5 Контракту (розпорядження коштами підприємства у межах компетенції), що в свою чергу кореспондується з пунктами 10.4.8, 10.4.10, 10.4,18 Статуту підприємства.
Тобто фактично наведені у поданні висновки про порушення ОСОБА_1 своїх обов`язків щодо належного управління державним підприємством Морська адміністрація Чорноморського рибного порту, які передбачені умовами Контракту та Статуту, засновані виключно на аналітиці показників виконання фінансового плану та пояснювальних записках до них за 1, 2 та 3 квартали 2021 року в частині зменшення чистого прибутку у 3-му кварталі 2021 року, збільшення собівартості продукції, невиконання показників надходження податків до бюджету, збільшення витрат на оплату праці за 1-3 квартали 2021 року.
При цьому, заперечуючи проти позову працівника щодо незаконності оскаржуваного наказу про дострокове розірвання контракту та звільнення, роботодавець ненадав будь-якихдоказів пропроведення належногоаудиту,або ревізіїдіяльності підприємства з метою підтвердження відомостей, які викладені у поданні заступника начальника управління начальника відділу управління державною власністю Управління аналізу ефективності використання та управління державною власністю Державного агентства меліорації та рибного господарства України Лариси Аврутової від 30.12.2021 року №11.1/180, яке було складено лише на підставі аналітики показників виконання фінансового плану та пояснювальних записках до них за 1, 2 та 3 квартали 2021 року, та стало підставою вже для видачі наказу головиДержавного агентства меліорації та рибного господарства України №5-к від 17.01.2022 року «Про припинення дії контракту та звільнення ОСОБА_1 ».
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки за порушення, які ставляться у вину позивачу і викладені в оскаржуваному наказі та поданні, як підставу для його звільнення, є передчасними, оскільки не підтверджені висновком аудиту або ревізії діяльності підприємства.
Також суд першої інстанції врахував наявність у матеріалах справи копії погодження Державного агентства меліорації та рибного господарства України №2-11.1-16/3317-20 від 01.06.2020 року щодо укладення договорів бербоут-чартерів стосовно катерів та танкеру, балансоутримувачем якого є підприємство, а також документів про позитивний баланс діяльності ДП «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» станом на 20.01.2022 року.
При цьому, як правильно зазначив суд відповідачем не спростовано твердження ОСОБА_1 , що жодних пояснень з приводу систематичного невиконання ним обов`язків покладених контрактом та згідно із статутом підприємства, у нього ніхто не вимагав та доказів, що позивач відмовився від надання пояснень з приводу порушення ним своїх обов`язків за контрактом і Статутом, роботодавцем до справи не надано.
Крім того, суд зауважив, що за період роботи позивача на посаді начальника жодних дисциплінарних стягнень, накладених згідно ст.147 КЗпП України останній не мав, у тому числі, з підстав невиконання фінансових планів чи показників контракту за ефективністю діяльності, або інших умов контракту.
Також, суд звернув увагу, що в матеріалах справи наявний лист в.о. голови Державного агентства рибного господарства України №2-11.1016/2998-21 від 2005.2021 року, яким ОСОБА_1 погоджено преміальні виплати за підсумками роботи за 2020 рік.
Встановивши належним чином обставини справи та надавши об`єктивну оцінку тим доказам, які містяться у справі, суд правильно зазначив про недоведеність допущення ОСОБА_1 порушеньпідпунктів а), б), в), д), ї), л), н) пункту 5.3 Контракту №8 від 26.08.2020 року, які зазначені у поданні заступника начальника управління начальника відділу управління державною власністю Управління аналізу ефективності використання та управління державною власністю Державного агентства меліорації та рибного господарства України Лариси Аврутової від 30.12.2021 року №11.1/180, на підставі якого видано наказ голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України №5-к від 17.01.2022 року «Про припинення дії контракту та звільнення ОСОБА_1 » та звільнення ОСОБА_1 з посади начальника державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» 18.01.2022 року.
Доводи апеляційної скарги в цій частині рішення суду фактично зведені лише до незгоди з висновками районного суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набуті судом висновки при вирішенні зазначених вимог або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Разом з тим колегія суддів перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині рішення суду першої інстанції про зобов`язання Державного агентства меліорації та рибного господарства України виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18.01.2022 року по час прийняття рішення судом про поновлення, згідно з середньомісячною заробітною платою виходить з такого.
Середній заробіток працівника визначається відповідно достатті 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08лютого 1995 року № 100.
Тобто при вирішенні спору про поновлення на роботі, судом, у разі задоволення вимоги про поновлення на роботі вирішується питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з визначенням його конкретного розміру, який розраховується у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08лютого 1995 року № 100.
Проте суд першої інстанції наведеного не врахував і поновивши працівника на роботі поклав на роботодавця обов`язок визначити розмір середнього заробітку поновленого на роботі працівника за час його вимушеного прогулу.
Враховуючи наведене, рішення суду в цій частині необхідно змінити.
Відповідно до пунктів 5, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року (далі Порядок), нарахування середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу проводиться, виходячи із заробітної плати за два останні повні місяці роботи, які передували місяцю звільнення.
Тобто слід визначити кількість робочих днів позивача у листопаді-грудні 2021 року.
Оскільки ОСОБА_1 обіймав посаду начальника підприємства з 5-ти денним робочим тижнем, то фактично відпрацьованих днів у листопаді та грудні 2021 року було по 22 робочих дня відповідно (за вирахуванням вихідних та додаткового вихідного 27.12.2021 року у зв`язку з тим, що святковий день 25.12.2021 року припало на суботу та це відбувалось до введення воєнного стану в країні з 24.02.2022 року).
Як вбачається з довідки Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» ОСОБА_1 виплачено за листопад 2021 року 26 083,27 грн та за грудень 2021 року 22 285,32 грн, що всього становить 48 368,59 грн, а в середньому 24 184,30 грн за місяць
Середня кількість відпрацьованих робочих днів за листопад та грудень 2021 року становить 22 робочих дні = (22 + 22) / 2.
Середньоденна заробітна плата становить 1 099 грн 29 коп. = 24 184,30 грн / 22 робочі дні.
Оскільки рішенням суду першої інстанції не визначено розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню на користь позивача, та судом першої інстанції до участі у справі не залучено Фонд державного майна України як процесуального правонаступника первісного відповідача - Державного агентства меліорації та рибного господарства України, що позбавило реальної можливості виконати рішення суду щодо поновлення на роботі, тому середній заробіток не нараховувався та не виплачувався не з вини позивача. Одеський апеляційний суд з метою поновлення прав працівника, вважає за належне визначити розмір стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь працівника з часу звільнення позивача (19.01.2022 року) і до дня ухвалення рішення апеляційним судом (03.12.2024 року).
У період з 19.01.2022 року по 03.12.2024 року включно спливло 02 роки 10 місяців та 14 днів (34,5 місяців).
Середня кількість робочих днів за вказаний період дорівнює: 34,5 * 22 = 759 робочих днів.
З 19.01.2022 року по 03.12.2024 року включно середній заробіток з час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 складає 1099,29 грн * 759 робочих днів = 834361 гривень 11 коп.
Тобто з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.01.2022 року по 03.12.2024 року у розмірі 834361 гривень 11 коп. з вирахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що Одеським апеляційним судом здійснено заміну первісного відповідача-роботодавця Державного агентства меліорації та рибного господарства України на його правонаступника Фонд державного майна України, то рішення суду першої інстанції в частині позовної вимоги про зобов`язання виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу слід змінити та зобов`язати Фонд державногомайна України,як правонаступникаДержавного агентствамеліорації тарибного господарстваУкраїнивиплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.01.2022 року по 03.12.2024 року у розмірі 834361 гривень 11 коп. з вирахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Фонду державного майна України, як правонаступника Державного агентства меліорації та рибного господарства України задовольнити частково.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13 липня 2023 року в частині позовної вимоги ОСОБА_1 прозобов`язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу змінити.
Зобов`язати Фонд державного майна України (ЄДРПОУ: 00032945), як правонаступника Державного агентства меліорації та рибного господарства України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.01.2022 року по 03.12.2024 року у розмірі 834361 гривень 11 коп. з вирахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
В інший частині рішення - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено: 16.12.2024 року.
Головуючий: О.М. Таварткіладзе
Судді: А.П. Заїкін
С.О. Погорєлова
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2024 |
Оприлюднено | 19.12.2024 |
Номер документу | 123825234 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Таварткіладзе О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні