Ухвала

від 17.12.2024 по справі 758/14594/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 758/14594/21

провадження № 61-15974ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бойков Олександр Сергійович, на рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, про визнання права власності, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, поновлення права власності, відновлення запису про державну реєстрацію права власності; позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач В. В., про визнання права власності, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, поновлення права власності, відновлення запису про державну реєстрацію права власності.

У січні 2022 року ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» задоволено. Усунуто ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС» перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1 , шляхом виселення з вказаної квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без надання їм іншого житлового приміщення. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року залишено без змін.

02 грудня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бойков О. С., через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявницею не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бойков О. С., заявлено клопотання про звільнення відсплати судового зборуза подання касаційної скарги з посиланням на те, що сплата судового збору є надмірним фінансовим тягарем для неї, оскільки вона не отримує жодного доходу, що підтверджується відповідними довідками, і доглядає за чоловіком ОСОБА_2 , який є інвалідом ІІ групи, отримує тільки пенсію та потребує постійного лікування. На підтвердження зазначеного надано довідки Форми ОК-7, Форми ОК-5 відповідно до яких у ОСОБА_1 відсутні будь-які офіційні доходи починаючи з 2009 року, а у чоловіка ОСОБА_2 - відсутні відрахування до Пенсійного фонду України з 2015 року.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС» у відзиві на касаційну скаргу, поданому 11 грудня 2024 року, вказує, що наведені заявницею на обґрунтування клопотання про звільнення від судового збору обставини викликають об`єктивні підозри щодо штучного створення враження про незадовільний фінансовий стан сторони судового процесу. Відсутність доходів протягом тривалого часу унеможливлюють підтримку життєдіяльності, оскільки на придбання продуктів, хоча б першої необхідності, потрібні кошти. Матеріали справи не містять жодного доказу про звернення скаржника до державних органів з метою отримання фінансової підтримки, субсидій тощо. Також ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС» звертає увагу на те, що, що захист інтересів скаржника здійснюється адвокатом Бойковим О. С. на підставі довіреності від 05 лютого 2023 року, посвідченої першим секретарем з консульських питань Посольства України у Швейцарській Конфедерації. Наведений документ дає підстави вважати, що ОСОБА_1 проживає у Швейцарській Конфедерації та користується професійною правничою допомогою, що також вимагає певного рівня фінансового забезпечення.

Оцінивши доводи сторін, факт сплати заявницею судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 22 108,50 грн, суд дійшов висновку, що вказані ОСОБА_1 відомості повно не характеризують майновий стан заявниці та не свідчать про відсутність у неї інших доходів чи майна (зокрема за межами України), а отже у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 відсплати судового збору за подання касаційної скаргинеобхідно відмовити.

Зі змісту касаційної скарги та її прохальної частини слідує, що заявницею оскаржується рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року та постанова Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року в частині вирішення спору за двома позовами.

У разі якщо в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду двох позовів, а заявниця не погоджується з таким рішенням у частині вирішення спору за обома пред`явленими позовами, судовий збір має сплачуватися нею так само з урахуванням результатів розгляду обох позовів.

ОСОБА_1 подала позов у цій справі у жовтні 2021 року, тому судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2021 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року становив 2 270 грн.

Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн*0,4=908 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270грн*5=11 350 грн), а за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн*0,4= 908,00 грн) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).

Розмір судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру (визнати право власності на квартиру), що із застосуванням коефіцієнту 0,8 складає 18 160,00 грн (11 350 грн*200%) та за вимогу немайнового характеру (скасування рішення про державну реєстрацію права власності)із застосуванням коефіцієнту 0,8 складає 1 452,80 грн (908 грн*200 %).

ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС» подало позов у цій справі у січні 2022 року, тому судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2022 року.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 481 грн (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).

Розмір судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви за вимогу немайнового характеру (усунення перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою), що із застосуванням коефіцієнту 0,8 складає 3 669,60 грн (2 481 грн*200 %).

Отже, судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі становить 23 282,40 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Частиною шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бойков О. С.,сформована в підсистемі «Електронний суд» та заявницею надано квитанції № 2169802, № 21669801 про доставку документів до зареєстрованих Електронних кабінетів користувачів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а саме Подільській районній у місті Києві державній адміністрації та ТОВ ФК «ДЕПТ ФІНАНС». Однак доказів надсилання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Рогач В. В. та ОСОБА_2 заявниця не надала.

За таких обставин, заявниці необхідно надати суду докази надсилання копії касаційної скарги приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Рогач В. В. та Чебаненку С. П.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.

Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бойков Олександр Сергійович, про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бойков Олександр Сергійович, на рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 31 грудня 2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом, - повернення касаційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников