Постанова від 19.03.2025 по справі 758/14594/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року

м. Київ

справа № 758/14594/21

провадження № 61-15974св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС»,

відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бойков Олександр Сергійович, на рішення Подільського районного суду міста Києва у складі судді Ковбасюк О. О. від 20 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Головачова Я. В.,

Нежури В. А., Невідомої Т. О., від 17 вересня 2024 року і виходив з такого.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач В. В., про визнання права власності, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, поновлення права власності, відновлення запису про державну реєстрацію права власності.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона та члени її сім`ї зареєстровані та проживають у єдиному житлі - квартирі АДРЕСА_1 , яка належить їй на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу Сень-Силкою І. В., реєстраційний № 5841, реєстраційне посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна № 032231 від 11 січня 2008 року.

3. Вказана квартира була предметом іпотеки відповідно до умов іпотечного договору від 28 грудня 2008 року № 5845, укладеного між нею та

АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК» з метою забезпечення виконання нею, як позичальником, умов кредитного договору № 07Ф-296 від 26 грудня 2007 року, укладеного з

АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК».

4. Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 18 березня 2014 року задоволено позов ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 07Ф-296

від 26 грудня 2007 року та стягнуто з неї на користь ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» заборгованість у загальному розмірі 648 913, 62 доларів США, що по курсу НБУ станом на 21 березня 2013 року становило 5 186 766, 56 грн. Крім того, заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2014 року задоволено позов ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 .

5. Позивачка вказувала, що 30 листопада 2020 року їй стало відомо, що її право власності на вказану квартиру порушено. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна № 274783905 від 14 вересня 2021 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54869374 від 30 жовтня 2020 року, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В., запис про право власності № 38932713 від 27 жовтня 2020 року.

6. Вважала перехід права власності на належну їй квартиру до ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» незаконним. Як їй стало відомо, 15 квітня 2019 року між ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» укладено договір про відступлення прав вимоги № 308, за яким ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» відступило право вимоги за кредитним договором № 07Ф-296 від 27 грудня 2007 року ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС». Водночас їй не було надано жодних доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні згідно з вимогами статті 517 ЦК України.

7. Також вказувала, що договір про відступлення права вимоги № 308

від 15 квітня 2019 року укладено між ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» на недійсних правах вимоги, він вчинений під впливом помилок та під впливом обману (статті 229, 230 ЦК України), оскільки відсутні відомості про відступлення права вимоги щодо кредитних зобов`язань

ОСОБА_1 . Крім того, указаний договір фактично є договором факторингу, зважаючи на те, що предметом договору є грошові вимоги до боржника, а сам по собі договір є оплатним. Водночас ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» не мало права укладати договір про відступлення права вимоги № 308 від 15 квітня 2019 року, оскільки на день укладення угоди не володіло ліцензією на здійснення валютних операцій.

8. У зв`язку з наведеним вище ОСОБА_1 стверджувала, що відповідач не міг набути право вимоги за валютним кредитним договором. Також зазначала, що у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 761/31306/21 за її позовом до ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 308 від 15 квітня 2019 року, укладеного між ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС».

9. Посилалася на те, що рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В. про державну реєстрацію права власності

№ 54869374 від 30 жовтня 2020 року прийнято за відсутності в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації, а саме: за відсутності довідки іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації.

10. Окремо позивачка звертала увагу на те, що реєстраційні дії вчинені під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а також дії арешту на квартиру та заборони її відчуження в рамках виконавчого провадження

№ 46076262.

11. З огляду на вищезазначене, позивачка вважала, що рішення приватного нотаріуса Рогача В. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54869374 від 30 жовтня 2020 року прийняте з порушенням статей 10, 18, 23, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктів 14, 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року.

12. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати за нею право власності на квартиру

АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу Сень-Силкою І. В. 28 грудня 2007 року, номер правочину 2619881, згідно з витягом з Державного реєстру правочинів № 5265551 від 28 грудня 2007 року і реєстраційним посвідченням Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна № 032231 від 11 січня 2008 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності № 54869374, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В. 30 жовтня 2020 року; скасувати державну реєстрацію права власності від 27 жовтня 2020 року, номер запису про право власності/довірчої власності: 38932713, зареєстрований за ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В.; поновити право власності, шляхом відновлення запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на єдине житло - квартиру АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу Сень-Силкою І. В. 28 грудня 2007 року, номер правочину 2619881, згідно з витягом з Державного реєстру правочинів № 5265551 від 28 грудня 2007 року і реєстраційним посвідченням Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна № 032231 від 11 січня 2008 року.

13. У січні 2022 року ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою.

14. Свої вимоги ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС» мотивувало тим, що на підставі договору № 308 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 15 квітня 2019 року та договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором

від 18 квітня 2019 року до ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» перейшли всі права кредитора та іпотекодержателя ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» за кредитним договором № 07Ф-296 від 26 грудня 2007 року та договором іпотеки від 28 грудня 2008 року № 5845, укладеними ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» з ОСОБА_1 , в тому числі право на звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , зокрема, в позасудовому порядку.

15. У зв`язку з цим та наявністю значного боргу ОСОБА_1 за кредитним договором, 27 жовтня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В. із заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки, на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку».

16. 27 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В. проведено державну реєстрацію права власності від 27 жовтня 2020 року 16:34:52, номер запису про право власності/довірчої власності: 38932713, а 30 жовтня 2020 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54869374 від 30 жовтня 2020 року 12:37:09.

17. Отже, право власності ОСОБА_1 на зазначену вище квартиру припинилося в результаті звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника, відповідно до пункту 8 частини першої статті 346 ЦК України.

18. Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та фактично проживають у спірній квартирі, ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» неодноразово направляло на їх адресу вимоги про виселення у порядку статті 40 Закону України «Про іпотеку», які не виконані.

19. Зважаючи на викладене, ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» просило суд усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні власністю, шляхом виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого житлового приміщення.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

20. Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 20 листопада

2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

21. Позов ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» задоволено. Усунуто

ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС» перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1 , шляхом виселення з вказаної квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без надання їм іншого житлового приміщення. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

22. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що первісні позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають, оскільки позивачкою не доведено протиправності рішення про державну реєстрацію права власності № 54869374, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В. 30 жовтня 2020 року, а інші вимоги позивачки є похідними та взаємопов`язаними з вимогою про визнання протиправним та скасування вказаного рішення. Водночас судом враховано, що ОСОБА_1 на день проведення реєстраційних дій займала посаду, яка в силу пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків у юридичній особі приватного права, у зв`язку з чим дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не поширювалася на неї (стаття 6 Закону). Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

23. Задовольняючи зустрічний позов ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС», суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира була придбана ОСОБА_1 за кошти, отримані за кредитним договором, в забезпечення виконання зобов`язань за яким ця квартира була передана в іпотеку банку, який відступив свої права кредитора та іпотекодержателя ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС», яке задовольнило свої вимоги у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку». Отже, реєстрація та проживання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у квартирі, яка належить на праві власності ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС», порушує права товариства, які підлягають захисту.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

24. Постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року - без змін.

25. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні первісних позовних вимог та задоволення зустрічних вимог. Враховуючи встановлені у справі № 758/9149/13-ц обставини, відсутні підстави для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 про призначення по справі експертизи давності виконання документів.

26. Апеляційний суд взяв до уваги, що рішення суду у справі № 761/31306/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, додаткової угоди та акту прийому-передачі відмовлено, а тому відсутні підстави вважати недійсним договір № 308 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений 15 квітня 2019 року між AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС».

27. Перевіряючи законність рішення про державну реєстрацію права власності № 54869374, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В. від 30 жовтня 2020 року щодо задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, з огляду на доводи ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для скасування цього рішення.

Узагальнені доводи касаційної скарги

28. 02 грудня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бойков О. С., через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

29. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вказавши, що відсутній Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема частини другої статті 203 Цивільного кодексу України, частини другої статті 18 та пункту 3 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», частини шостої статті 81, статей 82, 89 ЦПК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Також посилається на те, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання про призначення експертизи давності додаткової угоди № 1 від 23 квітня 2019 року та акту прийому-передачі № 3.1 до договору про відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги від 15 квітня 2019 року. Також суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

30. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій дійшли безпідставних висновків про відмову у задоволенні клопотання про призначення у справі експертизи давності додаткової угоди № 1 від 23 квітня 2019 року до договору № 308 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 15 квітня 2019 року, пославшись на висновки судів у справі № 758/9149/13-ц. Судами неправильно застосовано до спірних правовідносин положення частини другої статті 203, статті 204 ЦК України. Посилаючись на рішення у справі

№ 761/31306/21, суд апеляційної інстанції не вказав, як відмова у задоволенні позову про визнання недійсними договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, додаткової угоди та акту прийому-передачі впливає на призначення експертизи у цій справі. Суди попередніх інстанцій не сприяли позивачці за первісним позовом у реалізації права на доведення своїх заперечень проти доказів, наданих відповідачем.

31. Заявниця зазначає, що суди попередніх інстанцій, вказуючи на документи, які стали підставою для проведення державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, не надали жодної оцінки відсутності серед таких документів довідки іпотекодержателя за вих. № 01-02/481 від 27 жовтня 2020 року та доказів її надання в будь-який спосіб. Також беззмістовним є і посилання на розгляд скарги Міністерства юстиції України на рішення нотаріуса (№ 54869374 від 30 жовтня 2020 року), поданої скаржником, враховуючи ту обставину, що при розгляді цієї скарги про перевірку наявності такої довідки не зазначалося, як і про те, що така довідка наявна в матеріалах справи для перевірки, а саме по собі рішення Міністерства юстиції України не є підставою, що звільняє від доказування відповідно до вимог статті 82 ЦПК України.

32. Крім того, зауважує, що суди попередніх інстанцій не перевіряли доводи про те, що копія довідки іпотекодержателя за вих. 01-02/481 від 27 жовтня 2020 року не містить доказів її направлення/вручення нотаріусу, як і не надано оцінки переліку документів, поданих ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Рогачу В. В. для державної реєстрації права власності № 38932713 від 13 жовтня 2020 року, серед яких копія довідки іпотекодержателя за вих. № 01-02/481 від 27 жовтня 2020 року відсутня.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

33. Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 758/14594/21, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

34. Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

35. У поданому відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» посилається на те, що доводи заявниці про відсутність висновків щодо застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 203 ЦК України є безпідставним, а суди взагалі не застосовували вказану норму. У касаційній сказі заявниця не зазначає в чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Враховуючи обставини, встановлені у справі № 758/9149/13-ц, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи. Доводи позивачки щодо наявності підстав вважати недійсним договір про відступлення права вимоги № 308 від 15 квітня 2019 року вважає необґрунтованими. Також позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження тих обставин, що приватному нотаріусу під час проведення державної реєстрації прав на іпотечне майно не було надано довідку іпотекодержателя вих. №01-02/481 від 27 жовтня 2020 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

36. 26 грудня 2007 року між АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», правонаступником якого є ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір

№ 07Ф-296, відповідно до якого банк надав ОСОБА_3 грошові кошти

у розмірі 500 000 доларів США на строк з 26 грудня 2007 року по 27 грудня

2017 року зі сплатою за користування кредитом 12 % річних для споживчих цілей.

37. 28 грудня 2007 року між АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І. В. та зареєстрований в реєстрі за № 5845, відповідно до якого з метою забезпечення виконання кредитного договору № 07Ф-296 від 26 грудня 2007 року ОСОБА_3 передала в іпотеку двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , жилою площею

38, 00 кв. м, загальною площею 89,10 кв. м, що належала іпотекодавцю на праві приватної власності, заставною вартістю, погодженою сторонами в іпотечному договорі, у розмірі 3 282 500 грн.

38. 30 листопада 2009 року між АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 07Ф-296 від 26 грудня 2007 року, за умовами якої сторони погодили реструктуризацію кредитної заборгованості та погашення прострочених відсотків до 01 травня 2010 року без застосування штрафних санкцій, а також погодили та підписали графік погашення кредитної заборгованості в додатку № 2.

39. 06 січня 2010 року між АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору № 07Ф-296 від 26 грудня 2007 року, за умовами якої строк сплати заборгованості за кредитним договором продовжено до 15 січня 2010 року.

40. Банк виконав свої зобов`язання в повному обсязі, на підставі заяви на видачу готівки № 2 від 28 грудня 2007 року надавши позичальнику готівкою кредитні кошти у розмірі 500 000 доларів США, що в еквіваленті складало суму

2 525 000 грн.

41. Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 18 березня 2014 року у справі № 758/9149/13-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь

ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» заборгованість у загальній сумі 648 913, 62 доларів США, що по курсу НБУ станом на 21 березня 2013 року становило 5 186 766, 66 грн.

42. 27 березня 2014 року Подільським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 2607/15248/12 за позовом

ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_1 про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, яким звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» за кредитним договором № 07Ф-296 від 26 грудня 2007 року у загальній сумі 625 650, 58 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 09 жовтня 2012 року еквівалентно сумі 5 000 825, 09 грн на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28 грудня 2007 року, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , і належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 28 грудня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 5844, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

43. 15 квітня 2019 року між AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» за результатами відкритих торгів укладено договір № 308 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитним портфелем у кількості 725 кредитних договорів, відповідно до пункту 2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців, поручителів, зазначених у додатках № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки.

44. Відповідно до зазначеного договору ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» набуло усіх прав кредитора та заставодержателя за вказаним кредитним договором та договором іпотеки, укладеними AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» з ОСОБА_1 .

45. Згідно з пунктом 7.1 договору іпотеки від 28 грудня 2007 року, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання по кредитному договору в цілому або в його частині та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором в цілому або в тій чи іншій їх частині, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

46. Згідно з пунктом 7.4 договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору.

47. 20 липня 2019 року ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» направило ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень за кредитним договором, яку ОСОБА_1 не виконала.

48. 27 жовтня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В. із заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки на підставі

статті 37 Закону України «Про іпотеку».

49. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 274783905 від 14 вересня 2021 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 40254432) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54869374 від 30 жовтня 2020 року, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В., запис про право власності № 38932713 від 27 жовтня 2020 року.

50. Підставою для державної реєстрації зазначено: договір іпотеки, серія та номер: 5845, виданий 28 грудня 2007 року, видавник: ПНКМНО Сень- Селка І. В. ; договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, серія та номер: 732, виданий 18 квітня 2019 року, видавник: ПНКМНО Тетерська О. Ю.; договір про відступлення прав вимоги, серія та номер: 308, укладений 15 квітня 2019 року між AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС»; протокол електронного аукціону, серія та номер: UA-EA-2019-02-27-000125-b, виданий 22 березня 2019 року, видавник: ТБ «ПОЛОНЕКС»; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 0317004694493, виданий 26 липня 2019 року, видавник: «Укрпошта»; службовий чек, серія та номер: Е17004694493, виданий 20 липня 2019 року, видавник: «Укрпошта»; опис, серія та номер: 0317004694493, виданий 19 липня 2019 року, видавник: ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС»; вимога про усунення порушень за кредитним договором № 07Ф-ВБ, серія та номер: 10/07-19, виданий 18 липня 2019 року, видавник: ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС»; інформаційна довідка, серія та номер: КВ-2020 № 33293, виданий 23 жовтня 2020 року, видавник: КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації»; реєстр договорів, серія та номер: б/н, видавник: укладений між АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС»; звіт про оцінку предмета іпотеки, серія та номер: 18-201020-044, виданий 20 жовтня 2020 року, видавник: ТОВ «Оцінка-24».

51. 03 грудня 2020 року ОСОБА_1 подала до Міністерства юстиції України скаргу на рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В. № 54869374 від 30 жовтня 2020 року.

52. Наказом Міністерства юстиції України № 2606/7 від 29 липня 2021 року на підставі висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 11 червня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено, у зв`язку з тим, що рішення нотаріусом прийнято відповідно до вимог законодавства.

53. Центральною колегією Міністерства юстиції України встановлено, що приватним нотаріусом Рогачем В. В. відповідно до вимог статей 10, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 61 Порядку № 1127 належним чином було перевірено документи, які подавалися для державної реєстрації прав, на відповідність вимогам, встановленим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

54. 12 листопада 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» надіслало на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги про виселення у порядку статті 40 Закону України «Про іпотеку» за вих. № 01-02/937

від 12 листопада 2021 року та вих. № 01-02/938 від 12 листопада 2021 року, відповідно.

55. 04 грудня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» повторно направило на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аналогічні вимоги за

вих. № 01-02/68 та № 01-02/68-1 від 01 грудня 2021 року, які були отримані відповідачами 17 грудня 2021 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Позиція Верховного Суду

56. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

57. Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

58. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

59. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

60. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

61. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

62. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

63. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

64. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

65. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

66. Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

67. За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

68. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

69. Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

70. За частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

71. Відповідно до статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

72. За статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

73. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частини перша та друга статті 203 ЦК України).

74. Велика Палата Верховного Суду неодноразово формулювала правовий висновок щодо критеріїв розмежування договору факторингу та договору відступлення права вимоги (цесії) та судова у цій категорії справ є сталою.

75. У серпні 2021 року ОСОБА_3 зверталася до суду з позовом у справі № 761/31306/21, у якому просила визнати недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 15 квітня 2019 року № 308, додаткову угоду

від 23 квітня 2019 року № 1 до договору № 308, акт прийому-передачі від 23 квітня 2019 року № 3.1 до договору № 308 про відступлення права вимоги від 15 квітня 2019 року, укладені між AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС». У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено.

76. Верховний Суд у постанові від 26 вересня 2024 року у справі

№ 761/31306/21, погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що сторони оспорюваного договору у процедурі ліквідації банку фактично уклали договір купівлі-продажу прав вимоги, для укладення якого наявність у ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» окремої ліцензії на вчинення операцій з валютними цінностями не є необхідним. ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС»набуло право вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів і не набуло права здійснювати фінансові операції щодо боржника. Оспорюваний договір укладений з дотриманням вимог законодавства.

77. З урахуванням встановлених у справі № 761/31306/21 обставин відповідності договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги

від 15 квітня 2019 року № 308 вимогам чинного законодавства, доводи позивачки про те, що ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» не мало права укладати договір про відступлення права вимоги № 308 від 15 квітня 2019 року, оскільки на день укладення угоди не володіло ліцензією на здійснення валютних операцій, є безпідставними.

78. Також позивачкою не доведено того, що договір про відступлення права № 308 від 15 квітня 2019 року укладено між ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ДЕПТ ФІНАНС» під впливом помилок та під впливом обману (статті 229, 230 ЦК України).

79. Щодо доводів позивачки про те, що рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В. про державну реєстрацію права власності № 54869374 від 30 жовтня 2020 року прийнято за відсутності довідки іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу, слід зазначити наступне.

80. Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

81. За змістом статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

82. Підстави припинення іпотеки визначено у статті 17 Закону України «Про іпотеку», зокрема, іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання.

83. Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

84. Таким чином, реалізація права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки можлива в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою.

85. За змістом статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

86. Перевірка документів на наявність підстав, зокрема для прийняття відповідних рішень, є одним з етапів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 4 частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

87. Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

88. За змістом цієї правової норми державний реєстратор повинен встановити наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/4875/18, від 11 червня 2020 року у справі № 914/953/19).

89. Згідно з частинами другою, восьмою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

90. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

91. У пункті 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 25 грудня 2015 року № 1127, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, зазначено, що для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються:

1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами); 3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації; 4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

92. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

93. За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

94. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

95. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні первісних позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, а також докази, які містяться у матеріалах справи, обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 не надала достатніх і достовірних доказів, які б свідчили про порушення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В. вимог пункту 61 Порядку № 1127 під час здійснення реєстрації права власності № 54869374 від 30 жовтня 2020 року.

96. Під час вирішення спору судами встановлено, що відповідно до довідки іпотекодержателя щодо розміру заборгованості ОСОБА_3 загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 07Ф-296 від 26 грудня 2007 року станом на 27 жовтня 2020 року становить 11 920 731, 19 грн, а ринкова вартість предмета іпотеки згідно з висновком експертної оцінки від 20 жовтня 2020 року становить 4 211 765, 38 грн. Вказана довідка адресована приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Рогачу В. В. листом іпотекодержателя 27 жовтня 2020 року за вих. № 01-02/481 (т. 1, а. с. 147).

97. ОСОБА_1 вказаних фактів не спростовано, як і не спростовано вартості спірного іпотечного майна й наявності заборгованості перед кредитором, розмір якої встановлений судовими рішеннями.

98. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд надав належну оцінку змісту висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 11 червня 2021 року, на підставі якого Міністерством юстиції України 29 липня 2021 року № 2606/7 було прийнято рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення приватного нотаріуса № 54869374 від 30 жовтня 2020 року (т. 1, а. с. 148-152).

99. У вказаному висновку встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В. належним чином було перевірено документи, які подавалися для державної реєстрації прав, на відповідність вимогам, встановленим чинним законодавством, оскільки їх комплексність, зміст та форма відповідали вимогам законодавства у сфері державної реєстрації прав.

100. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують. Позивачка не заявляла про виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, розмір яких визначений судовими рішеннями.

101. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

102. Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі, коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

103. Статтею 106 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

104. Призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характер і ступінь ушкодження здоров`я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати (стаття 105 ЦПК України).

105. Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 липня 2024 року обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судової експертизи документів, оскільки у справі № 758/9149/13-ц суди встановили факт матеріального правонаступництва у спірних правовідносинах.

106. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів касаційної скарги по суті спору та їх відображення в оскаржених рішенні суду першої інстанції та постанові апеляційного суду (з урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження), питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, судами сторонам спору надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій.

107. Колегія суддів, надаючи оцінку судовим рішенням на предмет їх законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції. За встановлених у цій справі обставин суди правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли цілком обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні первісних позовних вимог.

108. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

109. З урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бойков Олександр Сергійович, залишити без задоволення.

2. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 листопада

2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович