Ухвала
від 16.12.2024 по справі 757/8554/20-ц
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 757/8554/20-ц

провадження № 61-16477ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративними справами і будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України про скасування розпорядження № 32 від 23 березня 2018 року про оголошення догани,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління адміністративними справами і будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання дій протиправними та скасування розпоряджень, у якому просив суд:

- дії начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Корната В. В. щодо винесення ним Розпорядження № 25 від 03 березня 2018 року «Про створення комісії по факту, який стався 23.02.2018» - визнати протиправними;

- розпорядження начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України № 25 від 03 березня 2018 року «Про створення комісії по факту, який стався 23.02.2018» - скасувати як незаконне;

- дії першого заступника начальника Управління - Глухова С. А.; заступника начальника Управління - Нестерука І. А.; заступника начальника Управління - Лазарчука Р. В.; начальника відділу утримання будинків та прибудинкових територій № 1 - Верцімаги І. В.; начальника відділу експлуатації та ремонту технологічного обладнання - Павлюка І. П. ; начальника відділу кадрів - Шалун Л. В.; заступника начальника відділу організації виробництва та договірно-правової роботи - Павлика О. М., які згідно Розпорядження № 25 від 03 березня 2018 року були у складі комісії - визнати протиправними;

- дії начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Корната В. В. щодо винесення Розпорядження № 32 від 23 березня 2018 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » - визнати протиправними;

- розпорядження начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України № 32 від 23 березня 2018 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » - скасувати, як незаконне;

- стягнути з відповідача Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України на користь позивача ОСОБА_1 витрати пов`язані з наданням йому правничої допомоги адвоката, які станом на 04 лютого 2020 року становлять 243 000,00 грн.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

11 грудня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року. Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про скасування розпорядження про оголошення догани.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справа № 757/8554/20-ц є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.

Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа має виняткове значення для учасника, який подає касаційну скаргу. Проте він не обґрунтовує в чому проявляється виняткове значення цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для учасника справи.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що був позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, чому відповідно до цього Кодексу вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді інших справ. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що була позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративними справами і будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України про скасування розпорядження № 32 від 23 березня 2018 року про оголошення догани.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення16.12.2024
Оприлюднено19.12.2024
Номер документу123851154
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії

Судовий реєстр по справі —757/8554/20-ц

Ухвала від 16.12.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Дундар Ірина Олександрівна

Постанова від 11.11.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ратнікова Валентина Миколаївна

Ухвала від 15.07.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ратнікова Валентина Миколаївна

Ухвала від 01.04.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ратнікова Валентина Миколаївна

Ухвала від 01.04.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ратнікова Валентина Миколаївна

Ухвала від 14.03.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ратнікова Валентина Миколаївна

Ухвала від 12.02.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ратнікова Валентина Миколаївна

Рішення від 13.12.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

Рішення від 13.12.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

Ухвала від 05.10.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні