Ухвала

від 18.12.2024 по справі 2-4532/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 2-4532/11

провадження № 61-16286ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2011 року, ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - комунальне підприємство «Дніпропетровське МБТІ», про припинення права на частку у спільній власності,

встановив:

У січні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власностіна частину домоволодіння.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2011 року позов задоволено.

Припинено право власності ОСОБА_1 на 1/6 частину жилого будинку літ. 3-1 у домоволодінні АДРЕСА_1 , що складає 4/100 частини цього домоволодіння в цілому.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 65 978, 00 грн компенсації за рахунок коштів, внесених на депозит ТУ ДСА у Дніпропетровській області згідно з квитанцією від 20 вересня 2011 року № ПН747.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину жилого будинку літ. 3-1 у домоволодінні АДРЕСА_1 , що складає 4/100 частини цього домоволодіння в цілому, які належали ОСОБА_1 .

В порядку розподілу судових витрат достягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 608, 78 грн судового збору, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 779, 78 грн.

01 березня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2011 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2011 року залишено без задоволення.

Не погодившисьіз вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2011 року залишено без змін.

02 грудня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2011 року, ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року у вказаній справі.

Щодо оскарження заочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2011 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року, то Верховний Суд дійшов такого висновку.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.

Ціна позову в цій справі становить 65 978, 00 грн, що станом на 01 січня 2023 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн).

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2011 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року ухвалені в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження в цій частині необхідно відмовити.

Щодо оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року слід зазначити таке.

Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заявипро перегляд заочного рішеннябез задоволення заочне рішенняможе бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року в справі № 756/11081/20 вказала, що у разі постановлення ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення об`єктом оскарженняв суді апеляційної інстанції є не ухвала про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, а безпосередньо заочне рішення, перегляд якого буде здійснюватися саме за апеляційною скаргою відповідача.

Таким чином, оскільки ухвала суду першої інстанції провідмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення була залишена без задоволення, це рішення могло бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, і таким правом відповідач скористалась.

З огляду на наведене, ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року оскарженню не підлягає, а тому Верховний Суд вважає за необхідне також відмовити у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ОСОБА_1 зазначеної ухвали.

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2011 року, ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - комунальне підприємство «Дніпропетровське МБТІ», про припинення права на частку у спільній власності.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко