Рішення

від 16.12.2024 по справі 911/2529/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2529/24

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Віра» від 03.12.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Віра», м. Київ,

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Чалишкан Україна», с. Петропавлівська Борщагівка Київської області,

про стягнення 2 422 877,82 грн.

за участю представників:

від позивача:Пулєєва О.М., адвокат, ордер серія АА №1486311 від 18.09.2024;

від відповідача:не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

рішенням Господарського суду Київської області від 29.11.2024 позов ТОВ «Будівельна компанія «Віра» задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Чалишкан Україна» на користь ТОВ «Будівельна компанія «Віра» 1 972 677,60 грн. основного боргу, 120 035,64 грн. процентів річних, 330 164,58 грн. інфляційних втрат, 29 074,53 грн. судового збору.

04.12.2024 від представника ТОВ «Будівельна компанія «Віра» до господарського суду Київської області надійшла подана через систему «Електронний суд» заява від 03.12.2024 про ухвалення додаткового рішення, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача ТОВ «Чалишкан Україна» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 200 000,00 грн.

До заяви додано копію договору про надання професійної правової допомоги від 15.02.2023, пунктами 4.2, 5.1, 5.4 якого передбачено вартість послуг за договором у фіксованому розмірі 200 000,00 грн. без ПДВ, яка сплачується клієнтом адвокату не пізніше 30 днів з дати завершення надання послуг, якою вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг; детальний опис робіт (наданих послуг), копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 02.12.2024 на суму 200 000,00 грн., та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Пулєєвої О.М.

05.12.2024 від представника відповідача ТОВ «Чалишкан Україна» через систему «Електронний суд» надійшло клопотання, у якому представник відповідача просить суд відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Заперечуючи проти поданої представником позивача заяви, відповідач твердить, що позивач не навела жодних поважних причин неможливості подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів. Крім того, відповідач зазначає, що обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт є незначним, при цьому час зазначений адвокатом є явно завищеним та не відповідає часу, що об`єктивно необхідний для надання правової допомоги у цій справі, а сам розмір гонорару є завищеним та не співмірним із ринковими цінами адвокатських послуг у м. Києві.

Відповідно до частини 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд звертає увагу на те, що у позовній заяві позивач наводив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складався із суми сплаченого судового збору та суми витрат на професійну правову допомогу 200 000,00 грн., вказував, що остаточний розмір судових витрат, копії договору та інших документів, що підтверджують їх фактичний розмір, буде подано суду в порядку та у строки, передбачені ч.8 ст. 129 ГПК України. Крім того, подібну за змістом заяву позивач подав до судових дебатів.

Суд також враховує, що у відповідності до умов договору від 15.02.2023 про надання професійної правової (правничої) допомоги Акт приймання-передачі наданих послуг, який є підставою для оплати, був підписаний 02.12.2024, у зв`язку з чим не міг бути поданий до завершення судових дебатів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.12.2024 заяву ТОВ «Будівельна компанія «Віра» від 03.12.2024 про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду на 16.12.2024. Повідомлено учасників справи про судове засідання.

У судове засідання 16.12.2024 з`явився представник позивача, відповідач не з`явився, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 1 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши подані матеріали на підтвердження понесення позивачем судових витрат на правову допомогу, суд дійшов таких висновків.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

15.02.2023 між ТОВ «Будівельна компанія «Віра» (клієнт) та адвокатом Пулєєвою О.М. (адвокат) був укладений договір про надання професійної правової (правничої) допомоги, за умовами якого:

- в порядку та на умовах, передбачених цим договором, адвокат зобов`язується надати клієнту правову (правничу) допомогу щодо стягнення з ТОВ «Чалишкан Україна» на користь клієнта заборгованості за договором поставки №1992/08 від 11.08.2021 з урахуванням інфляційного збільшення та трьох процентів річних від простроченої суми, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та компенсувати йому фактичні витрати, пов`язані з виконанням договору (п.1.1);

- датою завершення надання послуг за цим договором є дата підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (п. 4.2);

- підписання обома сторонами акту приймання-передачі наданих послуг є підтвердження факту належного надання послуг, передбачених цим договором, та безумовною підставою для оплати наданих послуг (п. 4.3);

- гонорар адвоката, тобто ціна послуг, передбачених п. 1 цього договору, складає 200 000,00 грн. без врахування ПДВ (п. 5.1);

- сторони погодили, що клієнт виплачує адвокату гонорар у розмірі зазначеному у п.5.1 цього договору, не пізніше 30 днів від дати завершення надання послуг, зазначеної у п. 4.2 цього договору (п. 5.4);

- цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом трьох років (п.9.1).

На виконання умов договору між сторонами 02.12.2024 був підписаний акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв такі послуги:

здійснення правого аналізу документів щодо виконання сторонами договору поставки №1992/08 від 11.08.2021 14 год,

підготовка первинної правової консультації щодо перспектив та шляхів стягнення заборгованості з урахуванням поточної судової практики 8 год,

зустріч та презентація правової консультації щодо перспектив та шляхів стягнення заборгованості 3 год,

складення проекту листа-вимоги вих.№21/02 від 21.02.2023 стосовно повернення передплати за договором та його відправка адресату 3,5 год,

підготовка правової консультації щодо порядку подання позову у участі в судовому розгляді справи, пояснення на зпит клієнта щодо обраного правового обґрунтування позову 4 год,

складення позовної заяви щодо стягнення з ТОВ «Чалишкан Україна» грошових коштів 16 год,

участь у судовому засіданні 21.10.2024 з урахуванням часу на дорогу 1,5 год,

участь у судовому засіданні 05.11.2024 з урахуванням часу на дорогу 1,5 год,

участь у судовому засіданні 26.11.2024 з урахуванням часу на дорогу 1,8 год,

участь у судовому засіданні 29.11.2024 з урахуванням часу на дорогу 1,5 год,

підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу 1 год,

надання адвокатом правової інформації, додаткових усних та письмових консультацій і роз`яснення з правових питань по суті справи №911/2529/24 12 год.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 18.01.2024 у справі №9901/459/21 зазначила, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, норми, якими встановлено, що «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, пропорційності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Вирішення питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтримала цей висновок.

Суд встановив, що предмет спору у справі не є складним для спеціаліста правника, не потребував складного аналізу правових норм та судової практики, а також складних розрахунків; відтак підготовка процесуальних документів не становила складності та не потребувала багато часу адвоката.

Суд вважає, що загальний обсяг витраченого адвокатом часу (67,8 годин) був суттєво завищеним для того, щоб відповідати фіксованому розміру гонорару у 200 000,00 грн.

Суд також звертає увагу, що послуга з підготовки заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною, а тому не підлягає відшкодуванню.

Вказаний висновок узгоджується із позицією ОП КГС ВС викладеною у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Суд погоджується із запереченнями відповідача, що гонорар адвоката у розмірі 200 000,00 грн. є завищеним та не співмірним із ринковими цінами адвокатських послуг у м. Києві.

Відтак, суд вважає суму судових витрат позивача на правову допомогу 20 000,00 грн. розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 232-236, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Віра» від 16.12.2024 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чалишкан Україна» (08130, Київська обл., Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4-Б, каб. 210, ідентифікаційний код 40726247)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Віра» (01601, м. Київ, вул. Спортивна, буд. 3-В, ідентифікаційний код 30953131)

20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення підписано 18.12.2024.

Суддя О.В. Конюх