Постанова

від 25.02.2025 по справі 911/2529/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2025 р. Справа№ 911/2529/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін

від позивача: Пулєєва О.М. (ордер серія АА №1544653 від 19.02.2025);

від відповідача: не з`явився,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чалишкан Україна"

на додаткове рішення господарського суду Київської області від 16.12.2024

за заявою представника товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віра" від 03.12.2024 про ухвалення додаткового рішення

у справі №911/2529/24 (суддя Конюх О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віра"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Чалишкан Україна"

про стягнення 2 422 877, 82 грн,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віра", м. Київ (далі по тексту - ТОВ "БК "Віра"), звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Чалишкан Україна" стягнення заборгованості у розмірі 2 422 877, 82 грн, з яких: 1 972 677, 60 грн - сума авансу, сплаченого за товар, який не було поставлено за договором поставки №1992/08 від 11.08.2021; 330 164, 58 грн - інфляційне збільшення (за період з вересня 2022 року по серпень 2024 року); 120 035, 64 грн - 3% річних (за період з 23.08.2022 по 01.09.2024).

Рішенням господарського суду Київської області від 29.11.2024 позов ТОВ "Будівельна компанія "Віра" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Чалишкан Україна" на користь ТОВ "Будівельна компанія "Віра" 1 972 677, 60 грн основного боргу, 120 035, 64 грн 3% річних, 330 164, 58 грн інфляційних втрат, 29 074, 53 грн судового збору.

Додатковим рішенням господарського суду Київської області від 16.12.2024 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віра" від 16.12.2024 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Чалишкан Україна" на користь ТОВ "Будівельна компанія "Віра" 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Мотивуючи додаткове рішення, суд першої інстанції зазначив, що судом не заперечується та не ставиться під сумнів вартість послуг адвоката, досягнення згоди з клієнтом щодо останніх, однак суд не вважає правомірним покладати обов`язок з оплати таких послуг у повному обсязі на відповідача в силу їх захищеності та непропорційності. Визначена позивачем вартість правничої допомоги не відповідає ринковим цінам.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ТОВ "Чалишкан Україна" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду Київської області від 16.12.2024 у справі №911/2529/24 та ухвалити нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що представник позивача до закінчення судових дебатів доказів понесення судових витрат не подав, також не подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) від 09.01.2025 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чалишкан Україна" по справі №911/2529/24 передано на розгляд раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) у складі: головуючого судді Руденко М.А., судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Чалишкан Україна" на додаткове рішення господарського суду Київської області від 16.12.2024 та призначено її до розгляду на 25.02.2025.

У судовому засідання 25.02.2025 представник позивача, заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а додаткове рішення залишити без змін.

Представник відповідача у удове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до їх електронних кабінетів через систему «Електронний суд», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа. (а.с. 180, 181, 184, 185)

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету.

Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, колегія суддів, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача у судовому засіданні 25.02.2025.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись з позовними вимогами щодо стягнення 2 422 877, 82 грн заборгованості, в позовній заяви зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу становить 200 000, 00 грн. Копію договору та інших документів що підтверджують фактичний обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість будуть надані суду в порядку та строки, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

26.11.2024 до суду першої інстанції позивачем було подано клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 200 000, 00 грн. (а.с. 97-100)

Рішенням господарського суду Київської області від 29.11.2024 у справі №911/2529/24 позовні вимоги ТОВ "Будівельна компанія «Віра» задоволено в повному обсязі, присуджено стягнути з ТОВ «Чалишкан України» заборгованість у розмірі 1 972 677, 60 грн основного боргу, 120 035, 64 грн 3% річних, 330 164, 58 грн інфляційні втрати, 29 074, 53 грн судового збору.

04.12.2024 до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, до якої додано докази в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи №911/2529/24 в розмірі 200 000, 00 грн.

Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що дотримуючись принципу реальності та розумності виконаних адвокатом робіт в межах даної справи, категорією та складністю такої справи, а також враховуючи сторону, за рахунок якої відбудеться відшкодування таких витрат на професійну правничу допомогу, суд не вважає правомірним покладати обов`язок з оплати таких послуг у повному обсязі на відповідача в силу їх непропорційності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Частинами 1, 3 ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Вимогами ст. 129 ГПК України передбачено, що у зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Згідно частин 1, 2, 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Як зазначає Верховний Суд у численних постановах, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №922/1948/19, від 12.08.2020 у справі №916/2598/19, від 30.07.2019 у справі №911/1394/18.

Як свідчать матеріали справи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду позивачем було подано:

- Ордер серія АА №1486311 від 18.09.2024 (а.с. 122);

- Договір про надання професійної правової (правничої) допомоги від 15 лютого 2023 року (а.с. 123-124);

- Детальний опис робіт (надання послуг) (а.с. 125);

- Акт приймання-передачі наданих послуг від 02.12.2024 (а.с. 126);

- Свідоцтво серія ДН №4844 від 26.07.2017 (а.с. 127).

15.02.2023 між ТОВ "Будівельна компанія "Віра" (клієнт) та адвокатом Пулєєвою О.М. (адвокат) був укладений договір про надання професійної правової (правничої) допомоги (а.с. 123-124), за умовами якого:

- в порядку та на умовах, передбачених цим договором, адвокат зобов`язується надати клієнту правову (правничу) допомогу щодо стягнення з ТОВ "Чалишкан Україна" на користь клієнта заборгованості за договором поставки №1992/08 від 11.08.2021 з урахуванням інфляційного збільшення та трьох процентів річних від простроченої суми, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та компенсувати йому фактичні витрати, пов`язані з виконанням договору (п.1.1);

- датою завершення надання послуг за цим договором є дата підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (п. 4.2);

- підписання обома сторонами акту приймання-передачі наданих послуг є підтвердження факту належного надання послуг, передбачених цим договором, та безумовною підставою для оплати наданих послуг (п. 4.3);

- гонорар адвоката, тобто ціна послуг, передбачених п. 1 цього договору, складає 200 000, 00 грн без врахування ПДВ (п. 5.1);

- сторони погодили, що клієнт виплачує адвокату гонорар у розмірі зазначеному у п.5.1 цього договору, не пізніше 30 днів від дати завершення надання послуг, зазначеної у п. 4.2 цього договору (п. 5.4);

- цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом трьох років (п.9.1).

На виконання умов договору між сторонами 02.12.2024 був підписаний акт приймання-передачі наданих послуг (а.с. 126) відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв такі послуги:

- здійснення правого аналізу документів щодо виконання сторонами договору поставки №1992/08 від 11.08.2021 - 14 год;

- підготовка первинної правової консультації щодо перспектив та шляхів стягнення заборгованості з урахуванням поточної судової практики - 8 год;

- зустріч та презентація правової консультації щодо перспектив та шляхів стягнення заборгованості - 3 год;

- складення проекту листа-вимоги вих.№21/02 від 21.02.2023 стосовно повернення передплати за договором та його відправка адресату - 3,5 год;

- підготовка правової консультації щодо порядку подання позову у участі в судовому розгляді справи, пояснення на запит клієнта щодо обраного правового обґрунтування позову - 4 год;

- складення позовної заяви щодо стягнення з ТОВ "Чалишкан Україна" грошових коштів - 16 год;

- участь у судовому засіданні 21.10.2024 з урахуванням часу на дорогу - 1,5 год;

- участь у судовому засіданні 05.11.2024 з урахуванням часу на дорогу - 1,5 год;

- участь у судовому засіданні 26.11.2024 з урахуванням часу на дорогу - 1,8 год;

- участь у судовому засіданні 29.11.2024 з урахуванням часу на дорогу - 1,5 год;

- підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - 1 год;

- надання адвокатом правової інформації, додаткових усних та письмових консультацій і роз`яснення з правових питань по суті справи №911/2529/24 - 12 год.

Відповідач проти заявлених позивачем витрат на правничу допомогу заперечував, просив відмовити позивачу у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. (а.с. 130-132)

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц).

Як зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в додатковій постанові від 11.07.2023 у справі №916/2664/21, при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, якими підтверджується надання позивачу професійної правничої допомоги у суді першої інстанції, колегія суддів погоджується з господарським судом, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 200 000, 00 грн є непропорційним та необґрунтованим.

Так, спір що виник між позивачем і відповідачем заснований на неналежному виконанні з боку відповідача умов укладеного договору, в частині поставки товару не в повному обсязі, а тому позовні вимоги ґрунтуються на поверненні коштів недопоставленого товару. За своєю складністю справа є нескладною, не потребує зібранню додаткових документів, та виникла фактично через неналежне виконання зобов`язання відповідачем, проти якого останній не заперечував.

Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції безпідставно було задоволено клопотання про стягнення коштів на правничу допомогу, оскільки позивачем до судових дебатів не подавав клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, а також докази понесення судових витрат, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, представник позивача, у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України, до судових дебатів 26.11.2024 подавав клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 97), а також після винесення рішення протягом 5 днів подав заяву про ухвалення додатного рішення з доказами понесення таких витрат. (а.с. 119-120)

З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги обсяг наданих послуг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, а також заперечення відповідача проти розміру витрат на професійну правничу допомогу, судом першої інстанції правомірно зменшено розмір заявленої до стягнення позивачем на правничу допомогу суми до 20 000, 00 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованості апеляційної скарги щодо оскарження додаткового рішення яким заяву позивача було задоволено частково, та зменшено витрати на правничу допомогу, тож апеляційний суд погоджується з додатковим рішенням господарського суду першої інстанції і підстав для його скасування або зміни не вбачає.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чалишкан Україна" на додаткове рішення господарського суду Київської області від 16.12.2024 у справі №911/2529/24 залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду Київської області від 16.12.2024 у справі №911/2529/24 залишити без змін.

Матеріали справи №911/2529/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст підписано 27.02.2025

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук