УХВАЛА
16 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/1422/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинянка"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Ковальського Віталія Деонізовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинянка"
про стягнення 783 230,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
20.11.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинянка" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 906/1422/20.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Частиною п`ятою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову, поданого у 2020 році, у цій справі є стягнення 783 230,00 грн, що менше ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ГПК України оскаржувані судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену підпунктом «а» пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що фундаментальність значення для формування єдиної правозастосовчої практики питання застосування статей 216 та 1212 Цивільного кодексу України полягає в існуванні колізії щодо їх застосування у випадках визнання недійсним договору.
Наведені заявником у касаційній скарзі доводи у контексті змісту оскаржуваного судового рішення у цій справі не є очевидно неприйнятними щодо наявності випадку, передбаченого підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 278 ГПК України, на цій стадії судового провадження, тому з огляду на викладене вище, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинянка" подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України з обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Відповідно до положень частини тринадцятої статті 8 та частини четвертої статті 301 ГПК України, перегляд оскаржуваних рішення та постанови має здійснюватися без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, оскільки ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного року.
У поданій касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови, обґрунтоване тим, що розмір грошового стягнення за судовим рішенням апеляційного суду вплине на матеріальний стан скаржника, а також існують ризики ускладнення повороту виконання рішення у разі його скасування.
Розглянувши клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваного рішення, суд відмовляє в його задоволенні, зважаючи на таке.
Положення статті 332 ГПК України надають суду касаційної інстанції право зупинити виконання (дію) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Водночас, застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави - вагомими, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої постановлено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.
Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19).
Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені належними доказами.
Однак викладене скаржником клопотання вказаним критеріям не відповідає, оскільки доводи заявника щодо запобігання наслідків, що будуть завдані внаслідок виконання судового рішення є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами, які суд міг би оцінити.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.
Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням не свідчать про автоматичну необхідність їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення.
Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.
Статтею 7 ГПК України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.
На підставі вищевказаного колегія суддів дійшла висновку, що надання стороні будь-яких переваг, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Цю ухвалу постановлено у розумні строки з урахуванням перебуванні головуючого судді на лікарняному.
Керуючись частиною тринадцятою статті 8, статтями 234, 235, 287-291, 294, частиною четвертою статті 301 ГПК України, статтею 332 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинянка" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 906/1422/20.
2. Здійснити перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 906/1422/20 у письмовому провадженні.
3. Надати учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи до 06.01.2025 з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Волинянка" у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 906/1422/20.
5. Витребувати з Господарського суду Житомирської області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 906/1422/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2024 |
Оприлюднено | 20.12.2024 |
Номер документу | 123873504 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Волковицька Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні