Постанова

від 09.11.2010 по справі 51/97

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2010 № 51/97

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Баранц я О.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представникі в:

від позивача - Чуріко ва Т.Ю.

від відповідача - Колен ський Є.В.

від ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу ОСОБА_3

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 11.08.2010

у справі № 51/97 ( )

за позовом ЗАТ "МакарОВО"

до Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про визнання недійсним кредитного договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до г осподарського суду міста Киє ва з вимогою про визнання нед ійсним кредитного договору п ро відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитува ння № 53/КЛ/2007-978 від 17.09.2007 року, уклад еного між Закритим акціонерн им товариством «Макарово» та Відкритим акціонерним товар иством комерційним банком «Н адра», з моменту укладання.

26.07.2010 року через відділ ділов одства господарського суду м іста Києва позивач подав зая ву про уточнення підстав поз овних вимог, у якій зазначає, щ о позивачем використовувала сь іноземна валюта як засіб п латежу на території України без отримання індивідуально ї ліцензії на здійснення вка заної операції та, крім того, в казану ліцензію також не бул о отримано і Відкритим акціо нерним товариством Комерцій ний банк «Надра». Також, позив ач зазначає, що необхідність визнання недійсним пунктів кредитного договору № 53/КЛ/2007-978 від 17.09.2007 року та додаткової уго ди до нього від 17.04.2008 року, якими фактично визнається конкрет них розмір процентів, що підл ягають сплаті банку, що, в свою чергу, тягне за собою необхід ність визнання кредитного до говору недійсним в цілому, ад же без цих умов вказана угода не відповідає вимогам закон у та не може задовольнити інт ереси учасників даного догов ору. Вказана заява прийнята с удом до розгляду.

Рішенням господарського с уду м. Києва від 11.08.2010 року в позо ві відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ріш енням господарського суду м. Києва від 11.08.2010 року Закрите ак ціонерне товариство «Макаро во» подало апеляційну скаргу , в якій просить рішення суду п ершої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким з адовольнити позовні вимоги.

Скаржник не погоджується з винесеним рішенням суду та з азначає, що закріплення в спі рному кредитному договорі зо бов'язання Позивача повернут и тіло кредиту та сплачувати проценти за користування кр едитними коштами в іноземній валюті, а саме в Євро, можл иве лише за умови, що дане прав о надано сторонам договору в ідповідним профільним закон одавством.

У спірному кредитному дого ворі сторонами не було дотри мано даний порядок та вираже но грошове зобов'язання викл ючно в іноземній валюті, без н аведення вираженні грошовог о зобов'язання в гривні. Вказа не призвело до необхідності здійснений розрахунків між с торонами договору в частині видачі траншів, погашення ті ла кредиту та сплаті відсотк ів за користування кредитом саме в іноземній валюті та ви користання Євро як засоб у платежу.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 21.09.2010 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного това риства «Макарово» прийнято д о розгляду та порушено апеля ційне провадження у справі № 51/97.

Розпорядженням голови Киї вського апеляційного господ арського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 19.10.2010 року представник позивача не з' явився, про місце та час судов ого засідання повідомлений н алежним чином, проте подав кл опотання про відкладення роз гляду справи, у зв' язку з чим розгляд справи було відклад ено на 09.11.2010 року.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 11.08.2010 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій про сить рішення суду першої інс танції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольн ити позовні вимоги.

Скаржник не погоджуються з винесеним рішенням суду, оск ільки судом було неповно з'яс овано обставини, що мають зна чення для справи. Висновки, ви кладені у рішенні суду, не від повідають обставинам справи . Судом були неправильно заст осовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 21.10.2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 прийнято до розгл яду та порушено апеляційне п ровадження у справі № 51/97.

В судовому засіданні 09.11.2010 ро ку, до початку розгляду справ и по суті, було залучено в якос ті третьої особи без самості йних вимог на стороні позива ча ОСОБА_3.

В судовому засіданні від тр етьої особи без самостійних вимог на стороні позивача бу в присутній ОСОБА_4

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін та третьо ї особи, всебічно і повно з' я сувавши всі фактичні обстави ни, на яких ґрунтуються довод и та заперечення сторін, об' єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив н аступне.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді пер шої інстанції та підтверджує ться матеріалами справи 17.09.2007 р оку між Відкритим акціонерни м товариством Комерційний ба нк «Надра» та Закритим акціо нерним товариством «Макаров о» укладено кредитний догові р про відкриття кредитної лі нії з вільним режимом кредит ування № 53/КЛ/2007-978, предметом яко го є порядок та умови надання відповідачем позивачу креди тних коштів в межах відкрито ї кредитної лінії.

За умовами договору банк вс тановлює ліміт заборгованос ті за кредитною лінією в сумі , яка не може перевищувати 1000000,00 Евро, термін користування кр едитною лінією встановлюєть ся з 17.09.2007 року до 17.09.2012 року (включ но), відсоткова ставка за кори стування кредитною лінією ск ладає 12,5 % річних в Евро (пп. 1.1.1. -1.1.3. п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору видач а коштів в межах кредитної лі нії здійснюється як в валюті ліміту так і в гривні після по дачі позичальником письмови х заявок на видачу траншу.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2008 року сторонами ук ладено додаткову угоду № 01 до договору № 53/КЛ/2007-978 від 17.09.2007 року, відповідно до якої відповід ач зобов' язався надати пози вачу кредитний транш в сумі 121 850,43 Евро в рамках кредитного до говору про відкриття кредитн ої лінії з вільним режимом кр едитування № 53/КЛ/2007-978 від 17.09.2007 рок у терміном з 17.04.2008 року до 17.09.2012 рок у (включно).

Пунктом 3 додаткової угоди № 01 встановлено, що відсоткова ставка за користування креди тними коштами складає 12,1 % річн их.

17.04.2008 року сторонами укладено додаткову угоду № 02 до догово ру № 53/КЛ/2007-978 в ід 17.09.2007 року, відповідно до яко ї відповідач зобов' язався н адати позивачу кредитний тра нш в сумі 121850,43 Евро в рамках кре дитного договору про відкрит тя кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 53/КЛ/2007 -978 від 17.09.2007 року терміном з 17.04.2008 ро ку до 17.09.2012 року (включно).

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарськ ого процесуального кодексу У країни апеляційний господар ський суд не зв' язаний дово дами апеляційної скарги і пе ревіряє законність і обґрунт ованість рішення місцевого г осподарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господар ського процесуального кодек су України в апеляційній інс танції справи переглядаютьс я за правилами розгляду цих с прав у першій інстанції з ура хуванням особливостей, перед бачених у цьому розділі. Апел яційний господарський суд, п ереглядаючи рішення в апеляц ійному порядку, користується правами, наданими суду першо ї інстанції.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільног о кодексу України зобов'язан ням є правовідношення, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивіль ного кодексу України підстав ами виникнення цивільних пра в та обов'язків, зокрема, є дог овори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного к одексу України договором є д омовленість двох або більше сторін, спрямована на встано влення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків .

Відповідно до статті 99 Конс титуції України грошовою оди ницею України є гривня.

При цьому, визначаючи право вий статус гривні, наведена н орма Основного Закону Україн и не встановлює сферу її обіг у та будь-яких обмежень щодо м ожливості використання в Укр аїні грошових одиниць інозем них держав.

Відповідно до ст. 192 Цивільно го кодексу України іноземна валюта може використовувати ся в Україні у випадках і в пор ядку, встановлених законом.

Частина 1 статті 533 Цивільног о кодексу України встановлює загальне правило, відповідн о до якого грошове зобов'язан ня має бути виконане у гривня х.

Разом з тим диспозиція норм и ч. 3 ст. 533 Цивільного кодексу У країни дозволяє використанн я іноземної валюти, а також пл атіжних документів в іноземн ій валюті при здійсненні роз рахунків на території Україн и за зобов'язаннями у випадка х, порядку та на умовах, встано влених законом.

Аналогічний режим викорис тання національної та інозем ної валюти при виконанні гро шових зобов' язань передбач ений і Господарським кодексо м України.

Частиною 2 статті 198 Господар ського кодексу України встан овлено, що грошові зобов'язан ня учасників господарських в ідносин повинні бути виражен і і підлягають оплаті у гривн ях; грошові зобов'язання можу ть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо с уб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства . Виконання зобов'язань, вираж ених в іноземній валюті, здій снюється відповідно до закон у.

Спеціальне законодавство України у сфері банківської діяльності та діяльності неб анківських фінансових устан ов не містить приписів, які б з абороняли банкам або іншим ф інансовим установам надават и кредити в іноземній валюті .

Згідно зі ст. 1054 Цивільного к одексу України за кредитним договором банк або інша фіна нсова установа (кредитодавец ь) зобов'язується надати грош ові кошти (кредит) позичальни кові у розмірі та на умовах, вс тановлених договором, а пози чальник зобов'язується повер нути кредит та сплатити проц енти.

Відповідно до статті 2 Закон у України «Про банки і банків ську діяльність» кошти - гро ші у національній або інозем ній валюті чи їх еквівалент.

Згідно ст. 345 Господарського кодексу України кредитні оп ерації банків полягають у ро зміщенні від свого імені, на в ласних умовах та на власний р изик залучених коштів юридич них осіб (позичальників) та гр омадян. Кредитними визнаютьс я банківські операції, визна чені як такі законом про банк и і банківську діяльність.

Положеннями ст.ст. 47, 49 Закону України «Про банки і банківс ьку діяльність» визначено оп ерації банків із розміщення залучених коштів від свого і мені, на власних умовах та на в ласний ризик як кредитні опе рації, незалежно від виду вал юти, яка використовується. Вк азані операції здійснюються на підставі банківської ліц ензії

Основним законодавчим акт ом, який регулює правовіднос ини у сфері валютного регулю вання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів У країни «Про систему валютног о регулювання і валютного ко нтролю».

Частиною 1 статті 5 Декрету К абінету Міністрів України «П ро систему валютного регулюв ання і валютного контролю» в становлено, що Національний банк України видає індивідуа льні та генеральні ліцензії на здійснення валютних опера цій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Де кретом.

При цьому, відповідно до ч. 2 с т. 5 Декрету Кабінету Міністрі в України «Про систему валют ного регулювання і валютного контролю», генеральні ліцен зії видаються комерційним ба нкам та іншим фінансовим уст ановам України, національном у оператору поштового зв'язк у на здійснення валютних опе рацій, що не потребують індив ідуальної ліцензії, на весь п еріод дії режиму валютного р егулювання.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Декрет у Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регу лювання і валютного контролю » індивідуальні ліцензії вид аються резидентам і нерезиде нтам на здійснення разової в алютної операції на період, н еобхідний для здійснення так ої операції. Індивідуальної ліцензії потребують, зокрема , такі операції, як надання і о держання резидентами кредит ів в іноземній валюті, якщо те рміни і суми таких кредитів п еревищують встановлені зако нодавством межі та використа ння іноземної валюти на тери торії України як засобу плат ежу або як застави.

Таким чином, законодавство м не встановлено терміни та с уми кредитів в іноземній вал юті як критерій їх віднесенн я до сфери дії режиму індивід уального ліцензування . Ця об ставина, з огляду на відсилоч ний характер норми Декрету, н е дозволяє поширити режим ін дивідуального ліцензування на валютні операції, пов'язан і з наданням резидентами (бан ками та іншими фінансовими у становами) кредитів в інозем ній валюті.

Національний банк України у своєму листі «Про правомір ність укладання кредитних до говорів в іноземній валюті» № 13-210/7871-22612 від 07.12.2009 року зазначив, щ о оскільки законодавством не визначено межі термінів і су м надання/одержання кредитів в іноземній валюті, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребу є індивідуальної ліцензії.

Отже, з аналізу вищенаведен их норм вбачається суд, що бан ки та інші фінансові установ и, які у встановленому порядк у отримали генеральну ліценз ію Національного банку Украї ни на здійсненну валютних оп ерацій, мають достатні юриди чні підстави та законне прав о для надання резидентам Укр аїни кредитів в іноземній ва люті.

Як вбачається з Банківсько ї ліцензії № 21, виданої Відкри тому акціонерному товариств у Комерційний банк «Надра» Н аціональним банком України 2 3.08.2002 року, відповідно до якої ві дповідачу надано право здійс нювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої ст атті 47 Закону України «Про бан ки та банківську діяльність» .

Крім того, у матеріалах спра ви наявний виданий Національ ним банком України дозвіл № 21- 2 від 04.11.2005 року на право здійсне ння операцій, визначених пун ктами 1-4 частини другої та час тиною четвертою статті 47 Зако ну України «Про банки та банк івську діяльність».

Відповідно до додатку до ць ого дозволу відповідач має п раво здійснювати, зокрема, оп ерації з валютними цінностям и щодо залучення та розміщен ня іноземної валюти на валют ному ринку України.

З вищезазначеного вбачаєт ься, що відповідач на підстав і банківської ліцензії та пи сьмового дозволу на здійснен ня операцій з валютними цінн остями має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Порядок та умови видачі Нац іональним банком України рез идентам і нерезидентам індив ідуальних ліцензій на викори стання безготівкової інозем ної валюти на території Укра їни як засобу платежу реглам ентує Положення про порядок видачі Національним банком У країни індивідуальних ліцен зій на використання іноземно ї валюти на території Україн и як засобу платежу, затвердж ене Постановою Правління Нац іонального банку України від 14.10.2004 року № 483, відповідно до пун кту 1.5 якого використання іноз емної валюти як засобу плате жу без ліцензії дозволяється , зокрема, якщо ініціатором аб о отримувачем за валютною оп ерацією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого бан ку, на здійснення яких Націон альний банк України видав йо му банківську ліцензію та пи сьмовий дозвіл на здійснення операції з валютними ціннос тями). У всіх інших випадках ви користання іноземної валюти як засобу платежу можливе ли ше за наявності ліцензії.

Отже, надання та одержання к редиту в іноземній валюті та сплата процентів за цим кред итом не потребує наявності і ндивідуальної ліцензії на ви користання іноземної валюти як засобу платежу на територ ії України у жодної зі сторін кредитного договору.

Відсутність у сторін індив ідуальної ліцензії Націонал ьного банку України не дає пі дстав для визнання недійсним и кредитних договорів, у яких містяться положення про вид ачу кредитів у іноземній вал юті та сплату відсотків за ко ристування цими кредитами ін оземною валютою.

Відсутність у необхідних в ипадках відповідних індивід уальних ліцензій може бути п ідставою лише для застування до учасників валютних відно син передбачених законодавс твом України певних заходів відповідальності.

Враховуючи вищенаведене, п оложення п. 1.1.3. п. 1.1. договору про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитуванн я № 53/КЛ/2007-978 від 17.09.2007 року не супер ечать положенням чинного зак онодавства України, що регул ює відносини у сфері кредиту вання.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господ арського кодексу України кре дитні відносини здійснюютьс я на підставі кредитного дог овору, що укладається між кре дитором і позичальником у пи сьмовій формі. У кредитному д оговорі передбачаються мета , сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погаш ення, види забезпечення зобо в'язань позичальника, відсот кові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і від повідальність сторін щодо ви дачі та погашення кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фіна нсова установа (кредитодавец ь) зобов'язується надати грош ові кошти (кредит) позичальни кові у розмірі та на умовах, вс тановлених договором, а пози чальник зобов'язується повер нути кредит та сплатити проц енти.

Отже, проаналізувавши вище зазначені норми слід зазначи ти, що Цивільний кодекс Украї ни не містить переліку істот них умов кредитного договору . Певний перелік умов наведен ий у ч. 2 статті 345 Господарськог о кодексу України.

Проте, відповідно до положе нь ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарсь кого кодексу України, істотн ими умовами цивільно-правово го договору є умова про предм ет договору; умови, що визначе ні законом як істотні або є не обхідними для договорів дано го виду; усі інші умови, щодо я ких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто зг оди.

Окрім цього, відповідно до ч . 3 статті 180 Господарського код ексу України, при укладенні г осподарського договору стор они зобов'язані у будь-якому р азі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Отже, істо тними умовами кредитного дог овору як господарського дого вору, відповідно до закону, є у мови про предмет, ціну та стро к його дії. У інших випадках, з окрема, щодо умов, що наведені в ч. 2 ст. 345 Господарського коде ксу України (зокрема, відпові дальність сторін щодо видачі та погашення кредиту), то відс утні підстави вважати їх іст отними умовами кредитного до говору.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач належним чином виконав свої зобов'яза ння, тобто надав кредитні кош ти позивачу, а позивач з свого боку прийняв виконання зобо в'язань на свою користь зі сто рони відповідача та отримав надані йому кредитні кошти.

Згідно з ст. 215 Цивільного код ексу України підставою недій сності правочину є недодержа ння в момент вчинення правоч ину стороною (сторонами) вимо г, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного Укр аїни. Недійсним також є право чин, якщо його недійсність вс тановлена законом (нікчемний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодек су України встановлено загал ьні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності пр авочину, зокрема: зміст право чину не може суперечити цьом у Кодексу, іншим актам цивіль ного законодавства, а також м оральним засадам суспільств а; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обся г цивільної дієздатності; во левиявлення учасника правоч ину має бути вільним і відпов ідати його внутрішній волі; п равочин має вчинятися у форм і, встановленій законом; прав очин має бути спрямований на реальне настання правових н аслідків, що обумовлені ним; п равочин, що вчиняється батьк ами (усиновлювачами), не може с уперечити правам та інтереса м їхніх малолітніх, неповнол ітніх чи непрацездатних діте й.

Отже, усі вищенаведені вимо ги статті 203 Цивільного кодекс у України, додержання яких є н еобхідним для чинності право чину, були дотримані сторона ми під час укладання Кредитн ого договору.

Відповідно до статті 43 ГПК У країни господарський суд оці нює докази за своїм внутрішн ім переконанням, що ґрунтуєт ься на всебічному, повному і о б' єктивному розгляді в судо вому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни, кожна сторона повинн а довести ті обставини, на які вона посилається як на підст аву своїх вимог і заперечень .

Приписами статті 34 ГПК Укра їни передбачено, що господар ський суд приймає тільки ті д окази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені п евними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

Отже, з огляду на викладене суд першої інстанції дійшов цілком законного та обґрунто ваного висновку про те, що поз овні вимоги не підлягають за доволенню.

За наведених у даній п останові обставин, колегія с уддів дійшла висновку, що від сутні підстави для зміни чи с касування рішення господарс ького суду м. Києва від 11.08.2010 рок у у справі № 51/97.

Доводи наведені пози вачем та ОСОБА_3 в апеляці йних скаргах колегією суддів до уваги не приймаються з огл яду на те, що вони є необґрунто ваними та такими, що спростов уються матеріалами справи.

На підставі викладен ого та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарсько го суду м. Києва від 11.08.2010 року у с праві № 51/97 залишити без змін, а апеляційні скарги без задов олення.

2. Справу № 51/97 повернути до господарського суду міст а Києва.

3. Копію постанови направит и сторонам та третій особі.

Головуючий суддя

Судді

11.11.10 (відправлено)