Постанова

від 10.11.2010 по справі 41/85

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2010 № 41/85

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представникі в:

позивача: Пранципал О.С. - довіреніс ть №2 від 11.01.2010 р.

відповідача: О СОБА_2 - СПД (паспорт НОМЕ Р_1 виданий 05.07.2003 р.)

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Товариства з обм еженою відповідальністю "ГЛ ОРЕКСЛТД"

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 16.07.2010

у справі № 41/85 ( .....)

за позовом Товариства з обмежен ою відповідальністю "ГЛОРЕК СЛТД"

до Фізичної особи - підп риємця ОСОБА_2

про стягнення 200219,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою від повідальністю “ГЛОРЕКС ЛТД” (далі - ТОВ “ГЛОРЕКС ЛТД”, по зивач) звернулося до Господа рського суду міста Києва з по зовом до Фізичної особи - пі дприємця ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, відповідач) про стяг нення 100 000 грн. - передплати, 98 0 00 грн. - збитків, 1 800 грн. - інф ляційних втрат та 419,17 грн. - 3% р ічних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не викон ані зобов' язання по Договор у № 008/09 від 28 травня 2009 року щодо п ридбання та передачі цукру.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 16.07.2010 р. у спр аві № 41/85 позов задоволений час тково.

Вирішено:

“Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на к ористь ТОВ “ГЛОРЕКС ЛТД” 100 000 г рн. - передплати, 1 000 грн. держа вного мита та 117 грн. 87 коп. витра т на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у.

В іншій частині позовних ви мог відмовити.”

Задовольняючи позовну вим огу щодо стягнення суми пере доплати, місцевий господарсь кий суд послався на п. 2 ст. 693 Цив ільного кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги щодо стягне ння 3% річних та інфляційних вт рат суд першої інстанції заз начив, що відповідно до ст. 625 Ци вільного кодексу України вка зані вимоги не підлягають за доволенню, оскільки ця санкц ія застосовується у випадку порушення грошових зобов' я зань, проте за договором у від повідача виникло зобов' яза ння поставити товар, тобто не грошове зобов' язання, в сво ю чергу повернення попереднь ої оплати також не є грошовим зобов' язанням, а є правовим наслідком порушення умов До говору. В зв' язку з чим відсу тні правові підстави для зас тосування наслідків, встанов лених ст. 625 Цивільного кодекс у України за порушення викон ання грошового зобов' язанн я.

Також, судом відмовлено у ст ягненні з відповідача збиткі в за ніби-то понесених позива чем, через прострочення відп овідачем виконання свого зоб ов' язання. Дана позиція обґ рунтована відсутністю всіх е лементів цивільного правопо рушення, що є обов' язковим д ля відшкодування збитків.

Не погоджуючись з рішенням , позивач звернувся до Київсь кого апеляційного господарс ького суду з апеляційною ска ргою, в якій просить рішення с касувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат і суми збитків, прийняти в нове рішення, яким вказані вимоги задовольнити.

Скарга обґрунтована тим, що при винесенні рішення судом неправильно були застосован і норми матеріального та про цесуального права, а викладе ні в ньому висновки не відпов ідають дійсним обставин спра ви.

Так, позивач вважає, що в ріш енні суд помилково дійшов ви сновку, що після простроченн я виконання зобов' язання у відповідача не виникло грошо ве зобов' язання, тому 3% річни х та інфляційні втрати не під лягають стягненню.

Також, позивач зазначає, що висновок суду першої інстанц ії щодо відмови в задоволенн і позовних вимог в частині ст ягнення збитків у вигляді сп лачених позивачем штрафних с анкцій у розмірі 33 000 грн. та упу щеної вигоди у розмірі 65 000 грн ., всього на загальну суму 98 000 г рн. є таким, що не заснований н а законі.

Відповідач у відзиві на апе ляційну скаргу зазначив, що а пеляційні вимоги вважає без підставними і такими, що задо воленню не підлягають. Однак , зазначив, що з рішенням суду першої інстанції також не по годжується в частині задовол ення позовної вимоги про стя гнення суми основної заборго ваності. Так відповідач вказ ує, що він повернув суму перед оплати позивачу у повному об сязі. При цьому з метою пред' явлення доказів, які підтвер джують повернення коштів пре дставник відповідача не одно разово просив оголосити пере рву в судовому засіданні, що с удом було проігноровано.

Посилаючись на викладене, в ідповідач просить суд апеляц ійну скаргу позивача залишит и без задоволення. Просив, так ож, рішення суду першої інста нції скасувати в частині стя гнення з відповідача суми ос новної заборгованості і відм овити в цій частині.

Ухвалою від 13.08.2010 р. апеляційн а скарга прийнята до провадж ення, розгляд справи признач ений на 05.10.2010 р. у складі головую чого судді Куровського С.В., су ддів Нєсвєтової Н.М., Рєпіної Л .О.

Розпорядженням Голови Киї вського апеляційного господ арського суду № 01-23/1/1 від 04.10.2010 р. в зв' язку із зайнятістю судд і Рєпіної Л.О. у розгляді справ у складі іншої судової колег ії для розгляду справи № 41/85 пр изначено колегію у складі го ловуючого-судді Кондес Л.О., су ддів Куровського С.В. (суддя-д оповідач), Нєсвєтової Н.М.

05.10.2010 р. суддею-доповідачем Куровським С.В. було заявле но самовідвід, який ухвалою в ід 05.2010 р. був задоволений.

Розпорядженням Голови Киї вського апеляційного господ арського суду № 01-23/1/14 від 05.10.2010 р. в зв' язку із самовідводом су дді Куровського С.В. для розгл яду справи № 41/85 призначено кол егію у складі головуючого-су дді Кондес Л.О. (суддя-доповіда ч), суддів Нєсвєтової Н.М., Тище нко А.І.

Ухвалою від 05.10.2010 р. розгляд сп рави призначений на 27.10.2010 р.

27.10.2010 р. судове засідання відк ладене на 10.11.22010 р. в зв' язку з не явкою представника відповід ача.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, відзив на неї, за слухавши пояснення представ ників сторін, перевіривши ма теріали справи, колегія судд ів встановила наступне.

28 травня 2009 року між ТОВ “ГЛОР ЕКС ЛТД”, іменоване надалі “Д овіритель” (позивач) та Фізич ною особою - підприємцем О СОБА_2, іменоване надалі “По вірений” (відповідач) був укл адений договір № 008/09 (далі - до говір), відповідно до пункту 1. 1 якого довіритель доручає, а п овірений бере на себе зобов' язання закупити цукор - піс ок (надалі - товар), в поліпро піленовій мішкотарі вагою 50 к г. кожен, що наведено в Додатку № 1 до даного договору для дов ірителя на загальну суму 100 000 г рн. шляхом укладення від імен і та за рахунок довірителя де кілька договорів купівлі-про дажу з третіми особами (далі - продавець, продавці).

Відповідно до пункту 1.2 дого вору доручення вважається ви конаним після передачі повір еним довірителеві товару та відповідної документації на нього.

Згідно з пунктом 1.3 договору ціна, кількість, якість товар у та термін поставки узгоджу ється сторонами та фіксуєтьс я у Додатку № 1 до даного догов ору. Усі підписані сторонами додатки є невід' ємною част иною даного договору.

Пунктом 2.1 договору сторони узгодили, що повірений зобов ' язаний:

- виконати дане йому доручен ня у відповідності до вказів ок довірителя, передбачених даним Договором та додатками до нього, а також даних йому о станнім додатково в письмові й формі;

- провести моніторинг ринку та визначити заводи - поста чальники цукру - піску;

- провести переговори з пост ачальниками та вибрати найкр ащі умови;

- укласти один або декілька договорів від імені довірите ля;

- своєчасно підготовити та н аправити довірителеві для пі дписання акт приймання - пер едачі товару та послуг по вик онанню доручення (акт);

- повідомляти довірителя на його вимогу всі відомості до хід виконання доручення та і нші;

Відповідно до пункту 3.1 дого вору довіритель зобов' язан ий:

- видати повіреному довірен ість на вчинення юридичних д ій, визначених у п. 1.1 цього дого вору;

- забезпечити повіреного ко штами, необхідними для викон ання доручення;

- відшкодувати повіреному ф актичні витрати, які були нео бхідні для виконання доручен ня;

- у триденний термін прийнят и від повіреного звіт про вик онання доручення, надані ним документи, а також все отрима не за даним Договором;

- виплатити повіреному вина городу.

Згідно до пунктом 7.1 договор у довіритель у триденний тер мін з дня отримання вимог пов іреного, платіжним доручення м перераховує повіреному сум и, необхідної для виконання д оручення.

Пунктом 7.2 договору сторони узгодили, що довіритель плат іжним дорученням перерахову є повіреному належну винагор оду у триденний термін після виникнення в останнього пра ва на винагороду.

Позивач на виконання умов д оговору у відповідності до п огодженої між сторонами спец ифікації 02.06.2009 року перерахува в на розрахунковий рахунок в ідповідача грошові кошти в с умі 100 000 грн., що засвідчується б анківською випискою від 02.09.2009 р оку та платіжним дорученням № 112 від 02.06.2009 року на суму 100 000 грн.

Відповідно до пункту 10.1 дого вору повірений зобов' язани й виконати доручення довірит еля в термін не пізніше 29 груд ня 2009 року, якщо інше не передба чено додатковою угодою.

Відповідач цукор у встанов лені п. 10.1 договору строки не по ставив та передплату у розмі рі 100 000 грн. не повернув.

Згідно з пунктом 10.2 договору у випадку невиконання зобов ' язань у строк встановлений п. 10.1 цього договору повірений у 10 (десятиденний) термін пове ртає суму зазначену в п. 1.1 дові рителю.

З матеріалів справи вбачає ться, що відповідач на день пр ийняття рішення умови догово ру не виконав, суму передопла ти позивачу не повернув.

Заслухавши учасників судо вого процесу, перевіривши юр идичну оцінку встановлених с удом фактичних обставин спра ви та її повноту, колегія судд ів вважає, що апеляційна скар га підлягає частковому задов оленню з наступних підстав.

Відповідно до статей 99, 101 ГПК України, в апеляційній інста нції справи переглядаються з а правилами розгляду цих спр ав у першій інстанції з ураху ванням особливостей, передба чених у цьому розділі. Апеляц ійний господарський суд, пер еглядаючи рішення в апеляцій ному порядку, користується п равами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегля ду справи апеляційний господ арський суд за наявними у спр аві і додатково поданими док азами повторно розглядає спр аву. Додаткові докази прийма ються судом, якщо заявник обґ рунтував неможливість їх под ання суду першої інстанції з причин, що не залежали від ньо го. Апеляційний господарськи й суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги і переві ряє законність і обґрунтован ість рішення місцевого госпо дарського суду у повному обс язі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розгляда ються вимоги, що не були предм етом розгляду в суді першої і нстанції.

Внаслідок укладання спірн ого договору між сторонами з гідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні пр ава та обов' язки. Оскільки м іж сторонами по справі склал ися господарські правовідно сини, то до них слід застосову вати положення Господарсько го кодексу України як спеціа льного акту законодавства, щ о регулює правовідносини у г осподарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункт у 1 ст. 193 Господарського кодекс у України, до виконання госпо дарських договорів застосов уються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України, зобо в' язання має виконуватись н алежним чином відповідно до умов договору та вимог Цивіл ьного кодексу України, інших актів цивільного законодавс тва, а за відсутності таких ум ов та вимог - відповідно до з вичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно став ляться.

Статтею 527 Цивільного кодек су України визначено, що борж ник зобов' язаний виконати с вій обов' язок, а кредитор - прийняти виконання особисто , якщо інше не встановлено дог овором або законом, не виплив ає із суті зобов' язання чи з вичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Циві льного кодексу України, зміс т договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд с торін і погоджені ними, та умо ви, які є обов' язковими відп овідно до актів цивільного з аконодавства.

Відповідно до 193 Господарсь кого кодексу України, суб' є кти господарювання та інші у часники господарських відно син повинні виконувати госпо дарські зобов' язання належ ним чином відповідно до зако ну, інших правових актів, дого вору, а за відсутності конкре тних вимог щодо виконання зо бов' язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звич айно ставляться. Кожна сторо на повинна вжити усіх заході в, необхідних для належного в иконання нею зобов' язання, враховуючи інтереси другої с торони та забезпечення загал ьногосподарського інтересу .

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільног о кодексу України, якщо у зобо в' язанні встановлений стро к (термін) його виконання, то в оно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодекс у України встановлює, що одно стороння відмова від зобов' язання або одностороння змін а його умов не допускається, я кщо інше не встановлено дого вором або законом.

Згідно п. 2 ст. 693 Цивільного ко дексу України, якщо продавец ь який одержав суму попередн ьої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупец ь має право вимагати передан ня оплаченого товару або пов ернення суми попередньої опл ати.

Твердження відповідача ст осовно того, що місцевим госп одарським судом неправомірн о задоволена позовна вимога про стягнення суми передопла ти, оскільки вказана заборго ваність була повернута відпо відачем, судовою колегією не може бути прийнята до уваги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції суд ове засідання в даній справі проводилось неодноразово, а саме: 12.04.2010 р., 30.04.2010 р., 21.05.2010 р., 18.06.2010 р. та 1 6.07.2010 р. Таким чином, відповідач неодноразово мав можливість надати суду першої інстанці ї докази повернення ним суми передоплати за договором, що зроблено ним не було.

Як вже зазначалось раніше, в ідповідно до статті 101 ГПК Укр аїни, суд апеляційної інстан ції не приймає додаткові док ази, якщо заявник не обґрунту вав неможливість їх подання суду першої інстанції з прич ин, що не залежали від нього.

Відповідач не надав судові й колегій обґрунтування непо дання ним вказаних доказів м ісцевому господарському суд у, крім того, свідчення, які по данні, відібрані 08.11.2010 р., тобто в же після прийняття оскаржува ного рішення та без попередж ення свідків про кримінальну відповідальність за дачу за відомо неправдивих показань та відмову від давання показ ань, відповідно до ст.ст. 384, 385 Кр имінального кодексу України . Враховуючи вказане, твердже ння відповідача про повернен ня ним суми передоплати судо м до уваги не приймаються.

Таким чином, зважаючи на вст ановлені факти та вимоги вищ езазначених правових норм, г осподарський суд першої інст анції дійшов вірного висновк у, що позовні вимоги в частині стягнення передплати нормат ивно та документально доведе ні, а тому підлягають задовол енню повністю в сумі 100 000 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільно го кодексу України боржник н е звільняється від відповіда льності за неможливість вико нання ним грошового зобов' я зання.

Боржник, який прострочив ви конання грошового зобов' яз ання, на вимогу кредитора зоб ов' язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також 3% річ них від простроченої суми, як що інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись ст. 625 Цивільного к одексу України, позивач нара хував та просив стягнути з ві дповідача 3% річних в сумі 419,17 гр н. та інфляційні втрати в сумі 1 800 грн.

Судова колегія не погоджує ться з висновком суду першої інстанції щодо відмови у зад оволенні даної вимоги з огля ду на наступне:

Відповідно до частини друг ої статті 625 Цивільного кодекс у України, боржник, який прост рочив виконання грошового зо бов' язання, на вимогу креди тора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахуванням вст ановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а та кож три проценти річних від п ростроченої суми, якщо інший розмір процентів не встанов лений договором або законом.

Суд першої інстанції, посил аючись на позицію Постанов В ГСУ № 14/174-06 від 01.11.2006 року, № 45/241-05 від 14.03.2006 року, № 37/649 від 17.12.2008 року зазна чає, що обов' язок відповіда ча повернути суму передоплат и не є грошовим зобов' язанн ям, тому застосування ч. 2 ст. 625 Ц ивільного кодексу України, в даному випадку не можливе.

Однак, судом не враховано то го, що в договорі № 008/09 від 28.05.2009 р. пунктом 10.2 прямо передбачено, що у випадку невиконання зоб ов' язань у строк встановлен ий п. 10.1 (тобто, до 29.12.2009 р.) повірени й (відповідач) у 10-денний термі н повертає суму зазначену в п . 1.1. Довірителю.

Даний пункт договору, в разі невиконання відповідачем ум ов договору, визначає обов' язок відповідача повернути с уму передоплати вже як грошо ве зобов' язання. Таким чино м, відповідач зобов' язаний сплатити позивачу, відповідн о до вимог ст. 625 Цивільного код ексу України суму 3% річних та інфляційних втрат за кожен д ень прострочки виконання зоб ов' язання.

Враховуючи викладене, вказ ана позовна вимога також під лягає задоволенню, тобто ріш ення в цій частині має бути ск асоване.

Оскаржене рішення в частин і стягнення з відповідача зб итків скасуванню, також не пі длягає, з огляду на наступне.

Позивач нарахував та проси ть стягнути з відповідача зб итки в сумі 98 000 грн., які склада ються з упущеної вигоди в роз мірі 65 000,00 грн. та з додаткових у витрат в розмірі 33 000,00 грн. у виг ляді штрафних санкцій, які бу ли понесені позивачем, у зв' язку з несвоєчасним виконанн ям своїх зобов' язань відпов ідачем.

Відповідно до пункту 1 статт і 611 Цивільного кодексу Україн и у разі порушення зобов' яз ання настають правові наслід ки, встановлені договором аб о законом, зокрема, відшкодув ання збитків та моральної шк оди.

Статтею 224 Господарського к одексу України встановлено, що учасник господарських від носин, який порушив господар ське зобов' язання або устан овлені вимоги щодо здійсненн я господарської діяльності, повинен відшкодувати завдан і цим збитки суб' єкту, права або законні інтереси якого п орушено. Під збитками розумі ються витрати, зроблені упра вненою стороною, втрата або п ошкодження її майна, а також н е одержані нею доходи, які упр авнена сторона одержала б у р азі належного виконання зобо в' язання або додержання пра вил здійснення господарсько ї діяльності другою стороною .

Відповідно до статті 22 Циві льного кодексу України, особ а, якій завдано збитків у резу льтаті порушення її цивільно го права, має право на їх відшк одування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у з в' язку зі знищенням або пош кодженням речі, а також витра ти, які особа зробила або муси ть зробити для відновлення с вого порушеного права (реаль ні збитки), доходи, які особа м огла б реально одержати за зв ичайних обставин, якби її пра во не було порушене (упущена в игода).

Пунктом 1 статті 225 Цивільног о кодексу України передбачен о, що до складу збитків, що під лягають відшкодуванню особо ю, яка допустила господарськ е правопорушення, включаютьс я, зокрема, вартість втрачено го, пошкодженого або знищено го майна, визначена відповід но до вимог законодавства; до даткові витрати (штрафні сан кції, сплачені іншим суб' єк там, вартість додаткових роб іт, додатково витрачених мат еріалів тощо), понесені сторо ною, яка зазнала збитків внас лідок порушення зобов' язан ня другою стороною; неодержа ний прибуток (втрачена вигод а), на який сторона, яка зазнал а збитків, мала право розрахо вувати у разі належного вико нання зобов' язання другою с тороною; матеріальна компенс ація моральної шкоди у випад ках, передбачених законом.

Для застосування такої мір и відповідальності, як відшк одування збитків, потрібна н аявність повного складу циві льного правопорушення, зокре ма наявність протиправної по ведінки, дія чи бездіяльніст ь особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); прич инний зв' язок між протиправ ною поведінкою та збитками; в ина правопорушника.

Відповідно до статті 623 Циві льного кодексу України боржн ик, який порушив зобов' язан ня, має відшкодувати кредито рові завдані цим збитки. Розм ір збитків, завданих порушен ням зобов' язання, доказуєть ся кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущен ої вигоди) враховуються захо ди, вжиті кредитором щодо їх о держання.

Обов' язок відшкодування збитків є загальною формою ц ивільно-правової відповідно сті, яка настає для боржника в наслідок порушення ним зобов ' язання.

Відшкодування збитків мож е бути покладено на відповід ача лише при наявності перед бачених законом умов, сукупн ість яких створює склад прав опорушення, яке є підставою д ля цивільної відповідальнос ті, відповідно до статті 623 Цив ільного кодексу України.

Обов' язковими умовами по кладення відповідальності н а винну сторону є наявність з битків, протиправність дій ц ієї особи, причинного зв' яз ку між діями особи та збиткам и, які складають об' єктивну сторону правопорушення, та в ини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об' єкти вне зменшення будь-яких майн ових благ сторони за договор ом, що обмежує його інтереси, я к учасника певних господарсь ких відносин і проявляється у витратах, зроблених кредит ором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кр едитором доходів, які б він од ержав, якби зобов' язання бу ло виконано боржником.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відпов ідальності є склад цивільног о правопорушення: протиправн а поведінка (дії чи бездіяльн ість особи); шкода, завдана так ою поведінкою; причинний зв' язок між протиправною поведі нкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді ум ислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопоруш ення, звільняє боржника від в ідповідальності за невикона ння або неналежне виконання зобов' язань (виключає його відповідальність).

Згідно зі статтею 1000 Цивільн ого кодексу України за догов ором доручення одна сторона (повірений) зобов' язується вчинити від імені та за рахун ок другої сторони (довірител я) певні юридичні дії. Правочи н, вчинений повіреним, створю є, змінює, припиняє цивільні п рава та обов' язки довірител я.

Частиною 1 пункту 3.1 Договору сторони узгодили, що довірит ель зобов' язаний видати пов іреному довіреність на вчине ння юридичних дій, визначени х у п. 1.1 цього Договору.

Однак, позивач в порушення у мов Договору довіреність на вчинення юридичних дій відпо відачу не надав.

Відповідно до статті 614 Циві льного кодексу України особа , яка порушила зобов' язання , несе відповідальність за на явності її вини (умислу або не обережності), якщо інше не вст ановлено договором або закон ом. Особа є невинуватою, якщо в она доведе, що вжила всіх зале жних від неї заходів щодо нал ежного виконання зобов' яза ння. Відсутність своєї вини д оводить особа, яка порушила з обов' язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов' язання, є н ікчемним.

Позивач довіреність на вчи нення юридичних дій відповід ачу у відповідності до ч. 1 п. 3.1 Д оговору не видав, останній не міг виконати свої зобов' яз ання за договором, а отже наяв не прострочення кредитора.

Згідно з частиною 1 статті 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, щ о прострочив, якщо він відмов ився прийняти належне викона ння, запропоноване боржником , або не вчинив дій, що встанов лені договором, актами цивіл ьного законодавства чи випли вають із суті зобов' язання або звичаїв ділового обороту , до вчинення яких боржник не м іг виконати свого обов' язку .

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що протипр авна поведінка та вина відпо відача в його діях відсутня, а тому підстави для застосува ння такого виду відповідальн ості, як відшкодування збитк ів, відсутні.

З огляду на викладене, судо ва колегія приходить до висн овку, що вимоги викладені в ап еляційній скарзі обґрунтова ні лише частково, в частині ос карження рішення щодо відмов и у стягненні 3% річних та інфл яційних втрат. Рішення у зазн аченій частині підлягає скас уванню з прийняттям нового р ішення про задоволення даної позовної вимоги. Решта апеля ційних вимог задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни, державне мито при частков ому задоволенні вимог поклад ається на обидві сторони про порційно розміру задоволени х вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК У країни, Київський апеляційни й господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “ГЛОРЕКС ЛТД” задовольн ити частково.

Рішення Господарського су ду міста Києва від 16.07.2010 р. в спра ві № 41/85 скасувати в частині ві дмови у стягненні з відповід ача 3% річних та інфляційних вт рат та прийняти нове рішення , яким зазначену частину позо вних вимог задовольнити.

В іншій частині рішення зал ишити без змін.

Резолютивну частину рішен ня викласти у наступній реда кції:

“Позов задовольнити частк ово.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (місце знаходження: АДРЕСА_1; фак тична адреса: АДРЕСА_2, іде нтифікаційний номер НОМЕР _2) на користь Товариства з об меженою відповідальністю “Г ЛОРЕКС ЛТД” (місцезнаходженн я: 03037, м. Київ, Солом' янський р- н, вул. Улі Громової, буд. 5, код Є ДРПОУ 35159861) 100 000 (сто тисяч) грн. - п ередплати, 1 800 (одна тисяча віс імсот) грн. - інфляційних втр ат та 419 (чотириста дев' ятнад цять) грн. 17 коп. - 3% річних, 1 021 (од на тисяча двадцять одна) грн. 1 7 коп. державного мита та 120 (сто двадцять) грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу, 10 (д есять) грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

В іншій частині позовних ви мог відмовити.”

Видачу наказу доручити Гос подарському суду міста Києва .

Справу № 41/85 повернути до Гос подарського суду міста Києва .

Постанова набирає законно ї сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищо го господарського суду Украї ни протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді

17.11.10 (відправлено)