Постанова

від 19.12.2024 по справі 127/20592/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/20592/24

Провадження № 22-ц/801/2615/2024

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 рокуСправа № 127/20592/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Панасюка О. С., Сала Т. Б.,

секретар судового засідання Куленко О. В.

учасники справи:

позивач перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради,

відповідач ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою першого заступник керівника Вінницькоїобласної прокуратури на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2024 року, постановлену у складі судді Короля О. П. в м. Вінниці, дата складення повного судового рішення 07 листопада 2024 року, -

в с т а н о в и в :

У червні 2024 року перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури, діючи в інтересах державив особіВінницької міськоїрадизвернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки. Зазначав, що земельна ділянка площею 0,100 га з кадастровим номером 0510100000:02:103:0093, належить до земель водного фонду, має цільове призначення для рекреаційних потреб та утворена за результатами поділу ділянки водного фонду площею 22,5 га, на якій розташований ставок «Качатник», відтак незаконно вибула з комунальної власності, та не могла бути передана у приватну власність для індивідуального будівництва.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача адвокат Путілін Є. В. подав до суду уточнену заяву про призначення комісійної судової земельно-технічної експертизи (а.с. 60-64, т.4), на вирішення якої просив поставити такі запитання:

-чи відповідає проект винесення та встановлення меж прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в межах м. Вінниці, затверджений рішенням Вінницької міської ради 28.11.2013р. N1507 та його затвердження з урахуванням положень ч. 7 ст. 88 ВК України та затвердженої містобудівної документації вимогам земельного законодавства та іншим нормативно-правовим актам України ? Якщо не відповідає то в чому полягає не відповідність ?

-чи накладаютьсямежі земельноїділянки зкадастровими номерами0510100000:02:103:0093на прибережно-захиснусмугу,визначену проектомвинесення тавстановлення межприбережно-захиснихсмуг земельводного фондурічки Вишнята ставу«Поділля» (Вишенськогоставка)в районіБарського шосев межахм.Вінниці,затвердженого рішеннямВінницької міськоїради 28.11.2013р.N1507 ?

Проведення експертизи сторона відповідача просила доручити судовим експертам Коваленко Людмилі Анатоліївні та ОСОБА_4 .

Ухвалою Вінницького міського суду від 05 листопада 2024 року клопотання про призначення комісійної судової земельно-технічної експертизи було задоволено: призначено у справі комісійну судову земельно-технічну експертизу. На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

-чи відповідає проект винесення та встановлення меж прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в межах м. Вінниці, затвердженого з урахуванням положень ч. 7 ст. 88 ВК України та затвердженої містобудівної документації вимогам земельного законодавства та іншим нормативно-правовим актам України ? Якщо не відповідає то в чому полягає не відповідність ?

чи накладаються межі земельної ділянки з кадастровими номерами 0510100000:02:103:0093 на прибережно-захисну смугу, визначену проектом винесення та встановлення меж прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в межах м. Вінниці, затвердженого рішенням Вінницької міської ради 28.11.2013р. N1507?.

Проведення експертизидоручено судовимекспертам,запропонованим стороноювідповідача: ОСОБА_5 (м.Київ,вул.М.Міхновського,20,офіс,32)та ОСОБА_4 (вул.М.Лисенко,16оф 6м.Житомир 10014),яких попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384 та ст. 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Не погодившись з такою ухвалою, перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції:

-не обґрунтував необхідність призначення експертизи з урахуванням предмета спору та наявних доказів у справі, а саме висновку експерта від 27.11.2023 року № СЕ-1/102-22/8524, отриманого у кримінальному провадженні;

- призначивши комісійну експертизу, в порушення вимог ч.2 ст. 104 ЦПК України, не призначив провідного експерта,

- комісійна експертиза передбачає її проведення двома чи більшою кількістю експертів за однією експертною спеціалізацією, тоді як визначені судом експерти різняться в своїй спеціалізації: експерт Коваленко Л. А. має експертні спеціальності 10.20 і 10.7, а експерт Свістунов І. С. лише експертну спеціальність 10.7;

- оскільки судовий експерт Коваленко Л. А. має дві необхідні експертні спеціальності, вона може самостійно провести експертизу, що здешевить її вартість;

- перше питання, яке поставлено на вирішення експерта, було предметом дослідження експертами Вінницького НДЕКЦ МВС України, що підтверджується висновком експерта від 27.11.2023 року № СЕ-1/102-22/8524, а відтак в разі якщо суд визнає такий висновок необґрунтованим або сумнівним, він може призначити повторну експертизу з цього питання, а не первинну, як це має місце у справі. Друге питання, поставлене судом на вирішення експертів, містить посилання на містобудівну документацію, яка в матеріалах справи відсутня.

- твердження суду першої інстанції, що експертом в межах кримінального провадження не дослужувалось і не вивчалось містобудівне обґрунтування категорій прибережних територій вздовж р. Південний Буг та його приток в межах м. Вінниці для розміщення індивідуальної житлової забудови садибного типу в районі заплави р. Вишня м. Вінниці зі зміною прибережної захисної смуги, - є хибними та спростовуються змістом експертного висновку;

-невірно суд першої інстанції зазначив те, що наданий до позовної заяви висновок експертизи, проведеної в межах кримінального провадження, є письмовим доказом, а не висновком експертизи в розумінні ЦПК. Висновок в кримінальному провадженні виконаний атестованими експертами, які попереджені про кримінальну відповідальність, можливість використання експертного висновку, проведеного в рамках іншого провадження, підтверджена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14.12.2022 року у справі № 477/2330/18.

Таким чином, на думку позивача, у цій справі відсутні підстави для призначення комісійної земельно-технічної експертизи. Окрім того, тривале та безпідставне зупинення провадження у справі суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат Путілін Є. В. вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Вважає, що без застосування спеціальних знань експертів та проведення комісійної експертизи вирішити цей спір неможливо.

Від інших учасників справи відзив у наданий судом строк не надходив.

В судовому засіданні

В судовому засіданні прокурор Фесенко Д. О. підтримала вимоги викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Путілін Є. В. заперечив проти апеляційної скарги прокурора, підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законністьі обґрунтованістьрішень судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги,апеляційний судприходить довисновку,що оскаржувана хвала суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону не відповідає

Задовольняючи клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, суд виходив з того, що оскільки для встановлення обставин, які входять до предмету доказування у цій справі (зокрема, меж земельної ділянки та меж прибережно-захисних смуг), необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань, суд дійшов висновку про необхідність за заявою сторони відповідача призначити комісійну судову земельно-технічну експертизу.

При цьому місцевий суд зазначив, що наданий стороною позивача висновок експерта від 27 листопада 2023 року № СЕ-19/102-22/8524 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 вересня 2016 року за № 42016020110000124, не є висновком експерта у розумінні ст. 102 ЦПК України, а розцінюється судом як письмовий доказ.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За змістом положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно вимог ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 ст. 103 ЦПК України).

Отже, зважаючи на викладені норми закону, визначення експертної установи та питань, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, є прерогативою саме суду, сторони мають право лише запропонувати питання та експертну установу.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.

Статтею 110 ЦПК України визначено, щовисновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказамиза правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Якщо експертиза, яка проведена у кримінальному провадженні, містить інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, то незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений, така експертиза може бути допустимим доказом.

Зокрема, такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року у справі № 761/12898/16-ц, від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17, від 25 березня 2021 року у справі№752/21411/17, від 15 квітня 2021 року у справі№759/15556/18: отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку.

У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2022 року у справі№ 125/1501/20-ц вказано на допустимість висновку експерта, складеного в межах кримінального провадження, як письмового доказу у цивільній справі, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що «чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 461/3675/17). Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи» (пункт 105 Постанови ВП ВС від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18).

Отже, вирішуючи питання проведення експертизи у цій цивільній справі, суд першої інстанції повинен був зважити на наданий позивачем висновок експерта, отриманий в кримінальному провадженні, навести підстави для повторного вирішення експертом одного й того самого питання.

Звертаючись досуду ізцим позовом,позивач обґрунтовувавсвої позовнівимоги тим,що спірназемельна ділянканезаконно вибулаз комунальноївласності,оскільки відноситьсядо земельводного фонду,має цільовепризначення длярекреаційних потреб,а відтакне моглабути переданау приватнувласність дляіндивідуального садовогобудівництва.На підтвердженнятаких вимогпозивачем булонадано висновоксудової земельно-технічноїекспертизи таекспертизи зпитань землеустрою№ СЕ-19/102-22/8524від 27.11.2023року,проведеної умежах кримінальногопровадження №42016020110000124, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.09.2016 за фактом порушення правил охорони водного об`єкта заплави річки Вишня у м. Вінниці за ознаками злочину, передбаченого ч. 1ст.242КК України (а.с.179 - 250(т.2) - 1-52 (т.3)).

Як вбачається з наданого позивачем висновку експерта, на його вирішення ставилось, окрім інших, питання (пронумеровано цифрою 6): «Чи відповідають «Проект землеустрою щодо винесення та встановлення меж прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в межах м. Вінниці» по договору № 03/3-2013» та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідає то в чому полягає не відповідність ?».

В ухвалі суду першої інстанції, яка наразі є предметом апеляційного перегляду, суд першим питанням також зазначив: « Чи відповідає проект винесення та встановлення меж прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в межах м. Вінниці, затвердженого з урахуванням положень ч. 7 ст. 88 ВК України та затвердженої містобудівної документації вимогам земельного законодавства та іншим нормативно-правовим актам України ? Якщо не відповідає то в чому полягає не відповідність ?»

Слід зауважити, що суд не конкретизував, який саме проект слід досліджувати, коли і ким він був затверджений, що унеможливлює порівняти та виснувати про схожість чи несхожість запитання, поставленого судом в оскаржуваній ухвалі і запитання, яке вже було предметом експертного дослідження у кримінальному провадженні, а також перевірити апеляційному суду чи дотримано при цьому вимоги статей 103, 113 ЦПК України, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є підставними.

Також заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції спеціалізації експертів, яким суд доручив проведення комісійної експертизи. Як вбачається з Картки атестованого судового експерта, експерт Коваленко Л. А. (а.с.97-98, т.4) має як експертну спеціалізацію 10.7(Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками), так і експертну спеціалізацію 10.20 (дослідження з питань землеустрою), тоді як експерт, ОСОБА_4 (а.с. 49-51, т.4) має експертну спеціалізацію 10.7 (Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками).

Комісійна експертиза передбачає її проведення не менш як двома експертами одного напрямузнань. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з висновком іншого експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності. (частини 1 та 2 статті 111 ЦПК України), що не було враховано судом першої інстанції та призначено комплексну експертизу двом експертам, один з яких не зможе дати відповіді на питання зі спеціальності 10.20, а відтак висновок не буде комісійним.

Погоджується апеляційний суд і з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції необґрунтовано виснував, що експертом в межах кримінального провадження не дослужувалось і не вивчалось містобудівне обґрунтування категорій прибережних територій вздовж р. Південний Буг та його приток в межах м. Вінниці для розміщення індивідуальної житлової забудови садибного типу в районі заплави р. Вишня м. Вінниці зі зміною прибережної захисної смуги.

Як вбачається з висновку судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № СЕ-19/102-22/8524 від 27.11.2023 року, проведеної у межах кримінального провадження, об`єктом дослідження, серед іншого, був Проект землеустрою щодо винесення та встановлення меж прибережна-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставку «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в межах м. Вінниці» по договору № 03/3-2013», розробленою ТзОВ «Вінницька експертна компанія» у 2008 році (дог. № 25.08.ТД від 20.03.2008р.).

Суд першої інстанції, призначаючи експертизу, не встановив та в першому питанні не зазначив в резолютивній частині оскаржуваної ухвали, який саме проект винесення та встановлення меж прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки «Вишня» та ставку «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в м. Вінниці та яку саме містобудівну документацію слід дослідити експерту.

Всупереч вимог частини 1 статті 104 ЦПК України не зазначив суд першої інстанції і перелік матеріалів, які надаються для дослідження експерта.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції неповно встановив обставини, які мають значення для вирішення питання про призначення експертизи, не дав належної оцінки усім доводам і запереченням сторін, не дотримався вимог процесуального закону, які регулюють питання призначення експертизи судом, тому дійшов передчасного висновку про необхідність призначення по справі комісійної судової земельно-технічної експертизи, не з`ясувавши в повній мірі чи входять поставлені перед експертами питання до меж предмета доказування у даній справі та чи сприятимуть відповіді на поставлені питання встановленню дійсних обставин справи, який саме вид експертизи має бути призначений у справі, які документи слід надати експертам для дослідження, чи обрані судом експерти мають відповідну кваліфікацію.

З огляду на викладене, апеляційний суд виснує, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому апеляційний суд зауважує, що учасники справи вправі повторно заявити клопотання про призначення у справі відповідної експертизи, запропонувавши суду перелік питань, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта та експертну установу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді: О. С. Панасюк

Т. Б. Сало