Ухвала

від 18.12.2024 по справі 909/280/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/280/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.12.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вх. № 10594/24 від 02.12.2024 на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції по справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс",

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Меркурій Холдинг Груп",

про стягнення пені (неустойки) за договором відповідального зберігання в сумі 557 097,59 грн

за участю:

від позивача (скаржника): Грищенко О.М.

від Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції: Керніцький А.В.

установив: на адресу Господарського суду Івано-Франківської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вх. № 10594/24 від 02.12.2024 на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції у справі.

Скарга обгрунтована тим, що у період з 07.07.2023 (з моменту відкриття виконавчого провадження №72176729) по 29.11.2024 (до моменту звернення із скаргою до суду) Івано-Франківським ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції не вжито всіх можливих та необхідних, своєчасних, належних, допустимих та об`єктивних виконавчих дій по виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2023 у справі №909/280/23 щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства Меркурій Холдинг Груп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс 48696,84 грн витрат на правову допомогу. Зокрема, наголошує, що перевірка майнового стану боржника проводилась вибірково та неналежно; виявлення рахунків у боржника проводились із порушенням та недотриманням положення ч.8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження, зокрема платіжні вимоги на списання коштів із виявлених офіційно зареєстрованих за боржником поточних рахунків у відповідних банківських установах не виставлялись. При цьому скаржник, стверджує, що виконавчі дії у рамках виконавчого провадження Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції проводяться формально, поверхнево, що свідчить про бездіяльність державного виконавця органу ДВС.

Окрім того, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" в порядку, передбаченому ст. 42, 46, 123, 126, 129, 344 ГПК України, повідомило суд про те, що у майбутньому, із урахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) змушене буде понести витрати, пов`язані із розглядом відповідної скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №72176729 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2023 у справі №909/280/23 об`єм, розмір та обсяг яких на сьогодні визначити неможливо, адже невідомо коли спір за даною скаргою остаточно буде вирішено та який розмір витрат змушений буде додатково понести заявник. В порядку ст. 124 ГПК України зазначило та просило врахувати, що орієнтовний розмір понесених судових витрат, пов`язаних із розглядом даної скарги, не буде перевищувати як вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендованих ставок аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону. При цьому вказувало, що вартість однієї години роботи виконавця складає від 1400,00 грн до 1600,00 грн (в залежності від різного роду умов та чинників, де орієнтовна загальна кількість годин визначається на рівні в цілому не більше 6-8 годин), вартість участі у судовому засіданні складає від 2000,00 грн до 2500,00 грн/судове засідання у суді відповідної інстанції (в залежності від різного роду умов та чинників), а також розмір додаткової оплати (гонорару) за прийняття позитивного для скаржника рішення, котрий не перевищуватиме двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З урахуванням п.8 ст.129 ГПК України ТзОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зазначає, що про понесені витрати повідомить суд.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник Івано-Франківського ВДВС в судовому засіданні проти скарги заперечив та просив суд в задоволенні відмовити, мотивуючи вжиттям органом державної виконавчої служби ряд дій з метою виконання судового рішення про стягнення 48696,84 грн витрат на правову допомогу.

Розглянувши скаргу на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції заслухавши представника скаржника, державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку скаргу задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Меркурій Холдинг Груп" (далі - відповідач) про стягнення пені (неустойки) за договором відповідального зберігання в сумі 557 097,59 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2023 позов задоволено.

23.05.2023 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив додаткове рішення про стягнення з Приватного акціонерного товариства Меркурій Холдинг Груп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс 48 696,84 грн витрат на правову допомогу.

На виконання додаткового рішення, 16.06.2023 Господарський суд Івано-Франківської області видав наказ по справі №909/280/23, який стягувачем пред`явлено до виконання до Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції.

Постановою від 07.07.2023 Івано-Франківський ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції відкрив виконавче провадження №72176729 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2023 по справі №909/280/23.

07.07.2023 здійснено запит до Державної фіскальної служби про надання інформації щодо наявних рахунків у боржника, про що отрмано відповідь зі змісту якої вбачається наявність відкритого боржником одного рахунку, зокрема в АТ «Райффайзен банк» у м. Києві. Кошти на вказаному рахунку відсутні.

Цього ж числа, 07.07.2024 державним виконавцем Івано-Франківського ВДВС винесено постанову про арешт коштів боржника.

Івано-Франківським ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції 07.07.2023 здійснено запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо надання інформації зареєстрованих за боржником транспортних засобів, про що отримано відповідь 22.07.2023 та 11.05.2024, зі змісту якої вбачається про те, що за боржником зареєстровані транспортні засоби, перелік яких зазначений у вказаній відповіді.

За результатами отримання інформації про наявність у боржника транспорних засобів, 27.07.2023 державним виконавцем Івано-Франківського ВДВС винесено постанову про розшук майна боржника.

Повторно, здійснено запити до Державної фіскальної служби України 15.10.2023, 06.05.2024, 21.05.2024, 05.06.2024, 21.06.2024, 06.12.2024, 09.12.2024 щодо надання інформації про наявність рахунків у боржника, на що отримані відповіді.

06.05.2024 здійснено запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо надання інформації зареєстрованих за боржником транспортних засобів, про що отримано відповідь 11.05.2024, зі змісту якої вбачається про те, що за боржником зареєстровані транспортні засоби, перелік яких зазначені у вказаній відповіді.

11.12.2024 (в процесі розгляду скарги) державний виконавець Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції здійснив запити та вимоги до наступних установ:

- до Державної служби Гірничого нагляду та промисловості безпеки України про надання інформації будь-якого майна, власників великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі;

- до Фонду соціального страхування України із вимогою щодо надання інформації встановлення факту та наявності здійснення протягом 2023-2024 фінансування страхувальника (боржника);

- до Державної служби морського та річкового транспорту України про надання інформації про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником;

- до Державної авіаційної служби України про надання інформації щодо будь-якого майна у боржника;

- до Фонду державного майна України про надання інформації чи брав боржник участь у приватизації майна;

- до ДП Національні інформаційні системи про надання інформації щодо встановлення факту надання протягом 2023-2024 довіреностей на ім`я третіх осіб на право користування/розпорядження належним майном;

- до Головного сервісного центру МВС про надання інформації про наявність у боржника будь-якого майна;

- до Акціонерного товариства Українська залізниця про надання інформації будь-якого майна у боржника;

- до ДП Центр державного земельного кадастру про надання інформації про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником.

Станом на момент звернення із скаргою на бездіяльність державного виконавця, виконавче провадження №72176729 перебуває на виконанні.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Згідно частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" за № 1403-VIII від 02.06.2016, з наступними змінами (далі - Закон № 1403-VIII) визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону № 1403-VIII).

Згідно з ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 1-2, 4 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 1, 4-5 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 4 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право виконавця вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Згідно з ч. 2, 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Приписами ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення. Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується: 1) об`єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями; 2) надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; 3) виготовлення документів виконавчого провадження; 4) централізоване зберігання документів виконавчого провадження; 5) централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження; 6) підготовка статистичних даних; 7) реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження; 8) передача документів виконавчого провадження до електронного архіву; 9) формування Єдиного реєстру боржників. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Відповідно до п. 10 роз. І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене Наказом Міністерства юстиції України за №2432/5 від 05.08.2016 (далі - Положення), система забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника.

Пунктом 2-4 Положення визначено, що виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи відповідно до шаблонів документів, переданих адміністратору Системи структурним підрозділом Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.

Наявна станом на 30.11.2024 у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень інформація про виконавче провадження №72176729, яка долучена ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" до матеріалів скарги містить відомості про: відкриття виконавчого провадження - 07.07.2023; - стягнення з боржника витрат виконавчого провадження - 07.07.2023; - стягнення виконавчого збору - 07.07.2023; - звернення стягнення на кошти на рахунках боржника - 07.07.2023; - розшук майна боржника - 27.07.2023.

Така інформація вчинених виконавцем дій з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2023 у цій справі у період з 07.07.2023 по 27.07.2023 зазначена в Автоматизованій системі виконавчих проваджень . Інших дій, спрямованих на виконання судового рішення, у період з 28.07.2023 по 29.11.2024 в Автоматизованій системі виконавчих проваджень не відображено.

Подані суду органом ДВС копії документів виконавчого провадження, зокрема запити до Державної фіскальної служби України від 15.10.2023, 06.05.2024, 21.05.2024, 05.06.2024, 21.06.2024 та запити до Міністерства внутрішніх справ України щодо надання інформації зареєстрованих за боржником транспортних засобів від 07.07.2023 та 06.05.2024 підтверджують факт вчинення виконавцем дій у виконавчому провадженні за охоплюваний скаргою період часу, проте останні не є повними, ефективними та достатніми виконавчими діями в розумінні приписів ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Зі змісту долученої органом ДВС копії постанови про арешт коштів від 07.07.2023, вбачається, що з метою примусового виконання наказу господарського суду у даній справі виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після її винесення та належать боржнику. Долучені державною виконавчою службою запити від 11.12.2024 про надання інформації про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником до Державної служби Гірничого нагляду та промисловості безпеки України, до Фонду соціального страхування України, до Державної служби морського та річкового транспорту України, до Державної авіаційної служби України, до Фонду державного майна України, до ДП Національні інформаційні системи, до Головного сервісного центру МВС, до Акціонерного товариства Українська залізниця до ДП Центр державного земельного кадастру про надання інформації про наявність будь-якого майна та чи брав боржник участь у приватизації майна, що зареєстроване за боржником є доказом на підтвердження вчинення виконавцем заходів з метою примусового виконання наказу у даній справі, однак останні не охоплюються періодом, в якому оскаржується стягувачем бездіяльність виконавця.

Дослідивши надані Івано-Франківським відділом ДВС Івано-Франківського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України документи, розміщену в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень та Автоматизованій системі виконавчих проваджень інформацію по виконавчому провадженні №72176729, зважаючи на те, що судове рішення у даній справі так і залишається не виконаним, суд не може прийти до однозначного висновку , що державним виконавцем вчинено вчасно та послідовно всі передбачені законом виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Поряд з цим, суд зазначає, що невиконання судового рішення протягом тривалого часу порушує основні засади виконавчого провадження - обов`язковості виконання рішень, розумності строків виконавчого провадження. Хоча закон і не містить поняття розумності строків, проте зволікання у вчиненні виконавчих дій не свідчить про дотримання зазначеного вище принципу. Крім того, діяльність державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження - це сукупність дій, направлених на кінцевий результат - виконання судового рішення.

Водночас, сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

Відповідна правова позиція наведене, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.08.2019 у справі № 913/438/16.

Частиною 1ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Слід зазначити також, що згідно з положеннями ст. 129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Поряд з цим, розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом (ч. 2, 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009).

Враховуючи наведене, зважаючи на встановлену законом обов`язковість виконання судових рішень та законодавчо визначені механізми, які мають бути застосовані державними виконавцями в процесі виконання судових рішень, беручи до уваги доведену матеріалами справи бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №72176729 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2023 у справі № 909/280/23, суд дійшов висновку про задоволення скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" за вх. № 10594/24 від 02.12.2024 у справі.

Керуючись ст. 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вх. № 10594/24 від 02.12.2024 на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №72176729 - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №72176729 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської від 16.06.2023 у справі №909/280/23, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій із врахуванням положень ЗУ Про виконавче провадження.

Зобов`язати Івано-Франківський відділ ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №72176729 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2023 у справі №909/280/23 із врахуванням норм та положень ЗУ Про виконавче провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського у строк та порядку визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Ухвалу підписано 18.12.2024.

Суддя С. М. Кобецька