Постанова
від 11.12.2024 по справі 910/9963/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р. Справа№ 910/9963/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача (за первісним позовом): Погребний Є. Л.; Ковальчук Н. В.

від відповідача (за первісним позовом): Бойко В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "703 Металообробний завод котельного обладнання"

на рішення господарського суду міста Києва від 09.05.2024 (повний текст рішення складено 01.07.2024)

та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2024 (повний текст додаткового рішення складено 01.07.2024)

у справі № 910/9963/23 (суддя Бондаренко - Легких Г. П.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "703 Металообробний завод котельного обладнання"

про стягнення 481 685, 38 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "703 Металообробний завод котельного обладнання"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект"

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 298 673, 27 грн та розірвання договору підряду

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст первісного та зустрічного позовів

В червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (далі за текстом - ТОВ "Теплоенергокомплект") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "703 Металообробний завод котельного обладнання" (далі за текстом - ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання") про стягнення 153 165, 78 грн основного боргу, 15 316, 58 грн штрафу, 283 356, 69 грн пені, 4 934, 88 грн 3 % річних та 24 911, 45 грн інфляційних втрат (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, прийнятої і розглянутої судом).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" своїх зобов`язань за договором підряду № 28/07-1 від 28.07.2020 в частині своєчасної оплати виконаних робіт. У зв`язку з простроченням ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" виконання грошового зобов`язання ТОВ "Теплоенергокомплект" нарахувало штраф, пеню, три проценти річних та інфляційні втрати.

В серпні 2023 року ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" пред`явило до господарського суду міста Києва зустрічний позов до ТОВ "Теплоенергокомплект" про розірвання договору підряду № 2807-1 від 28.07.2020, стягнення 283 356, 69 грн пені та 15 318, 58 грн штрафу.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Теплоенергокомплект" допустило істотне порушення умов договору № 28/07-1 від 28.07.2020, оскільки не усунуло недоліки у виконаній роботі і не повідомило про готовність до їх здачі, що є підставою для розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України та стягнення пені та штрафу за порушення строків виконання робіт.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.05.2024 у справі № 910/9963/23 частково задоволено первісний позов ТОВ "Теплоенергокомплект" та стягнуто з ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" на користь ТОВ "Теплоенергокомплект" 153 165, 78 грн основного боргу, 4 934, 88 грн 3 % річних, 24 911, 45 грн інфляційних втрат, 37 934, 76 грн пені, 15 136, 58 грн штрафу, а також 3 543, 94 грн судового збору. В задоволені решти первісних позовних вимог про стягнення з ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" 243 421, 93 грн пені відмовлено. У задоволенні зустрічного позову"703 Металообробний завод котельного обладнання" відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом щодо стягнення з відповідача боргу, оскільки відповідач не надав належних доказів оплати встановленої судом суми боргу за виконані роботи.

У рішенні місцевий суд зазначив, що ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання", отримавши 12.05.2022 виконавчу документацію щодо робіт, які були належним чином та у повному обсязі виконані підрядником - ТОВ "Теплоенергокомплект", а результати таких робіт замовник розпочав використовувати, останній зобов`язаний був у порядку п. 4.7.1. договору №28/07-1 від 28.07.2020 підписати акти №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3) у строк до 19.05.2022 (5 робочих днів), та у строк до 26.05.2022 (5 робочих днів після підписання акта та довідки) включно здійснити оплату виконаних робіт у розмірі 153 165, 78 грн.

Враховуючи встановлений судом факт невиконання ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт, здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних, штрафу та пені, місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені у зв`язку з тим, що її розрахунок перевищував подвійну облікову ставку та задовольнив позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних у заявленому позивачем розмірі, визнавши відповідні розрахунки арифметично правильними та обґрунтованими.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про стягнення штрафних санкцій та про розірвання договору №28/07-1 від 28.07.2020, місцевий суд виходив з того, що роботи виконані підрядником своєчасно, без порушень договірних зобов`язань з боку підрядника. Суд також констатував необґрунтованість вимоги про розірвання договору, оскільки така вимога пред`явлена після закінчення строку дії цього договору.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі №910/9963/23 частково задоволено заяву ТОВ "Теплоенергокомплект" про ухвалення додаткового рішення, стягнуто з ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" на користь ТОВ "Теплоенергокомплект" 17 750, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Решту судових витрат ТОВ "Теплоенергокомплект" покладено на останнього.

Додаткове рішення мотивоване тим, що заявлені витрати ТОВ "Теплоенергокомплект" на професійну правничу допомогу у сумі 45 000, 00 грн є підтвердженими, однак їх розмір не відповідає критерію співмірності, а тому з огляду на клопотання ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" такі витрати підлягають зменшенню до 17 750 грн.

Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї

ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" до Північного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 09.05.2024 та на додаткове рішення цього ж суду від 18.06.2024 у справі № 910/9963/23.

В апеляційній скарзі ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" просить: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.05.2024 у справі №910/9963/23 в частині задоволення первісних позовних вимог та в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних позовних вимог та задовольнити зустрічні позовні вимоги; скасувати додаткове рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі №910/9963/23, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Теплоенергокомплект" про ухвалення додаткового рішення.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що:

додані до позовної заяви копії документів, а також додані до заяви про усунення недоліків копії документів, не завірені належним чином відповідно до ДСТУ 4163-2020, оскільки містять очевидні ознаки застосування механічних засобів відтворення власноручного підпису - факсиміле;

суд першої інстанції дійшов невмотивованого висновку про наявність у ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" обов`язку з оплати виконаних ТОВ "Теплоенергокомплект" робіт у сумі 153 165,78 грн та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання";

відповідно до копії наказу № 342 від 23.09.2020, наданого ТОВ "Оператор ГТС України" бригаді ТОВ "Теплоенергокомплект" було дозволено виконувати будівельні робот по об`єкту "Реконструкція котельні на КС "Гребінківська" лише з 21.09.2020, та бригада ТОВ "Теплоенергокомплект" була допущена до виконання будівельних робіт лише з 23.09.2020, що нівелює висновок суду першої інстанції, що з більшою вірогідністю обумовлені роботи були виконані ТОВ "Теплоенергокомплект" у період з 19.08.2020 по 21.08.2020;

лише 12.05.2022 на адресу відповідача був направлений лист № 231К-05 від 10.05.2022 щодо оформлення акта виконаних робіт з пакетом виконавчої документації;

ТОВ "Теплоенергокомплект" не надало доказів придбання матеріалів та обладнання;

судом першої інстанції залишено поза увагою, що видаткова накладна № 362 від 30.04.2021 на придбання плити ПК 5615.8 спростовує висновок суду щодо вірогідності проведення робіт по заміні плити 15.04.2021, оскільки неможливо провести 15.04.2021 демонтаж плити перекриття ПК 56.15-8 та здійснити в цей же день 15.04.2021 її заміну на аналогічну, а також провести замонолічування монтажних стиків плит перекриття ПК56.15-8 (1шт), якщо плита була придбана ТОВ "Теплоенергокомплект" лише 30.04.2021, тобто через 15 днів після того, як вона нібито була встановлена. Тобто, з наданих документів вбачається, що ТОВ "Теплоенергокомплект" здійснило встановлення плити 15.04.2021, яка була придбана в майбутньому, а саме 30.04.2021;

вказані обставини спростовують як реальність виконання робіт ТОВ "Теплоенергокомплект", так і висновок суду, що з більшою вірогідністю виконані роботи по усуненню недоліків 15.04.2021 були проведені ТОВ "Теплоенергокомплект";

скасування судового рішення, ухваленого за результатом вирішення спору по суті та ухвалення нового рішення є самостійною підставою для скасування і додаткового судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Теплоенергокомплект" просить відмовити в її задоволенні та залишити в силі оскаржувані судові рішення, посилаючись, зокрема, на те, що:

ТОВ "Теплоенергокомплект" (підрядник) свої зобов`язання, стосовно виконання робіт, відповідно до договору підряду виконав належним чином, однак оплату відповідно до умов договору підряду ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" (замовник) не здійснив чим порушив умови вказаного договору підряду, та існує заборгованість у розмірі 153 165 грн 78 коп., в т.ч. ПДВ, тому ТОВ "Теплоенергокомплект" було вимушено звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій;

суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дозвіл на виконання робіт було фактично отримано підрядником 17.08.2020, а відтак у порядку п. 4.1. Договору роботи повинні були бути виконані у строк до 25.08.2020 включно (оскільки 22, 23 та 24 серпня 2020 - вихідні та святкові дні);

оскільки, укладений сторонами договір підряду не передбачав способу листування та обміну сторонами документами та інформацією, то першочергово лист-повідомлення, Акти та виконавчу документацію від ТОВ "Теплоенергокомплект", отримав виконроб Замовника - ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" Слесар О.П. і тому матеріалами справи встановлено та самими сторонами підтверджено, що виконавча документація, разом з Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3) на суму 153 165, 78 грн фактично була отримана замовником - ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" лише 12.05.2022 (том 1, а. с. 88) згідно листа ТОВ "Теплоенергокомплект" №231К-05 від 10.05.2022 (том 1, а.с. 92-93);

суд першої інстанції вірно констатував, що зазначена в Акті №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідка про вартість будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3) вартість виконаних робіт відповідає домовленому твердому кошторису передбаченого п. 3.1. Договору та Договірною ціною (Додаток №1 до цього Договору);

аргументи ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" зазначені у апеляційній скарзі спрямовані лише на ухилення від виконання своїх зобов`язань з оплати послуг за проведені роботи, які ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" повинно було виконати, як це передбачено умовами Договору підряду;

отже, подані ТОВ "Теплоенергокомплект" копії документів на підтвердження позовних вимог, які містяться в матеріалах справи, засвідчені належним чином, відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020, а відтак є допустимими доказами фактичних обставин у справі та не можуть бути підставою для скасування судового рішення у даній справі;

ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" отримавши 12.05.2022 виконавчу документацію щодо робіт, які були належним чином та у повному обсязі виконані підрядником ТОВ "Теплоенергокомплект", а результати таких робіт замовник розпочав використовувати, останній зобов`язаний був у порядку п. 4.7.1. Договору №28/07-1 від 28.07.2020 підписати Акти № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3) у строк до 19.05.2022 (5 робочих днів), та у строк до 26.05.2022 (5 робочих днів після підписання акту та довідки) включно здійснити оплату виконаних робіт у розмірі 153 165, 78 грн.

з огляду на вищезазначене, вважає що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що ТОВ "Теплоенергокомплект" на виконання умов договору підряду, належним чином виконав зобов`язання щодо виконання робіт, проте, ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" оплату не здійснив, доказів щодо відсутності заборгованості під час розгляду справи суду не представив, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій були обґрунтованими, а відтак рішення суду першої інстанції від 09.05.2024 та додаткове рішення суду від 18.06.2024 ґрунтується на засадах верховенства права і є законним та ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Процедура апеляційного провадження

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 (колегія суддів у складі: Ходаківської І.П. - головуючої, Владимиренко С.В., Демидової А.М.) за клопотанням ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення від 09.05.2024 та додаткового рішення від 18.06.2024 господарського суду міста Києва, відкрито апеляційне провадження у справі №910/9963/23 та призначено до розгляду апеляційну скаргу у судовому засіданні 18.09.2024; зупинено дію рішення від 09.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 відкладено розгляд справи на 30.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 оголошено перерву у розгляді справи до 27.11.2024 та продовжено строк її розгляду.

У судовому засіданні 27.11.2024 у судовому засіданні протокольно оголошено перерву до 11.12.2024.

Присутній у судовому засіданні 11.12.2024 представник ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.

Присутня у судовому засіданні 11.12.2024 представниця ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні.

Розгляд заяв, клопотань учасників справи.

06.12.2024 ТОВ "Теплоенергокомплект" в системі "Електронний суд" сформовано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" № С7304ВИХ-24-1019 від 03.12.2024).

10.12.2024 ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" в системі "Електронний суд" сформовані заперечення на зазначене клопотання.

У судовому засіданні 11.12.2024 колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи з огляду на таке.

Відповідно до імперативних положень частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи" і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) (такий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14).

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (схожий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 18.06.2020 у справі №909/965/16).

ТОВ "Теплоенергокомплект" у клопотанні посилається на доказ, який датований вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, тобто доказ, якого взагалі не існувало на момент розгляду спору по суті судом першої інстанції.

Однак така обставина (тобто відсутність доказів як таких) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

З наведених підстав колегія суддів вирішила відхилити зазначений доказ.

Фактичні обставини, встановлені місцевим господарським судом і перевірені судом апеляційної інстанції

28.07.2020 між ТОВ " 703 Металообробний завод котельного обладнання" (надалі - замовник, відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом) та ТОВ "Теплоенергокомплект" (надалі - підрядник, позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом) укладено Договір підряду №28/07-1 (надалі - Договір), згідно п.1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи відповідно до умов цього Договору (надалі - роботи) в повному обсязі відповідно до вимог Проєктної документації, по об`єкту "Реконструкція котельні на КС "Гребінківська" Лубенського ЛВУМГ (залишкові роботи)" (далі - об`єкт), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

Пунктом 2.1. Договору сторони передбачили, що об`єми та види робіт, що виконуються за даним Договором, визначаються сторонами Договірною ціною (Додаток №1 до цього Договору, який складає його невід`ємну частину).

Загальна вартість виконуваних робіт за цим Договором згідно із Договірною ціною (Додаток №1 до цього Договору) становить 153 165, 78 грн у т.ч. ПДВ 25 527, 63 грн (3.1. Договору).

Згідно п. 3.2. Договору - оплата за цим Договором проводиться замовником протягом 5-ти робочих днів з моменту прийняття відповідних робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3).

Пунктом 4.1. Договору - підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт.

У відповідності до підпункту 4.7.1. Договору - після одержання повідомлення від підрядника про готовність до здачі виконаних робіт, замовник зобов`язаний розпочати їх приймання протягом 5-ти (п`яти) робочих днів.

Приймання виконаних будівельних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), до яких повинні додаватись сертифікати/паспорти на застосовані матеріали та обладнання, документи, що підтверджують вартість обладнання та обладнання, розрахунки на інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством.

Замовник протягом 5-ти (п`яти) робочих днів після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) надсилає (передає) оформлені належним чином примірники актів підряднику.

У випадку невідповідності виконаних робіт (змонтованого обладнання) вимогам цього проекту, державних стандартів, будівельних норм, проектної документацію, Замовник надсилає підряднику мотивовану відмову від прийняття робіт з переліком недоробок та дефектів, які підлягають усуненню.

Пунктом 4.11. Договору передбачено, що роботи вважаються прийнятими в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за цим Договором.

ТОВ "Теплоенергокомплект" стверджує, що на виконання умов Договору та в передбачені строки, а саме у період з 19.08.2020 по 21.08.2020, ним було виконано будівельно-монтажні роботи: Реконструкція котельні на КС "Гребінківська" Лубенського ЛВУМГ (залишкові роботи), та за результатами виконаних робіт складено виконавчу документацію, яка була передана ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання", що підтверджується листом №367-08 від 21.08.2020 та підписана Виконробом Слесарем О. М.

Листом №368-08 від 25.08.2020 було надано відповідачу Акти виконаних робіт на суму 153 165, 78 грн з ПДВ.

У жовтні 2020 року ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" надано зауваження щодо виконаних підрядником робіт, зокрема, щодо наявності тріщини плити ПК56-15.8 першого ряду в осі Б-4, у зв`язку з чим, у період з 15.04.2021 по 16.04.2021 ТОВ "Теплоенергокомплект" були проведені роботи по заміні плити та Акти виконаних робіт на суму 153165, 78 грн з ПДВ були повторно складені та надані для оформлення "703 Металообробний завод котельного обладнання" разом з виконавчою документацією листом №329-09 від 24.09.2021.

ТОВ "Теплоенергокомплект" зазначає, що замовник так і не підписав Акти виконаних робіт на суму 153 165, 78 грн з ПДВ та виконані роботи не оплатив, проте почав використовувати результати виконаних підрядником робіт.

Крім того, ТОВ "Теплоенергокомплект" повторно листом №231К-05 від 10.05.2022 надіслав Акти виконаних робіт та виконавчу документацію з вимогою підписати акти та здійснити оплату виконаних робіт у найкоротші строки. Вказаний лист отримано замовником 12.05.2022.

Таким чином, у порядку п. 3.2. та 4.1. Договору - строк оплати виконаних робіт настав 26.05.2022.

У випадку порушення замовником строків оплати, визначених п. 3.2. даного Договору, до замовника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 1 % від вартості несвоєчасно оплачених робіт за кожен день прострочення оплати, а при порушенні строку оплати робіт більше ніж на 10 календарних днів замовник додатково сплачує підряднику штраф у розмірі 10 % від вартості виконаних та неоплачених робіт (п. 7.3. Договору).

З огляду на невиконання замовником умов договору в частині своєчасної та повної оплати виконаних робіт, ТОВ "Теплоенергокомплект" звернулось до суду з позовом про стягнення суми основного боргу, а також пені та штрафу у порядку п. 7.3. Договору за період прострочення оплати з 27.05.2022 по 27.11.2022, 3 % річних та інфляційних втрат у порядку статті 625 ЦК України за період прострочення з 27.05.2022 по 22.06.2023.

ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання", в свою чергу стверджує, що листом №227 від 14.08.2020 ним було надано дозвіл на початок виконання робіт ТОВ "Теплоенергокомплект", отримання якого підтверджується актом прийому-передачі будівельного майданчика від 17.08.2020. Втім, всупереч п. 4.1. Договору підрядник не виконав домовлені роботи, повідомлення про готовність до здачі виконаних робіт не надав.

У відповідь на лист ТОВ "Теплоенергокомплект" №231К-05 від 10.05.2022, ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" надіслало лист №58 від 12.05.2022 із виявленими недоліками виконавчої документації, яка не відповідає п. 4.7.1. Договору.

Також ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" зазначає, що виконавча документація була надіслана на розгляд до Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ "Оператор ГТС України", що підтверджується листом №59 від 12.05.2022.

За результатами розгляду виконавчої документації Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів ТОВ "Оператор ГТС України" також були надані зауваження (лист №7302вих22-257 від 14.06.2022).

В подальшому, листом №85 від 17.06.2022 ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" повідомило ТОВ "Теплоенергокомплект" про необхідність в найкоротший термін виправити всі наявні зауваження до виконавчої документації.

ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" посилалось на те, що виявлені недоліки так і не були усунуті підрядником та підрядник не повідомив замовника про готовність робіт до здачі, а отже ТОВ "Теплоенергокомплект" свої зобов`язання за Договором стосовно виконання робіт у відповідності до умов Договору не виконало.

У випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком, до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 1 % від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 10 % від вартості невиконаних робіт (п. 7.2. Договору).

Таким чином, внаслідок порушення підрядником умов Договору щодо строків виконання робіт, ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" у порядку п. 7.2. Договору просить стягнути із підрядника за період прострочення з 25.08.2020 по 25.02.2021 пеню та штраф.

ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" також зазначає, що порушення Договору підряду в частині не виконання робіт відповідачем є істотним порушенням Договору та свідчить про наявність передбачених ч. 2 ст. 651 ЦК України підстав для його розірвання.

Отже причиною виникнення спору зі справи за первісним позовом стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" на користь ТОВ "Теплоенергокомплект" 153 165, 78 грн основного боргу за виконані роботи, 15 316, 58 грн штрафу, 283 356, 69 грн пені за період прострочення з 27.05.2022 по 27.11.2022, 4 934, 88 грн 3 % річних та 24 911, 45 грн інфляційних втрат за період прострочення з 27.05.2022 по 22.06.2023.

Причиною виникнення спору зі справи за зустрічним позовом стало питання наявності чи відсутності підстав для розірвання договору підряду № 2807-1 від 28.07.2020 та стягнення з ТОВ "Теплоенергокомплект" користь ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" 283 356, 69 грн пені за період прострочення з 25.08.2020 по 25.02.2021, а також 15 318, 58 грн штрафу.

Позиція ТОВ "Теплоенергокомплект" обґрунтовується таким:

роботи були виконані у строки передбачені Договором - в період з 19.08.2020 по 21.08.2020;

ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" була оформлена виконавча документація в особі Виконроба Генпідрядника Слесаря О. П., що передана замовнику листом №367-08 від 21.08.2020. Вказаним підтверджується факт виконання робіт;

за результатами звіту обстеження технічного стану армопоясу та фундаменту будівлі котельні на КС Гребінківська (смт. Лохвиця) підрядником впродовж квітня 2021 року було усунуто недоліки робіт, що виявлені замовником у жовтні 2020 року;

замовник підтвердив факт отримання Актів виконаних робіт на суму 153 165, 78 грн 12.05.2022;

наявні у замовника зауваження стосуються оформлення виконавчої документації, а не виконаних робіт. Крім того, замовник розпочав використовувати результати виконаних робіт у квітні 2021 року, чим підтвердив відсутність будь-яких претензій до виконаних робіт;

згідно п. 4.9. Договору підрядник зобов`язаний надати пакет виконавчої документації на виконані роботи, після оформлення відповідачем актів приймання виконаних робіт, а тому відмова від підписання Актів виконаних робіт з боку ТОВ " 703 Металообробний завод котельного обладнання" є порушенням умов договору;

погодження виконавчої документації за фактом завершення робіт у серпні 2020 уповноваженою особою замовника;

усунення недоліків робіт у квітні 2021 року, що були виявлені у жовтні 2020 року та початок використання виконаних робіт замовником;

згідно п. 4.9. Договору пакет виконавчої документації на виконані роботи передається замовнику після підписання актів приймання виконаних робіт, а тому зазначені замовником недоліки не свідчать про невиконання підрядником умов договору з щодо строку виконання робіт ;

відсутні підстави для розірвання договору, строк чинності якого завершився 31.12.2020.

Позиція ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" обґрунтовується таким:

лише 12.05.2022 замовником було отримано лист підрядника №231К-05 від 10.05.2022 щодо оформлення акту виконаних робіт з пакетом виконавчої документації;

листи підрядника №367-08 від 21.08.2020, №368-08 від 25.08.2020, №328-09 від 24.09.2021 замовник не отримував;

звіт обстеження технічного стану армопоясу та фундаменту будівлі котельні на КС Гребінківська (смт. Лохвиця), що долучений до заяви про усунення недоліків позову, спростовує обґрунтування позивача, які зазначені в позові;

виконавча документація підрядника містить ряд недоліків, про які було повідомлено підрядника листом замовника №58 від 12.05.2022, а також листом Сумського ЛВУМГ ТОВ "Оператор ГТС України" №730вих22-257 від 14.06.2022, та які так і не було усунуто;

враховуючи, що документи виконавчої документації не відповідають вимогам п. 4.7.1. Договору, замовник не може прийняти акт виконаних робіт та довідку про вартість робіт та витрат та оплатити роботи, які не були належним чином виконані;

акти та виконавча документація отримана замовником лише у травні 2022 року;

наявні недоліки виконавчої документації, яка не відповідає умовам п. 4.7.1. Договору, підрядником не були усунуті;

отже, протягом встановленого у п. 4.1. Договору підряду строку, замовник не виконав роботи, повідомлення про готовність до здачі виконаних робіт не надав.

вище вказане, на думку ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" є істотним порушенням умов Договору, що є підставою для розірвання Договору підряду згідно статті 651 ЦК України, а також стягнення пені за порушення строків виконання робіт.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Згідно з частиною першою статті 626, частиною першою статті 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 цього Кодексу).

Як предмет договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов`язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина перша статті 875 ЦК).

У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов`язані із місцезнаходженням об`єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/22058/17.

Згідно з частиною другою статті 875 ЦК договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 875 ЦК України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч. 1 ст. 844 ЦК України).

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 844 ЦК України).

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 844 ЦК України).

У постанові від 03.11.2023 у справі № 910/13599/21 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що приблизний кошторис дає змогу сторонам в ході виконання робіт відступити від визначених в ньому цін і скоригувати їх залежно від фактичних витрат підрядника як в бік збільшення, так і в бік зменшення. Зміни ж до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Така правова позиція викладена

Умовами п. 3.1. Договору підряду та Додатком №1 до Договору "Договірна ціна" сторони передбачили твердий кошторис на виконання робіт у розмірі 153 165, 78 грн з ПДВ (у т.ч. ПДВ 25 527, 63 грн).

Умовами п. 3.2. Договору сторони передбачили, що оплата за цим Договором проводиться протягом 5-ти робочих днів з моменту прийняття відповідних робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3).

Пунктом 4.1. Договору сторони визначили, що підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 5-ти робочих днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт.

В матеріалах справи наявний лист ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" (замовника) №227 від 14.08.2020 (том 2, а.с. 25) про дозвіл на виконання робіт. Також у матеріалах справи міститься Акт прийому-передачі будівельного майданчика по Договору №28/07-1 від 28.07.2020, що підписаний 17.08.2020 уповноваженими представниками сторін, а саме: з боку замовника - Слесар О. П. та з боку підрядника - Кец К. А..

Згідно Акта прийому-передачі будівельного майданчика від 17.08.2020 - майданчик прийнятий підрядником для виконання робіт визначених договором та до огляду було пред`явлено дозвіл на початок робіт №227 від 14.08.2020.

Таким чином, дозвіл на виконання робіт було фактично отримано підрядником 17.08.2020, а відтак у порядку п. 4.1. Договору роботи повинні були бути виконані у строк до 25.08.2020 включно (оскільки 22, 23 та 24 серпня 2020 - вихідні та святкові дні).

Пунктом 4.7. Договору сторони передбачили умови приймання-передачі робіт.

Згідно п. 4.7.1. Договору після одержання повідомлення від підрядника про готовність до здачі виконаних робіт, замовник зобов`язаний розпочати їх приймання протягом 5-ти (п`яти) робочих днів.

У випадку невідповідності виконаних робіт (змонтованого обладнання) вимогам цього проекту, державних стандартів, будівельних норм, проектної документації. Замовник надсилає підряднику мотивовану відмову від прийняття робіт з переліком недоробок та дефектів, які підлягають усуненню.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, виконавча документація, разом з Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3) на суму 153 165, 78 грн фактично була отримана замовником - ТОВ " 703 Металообробний завод котельного обладнання" лише 12.05.2022 (том 1, а.с. 88) згідно листа ТОВ "Теплоенергокомплект" №231К-05 від 10.05.2022 (том 1, а.с. 92-93).

Зокрема, разом з листом №231К-05 від 10.05.2022 підрядник надав замовнику (том 1, а.с.94-159): загальний журнал робіт №1 (ТОВ "Теплоенергокомплект") Монтаж плит перекриття фундаменту; журнал виконання робіт з монтажу будівельних конструкцій №1 (ТОВ "Теплоенергокомплект"); журнал виконання робіт із замонолічування монтажних стиків і вузлів №1 (ТОВ "Теплоенергокомплект"); виконавча схема монтажу плит перекриття та замонолічування стиків; акт на закриття прихований робіт №1. Монтаж панелей перекриття з/б багатопустотних; акт на закриття прихований робіт №2. Зварювання арматурних перемичок плит перекриття; акт на закриття прихованих робіт №3. Антикорозійний захист місць зварювання перемичок плит перекриття; акт на закриття прихованих робіт №4. Замонолічування стиків конструкцій (Плит перекриття); акт на закриття прихованих робіт №5. Монтаж панелей перекриття з/б багатопустотних; акт на закриття прихованих робіт №6. Зварювання арматурних перемичок плит перекриття; акт на закриття прихованих робіт №7. Антикорозійний захист місць зварювання перемичок плит перекриття; акт на закриття прихованих робіт №8. Замонолічування стиків конструкцій (Плит перекриття); акт проміжного прийняття відповідальних конструкцій №1. Панелі перекриття з/б багатопустотні марки ПК42.15-8; акт проміжного прийняття відповідальних конструкцій №2. Панелі перекриття з/б багатопустотні марки ПК56.15-8; акт проміжного прийняття відповідальних конструкцій №3. Панелі перекриття з/б багатопустотні марки ПК42.12-8; акт проміжного прийняття відповідальних конструкцій №4. Панелі перекриття з/б багатопустотні марки ПК56.12-8; акт проміжного прийняття відповідальних конструкцій №5. Панелі перекриття з/б багатопустотні марки ПК27.12-8; акт проміжного прийняття відповідальних конструкцій №6. Панелі перекриття з/б багатопустотні марки ПК56.15-8; паспорт якості на вироби з важких цементних бетонів №2 (ТОВ "Ковальська"); паспорт якості на вироби з важких цементних бетонів №3 (ТОВ "Ковальська"); паспорт якості на вироби з важких цементних бетонів №4 (ТОВ "Ковальська"); паспорт якості на вироби з важких цементних бетонів №5 (ТОВ "Ковальська"); паспорт якості на вироби з важких цементних бетонів №6 (ТОВ "Ковальська"); документ про якість №33743 (ТОВ "Ковальська"); довідка про вартість будівельних робіт та витрат; акт №1 приймання виконаних будівельних робіт; розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в №1; підсумкова відомість ресурсів до Акту КБ-2в №1.

Зазначена в Акті №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідці про вартість будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3) вартість виконаних робіт відповідає домовленому твердому кошторису передбаченого п. 3.1. Договору та Договірною ціною (Додаток №1 до цього Договору).

ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" заперечуючи проти задоволення первісних позовних вимог стверджує, що фактично роботи не були виконані у строк передбачений Договором, оскільки, виявлені замовником недоліки не були усунуті підрядником. Так, у відповідь на лист підрядника №231К-05 від 10.05.2022 ТОВ " 703 Металообробний завод котельного обладнання" у листі №58 від 12.05.2022 (том 2, а.с. 48) зазначив про виявлені ним недоліки виконавчої документації, зокрема:

- загальний журнал робіт №1 (ТОВ "Теплоенергокомплект"), журнал виконання робіт з монтажу будівельних конструкцій №1 (ТОВ "Теплоенергокомплект"), журнал виконання робіт із замонолічування монтажних стиків і вузлів №1 (ТОВ "Теплоенергокомплект") оформлені і заповнені не у відповідності до ДБН А3.1-5:2016;

- у вище зазначених журналах відсутні підписи представників технічного і авторського нагляду;

- виконавча схема монтажу плит перекриття та замонолічування стиків не відображає фактично виконані роботи;

- Акти на закриття прихованих робіт №1-8 оформлені з відступами від форм актів відсутня інформація в актах на закриття прихованих робіт згідно з ДБН А.3.1-5:2016;

- в актах на закриття прихованих робіт №1-8 відсутня інформація про сертифікати, паспорти, тощо на використані матеріали;

- до актів на закриття прихованих робіт №1-8 відсутні додатки: схеми, копії сертифікатів, паспортів, тощо на використані матеріали;

- до акту виконаних робіт не надані копії видаткових накладних на матеріали зазначені в підсумковій відомості ресурсів;

- в наданому акті виконаних робіт ціни на матеріали і роботи завищені по відношенню до договірної ціни з замовником (ОГТС України).

Як встановив суд першої інстанції, між ТОВ "Оператор ГТС України" і ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" підписано договір підряду №2005000203 (капітальне будівництво) від 18.05.2020 на виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту "Реконструкція котельні на КС "Гребінківська" Лубенського ЛВУМГ" (залишкові роботи) (том 2, а.с. 24-35).

Згідно з частиною першою статтею 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Таким чином, колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що укладений між ТОВ "Теплоенергокомплект" та ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" договір підряду №28/07-1 від 28.07.2020 є договором субпідряду в рамках виконання підрядником - ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" договору підряду №2005000203 від 18.05.2020.

Виконавча документація, що була отримана ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" була направлена замовнику - ТОВ "Оператор ГТС України", який (замовник) в особі Сумського ЛВУМГ листом №730вих22-257 від 14.06.2022 проінформував ТОВ " 703 Металообробний завод котельного обладнання" (том 2, а.с. 48-50), що відповідно до укладеного договору підряду №2005000203 від 18.05.2020 виконання робіт повинно супроводжуватись виконавчою документацією, яку надає підрядник за вказаним договором - ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання", а з ТОВ "Теплоенергокомплект" замовник не має ніяких договірних відносин.

Отже, недоліки виконавчої документації були оцінені замовником - ТОВ "Оператор ГТС України", як недоліки виконавчої документації саме його підрядника ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" за договором підряду №2005000203 від 18.05.2020.

Щодо листа ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" № 58 від 12.05.2022, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що фактично наведені у ньому недоліки є недоліками виконавчої документації, а не недоліками виконаних робіт, на які має право вказати замовник у порядку п. 4.7.1. Договору.

Статтею 853 ЦК України встановлено обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ч. 2 ст. 853 ЦК України).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника (ч. 3 ст. 853 ЦК України).

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (ч. 4 ст. 853 ЦК України).

ТОВ "Теплоенергокомплект" стверджує, що фактично роботи були ним виконані в період з 19.08.2020 по 21.08.2020. В подальшому, впродовж 15-16.04.2021 підрядник усунув виявлені замовником у жовтні 2020 року недоліки виконаних робіт згідно звіту обстеження технічного стану армопоясу ти фундаменту будівлі котельні на КС Гребенківська (смт. Лохвиця) (том 1, а.с. 168-190) та провів роботи по заміні плити, яка мала поперечну тріщину ПК56-15.8 першого ряду осі в осі Б-4 на аналогічну плиту.

Згідно загального журналу робіт №1 (ТОВ "Теплоенергокомплект"), журналу виконання робіт з монтажу будівельних конструкцій №1 (ТОВ "Теплоенергокомплект"), журналу виконання робіт із замонолічування монтажних стиків і вузлів №1 (ТОВ "Теплоенергокомплект") роботи виконувались на об`єкті впродовж 19.08.2020-21.08.2020, а також в подальшому 15.04.2021-16.04.2021. Проте, надані до матеріалів справи журнали виконання робіт ТОВ "Теплоенергокомплект" підписані лише уповноваженими представниками (генеральним директором, заступником генерального директора, бригадирами, слюсарями-монтажниками).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"). Тобто, за загальним правилом, фактом підтвердження господарської операції є первинні документи (наприклад, акти надання послуг, виконаних робіт тощо).

В свою чергу, документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Отже, сторони не позбавлені можливості доводити реальність господарської операції іншими документами, у випадку, якщо погоджені первинні документи відсутні, або не підписані.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 910/6183/23 та від 30.10.2024 у справі № 916/2739/20.

В постанові від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21 (пункти 7.13, 7.14) об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила про таке:

"За загальним правилом при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг / виконання робіт як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт / послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг / виконання робіт), а не первинні документи.".

Правозастосування судом першої інстанції положень статті 853 ЦК України (у контексті того, що у підрядних правовідносинах правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг / виконання робіт), а не первинні документи) відповідає правовій позиції, викладеній у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі №914/2355/21.

Частина четверта статті 882 ЦК України прямо передбачає можливість оформлення акту приймання виконаних робіт в односторонньому порядку. Ця ж норма надає можливість замовнику захиститись від претензій підрядника, що ґрунтуються на односторонньому акті, шляхом доведення обґрунтованості відмови від підписання акту, що є підставою для визнання його недійсним.

Замовником не ставилися вимоги про визнання спірних актів недійсними, як того вимагають приписи частини четвертої статті 882 ЦК України.

Водночас відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18.

При цьому якщо замовник, порушуючи вимоги статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є, відповідно, порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18 та від 15.10.2019 у справі №921/262/18.

Отже, законодавець встановив обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт, при цьому відсутність підписаного сторонами акта виконаних робіт не може бути підставою для нездійснення замовником розрахунку за фактично виконані роботи.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що сам факт отримання первинних документів виконавчої документації лише у травні 2022 року не спростовує можливий факт виконання робіт у серпні 2020 року. Так само, недоліки виконавчої документації самі по собі не доводять факт відсутності виконання робіт за договором, у випадку, якщо матеріали справи містять докази, які з більшою вірогідністю доводять реальність здійснення господарської операції, тобто виконання робіт.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України, а саме, змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову назву - "Вірогідність доказів". Статтю 79 ГПК України викладено у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

З`ясування відповідних обставин має здійснюватись із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У відповідності до пункту 3 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005, що наразі є чинними, до документів, підтверджуючих виконання робіт за договором підряду, окрім актів, також належать: журнали виконання робіт, акти на приховані та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок, складання яких передбачено умовами вищевказаних договорів.

Пунктом 4.5. Договору сторони передбачили складання акту на приховані роботи, які підрядник зобов`язаний передати по закінченню виконання прихованих робіт для приймання спеціалістом з технічного нагляду замовника, про що замовник повинен бути проінформований не пізніше ніж за 24 години до моменту прийняття зазначених робіт. Якщо замовник не був проінформований про потребу обстеження прихованих робіт, підрядник повинен надати можливість замовнику провести обстеження прихованих робіт та виконати необхідні дії щодо поновлення робіт після обстеження за рахунок власних коштів.

Згідно п. 3.2.9. ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва" прихованими роботами є будівельні роботи, результати яких закриваються подальшими роботами і потребують перед цим підтвердження їх відповідності вимогам проектної документації.

Пунктом 8.1. ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва" передбачено контроль якості виконання будівельних робіт, який спрямований на забезпечення об`єкта будівництва експлуатаційними властивостями, які мають відповідати основним вимогам відповідно до призначення об`єкта.

В усіх випадках забороняється виконання наступних робіт до підтвердження відповідної якості виконання попередніх прихованих робіт та відповідальних конструкцій (п. 8.4.3.4. ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва").

Приймальний контроль здійснюється за участю представників будівельної організації, технічного нагляду замовника та авторського нагляду (у випадках, передбачених договором про авторський нагляд) (п. 8.4.3.5. ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва").

Результати приймального контролю фіксуються в загальному журналі робіт, в актах на закриття прихованих робіт, актах проміжного прийняття відповідальних конструкцій та інших документах - за наявності вимог нормативних документів на конкретні види будівельних робіт (п.8.4.3.6. ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва").

Авторський нагляд здійснюється протягом періоду будівництва (п. 8.5. ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва").

В матеріалах справи наявні Акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій №1-5 (панелей перекриття з/б багатопустотні, зварювання арматурних перемичок плит перекриття, антикорозійний захист місць зварювання перемичок плит перекриття, замонолічування стиків конструкцій (плит перекриття)) та Акти на закриття прихованих робіт №1-3 (том 1, а.с.160-167), що підписані представником ТОВ " 703 Металообробний завод котельного обладнання" - виконробом Слесарем О. П., який передавав ТОВ "Теплоенергокомплект" будівельний майданчик та дозвіл на виконання робіт за актом прийому передачі будівельного майданчика від 17.08.2020, з приводу чого відповідач за первісним позовом не заперечує. В тому числі, вище вказані акти були підписані представником ТОВ "Теплоенергокомплект" - заступником генерального директора Кецом К. А., представником технічного нагляду замовника - інженером технічного нагляду ІІ категорії Патлай І. А., представником проектної організації - інженером авторського нагляду Бяковим І.О.

У актах проміжного прийняття відповідальних конструкцій та актах на закриття прихованих робіт викладено рішення, що роботи виконані відповідно до проектної документації, стандартів, будівельних норм і правил і технічних умов.

Згідно листа ФОП Бякова І. О. №12/07 від 12.07.2023 (том 2, а.с. 7), останній у відповідь на лист ТОВ "Теплоенергокомплект" №285К-07 від 06.07.2023 проінформував, що між ТОВ "Оператор ГТС України" та ФОП Бяков було заключено договір від 22.07.2020 №2007000088 про здійснення авторського нагляду по об`єкту "Реконструкція котельна на КС Гребінківська" та станом на 12.07.2023 роботи по якому знаходяться на стадії завершення.

На виконання ухвали господарського суду міста Києва від 12.12.2023 ТОВ "Оператор ГТС України" надав суду витребувані документи та інформацію згідно інформаційної довідки №7302ВН-4-17 від 17.01.2024 з додатками (том 4, а.с. 42-232).

Згідно наданого суду ТОВ "Оператор ГТС України" Загального журналу робіт на об`єкті будівництва, що заповнювався будівельною організацією ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" вбачається, що починаючи з червня 2021 та впродовж 2021-2022 року останній проводив подальші роботи пов`язані з виконання умов договору підряду №2007000088 від 22.07.2020, а саме щодо зведення стін будівлі котельні. Таким чином, фактично з червня 2021 ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" почав використовувати результати виконаних ТОВ "Теплоенергокомплект" робіт за договором субпідряду.

Згідно Журналу реєстрації вступного інструктажу ТОВ "Оператор ГТС України", що розпочатий 01.01.2020 та закінчений 17.12.2021 - 19.08.2020 уповноважені особи ТОВ "Теплоенергокомплект" заслухали інструктаж з питань охорони праці, цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях для працівників сторонніх організацій та відвідувачі у зв`язку з виконанням робіт по будівництву котельні, а 15.04.2021 інструктаж у зв`язку з виконанням робіт по реконструкції котельні.

В інформаційній довідці №7302ВН-4-17 від 17.01.2024 (том 4, а.с. 66-69) ТОВ "Оператор ГТС України" проінформував суд щодо стану виконання робіт з монтажу плит перекриття на фундаменті котельні на КС "Гребінківська" Лубенського ЛВУМГ в рамках виконання договору субпідряду №28/07-1 від 28.07.2020 та зазначив, що станом на теперішній час (тобто станом на дату надання інформаційної довідки у січні 2024 року) роботи з монтажу плит перекриття на фундаменті котельні виконано в повному обсязі субпідрядною організацією ТОВ "Теплоенергокомплект".

Таким чином, застосовуючи стандарт вірогідності доказів, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що з більшою вірогідністю обумовлені договором роботи були виконані ТОВ "Теплоенергокомплект" у період з 19.08.2020 по 21.08.2020 належним чином, та щодо виявлених у жовтні 2020 року недоліків робіт підрядник у квітні 2021 року провів роботи по заміні плити. Інших недоліків замовником в особі ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" у порядку статті 853 ЦК України заявлено не було, у зв`язку з чим, останній, як генеральний підрядник, продовжив виконувати завершувальні роботи за договором підряду №2007000088 від 22.07.2020, які станом на січень 2024 року знаходились на етапі завершення.

Відповідно до частини першої статті 850 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

З матеріалів справи не вбачається, що замовником вчинялися дії, які свідчили б про сприяння підрядникові у виконанні роботи.

Отже, ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання", отримавши 12.05.2022 виконавчу документацію щодо робіт, які були належним чином та у повному обсязі виконані підрядником ТОВ "Теплоенергокомплект", а результати таких робіт замовник розпочав використовувати, останній зобов`язаний був у порядку п. 4.7.1. Договору №28/07-1 від 28.07.2020 підписати Акти №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3) у строк до 19.05.2022 (5 робочих днів), та у строк до 26.05.2022 (5 робочих днів після підписання акту та довідки) включно здійснити оплату виконаних робіт у розмірі 153 165, 78 грн.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 7.3. Договору у випадку порушення замовником строків оплати, визначених п. 3.2. даного Договору, до замовника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 1 % від вартості несвоєчасно оплачених робіт за кожен день прострочення оплати, а при порушенні строку оплати робіт більше ніж на 10 календарних днів замовник додатково сплачує підряднику штраф у розмірі 10 % від вартості виконаних та неоплачених робіт.

Оскільки відповідачем було прострочено оплату виконаних робіт, обґрунтованими визнані судом вимоги ТОВ "Теплоенергокомплект" щодо стягнення з ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" пені з 27.05.2022 по 27.11.2022 та штрафу, нарахованих на підставі п. 7.3 договору.

Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (частина 2 статті 343 Господарського кодексу України).

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

У період з 27.05.2022 по 02.06.2022 розмір подвійної облікової ставки НБУ в день становив 0,055 % (20%/365), а у період з 03.06.2022 по 27.11.2022 - 0,137 % (50%/365).

Отже, перевіривши проведений ТОВ "Теплоенергокомплект" розрахунок пені, місцевий суд встановив, що ТОВ "Теплоенергокомплект" безпідставно обраховує пеню у розмірі 1 % від вартості несвоєчасно оплачених робіт за кожен день прострочення, що перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період з 27.05.2022 по 27.11.2022.

Здійснивши перерахунок пені та перевіривши розрахунок штрафу у межах заявленого періоду, суд першої інстанції дійшов висновку, що стягненню підлягає 37 934, 76 грн пені та 15 316, 58 грн штрафу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18). Визначене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і 3 % річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Перевіривши проведені ТОВ "Теплоенергокомплект" розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат за період прострочення з 27.05.2022 по 22.06.2023, суд першої інстанції встановив, що такі розрахунки є арифметично правильними, а отже з ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" підлягає стягненню сума інфляційних втрат у розмірі 24 911, 45 грн та 3 % річних у розмірі 4 934, 88 грн.

Таким чином, розглядаючи спір у частині вимог первісного позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про їх часткове задоволення.

Щодо вимог за зустрічним позовом, які визнані необґрунтованими, місцевий суд виходив з встановленого факту належного і своєчасного виконання ТОВ "Теплоенергокомплект" робіт за договором, що виключає можливість застосування до нього штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт. Суд врахував, що з позовною вимогою про розірвання спірного договору ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" звернулось після закінчення строку дії цього договору (строк дії закінчився 31.12.2020), що виключає можливість задоволення вимоги про розірвання договору.

У розгляді даного питання колегія суддів зазначає, що договір, який припинив строк своєї дії, не може бути розірваний за його відсутністю. Припинення договору і його розірвання є різними взаємовиключними юридичними фактами.

Так, статтею 252 ЦК України передбачено, зокрема, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Колегія суддів враховує, що стаття 252 ЦК України є універсальною нормою для будь-яких договірних відносин, її застосування залежить від правового режиму договору, прав і обов`язків сторін, передбачених договором.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 530 ЦК України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Наведену норму слід застосовувати (тлумачити) у взаємозв`язку з загальними положеннями частини другої статті 251, частини другої статті 252 ЦК України, які визначають, що терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до лексичного значення словосполучення "неминуче має настати" означає як те, що обов`язково та безумовно має відбутися.

За змістом норми частини першої статті 530 ЦК України у взаємозв`язку з частиною другою статті 251, частиною другою статті 252 цього Кодексу, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, у разі визначення терміну виконання зобов`язання з вказівкою на майбутню подію нею може бути визнана лише та подія, неминучість якої є безумовна. Якщо юридичні наслідки мають певну ступінь вірогідності настання, то має місце не існування часової категорії у вигляді терміну, а умова.

При визначенні строку (терміну) виконання зобов`язання судам необхідно враховувати загальні положення ЦК України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов`язання (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 щодо змісту понять "строк договору", "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" відзначила таке:

"29. Поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

30. Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

31. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

32. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

33. Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

34. Поняття "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

35. З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання".

Аналізуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що "строк дії договору" та "строк/термін виконання зобов`язання" за своїм юридичним змістом не є тотожними поняттями, та в залежності від умов договору, укладеного між сторонами, останні можуть як співпадати між собою, так і бути відмінними один від одного.

Відповідно до пункту п. 8.1. договору №28/07-1 від 28.07.2020 останній вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до "31" грудня 2020 року, в частині виконання сторонами зобов`язань за даним договором - до їх повного виконання.

Зі змісту вказаного пункту договору вбачається, що погоджена сторона умова до "повного виконання сторонами своїх зобов`язань" у розумінні приписів статті 530 ЦК України є нічим іншим як строком (терміном) виконання зобов`язання, що у даному випадку не збігається зі строком дії договору та є відмінним від нього.

Ураховуючи вказане, з огляду на те, що сторонами було визначено строк дії договору до 31.12.2020, а вказівка на "повне виконання сторонами своїх зобов`язань" не є у розумінні статті 252 ЦК України строком договору, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що строк дії договору закінчився ще 31.12.2020, тобто до подання зустрічного позову (доказів щодо продовження сторонами строку дії договору матеріали справи не містять).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.09.2023 у справі №910/8413/21 зробила такий висновок: "задоволення вимоги про розірвання Інвестиційного договору, який вже є припиненим за домовленістю сторін, не тільки не поновить порушені права територіальної громади міста Києва, але є неможливим як таке. Як наслідок, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відмови у задоволенні вимоги про розірвання Інвестиційного договору".

Тобто Велика Палата Верховного Суду у справі №910/8413/21 виснувала щодо недоцільності розірвання договору, який є припиненим (нечинним) на час звернення до суду з відповідною вимогою.

Отже, ураховуючи вищенаведене правове регулювання спірних правовідносин у цій частині, з огляду на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у справах №444/9519/12 та №910/8413/21, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір у частині вимог про розірвання припиненого договору (строк дії якого закінчився), дійшов заснованого на законі висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову у цій частині.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд оцінив подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку у їх сукупності. Судом, у справі, що переглядається, надано оцінку всім, наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, що відповідає приписам статей 73 - 80, 86 ГПК України.

Щодо твердження ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" в апеляційній скарзі, що додані до позовної заяви копії документів, а також додані до заяви про усунення недоліків копії документів, не завірені належним чином відповідно до ДСТУ 4163-2020, оскільки містять очевидні ознаки застосування механічних засобів відтворення власноручного підпису - факсиміле.

З цього приводу ТОВ "Теплоенергокомплект" у відзиві на апеляційну скаргу зазначило, що ним було подано заперечення на відповідь на відзив за зустрічним позовом ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" (вих. № 502С-09 від 29.09.2023) та з метою уникнення необґрунтованих міркувань та суперечок щодо завірення неналежним чином копій документів, що долучалися до позовної заяви, до вказаних заперечень, повторно було долучено документи, що підтверджують обставини, якими ТОВ "Теплоенергокомплект" обґрунтовував свої вимоги та які були засвідчені у відповідності до пункту 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, чинний від 01.09.2021), а саме - відмітка про засвідчення копії документа, що складалася з елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок); найменування посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища; дати засвідчення копії. Отже, подані ТОВ "Теплоенергокомплект" копії документів на підтвердження позовних вимог, які містяться в матеріалах справи, засвідчені належним чином.

Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення.

Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом пункту 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За змістом положень пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, частиною 3 цієї статті визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, згідно частини 4 зазначеної норми розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У той же час, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Принцип пропорційності є загальним, універсальним принципом права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Обґрунтованість та співмірність понесених витрат на професійну правничу допомогу необхідно досліджувати з урахуванням частини 3 статті 13 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33 - 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

До того ж на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 925/200/22).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен також враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).

Таким чином, у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 ГПК України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14.05.2024 ТОВ "Теплоенергокомплект" звернулось до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення ТОВ "Теплоенергокомплект" зазначало, що наявні підстави для стягнення з ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000, 00 грн, про що відповідно до вимог п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України було зазначено у доповненні до відзиву на зустрічну позовну заяву від 05.09.2023 №432-09 та відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України зроблено про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів.

У доповненні до відзиву на зустрічну позовну заяву (том 2, а.с. 155-160а) ТОВ "Теплоенергокомплект", як відповідач за зустрічним позовом вказав у порядку п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000, 00 грн. Поряд з цим, у первісній позовній заяві ТОВ "Теплоенергокомплект" та заяві про усунення недоліків первісного позову (том 1, а. с. 1-11, 80-82) на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України вказав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається із суми судового збору, про понесення витрат на професійну правничу допомогу за первісним позовом ТОВ "Теплоенергокомплект" не заявляв.

18.06.2024 до суду першої інстанції від ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

У клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" просило суд зменшити розмір адвокатських витрат, а зокрема, фактично відмовити у їх розподілі з огляду на їх не співмірність з обсягом наданих послуг адвокатом, а також з огляду на невідповідність критерію розумності. Зокрема, ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" звертало увагу суду на те, що фактично ТОВ "Теплоенергокомплект" просить стягнути витрати у розмірі 45 000, 00 грн, що включають як адвокатські витрати за первісним так і за зустрічним позовами, а отже розмір таких витрат є завищеним, з огляду на те, що про адвокатські витрати за первісним позовом ТОВ "Теплоенергокомплект" на заявляло.

В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги №б/н від 20.12.2021 (том 2, а.с. 227), що укладений між ТОВ "Теплоенергокомплект" та адвокатом Ковальчук Наталією Віталіївною, п. 4 якого передбачено, що розмір гонорару та строки його виплати указані в окремому Додатку до цього Договору, який є невід`ємною частиною даного Договору.

До заяви про ухвалення додаткового рішення на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45000, 00 грн додано: Додаток №1 від 22.09.2023 "Розмір гонорару та строки його виплати" до Договору про надання правової допомоги від 20.12.2021; Акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 09.05.2024 з описом наданих послуг у справі №910/9963/23 на суму 45 000, 00 грн; платіжна інструкція №2963 від 13.05.2024 про сплату за надання послуг згідно Договору про надання правової допомоги від 20.12.2021 по справі №910/9963/23 на суму 45 000, 00 грн.

Як вбачається з Акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 09.05.2024 адвокатом Ковальчук Н. В. у межах справи №910/9963/23 надані ТОВ "Теплоенергокомплект" наступні послуги:

1. Усна консультація з визначенням документів та їх правовим аналізом по справі №910/9963/23, що знаходиться на розгляді Господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "Теплоенергокомплект" до ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" про стягнення 464 920,29грн та за зустрічним позовом ТОВ " 703 Металообробний завод котельного обладнання" до ТОВ "Теплоенергокомплект" про стягнення 298673,27 грн та розірвання договору підряду (справа №910/996323) з вивченням та узагальненням законодавства та останніх рішень/судової практики в аналогічних справах - 2 години (вартість 2 000,00 грн);

2. Підготовка та подача адвокатського запиту вих. №11-09/23 від 27.09.2023 до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про витребування документів та надання офіційної інформації для долучення до матеріалів справи №910/9963/23 - 2 години (вартість 2 000,00 грн);

3. Підготовка та подача 07.11.2023 до канцелярії Господарського суду міста Києва, заяви про збільшення розміру позовних вимог від 07.11.2023 у справі №910/9963/23 - 6 годин (вартість 6 000,00 грн);

4. Підготовка та подача 07.11.2023 до канцелярії Господарського суду міста Києва клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи №910/9963/23 - 2 години (вартість 2 000,00 грн);

5. Ознайомлення 15.03.2024 з матеріалами справи №910/9963/23 та документами, що були витребувані у ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" за ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/9963/23 - 2 години (вартість 2 000,00 грн);

6. Представництво інтересів Клієнта у Господарському суді міста Києва - 3500,00грн за одне судове засідання, що відбулися 26.09.2023, 24.10.2023, 07.11.2023, 12.12.2023, 19.03.2024, 09.05.2024 (вартість 21 000,00 грн);

7. Гонорар успіху за позитивний результат розгляду справи №910/9963/23 (вартість - 10 000, 00 грн). Всього - 45000,00грн.

Проаналізувавши наведений у заяві ТОВ "Теплоенергокомплект" опис наданих адвокатом Ковальчук Н. В. послуг, суд першої інстанції погодився з ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" в тій частині, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг щодо зустрічного позову, а отже розмір адвокатських послуг є значно завищеним.

При цьому судом першої інстанції враховано таке:

- позиція №1 Акта приймання-передачі наданих послуг №1 від 09.05.2024 щодо надання консультацій вартістю 2 000, 00 грн стосується як первісного позову, за яким позивач не заявляв про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, так і за зустрічним позовом. Відтак, за висновком суду, по вказаній позиції Акту співмірними з обсягом наданих послуг за зустрічним позовом будуть витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000, 00 грн;

- позиція № 2 та № 4 Акта приймання-передачі наданих послуг №1 від 09.05.2024 щодо адвокатського запиту №11-09/23 від 27.09.2023 до ТОВ "Оператор ГТС України" по стадію виконання робіт на об`єкті будівництва та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи сукупною вартістю 4 000, 00 грн, в тому числі стосується, як первісного позову, так і зустрічного позову з огляду на предмет доказування обох позовів. Відтак, а висновком суду, по вказаній позиції Акту співмірними з обсягом наданих послуг за зустрічним позовом будуть витрати на професійну правничу допомогу у сукупному розмірі 2 000, 00 грн.;

- позиція № 3 Акта приймання-передачі наданих послуг №1 від 09.05.2024 щодо заяви про збільшення позовних вимог від 07.11.2023 вартістю 6 000, 00 грн стосується виключно первісних позовних вимог, а тому, за висновком суду, такі витрати є обґрунтованими, з огляду на те, що розподіл витрат ТОВ "Теплоенергокомплект", як позивача за первісним позовом не здійснюється;

- позиція №5 Акта приймання-передачі наданих послуг №1 від 09.05.2024 щодо ознайомлення 15.04.2024 з матеріалами справи та документами, що були надані ТОВ "Оператор ГТС України" вартістю 2 000, 00 грн стосується в тому числі як первісного позову, так і зустрічного. Відтак, за висновком суду, по вказаній позиції Акта співмірними з обсягом наданих послуг за зустрічним позовом будуть витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000, 00 грн;

- позиція № 6 Акта приймання-передачі наданих послуг №1 від 09.05.2024 щодо представництва інтересів у суді в судових засіданнях 26.09.2023, 24.10.2023, 07.11.2023, 12.12.2023, 19.03.2024 та 09.05.2024 загальною вартістю 21 000, 00 грн (по 3 500, 00 грн засідання), вказані витрати, як зазначив суд, також стосується як первісного, так і зустрічного позовів. Крім того, суд констатував, що засідання 24.10.2023 насправді не відбулось та було знято з розгляду, про що учасники справи були повідомлені ухвалою суду від 13.10.2023 з визначенням нової дати розгляду справи на 07.11.2023. Відтак, за висновком суду, по вказаній позиції Акта співмірними з обсягом наданих послуг за зустрічним позовом будуть витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 750, 00 грн з розрахунку 21 000-3 500 (судове засідання 24.10.2023, яке не відбулось)/2;

- щодо позиції № 7 Акта приймання-передачі наданих послуг №1 від 09.05.2024, а саме "гонорару успіху" вартістю 10 000, 00 грн суд першої інстанції звернув увагу ТОВ "Теплоенергокомплект" на наступне: у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).; не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18). Відтак, з огляду на те, що гонорар успіху стосується як первісного, так і зустрічного позовів, а матеріали справи містять докази фактичного понесення вказаного виду адвокатських витрат, то суд першої інстанції виснував співмірність та доведеність розміру "гонорару успіху" за зустрічним позовом у розмірі 5 000, 00 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають положенням статей 123, 126, 129, 244 ГПК України та прийняті з урахуванням всіх необхідних принципів та критеріїв розподілу судових витрат на оплату послуг адвоката, та на підставі поданих сторонами доказів.

Необхідно зазначити, що вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження та оцінки доказів за правилами статей 210, 86 ГПК України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив частково заяву ТОВ "Теплоенергокомплект" про ухвалення додаткового рішення та стягнув з ТОВ "703 Металообробний завод котельного обладнання" на користь ТОВ "Теплоенергокомплект" 17 750 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених останнім під час перегляду справи у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не отримали підтвердження, таким чином, колегія суддів зазначає, що скарга є необґрунтованою, а тому додаткове рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаних висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "703 Металообробний завод котельного обладнання" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.05.2024 у справі № 910/9963/23 залишити без змін та поновити його дію.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі №910/9963/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано - 18.12.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	11.12.2024
Оприлюднено	23.12.2024
Номер документу	123919011
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду

Бондаренко-Легких Г.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 11.12.2024 по справі 910/9963/23ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/9963/23

Постанова від 11.12.2024

Постанова
від 11.12.2024 по справі 910/9963/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД