Ухвала

від 11.12.2024 по справі 904/4830/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

11.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4830/23за позовом Акціонерного товариства "Дочірній банк "Казахстан - Зіраат Інтернешнл Банк", м. Алмати, Казахстан

до відповідача-1: ОСОБА_1 , Вест Палмбіч, Сполучені Штати Америки

відповідача-2: ОСОБА_2 , м. Стамбул, Республіка Туреччина

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алом", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання договору купівлі продажу частки у статутному капіталі недійсним

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивача, відповідачів-1,2 та третьої особи: не з`явилися

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Дочірній банк "Казахстан - Зіраат Інтернешнл Банк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Алом" від 11 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу під час розгляду судом справи №904/8790/21 стало відомо про укладення оспорюваного договору, однак позивач вбачає у даному договорі ознаки фраудаторності.

Відповідачі-1,2 не скористалися правом на участь у судових засіданнях та подання відзивів на позов. Про день, час та місце судових засідань відповідачі-1,2 повідомлялися належним чином через компетентні органи Сполучених Штатів Америки (Office of Private International Law Office of the Legal Adviser Department of State 2430 E Street, NW Room 357, South Building WASHINGTON, DC 20037-2851 United States of America) та Турецької Республіки (Ministry of Justice General Directorate for International Law and Foreign Relations Adalet Bakanlэрэ Ek Binasэ - Namэk Kemal Mah. Milli Mьdafaa Caddesi No:22Зankaya / Ankara Turkey) з проханням про вручення відповідачам судових/позасудових документів у справі № 904/4830/23.

Відповідно до інформації наданої Міністерством юстиції Турецької Республіки, в процесі виконання судового доручення про надання правової допомоги (вручення документів) ОСОБА_2 , в результаті перевірки, яку проведено за адресою АДРЕСА_1 , Ускюдар, яку вказано у документах, встановлено, що немає такої адреси, а є адреса: АДРЕСА_1 , Ускюдар. Проте за цією адресою не знайдено особу на ім`я ОСОБА_4 . В результаті пошуку за адресою та навколо, не було тих, хто знав особу на ім`я ОСОБА_4 . Вказане місце є 3-х поверховою віллою та у особи на ім`я ОСОБА_5 , яка там проживає, немає відомостей чи адреси ОСОБА_4 .

Відповідно до наданої інформації Центральним органом Сполучених Штатів Америки, направлені судом документи Озгюру Деміру - не вручені.

Крім того в матеріалах справи міститься інформація щодо наявності на території України представника відповідача-1 ( ОСОБА_6 ) - адвоката Погорілого Антона Михайловича, який діє на підставі ордеру серія АЕ №1198201 від 09.05.2023, якого ухвалою суду від 05.06.2024 повідомлено про дату, час та місце розгляду справи. Проте, вказаний представник у підготовче судове засідання не з`явився, відзиву на позов чи письмових пояснень не подав. Судом направлялися копії ухвал суду у даній справі адвокату Погорілому Антону Михайловичу на його поштову та електронну адреси, а також повідомлено про перебування даної справи на розгляді суду телефонограмою.

Представник третьої особи у судові засідання не з`являвся, про день, час та місце судових засідань повідомлявся належно, що підтверджується матеріали справи (а.с.112-116, т.1, а.с.137, т.1, подальші ухвали суду доставлялися в електронний кабінет) письмових пояснень не подав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 відкрито провадження у справі №904/4830/23, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2024.

У судове засідання 11.12.2024 представник позивача не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, оскільки по-перше, був присутній у попередньому судовому засіданні 19.06.2024 та був повідомлений про дату, час та місце наступного судового засідання, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с.25-26, т.2), а також ознайомився з датою та часом судового засідання призначеного на 11.12.2024 під розписку (а.с.24, т.2). По-друге, за адресою представника позивача, адвоката Регелюка С.В. направлено копію ухвали суду від 19.06.2024, яка повернулася за зворотною адресою з відміткою пошти "адресат відмовився" (а.с.37-41, т.2). По-третє, в матеріалах справи міститься заява представника позивача, адвоката Регелюка С.В., у якій останній повідомляє, що ухвалою суду від 19.06.2024 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.12.2024 о 10:00, а також зобов`язано позивача надати примірники нотаріально засвідчених перекладів на англійську та турецьку мови та просить направити відповідні примірники ухвал на адресу представника - Регелюка С.В. Позивач надав до суду нотаріально засвідчені переклади відповідної ухвали з додатками.

Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч.7 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).

З викладеного слідує, що позивач обізнаний про дату, час та місце судового засідання.

Як зазначено судом вище, представник позивача явку у судове засідання не забезпечив. Суд звертає увагу, що на момент повідомлення позивача про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 11.12.2024 о 10:00 год, у представника позивача Регелюка С.В. була чинна довіреність від 04.10.2023 (строк дії до 04.10.2024). Відповідно, станом на дату судового засідання строк дії вказаної довіреності сплив, нової (чинної) довіреності представник позивача у справу не подав.

Незважаючи на те, що чинної довіреності представником не було надано, сам представник особисто у судове засідання не з`явився, клопотання про проведення засідання у режимі відеоконференції не подавав, суд з метою дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні намагався приєднати представника позивача до відеоконференції, проте останній у час судового засідання не перебував у системі відеоконференцзв`язку.

Відповідно до частини четвертої статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить про те, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК процесуальних наслідків неявки позивача у підготовче чи у судове засідання, є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Судом уже було зазначено про те, що позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Також позивачем не подавалася заява про розгляд справи за його відсутності.

Суд звертає увагу, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Крім того, положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Такі висновки викладені, зокрема, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі №910/17906/21.

Крім того, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.

Хоча для залишення позову без розгляду не вимагається дослідження можливості/неможливості розгляду справи за відсутності представника позивача, суд звертає увагу, що спір є складним, стосується правомірності чи неправомірності укладення відповідачами договору про відчуження частки у статутному капіталі третьої особи. При цьому позивач вбачає у оспорюваному договорі ознаки фраудаторності. У даному випадку суд має встановити обставини укладення договору, визначити чи порушуються укладеним договором права позивача чи є ефективним спосіб захисту, обраний позивачем та як відновляться його права у разі задоволення позову тощо. Встановлення вказаних обставини потребують детального дослідження та оцінки судом.

З урахуванням викладеного позов Акціонерного товариствого "Дочірній банк" Казахстан - Зіраат Інтернешнл Банк" підлягає залишенню без розгляду.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 185, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства "Дочірній банк "Казахстан - Зіраат Інтернешнл Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Алом" про визнання договору купівлі продажу частки у статутному капіталі недійсним - залишити без розгляду.

Роз`яснити Акціонерному товариству "Дочірній банк" Казахстан - Зіраат Інтернешнл Банк", що після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений -20.12.2024.

Суддя О.М. Крижний