Ухвала

від 18.12.2024 по справі 363/1232/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 363/1232/21

провадження № 61-16777ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» - адвоката Подольського Антона Юрійовича, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунальне підприємство «Агенція адміністративних послуг», про скасування державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння, поновлення права власності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46375114 від 9 квітня 2019 року, номер запису про право власності: 31089139, вчинений державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Київської області Верестуном Олексієм Івановичем.

Витребувати квартиру АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння.

Поновлено право власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , шляхом поновлення відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про вказаний об`єкт нерухомого майна, що передували скасованим записам.

Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк», банк) задоволено частковою.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 лютого 2023 року в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46375114 від 09 квітня 2019 року, номер запису про право власності: 31089139, вчинений державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Київської області Верестуном Олексієм Івановичем та в частині поновлення права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 , шляхом поновлення відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про вказаний об`єкт нерухомого майна, що передували скасованим записам, скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Здійснено перерозподіл судових витрат.

В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін, здійснено розподіл судових витрат.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 02 серпня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання АТ «Сенс Банк» про скасування заходів забезпечення позову в справі № 363/1232/21.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, представник АТ «Сенс Банк» - адвокат Подольський А. Ю. 23 серпня 2024 року звернувся з апеляційною скаргою через систему «Електронний суд».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху для подання апеляційної скарги в новій редакції, в якій заявнику необхідно привести у відповідність процесуальну вимогу скарги, вказавши належну дату оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

У вересні 2024 року заявником направлено документи на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року АТ «Сенс Банк» продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги для подання: заяви про поновлення строку на оскарження ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 02 серпня 2024 року, наведення інших причин пропуску цього строку; оригіналу квитанції про сплату судового збору; доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи - третій особі.

Апеляційний суд констатував, що апеляційна скарга подана із пропуском строку, відхиливши доводи заявника про отримання ним копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції 08 серпня 2024 року, оскільки вказане спростовано доказами про доставлення цього рішення до електронного кабінету банку 06 серпня 2024 року.

Отже, апеляційна скарга мала бути подана до 21 серпня 2024 року включно, однак подана 23 серпня 2024 року, тобто з пропуском строку. Обставини пропуску процесуального строку заявником не обґрунтовано.

Також, апеляційний суд констатував необхідність подання заявником оригіналу платіжного документа та докази надсилання копії апеляційної скарги третій особі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ «Сенс Банк» на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 02 серпня 2024 року.

Суд апеляційної інстанції констатував, що недоліки апеляційної скарги не усунуто, хоча заявником отримано копію ухвали апеляційного суду 04 жовтня 2024 року, заява про поновлення пропущеного строку до суду не надходила, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 358 ЦПК України.

У грудні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника АТ «Сенс Банк» - адвоката Подольського А. Ю., на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 листопада 2024 року.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити до Київського апеляційного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції вдався до надмірного формалізму, оскільки апеляційна скарга була подана в найкоротші строки.

На переконання заявника, Київський апеляційний суд безпідставно відмовив у доступі до правосуддя.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

За правилом частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що ухвала Вишгородського районного суду Київської області від 02 серпня 2024 року доставлена до електронного кабінету заявника 06 серпня 2024 року, п`ятнадцяти денний строк на її оскарження закінчився 21 серпня 2024 року, а отже апеляційна скарга подана 23 серпня 2024 року з пропуском процесуального строку на її оскарження, при цьому обґрунтованих перешкод подачі апеляційної скарги у межах строків, встановлених законом, АТ «Сенс Банк» не наведено та доказами не підтверджено.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

У справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа «Рябих проти Росії» від 03 грудня 2003 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ «Сенс Банк», суд апеляційної інстанції констатував, що заявником не усунуто недоліки скарги, при цьому, матеріали справи містять докази отримання заявником копії ухвали про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, водночас жодних заяв до суду не надходило, а раніше вказана причина поновлення пропущеного строку, а саме, отримання копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції 08 серпня 2024 року спростована матеріалами справи, а саме доказами доставлення вказаної ухвали до електронного кабінету заявника 06 серпня 2024 року.

З огляду на вказані обставини, враховуючи, що апеляційну скаргу подано після спливу п`ятнадцятиденного строку з моменту отримання заявником копії ухвали суду першої інстанції, поважність причини пропуску строку заявником належно не обґрунтовано та не підтверджено доказами, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Отже, оскаржувана ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, постановлена із додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Довід касаційної скарги про надмірний формалізм та відмову апеляційним судом у допуску до правосуддя, є безпідставним з огляду на процесуальну поведінку заявника, який отримавши 04 жовтня 2024 року копію ухвали Київського апеляційного суду про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги або про продовження строку для усунення недоліків скарги, до апеляційного суду не звертався. Так само, в касаційній скарзі, крім формальної вказівки «про надмірний формалізм» заявник жодних доводів щодо причин (поважних) пропуску строку на апеляційне оскарження не наводить.

Верховний Суд звертає увагу, що процесуальне питання про поновлення пропущеного строку вирішується судом виключно за клопотанням особи, яка такий строк пропустила та оцінки наведених у клопотання обставин, які сам заявник вважає поважними. За відсутності відповідного клопотання та наведених в ньому обґрунтованих міркувань та обставин, суд не вправі вирішувати з власної ініціативи питання про поновлення пропущеного строку.

В цій справі № 363/1232/21 апеляційний суд, ухвалою від 18 вересня 2024 року визнав неведені заявником обставини пропуску строку на подачу апеляційної скарги не поважними, оскільки такі (обставини) були спростовані матеріалами справи, тому в цьому випадку, відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України АТ «Сенс Банк» мало право на подання заяви про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки заявник не реалізував свого права на подання відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших підстав для його поновлення, Київський апеляційний суд підставно застосував наслідки, передбачені частиною четвертою статті 357 ЦПК України та пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга АТ «Сенс Банк», на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 листопада 2024 року є необґрунтованою.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» - адвоката Подольського Антона Юрійовича, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунальне підприємство «Агенція адміністративних послуг», про скасування державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння, поновлення права власності.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян