Постанова

від 13.12.2024 по справі 172/491/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/647/24 Справа № 172/491/22 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Красвітної Т.П.,

суддів Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи служба у справах дітей Васильківської селищної ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи служба у справах дітей Васильківської селищної ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа служба у справах дітей Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини з батьком.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що 14 лютого 2014 року між ним та ОСОБА_1 був укладений шлюб. Від шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після початку повномасштабних бойових дій, задля безпеки дитини, він забезпечив ОСОБА_1 та дитині виїзд до Туреччини та перебування за кордоном, надав нотаріальну згоду на виїзд дитини, знайшов для них житло, надав повне фінансове забезпечення для комфортного перебування за кордоном. Через деякий час після виїзду за кордон, у телефонних розмовах з донькою, донька просила забрати її додому в Україну, була налякана та замкнута. У той же час ОСОБА_1 повідомила його, що бажає розлучитися. Його сестра - ОСОБА_4 поїхала до Туреччини і звернулася до поліції Туреччини, яка допомогла відшукати дитину та зі згоди матері - ОСОБА_1 дитина у супроводі тітки - ОСОБА_4 повернулася із Туреччини до України. За період проживання дитини разом з матір`ю в Туреччині, ОСОБА_1 не займалася розвитком доньки, не цікавилася уроками. Вказує, що ОСОБА_1 використовує дитину як спосіб маніпуляції ним, оскільки вона не працює і живе на кошти, які він дав їй перед поїздкою за кордон. Зазначає, що ОСОБА_1 хоче, щоб дитина проживала з нею, щоб мати змогу витрачати кошти, які він виділяє на дитину, на власні потреби. Він має власний бізнес, може забезпечити дитину всім необхідним. При цьому, він не має на меті позбавляти дитину матері або чинити перешкоди у спілкуванні матері з донькою, однак вважає, що такі зустрічі повинні відбуватися під наглядом. Зазначає, що ОСОБА_1 має нестабільний фінансовий стан, оскільки не працює, вживає алкогольні напої та наркотичні речовини, безвідповідально ставиться до безпеки та виховання дитини. Вважає, що повернення дитини матері неможливе, оскільки несе пряму загрозу життю, здоров`ю та інтересам дитини. На підставі викладеного ОСОБА_2 просив суд визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком за місцем його проживання.

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 14 лютого 2014 року був укладений шлюб між нею та ОСОБА_2 . Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2022 року шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка до досягнення нею шестирічного віку проживала разом з нею за місцем її реєстрації у будинку по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 зазначає, що вона з донькою проживала у своїх батьків, оскільки її сімейне життя з ОСОБА_2 після народження дитини значно погіршилося, відбувалися постійні сварки та ОСОБА_2 застосовував до неї фізичне та психологічне насилля. У вказаному будинку створені всі необхідні умови для проживання та розвитку дитини. Дитина з самого народження знаходилася на її утриманні та утриманні її батьків, забезпечена була всім необхідним. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, задля безпеки дитини, нею було прийнято рішення про тимчасовий виїзд до Туреччини, м.Аланія, а ОСОБА_2 була надана нотаріальна згода на виїзд дитини. В Туреччині вона з дитиною проживала в п`ятизірковому готелі в апартаментах. Кожного дня вона продовжувала займатися розвитком доньки, водила її на тренування з тенісу, відвідували гурток з малювання, щотижня - спортивні заняття з гімнастики, тричі на тиждень в онлайн режимі з вчителем з англійської мови з дитиною виконували домашні завдання. Вказане підтверджується фотокопіями з її телефону. Також щодня з донькою відвідували басейн, а вечорами - дитячі розважальні програми. Дитину вона завжди годувала здоровою їжею, сама готувала їй, з донькою ходили за покупками щодня. Крім того, на день народження ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , вона влаштувала свято в ресторані, куди були запрошені всі її друзі, з якими вона познайомилася за час проживання в готелі в Туреччині, а також нею була організована розважальна програма за участі аніматорів, приміщення ресторану було святково прикрашено. За чотири місяці перебування в Туреччині батько не цікавився донькою. ОСОБА_1 зазначає, що вона надала нотаріально засвідчену довіреність на ім`я ОСОБА_4 - сестри ОСОБА_2 , на тимчасовий вивіз її доньки з Туреччини в Україну. Дитина проживає з родичами батька ОСОБА_2 . ОСОБА_1 вказує, що любить свою доньку, у них з донькою тісний емоційний та психологічний контакт, прив`язаність один до одного, вона зможе забезпечити доньку всім необхідним, оскільки є фізичною особою-підприємцем. Вважає, що родина ОСОБА_2 намагається незаконно позбавити її, як, матір дитини, переважного права на виховання доньки перед всіма іншими особами. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю - ОСОБА_1 за місцем її проживання.

Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2022 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини з матір`ю - до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа служба у справах дітей Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини з батьком (т.1 а.с.186, 187).

Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2022 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову. Зобов`язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , забезпечувати явку малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , до кабінету практикуючого психолога КЗ "Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги" Дніпропетровської обласної ради (проспект Олександра Поля, 83/2, офіс 315, м. Дніпро) кожної п`ятниці у вільний від навчання час з 16:00 до 18:00 год. для проведення спільних зустрічей (побачень) протягом однієї години з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , за участі спеціаліста-психолога вказаного закладу без присутності будь-яких інших осіб, починаючи з дати постановлення ухвали і до набрання законної сили рішенням суду у справі № 172/491/22. Зобов`язано спеціаліста-психолога КЗ "Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги" Дніпропетровської обласної ради, в присутності якого буде проходити спілкування матері ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 , припинити спілкування, якщо воно негативно впливає на психоемоційний стан дитини про що негайно письмово повідомити суд (т.2 а.с.35-37).

Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2023 року залучено до участі у справі № 172/491/22 у якості третьої особи орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (т.3 а.с.175).

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2023 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Визначено місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 за адресою його проживання. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір`ю - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 992 грн. 40 коп.

Додатковим рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2023 року частково задоволено заяву представника позивача за первісним позовом Бєліка А.С. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи служба у справах дітей Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини з батьком та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи служба у справах дітей Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини з матір`ю в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 14 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_2 , та задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Бєлік А.С. просить рішення суду від 14 вересня 2023 року залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 44209446) (т.5 а.с.208-212).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Звернувшись до суду із первісним позовом, ОСОБА_2 просив суд визначити місце проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком за місцем його проживання, посилаючись на те, що мати дитини ОСОБА_1 має нестабільний фінансовий стан, оскільки не працює, вживає алкогольні напої та наркотичні речовини, безвідповідально ставиться до безпеки та виховання дитини, тому вважає, що повернення дитини матері є неможливим.

Звернувшись до суду із зустрічним позовом, ОСОБА_1 просила суд визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю за місцем її проживання, посилаючись на те, що вона любить свою доньку, у них з донькою тісний емоційний та психологічний контакт, прив`язаність одна до одної, вона зможе забезпечити доньку всім необхідним, оскільки є фізичною особою-підприємцем. Вважає, що родина відповідача намагається незаконно позбавити її, як матір, переважного права на виховання неповнолітньої доньки перед всіма іншими особами.

Задовольняючи первісні позовні вимоги ОСОБА_2 , та відмовивши у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, врахувавши думку неповнолітньої дитини, дійшов висновку про визначення місця проживання дитини з батьком, зазначивши, що вказане відповідає забезпеченню якнайкращих інтересів дитини.

Однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. Навпаки, міжнародні договори та національне законодавство гарантують батькам реалізацію принципу рівності щодо виховання дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У пункті 67 Загального коментаря № 14 від 29 травня 2013 року Комітет ООН з прав дитини зазначив, що в інтересах дитини доцільно виходити зі спільної батьківської відповідальності. Приймаючи рішення в інтересах дитини суддя має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

У Резолюції "Рівність і спільна батьківська відповідальність: роль батька" від 02 жовтня 2015 року № 2079 Парламентська Асамблея Ради Європи підкреслила необхідність поваги органів влади держав-членів до права батьків нести спільну відповідальність, забезпечивши, щоб сімейне право передбачало у разі роздільного проживання батьків або розірвання шлюбу можливість спільної опіки над дітьми в їх найкращих інтересах на основі взаємної згоди між батьками (пункт 2).

Парламентська Асамблея Ради Європи звернула увагу, що розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи щодо ролей, які нібито призначаються жінкам і чоловікам у сім`ї, і є очевидним відображенням соціологічних змін, які відбулися за останні п`ятдесят років в організації приватної та сімейної сфер (пункт 4).

У вказаній Резолюції Парламентська Асамблея Ради Європи закликала держави-учасниці включити у своє законодавство положення щодо можливості почергового проживання дитини з кожним із батьків після їх розлучення за винятком випадків, якщо має місце жорстоке поводження чи побутове насильство над дитиною з боку одного із батьків. При цьому час, який дитина проводить з кожним із батьків, рекомендовано визначати, виходячи з потреб та інтересів дитини.

Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

У статті 5 Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок наголошено на необхідності вжиття заходів щодо зміни соціальних та культурних моделей поведінки чоловіків і жінок для досягнення викоренення забобонів, звичаїв та всіх інших проявів, що ґрунтуються на ідеї неповноцінності чи зверхності однієї із статей або стереотипності ролі чоловіків і жінок, а також визначення загальної відповідальності чоловіків і жінок за виховання та розвиток своїх дітей за умови, що в усіх випадках інтереси дітей мають перевагу.

Спільна фізична опіка розлучених батьків щодо дитини базується на вказаних вище нормах міжнародного права.

Слід зауважити, що у багатьох державах розлучені батьки мають можливість певної форми спільної опіки. У Європі спільна опіка була запроваджена: у Швеції у 1976 році, у Норвегії у 1981 році, у Німеччині у 1997 році, в Австрії у

2001 році, в Італії у 2006 році. Всі штати США мають певну форму спільної опіки. Верховний Суд Туреччини у 2017 році визначив, що спільна опіка після розлучення не суперечить громадському порядку Туреччини (Друга палата Верховного Суду від 20 лютого 2017 року у справі № 2016/15771).

Відповідно до частини третьої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до частини другої статті 54 СК України усі найважливіші питання життя сім`ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини (частина перша статті 141 СК України).

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини (частина друга статті 160 СК України).

Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі (частина перша статті 14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Отже, є всі підстави вважати, що застосування спільної фізичної батьківської опіки не суперечить традиціям та громадському порядку в Україні, які відображені у нормах позитивного права. Вказані положення національних законів, які відповідають міжнародним договорам, свідчать про існування правого підґрунтя для застосування спільної фізичної батьківської опіки.

Слід також звернути увагу, що у частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і має гарантувати захист прав дитини.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

При вирішенні спорів про визначення місця проживання дитини суди враховують, зокрема, спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; стосунки між дитиною і батьками в минулому; бажання батьків бути опікунами; збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання, школу, друзів; бажання дитини; безпекові питання. Органам державної влади слід враховувати чи страждатиме дитина через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки одного з батьків.

Під час вирішення питання щодо можливості встановлення спільної фізичної опіки мають також враховуватися: бажання кожного з батьків, щоб дитина проживала разом з ним, згода на участь у її вихованні та піклуванні; наявність у обох батьків сталих відносин з дитиною та бажання останньої спілкуватися з обома батьками; відсутність обставин, зазначених у частині другій статті 161 СК України, а також інших обставин, що можуть становити загрозу інтересам дитини; наявність у кожного з батьків часу та можливості, що дозволяє належним чином опікуватися дитиною; місце проживання кожного з батьків, що знаходиться не далеко від звичайного місця проживання дитини (сформованих місць життєвих інтересів дитини) тощо.

Дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що стосується її, наділяється правами: отримувати всю відповідну інформацію; отримувати консультацію та мати можливість висловлювати свої думки; клопотати про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, бути поінформованою про можливі наслідки реалізації своїх думок та про можливі наслідки будь-якого рішення (статті 3, 4 Європейської конвенції про здійснення прав дітей 1996 року).

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Разом з тим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати та сприяти захисту прав та інтересів дитини (стаття 12 Конвенції про права дитини, стаття 171 СК України, стаття 14 Закону України «Про охорону дитинства»).

З урахуванням вищезазначеного, при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання неповнолітньої дитини суд, з урахуванням обставин справи, має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим з батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного із батьків за відповідним графіком (у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 750/9620/20 та від 14 грудня 2022 року у справі № 742/2571/21 Верховний Суд звертав увагу на можливість застосування судами моделі спільної фізичної опіки батьків над дитиною у спорах про визначення місця проживання малолітньої дитини).

Виходячи із принципів рівності, недопущення дискримінації та забезпечення інтересів дитини, питання доцільності встановлення спільної фізичної опіки над дитиною підлягає оцінці судом при вирішенні спору між розлученими батьками.

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі "М.С. проти України", заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі потрібно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною;по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення ЄСПЛ "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року, заява №31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першорядно повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору.

Норми міжнародного права та національне законодавство не містять положень, які б наділяли одного з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди передусім повинні враховувати інтереси самої дитини, оцінюючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що тлумачення частини першої статті 161 СК України дає підстави для висновку, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема, особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) викладено висновок про те, що положення Конвенції про права дитини встановлюють, що в усіх діях стосовно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3). Ці положення Конвенції про права дитини узгоджуються з положеннями Конституції та законів України, тому її правові норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню наступні базові елементи: (а) погляди дитини, (б) індивідуальність дитини, (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин, (г) піклування, захист і безпека дитини, (ґ) вразливе положення, (д) право дитини на здоров`я, (е) право дитини на освіту (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі №654/4307/19 (провадження № 61-19210св20).

При оцінці пояснень дитини, наданих у суді, необхідно враховувати її вік на момент опитування, рівень розвитку та психологічні особливості, притаманні відповідному віку.

Спільне батьківство слід сприймати як координацію між дорослими у їхніх батьківських ролях і здатність підтримувати та допомагати один одному, воно може сприяє покращенню співпраці між батьками та зменшенню ризику потенційних суперечок, оскільки така модель вільна від тягаря переможець-переможений.

Водночас труднощі, пов`язані зі спільною опікою, належать до початкового періоду адаптації, і завдяки тривалому контакту з батьками ці труднощі поступово зникають. Спільна фізична опіка сприяє відкритому спілкуванню між батьками, мінімізації конфліктів та розчарувань, приносить користь стосункам матір-дитина і батько-дитина.

Також доцільно повернутися до Резолюції «Рівність і спільна батьківська відповідальність: роль батька» від 02 жовтня 2015 року № 2079, в якій Парламентська Асамблея Ради Європи закликала заохочувати та розвивати медіацію в рамках судового провадження у сімейних справах за участю дітей, зокрема шляхом проведення за рішенням суду обов`язкової інформаційної сесії, щоб поінформувати батьків про те, що спільне проживання може бути прийнятним варіантом для забезпечення найкращих інтересів дитини та працювати над таким рішенням, забезпечуючи належне навчання медіаторів та заохочуючи міждисциплінарну співпрацю на основі «моделі Кохема».

«Модель Кохема» (дії з міждисциплінарної співпраці) була розроблена на початку 1990-х у Німеччині, з метою забезпечення найкращих інтересів дитини. Головна мета розроблених методів полягає у збереженні відносин дитини з обома батьками, створення таких умов для розлучених батьків, за яких вони будуть діяти вдвох при вихованні дитини, приймати спільні рішення, враховуючи інтереси, потреби та бажання дитини.

Застосування судами моделі спільної фізичної опіки створює сприятливі умови для вирішення спорів між батьками щодо дітей добровільно, за взаємним погодженням. Практика вирішення судами спорів між батьками щодо визначення місця проживання дітей з ухваленням рішення лише на користь одного батьків не лишає батькам місця для компромісу, ускладнює медіацію, фактично може лишати місце для дискусії про наявність ознак дискримінації одного батьків (за відсутності належних мотивів), не сприяє забезпеченню інтересів дитини.

У справі встановлено, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 14 лютого 2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі (т.1 а.с.16).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.17).

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2022 року шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишено прізвище - ОСОБА_1 (т.5 а.с.55). Вказане рішення суду набрало законної сили.

ОСОБА_2 з 01 лютого 2002 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.13).

ОСОБА_1 з 23 листопада 2007 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.145).

У справі встановлено, неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір"ю ОСОБА_1 після повномасштабного вторгнення російської федерації виїхали за кордон до Туреччини.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 20 червня 2022 року, завіреної нотаріально, він відкликав (скасував) заяву від 06 травня 2022 року, якою він надав згоду на тимчасовий виїзд за кордон та отримання тимчасового виду на проживання у Турецькій Республіці, а також на перетинання кордону транзитних країн Європейського Союзу та країн Шенгенської угоди у період з 06 травня 2022 року по 05 травня 2023 року його малолітньою донькою ОСОБА_3 у супроводі її матері ОСОБА_1 (т.1 а.с.21).

ОСОБА_2 своєю заявою, посвідченою нотаріально, дав згоду на виїзд за кордон до Туреччини, країн-учасниць Шенгенської угоди та Європейського союзу та в`їзд в Україну його дочці ОСОБА_3 у період часу з 18 червня 2022 року по 18 червня 2023 року, а також цією заявою уповноважив її тітку ОСОБА_4 , 1979 року народження бути опікуном дитини, супроводжувати її при перетині кордону, представляти її інтереси за кордоном (т.1 а.с.20).

Встановлено, у липні 2022 року дитина повернулася в Україну у супроводі тітки ОСОБА_4 та після повернення дитини в Україну дитина проживає разом з батьком ОСОБА_2 ..

Згідно з довідкою КЗО "Середня загальноосвітня школа № 75" Дніпровської міської ради" від 12 липня 2022 року малолітня ОСОБА_3 , 2014 року народження навчалася у вказаному навчальному закладі (т.1 а.с.18).

Із характеристики, виданої 11 серпня 2022 року КЗО "Середня загальноосвітня школа № 75" Дніпровської міської ради" видно, що мати малолітньої ОСОБА_3 підтримувала зв`язок зі школою, класним керівником, відвідувала батьківські збори. Під час спілкування з ОСОБА_3 можна було зрозуміти, що стосунки з мамою дуже близькі, дружні, побудовані на взаємному порозумінні, любові та взаємності. Щодо стосунків батька і дитини класний керівник не може надати характеристику, оскільки батька дитини вона бачила один раз за два роки навчання ОСОБА_3 у її класі (т.1 а.с.164, 165).

Із довідки дитячого центру "Start Up" від 21 липня 2022 року вбачається, що 14 липня 2022 року до центру звернувся ОСОБА_2 , батько дитини ОСОБА_3 , 2014 року народження, з проханням провести діагностику психологічного стану його дитини. За результатами консультування, відкритого та прихованого спостереження, а також ряду психологічних тестувань встановлено, що психологічний стан дитини незадовільний, комунікативний рівень поганий, дитяча психіка не справляється самостійно, стресовою ситуацією для дівчинки став від`їзд від батька та не достатньо уваги від матері (т.1 а.с.24).

Відповідно до довідки практичного психолога ОСОБА_11 за результатами аналізу відеоматеріалів допиту малолітньої ОСОБА_3 від 04 листопада 2022 року рекомендовано з метою отримання об"єктивних даних, інтерв`ювання дитини провести згідно стандартів правосуддя Дружнього до дитини, в якому інтерв`ю проводить незалежний спеціаліст - психолог з подальшим наданням свого висновку (т.2 а.с.138-145).

З Акту обстеження умов проживання від 16 вересня 2022 року за адресою: АДРЕСА_3 встановлено, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_3 разом з донькою ОСОБА_3 , 2014 року народження, в квартирі є окрема кімната для дитини, в якій є місце для навчання, шафа для одягу, технічні засоби для навчання, умови проживання задовільні, є комунікації, необхідні меблі та техніка (т.1 а.с.219).

Власником вказаної квартири за адресою: АДРЕСА_3 є мати ОСОБА_2 - ОСОБА_12 ( т.3 а.с.201).

Відповідно до Акту №90 оцінки потреб та висновком оцінки потреб сім`ї від 20 вересня 2022 року, складеним відділом Дніпровського міського центру соціальних служб у Центральному районі міста Дніпра у сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні складні життєві обставини (т.1 а.с.220-224, 225).

ОСОБА_1 - мати дитини проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , яку винаймає, за договором оренди (найму) житлового приміщення квартири від 05 вересня 2023 року (т.6 а.с.6-10).

Мати дитини ОСОБА_1 на обліку лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, що підтверджується відповідними довідками КП "Васильківська ЦРЛ" Васильківської селищної ради від 30 серпня 2022 року (т.1 а.с.152).

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична-особа підприємець з 30 серпня 2022 року, вид економічної діяльності - 96.2 Надання послуг перукарнями та салонами краси (основний), і згідно з договором від 01 вересня 2022 року винаймає у фізичної особи ОСОБА_13 по АДРЕСА_5 одне робоче місце (т.1 а.с.177, 182-184).

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім"ї ОСОБА_1 від 21 жовтня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 - за місцем реєстрації ОСОБА_1 , встановлено, житлове приміщення площею 82 кв.м., санітарний стан задовільний, для дитини забезпечено окрему кімнату, є спальне місце, місце для навчання та дозвілля, шафа для речей. У будинку забезпечені належні умови для проживання малолітньої дитини. У приміщенні проживають батьки ОСОБА_1 - ОСОБА_14 , та ОСОБА_15 . Мати дитини з батьком не проживають спільно, після розлучення батьків дитина проживає разом з батьком в м.Дніпро (т.2 а.с.17).

Відповідно до довідки КЗ"Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги" від 17 жовтня 2022 року про надання ОСОБА_1 соціально-психологічної допомоги в умовах денного стаціонару - мати дитини не має ніяких перешкод психологічного характеру для спілкування та сумісного проживання з дитиною (т.2 а.с.67-69).

У довідці КЗ "Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги" від 10 березня 2023 року, яка надана ОСОБА_2 , задля психологічного здоров`я дитини і в інтересах дитини обом батькам необхідно налагодити спілкування і встановити конструктивні методи та тактики виховання, при вирішити питання щодо місця проживання враховувати побажання дитини (т.3 а.с.99-101).

Встановлено, між батьками дитини постійно виникають непорозуміння щодо спілкування з дитиною, визначення місця проживання дитини і батьки не можуть дійти згоди у вирішенні цього питання.

Між батьками дитини виникали конфліктні ситуації та 06 вересня 2022 року за заявою ОСОБА_1 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення №12022046030000588, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, з приводу спричинення ОСОБА_2 ОСОБА_1 тілесних ушкоджень (т.2 а.с.63).

12 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до служби у справах дітей Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про проведення профілактично-роз`яснювальної бесіди з ОСОБА_2 щодо незаконності вчинення їй перешкод у вихованні доньки ОСОБА_3 , зобов`язання відповідача не перешкоджати у спілкуванні з донькою та встановлення до моменту ухвалення рішення судом, місця проживання дитини з нею (т.1 а.с.122, 123).

Постановою дізнавача Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження від 28 жовтня 2022 року кримінальне провадження №12022046030000588 за фактом умисного нанесення тілесних ушкоджень, закрито на підставі п.1 ч.1 ст.284 КК України, у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення (т.2 а.с.125, 126).

Постановою прокурора Центральної окружної прокуратури про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження постанову дізнавача Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 28 жовтня 2022 року про закриття кримінального провадження №12022046030000588 - скасовано, матеріали направлено для подальшого належного досудового розслідування (т.3 а.с.65, 66).

10 квітня 2023 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України (т.3 а.с.169, 170).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року витребувано у Органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради наступні письмові докази:

- висновок (рішення органу опіки та піклування) щодо визначення місця проживання дитини малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (висновок колегіального органу опіки та піклування оформляється на бланку виконкому, підписується головою (заступником голови у разі відсутності голови) та скріплюється печаткою);

- акт обстеження житлових умов ОСОБА_2 та малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають по АДРЕСА_3 ;

- акт обстеження житлових умов ОСОБА_1 та можливого місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по АДРЕСА_4 (т.5 а.с.214, 215).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради "Про доцільність визначення місця проживання дитини", затвердженого розпорядженням голови Центральної адміністрації Дніпровської міської ради від 18 січня 2024 року №4-р "Про затвердження висновку щодо доцільності визначення місця проживання дитини", вважали доцільним визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_2 (т.5 а.с.226-229).

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 05 січня 2024 року, наданого на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року про витребування доказів умов проживання дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 встановлено: житло розміщене на 4 поверсі 6-поверхового будинку, складається із трьох кімнат, житло належить на праві власності ОСОБА_12 (бабуся дитини). Умови проживання задовільні, мають комунікації, електро-, водопостачання, опалення, квартира облаштована необхідними меблями та побутовою технікою. Для виховання та розвитку дитини створені належні умови, видалена окрема кімната, в якій облаштоване місце для сну та навчання, багато речей, іграшок, ноутбук, телефон для спілкування. Батько займається утримання та вихованням дитини (т.5 а.с.230).

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 10 січня 2024 року, наданого на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року про витребування доказів умов проживання матері дитини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 встановлено: житло розміщене на 5 поверсі 5-поверхового будинку, складається із двох кімнат, житло винаймається. Умови проживання задовільні, мають комунікації, електро-, водопостачання, опалення, квартира облаштована необхідними меблями та побутовою технікою. Для виховання та розвитку дитини створені належні умови, видалена окрема кімната, в якій облаштоване місце для сну, письмовий стіл та місце для зберігання речей (т.5 а.с.231).

Відповідно до характеристики дитини ОСОБА_3 від 30 січня 2024 року, виданої КЗО НВК №148 "Планета Щастя", м.Дніпро, де дитина навчалася у 4-А з 2022 року, за час навчання виявила високий/достатній рівень знань. Програмний матеріал засвоює швидко та у повному обсязі. Проявляє інтерес до усіх предметів у школі. На уроках активна, дисциплінована, спокійна, уважна, має багато друзів. Також відвідує гуртки, активно займається тенісом. Дитина проживає з батьком, активну участь у вихованні приймає бабуся - ОСОБА_12 . Мати дитини підтримує зв`язок із класним керівником (т.6 а.с.5).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року частково задоволено заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_16 про забезпечення зустрічного позову. Визначено час спілкування неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (проживає за адресою по АДРЕСА_4 ; зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у межах міста Дніпра кожної п`ятниці з 16:00 до 19:00 години, кожної неділі з 12:00 до 18:00 години. Зобов`язано батька ОСОБА_2 передавати неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері ОСОБА_1 о 16:00 годині кожної п`ятниці та о 12:00 годині кожної неділі біля в`їзду до житлового комплексу "Комфорт-Сіті" ( АДРЕСА_6 ) з боку АДРЕСА_7 . Зобов`язано матір ОСОБА_1 повертати неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку ОСОБА_2 о 19:00 годині кожної п`ятниці та о 18:00 годині кожної неділі біля в`їзду до житлового комплексу "Комфорт-Сіті" ( АДРЕСА_6 ) з боку АДРЕСА_7 . Зустрічі матері ОСОБА_1 з неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у п`ятницю 02 лютого 2024 року та у неділю 04 лютого 2024 року проводити у присутності батька ОСОБА_2 . У подальшому зустрічі матері ОСОБА_1 з неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проводити без участі батька ОСОБА_2 (т.6 а.с.17-22).

На виконання зазначеної ухвали суду від 30 січня 2024 року виконавчою службою Першого правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпро Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (місто Одеса) 01 лютого 2024 року відкрите виконавче провадження ВП НОМЕР_4.

13 лютого 2024 року головним державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Марченко О.Б. винесено в межах виконавчого провадження НОМЕР_4 постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" (т.6 а.с.60, 61).

18 лютого 2024 року слідчим Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області складено протокол про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення щодо ОСОБА_2 , стосовно того, що він перешкоджає ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 (т.6 а.с.48, 49).

В апеляційному суді у судовому засіданні 05 березня 2024 року, у присутності практичного психолога КЗ "Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Обійми", відділення "Служба підтримки сім`ї" ОСОБА_17 , була з"ясована думка неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яка пояснила суду, що вона бажає проживати разом із батьком. Дитина пояснила, що не бажає спілкуватися і проживати з матір`ю.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2024 року було витребувано у Органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради висновок (рішення органу опіки та піклування) щодо можливості (доцільності) визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почергово з кожним з батьків (застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком), із зазначенням найкращого для дитини періоду проживання з кожним з батьків (тиждень, два тижні, місяць, два місяці, тощо) (висновок колегіального органу опіки та піклування оформляється на бланку виконкому, підписується головою (заступником голови у разі відсутності голови) та скріплюється печаткою) (т.6 а.с.84, 85).

Згідно висновку Органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради від 05 квітня 2024 року №150-р, вважали за недоцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почергово з кожним з батьків (застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків та відповідним графіком), із зазначенням найкращого для дитини періоду проживання з кожним з батьків (тиждень, два тижні, два місяці, тощо) та залишити письмовий висновок органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради "Про доцільність визначення місця проживання дитини, затверджений розпорядженням голови адміністрації від 18 січня 2024 року №4-р без змін (т.6 а.с.116, 117).

У вказаному висновку Органу опіки та піклування зазначено про те, що відповідно до пояснень малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наданих з дозволу обох батьків в присутності адвоката батька, ОСОБА_18 , дитина виказала образу на матір та категорично відмовилася не лише на проживання, а і проти спілкування з матір"ю ОСОБА_1 певний час. При спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 погодилася відвідувати психолога.

Відповідно до психологічного висновку №01-/4/16 від 06 березня 2024 року наданого КЗ соціального захисту "Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Обійми" психологом було рекомендовано батькові створити сприятливі умови для спілкування дитини з матір"ю. Обом батькам було рекомендовано звернутися по психологічну допомогу з метою налагодження стосунків між донькою та мамою, та між батьками (т.6 а.с.87, 88).

Відповідно до висновку психолога №4/39 від 10 травня 2024 року, складеного практичним психологом КЗ "Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Обійми", відділення "Служба підтримки сім`ї" за зверненням ОСОБА_1 , встановлено, за результатами психодіагностичної роботи з ОСОБА_1 було виявлено, що вона має достатньо високий рівень батьківського потенціалу, щиро та турботливо ставиться до дитини, також виявлено пригнічений психоемоційний стан, високий рівень тривожності, вона болісно переживає розлуку з донькою, неможливість брати участь у житті та вихованні дитини. Схильності до агресивної поведінки не виявлено, є потреба у реалізації материнського потенціалу. З 12 квітня 2024 року розпочалися заняття з ОСОБА_3 . Перша ознайомча зустріч відбулась безпосередньо у відділенні "Служба підтримки сім`ї", ще три заняття проходили в онлайн режимі один раз на тиждень. Заняття з Діаною проводила психолог ОСОБА_19 . На зустрічах з психологом ОСОБА_3 була в гарному настрої, відповідала на всі питання та старанно виконувала завдання. З ОСОБА_3 було обговорено такі теми: організація особистого простору та особистих кордонів, особливості характеру та емоцій людей. ОСОБА_3 була підготовлена до налагодження контакту та поновлення стосунків з мамою. Дівчина позитивно відгукується про батька, розповідає про сумісний час разом з ним. При згадуванні про маму, відповідає чітко, що не хоче розмовляти на цю тему. 06 травня 2024 року ОСОБА_2 було запропоновано пройти психодіагностичні та консультативні заняття, також спробувати налагоджувати стосунки між ОСОБА_3 та матір`ю. ОСОБА_2 категорично відмовився від будь-якого співробітництва, не давши можливості виявити рівень його батьківського потенціалу, дійсного ставлення до дитини. Також без пояснення причин не дав шансу спробувати налагодити стосунки та навіть поспілкуватись матері з дитиною. Очевидно, що батько свідомо уникає можливості встановлення контакту та поновлення стосунків між донькою та колишньою дружиною, через що руйнується емоційна прив`язаність дитини до матері, що можливо створює грунт для формування психологічної травми, розриву прив`язаності між дитиною та матір`ю. ОСОБА_1 знаходиться в такій ситуації, що відчуває своє безсилля у пошуку можливостей мати гармонійні, повноцінні стосунки з дитиною (т.7 а.с.167, 168).

27 травня 2024 року практичним психологом КЗ "Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Обійми", відділення "Служба підтримки сім`ї" ОСОБА_17 , який був залучений для участі у проведенні виконавчих дій, для з`ясування питань що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань на підставі листа Департаменту соціальної політики управління-служба у справах дітей ДМР від 24 травня 2024 року, був складений висновок психолога №01-4/46, відповідно до якого психологом підтверджено, що батько ОСОБА_2 вивів свою доньку ОСОБА_3 на прилеглу територію за місцем проживання, де її очікувала мати ОСОБА_1 . Донець ОСОБА_3, не даючи матері навіть звернутись до себе, почала агресивно звинувачувати матір та висувати до неї претензії. ОСОБА_3 висловила своє незадоволення тим, що ОСОБА_1 намагається спілкуватись з нею та шукає шляхи до контактів. Коли мати почала вибачатись перед донькою, зізнавалась в тому що любить її, намагалась передати подарунки, то ОСОБА_3 демонстративно, бурхливо відмовилась від подарунків та від того аби мама її обійняла, погрожуючи, що вона викличе охорону, після чого ОСОБА_3 відійшла в бік. Психолог зазначив, що дівчина під час своєї промови була емоційно збуджена, очевидно, заздалегідь негативно налаштована, використовувала лексику не притаманну її віку. ОСОБА_3 висловлювала не стільки свої образи до мами, скільки передавала почуття та відношення батька до матері. Після того батько ОСОБА_2 у присутності дитини став агресивно, використовуючи не нормативну лексику, ображати та принижувати матір ОСОБА_1 . В цілому зустріч пройшла у негативному емоційному агресивному середовищі, яке створив батько. Психолог зазначив, що батько хоч і вивів дитину на зустріч з мамою, але не створив сприятливих умов аби дитина змогла й захотіла провести час з матір`ю. Навпаки батько дитини намагався провокувати колишню дружину та психолога на відкрий конфлікт (т.7 а.с.169).

Відповідно до висновку №01-4/40 від 19 червня 2024 року, складеного практичним психологом КЗ "Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Обійми", відділення "Служба підтримки сім`ї" ОСОБА_17 встановлено, 31 травня 2024 року о 16.00 год. за адресою: АДРЕСА_6 для участі у проведенні виконавчих дій прибув практичний психолог ОСОБА_17 . Також для участі у проведенні виконавчих дій прибули співробітник ювенальної поліції та працівниця служби у справах дітей. Психологом підтверджено, що батько ОСОБА_2 не вивів та не передав свою доньку ОСОБА_3 матері ОСОБА_1 02 червня 2024 року о 12.00 годині за адресою: АДРЕСА_6 для участі у проведенні виконавчих дій прибув практичний психолог ОСОБА_17 . Також для участі у проведенні виконавчих дій прибули співробітник ювенальної поліції та працівниця служби у справах дітей. Психологом підтверджено, що батько ОСОБА_2 вивів та не передав свою доньку ОСОБА_3 матері ОСОБА_1 07 червня 2024 року о 16.00 годині за адресою: АДРЕСА_6 для участі у проведенні виконавчих дій прибув практичний психолог ОСОБА_17 . Також для участі у проведенні виконавчих дій прибули співробітник ювенальної поліції та працівниця служби у справах дітей. Психологом підтверджено, що батько ОСОБА_2 вивів та не передав свою доньку ОСОБА_3 матері ОСОБА_1 . Дівчинка категорично відмовилась спілкуватись з мамою, не захотіла слухати її вибачень, поводилась агресивно. Батько не сприяв та не створив умов для того щоб дитина захотіла та змогла піти до матері. Навпаки знову у присутності дитини почав з`ясовувати стосунки та провокувати на сварку колишню дружину. 09 червня 2024 року о 12.00 годині за адресою: АДРЕСА_6 для участі у проведенні виконавчих дій прибув практичний психолог ОСОБА_17 . Також для участі у проведенні виконавчих дій прибули співробітник ювенальної поліції та працівниця служби у справах дітей. Психологом підтверджено, що батько ОСОБА_2 вивів, але не передав свою доньку ОСОБА_3 матері ОСОБА_1 . Дівчинка на зустріч з матір`ю вийшла вже емоційно збуджена та агресивно налаштована, зміст промови дитини був той самий, що й минулих разів. ОСОБА_3 відмовилась спілкуватись з мамою та брати від неї подарунки. Мати ОСОБА_1 звернулась до батька ОСОБА_2 , з проханням привітати доньку з майбутнім днем народження. Батько відмовив та почав звинувачувати колишню дружину, дорікати та принижувати її. Зміст промови батька, його вирази, інтонації, поняття дуже подібні до тих які використовувала у своїй промові ОСОБА_3 . Тому можна припустити, що думка дитини щодо матері сформована батьком. Всі зустрічі були відзняті на відеокамеру співробітником ювенальної поліції. Вище наведені факти та деталі зустрічей можуть бути підтверджені переглядом відповідного відео (т.7 а.с.170, 171).

Відповідно до ст. 19 СК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Приймаючи до уваги, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року було призначено у справі судову психологічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться по вул.Січеславська Набережна, 17 к.361 у м.Дніпро, попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

На вирішення експертизи поставлені наступні питання:

1) Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

2) Яким чином можуть вплинути умови виховання у подальшому кожного з батьків - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на психологічний стан та розвиток малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

3) Чи має негативний психологічний вплив на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її виховання з боку матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , або батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , будь-якої іншої особи?

4) Чи можливе, виходячи з індивідуально-психологічних особливостей, емоційного стану, рівня розвитку, інтересів малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її почергове проживання з кожним з батьків (спільна фізична опіка з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком - по тижню, по два тижні, по місяцю, по два місяці, тощо)?

5) З ким з батьків, виходячи з індивідуально-психологічних особливостей, емоційного стану, рівня розвитку, інтересів малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , краще проживати дитині з точки зору її психологічного комфорту та здоров`я?

6) Які наявні та приховані бажання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо місця проживання з кожним із батьків - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ?

7) Чи спроможна малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням свого віку, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей усвідомлювати реальній зміст сімейної ситуації, яка склалася навколо спору батьків щодо визначення її проживання та хто з батьків сприяє найкращому розвитку дитини?

8) Чи спроможна малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища надавати оцінку ставленню кожного з батьків до неї, виявляти прихильність до когось з батьків?

9) З ким із батьків - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , бажає проживати?

Надано для проведення експертизи матеріали цивільної справи №172/491/22 (апеляційне провадження №22-ц/803/647/24). Зобов`язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , забезпечити прибуття малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до експертної установи для спілкування з експертом. Роз`яснено учасникам справи положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі. Оплату експертизи зобов`язано здійснити ОСОБА_1 . Зупинено провадження у справі на час проведення експертизи (т.6 а.с.165-170).

18 липня 2024 року ДНІСЕ до Дніпровського апеляційного суду повернуто матеріали цивільної справи № 172/491/22 з клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання судово-психологічної експертизи (т.6 а.с.178).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року матеріали цивільної справи №172/491/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи служба у справах дітей Васильківської селищної ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи служба у справах дітей Васильківської селищної ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю, направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться по вул. Січеславська Набережна, 17 к. 361 у м. Дніпро, для проведення судової психологічної експертизи, у відповідності до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року у цій справі (т.7 а.с.176-180).

06 листопада 2024 року із експертної установи до Дніпровського апеляційного суду повернуто матеріали цивільної справи №172/491/22 з висновком експерта №939-24 за результатами проведення судової психологічної експертизи та експертом надано висновки проведеної судової експертизи з відповідями на поставлені питання:

1) Сімейна ситуація, що склалася негативно впливає на емоційний стан та відчуття благополуччя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 через конфлікт лояльності, до якого залучена дитина.

Індивідуально-психологічні особливості матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та особливості її виховної поведінки не мають негативного впливу на емоційний стан, психологічний розвиток та відчуття благополуччя дитини. Індивідуально-психологічні особливості батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: емоційна сплощеність, наявність агресивних проявів, схильності до авторитарної поведінки, можуть в подальшому заважати гармонійному розвитку дитини.

Особливості ставлення до виховної поведінки ОСОБА_2 : не встановлює психологічної дистанції між собою та донькою, високий рівень контролю та авторитарне ставлення до доньки, надмірна турбота, встановлення залежності, високі показники потурання, надмірність вимог-обов?язків, ознаки розширення сфери батьківських почуттів, ігнорування емоційного стану доньки та відсутність емоційного спілкування з дитиною, що призводить до зверхневого відношення до доньки, ігнорування її як особистості та відповідного відношення як до своєї власності. Також недоліком виховної компетенції є сталі ознаки формування сексуалізованої поведінки у доньки, що може призвести до ранньої сексуалізації та є руйнівної для дитячої психіки.

2) Умови виховання батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , можуть мати негативний вплив на психологічний стан та розвиток дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призводити, з одного боку, до надмірного перебільшення власної значущості для дитини, з іншого - до формування у неї тривожності, безпорадності, запізнювання соціальної зрілості. Керуюча (домінантна) роль батька, надмірна батьківська опіка у спілкуванні з дитиною, не готовність до психологічної (емоційної) сепарації з дитиною, наявність симбіотичних взаємин, залучення до «конфлікту лояльності», настановної поведінки, виховна стратегія купувати кохання дитини, що можуть призвести до позбавлення дівчинки самостійності, відповідальності за власні дії, а в подальшому - розвитку інфантилізму дитини, залежної поведінки від інших.

Умови виховання батька можуть призвести до повної втрати дитиною стосунків з матір?ю, що буде маги негативні наслідки в її подальшому дорослому житті. На цей час у дитини наявні ознаки психологічної травми, розщеплення особистості, сформованої зусиллями батька та його близьких родичів. Також слід зауважити заохочення сексуалізовоної поведінки зі сторони батька може привести до ранньої сексуалізації дитини та привести до руйнівних наслідків для дитячої психіки.

Умови виховання матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , можуть мати позитивний вплив на психологічний стан та розвиток дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з психологічної точки є сприятливими для комфортного та здорового психологічного розвитку дитини, лояльні до взаємодії батька та дитини, орієнтовані на відповідні бажання ОСОБА_3 .

3) Під час психологічного дослідження встановлено негативний вплив батька у зв?язку з тим, що залучає дитини у конфлікт дорослих. Також встановлено негативний вплив бабусі, тьоті на дитину у вигляді витіснення фігури матері в житті дівчинки.

4) Почергове, проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виходячи із індивідуально-психологічних властивостей, емоційного стану можливо з кожним із батьків.

5) Малолітній - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виходячи із індивідуально-психологічних особливостей, емоційного стану, дитині краще проживати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з точки зору її психологічного комфорту та здоров?я.

6) За результатами психологічного дослідження малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що дитина декларує бажання проживання з батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таке бажання обумовлено прихильністю дитини до батька, яку транслює дитина; бажанням проживати у себе вдома, у звичній обстановці; впливом батька та його родини.

7) Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням її віку, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей не спроможна усвідомлювати реальний зміст сімейної ситуації, яка склалася навколо спору батьків щодо визначення її місця проживання та хто з батьків сприяє її кращому розвитку у зв?язку з її залученням до конфлікту між дорослими, підвищеного рівня невротизації емоційного стану та не пережитого травматичного досвіду від розлучення батьків.

8) Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей не спроможна надавати оцінку ставленню кожного з батьків до неї, у зв?язку з її залученням до конфлікту між дорослими, активним включенням у конфлікт дорослих. Виявляє прихильність до батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

9) Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , декларує бажання проживання з батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таке бажання обумовлено прихильністю дитини до батька, яку транслює дитина; бажанням проживати у себе вдома, у звичній обстановці: впливом батька та його родини (т.7 а.с.182-225).

Відповідно до довідки КЗ "Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги" Дніпропетровської обласної ради за даними психологічного аналізу Висновку експерта №939-24 за результатами проведення судової психологічної експертизи за цивільною справою №172/491/22 від 22 листопада 2024 року №70, наданого апеляційному суду ОСОБА_2 , викладено висновок - виходячи з індивідуально-психологічних властивостей дитини ОСОБА_3 та з урахуванням її психоемоційного стану та декларування її незмінної позиції щодо проживання разом з батьком, а також у зв`язку з відсутністю психологічної готовності дитини на даний час спілкуватися з матір"ю ОСОБА_1 , психологічно комфортніше дитині ОСОБА_3 проживати з батьком ОСОБА_2 . Примус до сумісного проживання дитини з матір"ю ОСОБА_1 без згоди дитини може принести негативні наслідки для психологічного здоров"я дитини та появи девіантної поведінки (т.8 а.с.57-64).

У судовому засіданні в апеляційному суді 03 грудня 2024 року та 13 грудня 2024 року судовий експерт Царьова К., яка склала висновок від 24 жовтня 2024 року за результатами проведення судової психологічної експертизи у цій цивільній справі, надавала відповіді на поставлені їй питання щодо проведеної судової експертизи, надала у письмовому вигляді роз"яснення щодо висновку експерта.

Таким чином, у справі встановлено, між батьками дитини існує тривалий конфлікт щодо визначення місця проживання дитини, спілкування батьків з дитиною, який негативно впливає на дитину.

Неповнолітній дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на теперішній період часу виповнилося 10 років. Дитина проживає разом з батьком з липня 2022 року і висловлювала у судовому засіданні в апеляційному суді 05 березня 2024 року свою власну думку стосовно того, що вона бажає й надалі проживати разом з батьком та не готова до будь-яких контактів з матір`ю. Дитина на теперішній час навчається у Дніпровському ліцеї №12 "Інтелект" Дніпровської міської ради.

Встановлено, батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 та матір"ю дитини - ОСОБА_1 , кожним окремо, створені належні умови проживання дитини з кожним із батьків. Кожен з батьків бажає займатися вихованням неповнолітньої доньки, дбати про її фізичний та духовний розвиток, стан здоров`я.

Батько дитини - ОСОБА_2 і матір дитини - ОСОБА_1 проживають в одному місті - м.Дніпро, та кожний з батьків проживає у окремій квартирі та у належних побутових умовах.

Кожний з батьків висловлюють бажання в однаковій мірі піклуватися про свою неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Застосування судом моделі спільної фізичної опіки створює сприятливі умови для вирішення спорів між батьками щодо дітей добровільно, за взаємним погодженням. Практика вирішення судами спорів між батьками щодо визначення місця проживання дітей з ухваленням рішення лише на користь одного батьків не лишає батькам місця для компромісу, ускладнює медіацію, фактично може лишати місце для дискусії про наявність ознак дискримінації одного батьків (за відсутності належних мотивів), не сприяє забезпеченню інтересів дитини.

У цій справі встановлено, що є необхідність застосування моделі спільної фізичної опіки батьків щодо дитини, яка сприятиме співпраці батьків та забезпечить належне виховання та задоволення потреб дитини, тому колегія суддів вважає, що в інтересах дитини буде доцільним визначити почергове проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з кожним із батьків.

При цьому, колегія суддів враховує, що дитина тривалий час - з липня 2022 року проживає з батьком, має відповідні соціальні контакти за місцем проживання батька та виявляє, можливо, в деякій мірі більшу прихильність до батька, однак, вочевидь, дитина потребує і материнської турботи та безумовної любові, яка має позитивно впливати на її розвиток. Доказів, які свідчили б про неможливість відновлення та підтримання належного емоційного контакту між матір`ю та дитиною або шкідливість таких контактів для дитини, не здобуто.

Подолання можливих певних дискомфортних на першому етапі незручностей для дитини, пов`язаних з тимчасовою зміною звичного для неї місця проживання і середовища, а також налагодження емоційного контакту дитини з матір`ю має відбуватися у співпраці батька та матері, а також органу опіки та піклування, за необхідності - психологів.

Колегія суддів враховує, що судовий експерт у п.4) свого висновку зазначила, що почергове, проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виходячи із індивідуально-психологічних властивостей, емоційного стану можливо з кожним із батьків.

Використання спільної фізичної опіки, яку слід застосувати у цій справі, спрямоване на повернення матері у життя і виховання дитини, яка потребує як материнського, так і батьківського виховання, що у їх синтезі формують основу становлення дитини як повноцінного члена суспільства.

Почергове проживання дитини доцільно розпочати за місцем проживання батька, де дитина тривалий час - більше двох років проживає, надавши можливість батькам та дитині налагодити необхідні комунікації та залагодити непорозуміння.

Визначений порядок почергового проживання дитини відповідає позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду від 16 лютого 2024 року справа №465/6496/19.

Батьки дитини проживають в одному місті - м.Дніпро та кожним з батьків за місцем проживання створені всі належні побутові умови проживання дитини.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на поточному етапі, доцільно визначити почергово з кожним з батьків, у такому порядку: три тижні з батьком, три тижні з матір"ю.

У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу між батьками, визначене місце проживання дитини може бути змінено як за згодою сторін, так і в судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно того, що місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід визначити саме з матір"ю ОСОБА_1 є необгрунтованими належними доказами та є безпідставними, оскільки і батько, і мати дитини висловили в однаковій мірі бажання піклуватися про свою неповнолітню дитину, займатися її розвитком, кожний з батьків мають належні умови проживання, будь-яких перешкод для визначення почергового проживання неповнолітньої дитини з кожним із батьків не встановлено.

За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_2 та про часткове задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 .

Враховуючи, що скасуванню підлягає оскаржене рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2023 року з ухваленням у цій справі апеляційним судом нового рішення, слід скасувати додаткове рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2023 року у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи служба у справах дітей Васильківської селищної ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи служба у справах дітей Васильківської селищної ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи служба у справах дітей Васильківської селищної ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком - задовольнити частково.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи служба у справах дітей Васильківської селищної ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю - задовольнити частково.

Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почергово з кожним з батьків, у такому порядку: три тижні з батьком ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою його проживання; три тижні з матір`ю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за адресою її проживання.

Тритижневий період проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з кожним з батьків починається з 10:00 год. неділі та завершується через три тижні о 10.00 год. неділі.

Перші три тижні, починаючи з 15 грудня 2024 року, дитина проживає з батьком.

По завершенні трьох тижнів, протягом яких дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала з батьком чи матір"ю, той з батьків, з ким вона проживала, зобов`язаний супроводити (привезти) дитину до місця проживання іншого з батьків та передати під фізичну опіку іншого з батьків.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

У задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Додаткове рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2023 року - скасувати.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.П. Красвітна

Судді І.А.Єлізаренко

О.В.Свистунова