Окрема думка

від 13.12.2024 по справі 172/491/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/647/24 Справа № 172/491/22 Головуючий упершій інстанції: Битяк І. Г. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

13 грудня 2024 року

ОКРЕМА ДУМКА

судді Дніпровського апеляційного суду Красвітної Т.П.

щодо постановиДніпровського апеляційногосуду від13грудня 2024року у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2023 року

Вказаною постановою Дніпровського апеляційного суду застосовано спільну фізичну опіку з почерговим проживанням дитини з кожним із батьків по три тижні.

1. Враховуючи інтереси малолітньої ОСОБА_2 та встановлені у справі обставини, наявні підстави для висновку про неможливість, у даному випадку, застосування спільної фізичної опіки батьків над дитиною та доцільність визначення місця проживання дівчинки із матірю.

У постановахвід 26жовтня 2022року усправі №750/9620/20,від 04жовтня 2023року всправі №208/4667/20,від 14грудня 2022року усправі №742/2571/21,від 10січня 2024року усправі №183/3958/20Верховний Судзвертав увагуна можливістьзастосування судамимоделі спільноїфізичної опікибатьків наддитиною.

Під час вирішення питання щодо можливості встановлення спільної фізичної опіки, суди, окрім загальних обставин, мають також враховувати, зокрема, відсутність обставин, зазначених у частині другій статті 161 СК України, а також інших обставин, що можуть становити загрозу інтересам дитини.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами склались стійкі вкрай неприязні стосунки, які перешкоджають безконфліктному вирішенню питань, що стосуються виховання дочки ОСОБА_2 .

Так, зокрема, укримінальномупровадженні №12022046030000588 10 квітня 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у звязку із заподіянням тілесних ушкоджень ОСОБА_1 (т.3 а.с.169, 170).

18 лютого 2024 року слідчим Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області складено протокол про прийняття заяви ОСОБА_1 про вчинення правопорушення ОСОБА_3 , який перешкоджає матері спілкуватись із дочкою ОСОБА_4 (т.6 а.с.48, 49).

Про наявність гострого конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 через неможливість спілкування матері із малолітньою ОСОБА_7 зазначили, зокрема, свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , показам яких не надано оцінки в постанові апеляційного суду.

Згідно висновку №939-24 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової психологічної експертизи, зокрема, встановлено, що сімейна ситуація, що склалася негативно впливає на емоційний стан та відчуття благополуччя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через конфлікт лояльності, до якого залучена дитина.

Судовим експертом у висновку №939-24 також наголошено, що умови виховання батька ОСОБА_3 можуть мати негативний вплив на психологічний стан та розвиток ОСОБА_2 , «призводити, з одного боку, до надмірного перебільшення власної значущості для дитини, з іншого - до формування у неї тривожності, безпорадності, запізнювання соціальної зрілості. Керуюча (домінантна) роль батька, надмірна батьківська опіка у спілкуванні з дитиною, не готовність до психологічної (емоційної) сепарації з дитиною, наявність симбіотичних взаємин, залучення до «конфлікту лояльності», настановної поведінки, виховна стратегія купувати кохання дитини, що можуть призвести до позбавлення дівчинки самостійності, відповідальності за власні дії, а в подальшому - розвитку інфантилізму дитини, залежної поведінки від інших.

Умови вихованнябатька можуть призвести до повної втрати дитиною стосунків з матір?ю, що буде мати негативні наслідки в її подальшому дорослому житті. На цейчас удитини наявніознаки психологічноїтравми,розщеплення особистості,сформованої зусиллямибатька та його близьких родичів. Також слід зауважити, заохочення сексуалізовоної поведінки зі сторони батька може привести до ранньої сексуалізації дитини та привести до руйнівних наслідків для дитячої психіки.».

ОСОБА_3 не встановлюєпсихологічної дистанціїміж собоюта донькою,високий рівеньконтролю таавторитарне ставленнядо доньки,надмірна турбота,встановлення залежності,високі показникипотурання,надмірність вимог-обов?язків,ознаки розширеннясфери батьківськихпочуттів,ігнорування емоційногостану донькита відсутністьемоційного спілкуванняз дитиною,що призводитьдо зверхневого відношення до доньки, ігнорування її як особистості та відповідного відношення як до своєї власності. Також недоліком виховної компетенції є сталі ознаки формування сексуалізованої поведінки у доньки, що може призвести до ранньої сексуалізації та є руйнівної для дитячої психіки.

Експерт наголошує, що «під час психологічного дослідження встановлено негативний вплив батька у зв?язку з тим, що залучає дитини у конфлікт дорослих».

Під час спілкування з ОСОБА_4 у судовому засіданні 05.03.2024 (а.с. 78-80 т. 6) апеляційний суд мав можливість безпосередньо спостерігати навчану поведінку дитини, що полягає у категоричному неприродному запереченні нею самого факту можливості спілкування із матір`ю у теперішній час; суд спостерігав тяжкі емоційні переживання дівчинки. Однак, належної оцінки вказаним обставинам у постанові апеляційного суду не наведено.

Враховуючи зазначене вище у сукупності з наявністю у малолітньої ОСОБА_7 ознак психологічної травми, розщеплення особистості, підвищеного рівня невротизації емоційного стану, - встановлення спільної фізичної опіки батьків, станом на цей час, є неможливим, оскільки спричинить поглиблення психологічних страждань дівчинки, які будуть роз`ятрюватись необхідністю кожні три тижні переїжджати від одного з батьків до іншого.

У даному випадку важливим негативним фактором, при встановленні спільної опіки, є періодичне (через кожні три тижні) перебування ОСОБА_7 під впливом батька, який виховує дівчинку із залученням до конфлікту між дорослими, із формуванням у Діани негативного ставлення до матері і неповаги до неї.

Суд не може ігнорувати висновки експертизи щодо індивідуально-психологічних особливостей кожного з батьків ОСОБА_7 .

Так, згідно висновку судової психологічної експертизи №939-24,батька ОСОБА_3 характеризує емоційна сплощеність, наявність агресивних проявів, схильності до авторитарної поведінки, що заважають гармонійному розвитку дитини.

Натомість, за висновками експертизи, індивідуально-психологічні особливості матері ОСОБА_1 та особливості її виховної поведінки не мають негативного впливу на емоційний стан, психологічний розвиток та відчуття благополуччя дитини. Умови виховання матері ОСОБА_1 можуть мати позитивний вплив на психологічний стан та розвиток ОСОБА_2 , з психологічної точки зору є сприятливими для комфортного та здорового психологічного розвитку дитини, лояльні до взаємодії батька та дитини, орієнтовані на відповідні бажання ОСОБА_7 .

Судом безпідставно не взято до уваги, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на віковому порозі статевого дорослішання. Виховання дівчинки батьком у контексті заохочення сексуалізовоної поведінки, ігнорування батьком ОСОБА_7 як особистості та відповідного відношення як до своєї власності, неспроможності дитини психологічно протистояти батьку - негативно впливає на розвиток дівчинки, зумовлює формування у неї спотвореного уявлення про сімю, значення батька і матері у житті дитини та створює ризики розвитку неприйнятних у нашому суспільстві відносин батька і дочки.

У висновку експертизи №939-24 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, зокрема, вказано, що малолітній ОСОБА_12 , виходячи із індивідуально-психологічних особливостей, емоційного стану, краще проживати з матірю ОСОБА_1 , з точки зору психологічного комфорту та здоров?я дитини.

Відповідно до висновку вказаної судової експертизи та усних і письмових відповідей експерта ОСОБА_13 на поставлені питання у судових засіданнях апеляційного суду, почергове проживання ОСОБА_2 з кожним із батьків можливе тільки після нормалізації стосунків між батьками та, головне, після покращення психологічного стану дитини, проходження ОСОБА_7 курсу психологічної реабілітації із залученням фахівців.

До того часу інтересам ОСОБА_2 відповідає її постійне проживання із матір`ю, яка має можливість забезпечити дитині гармонійний розвиток у спокійній затишній домашній атмосфері та демонструє готовність не створювати перешкод для спілкування дитини із батьком.

2. За наявних у справі доказів, думка малолітньої ОСОБА_2 , яка зазначила про проживання з батьком, не може бути пріоритетною при вирішенні даної справи, оскільки не відповідає якнайкращим інтересам дитини.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Разом з тим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати інтересам дитини (стаття 12 Конвенції про права дитини, стаття 171 СК України, стаття 14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №404/3499/17).

При оцінці пояснень дитини необхідно враховувати, зокрема, її вік на момент опитування, рівень розвитку та психологічні особливості, притаманні відповідному віку.

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була вислухана апеляційним судом у судовому засіданні 05.03.2024 (а.с. 78-80 т. 6), де були присутні класна керівниця дівчинки, психолог; спілкування з дитиною відбувалось без присутності її матері та батька. Діана зазначала про проживання із батьком та демонструвала навчану поведінку, яка полягає у категоричному неприродному (декларативному) запереченні нею можливості спілкування із матір`ю у теперішній час; суд спостерігав тяжкі емоційні переживання дівчинки.

У судовому засіданні апеляційного суду 05.03.2024, зокрема під час спілкування з дитиною, приймав участь практичний психолог Комунального закладу соціального захисту Центр соціальної підтримки дітей та сімей Обійми Дніпровської міської ради ОСОБА_15 , який має значний стаж роботи за фахом, працює у вказаному Центрі з 04.05.2005 року по цей час (а.с. 64).

Згідно пояснень ОСОБА_15 , які у подальшому були викладені у письмовій формі та долучені до матеріалів справи (а.с. 86, 87 - 88 т. 6), малолітня ОСОБА_11 будь-які пропозиції щодо налагодження стосунків з мамою агресивно відхиляє, оперує не дитячими поняттями про валютні кошти, золоті злитки; висловлена ОСОБА_7 думка щодо ситуації в якій вона опинилась та ставлення її до матері можуть бути не щирими та навченими, тому є доцільним проведення судової психологічної експертизи.

У висновку№939-24Дніпропетровського науково-дослідногоінституту судовихекспертиз зарезультатами проведеннясудової психологічноїекспертизи зазначено,що малолітня ОСОБА_11 декларує бажання проживання з батьком; таке бажання обумовлено прихильністю дитини до батька, яку транслює дитина, бажанням проживати у себе вдома, у звичній обстановці, а також обумовлено впливом батька та його родини.

Разом зтим, ОСОБА_7 ,з урахуваннямїї віку,емоційного стану,індивідуально-психологічнихвластивостей неспроможна усвідомлюватиреальний змістсімейної ситуації,яка склаласянавколо спорубатьків щодовизначення їїмісця проживаннята хтоз батьківсприяє їїкращому розвиткуу зв?язкуз їїзалученням доконфлікту міждорослими,підвищеного рівняневротизації емоційногостану тане пережитоготравматичного досвідувід розлученнябатьків;дівчинка не спроможнанадавати оцінкуставленню кожногоз батьківдо неї (т.7 а.с.182-225).

Приймаючи до уваги наявність (згідно висновку судової експертизи) у малолітньої ОСОБА_7 ознак психологічної травми, розщеплення особистості, підвищеного рівня невротизації емоційного стану; враховуючи вік ОСОБА_7 (на момент опитування судом повні 9 років), рівень розвитку та психологічні особливості, - наявні підстави для висновку, що, у даному випадку, думка ОСОБА_2 щодо проживання із батьком не відповідає якнайкращим інтересам малолітньої дитини.

3. Апеляційним судом не надано належної оцінки усім представленим у справі доказам та безпідставно не взято до уваги наявні фактичні обставини, які виключають можливість ефективного виконання умов спільної фізичної опіки батьків над дитиною.

Так, кожною із сторін суду надано низку письмових документів, які містять характеристики психологічного, емоційного стану дитини, рекомендації щодо виховання, місця проживання ОСОБА_2 :

- позивачем за первісним позовом ОСОБА_3 надані, складені на його замовлення, довідка дитячого центру Start Up від 21 липня 2022 року (а.с. 24 т. 1); довідка про надання соціально-психологічної допомоги в умовах денного стаціонару, видана практичним психологом ОСОБА_16 та соціальним педагогом ОСОБА_17 КЗ Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги Дніпропетровської обласної ради №9 від 10.03.2023 (а.с. 99-101 т. 3); довідка про надання соціально-психологічної допомоги в умовах денного стаціонару, видана практичним психологом ОСОБА_16 та соціальним педагогом ОСОБА_17 , КЗ Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги Дніпропетровської обласної ради №118 від 30.09.2024 (а.с. 8-12 т. 8); довідка за даними психологічного аналізу висновку експерта №939-24 за результатами проведення судової психологічної експертизи, видана практичним психологом ОСОБА_16 та соціальним педагогом ОСОБА_17 , КЗ Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги Дніпропетровської обласної ради №70 від 22.11.2024 (а.с. 57- 64 т.8);

- позивачкою за зустрічним позовом ОСОБА_1 надані, виготовлені на її замовлення, довідка про надання соціально-психологічної допомоги в умовах денного стаціонару, видана практичним психологом ОСОБА_16 та соціальним педагогом ОСОБА_17 КЗ Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги Дніпропетровської обласної ради №53 від 17.10.2022 (а.с. 67-70 т. 2); довідка практичного психолога ОСОБА_18 за результатами аналізу відеоматеріалів допиту малолітньої ОСОБА_2 від 04 листопада 2022 року (а.с. 138-145 т. 2); висновок психолога, виданий директором центру Н.Журавель та практичним психологом О.Прокопенко КЗ Соціального захисту Центр соціальної підтримки дітей та сімей Обійми ДМР №4/39 від 10.05.2024, (а.с. 14, 167-168 т. 7).

Кожен із вищевказаних письмових документів складений на замовлення однієї із сторін, дослідження проведені та висновки зроблені без залучення другого із батьків, тому є однобічними, не враховують весь спектр відносин між батьками і дитиною. Отже, такі письмові документи не є належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України, тому повинні бути відхилені судом.

Крім того, належного обгрунтування не містять висновки органу опіки та піклування - Центральної адміністрації ДМР №4-р від 18.01.2024 та №150-р від 05.04.2024 (а.с. 221-223, 226-229 т. 5; а.с. 115-117, 125 т. 6).

Під час розгляду даної цивільної справи судами були допитані свідки: ОСОБА_8 - мати ОСОБА_1 , ОСОБА_9 - батько ОСОБА_1 , ОСОБА_19 - сусідка ОСОБА_1 , ОСОБА_20 - знайома ОСОБА_1 , ОСОБА_21 - знайома ОСОБА_1 , ОСОБА_22 - сестра ОСОБА_3 , ОСОБА_10 - класний керівник Донець Діани. Зазначені свідки надали пояснення щодо емоційного, психологічного стану ОСОБА_7 , її ставлення до кожного із батьків та щодо стосунків між сторонами справи. Однак, апеляційним судом оцінки вказаним доказам не надано.

Згідно матеріалів справи, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30.01.2024 було вжито заходи забезпечення зустрічного позову, визначено час і порядок спілкування ОСОБА_2 з матір?ю ОСОБА_1 два рази на тиждень (кожної п?ятниці з 16:00 до 19:00 години, кожної неділі з 12:00 до 18:00 години); зобов?язано батька ОСОБА_3 передавати ОСОБА_23 матері біля в?їзду до житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з боку АДРЕСА_1 (у вказаному житловому комплексі постійно проживає ОСОБА_11 із батьком).

У листі Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра №168406/28.25 від 29.11.2024 складеному начальником відділу В.Шевченко (а.с. 131-137 т. 8), зокрема, зазначено:

- 01.02.2024 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74022860 щодо виконання вказаної вище ухвали про забезпечення позову;

- державні виконавці багаторазово, систематично здійснювали виходи для виконання ухвали про забезпечення позову, яка жодного разу виконана не була, що підтверджується відповідними актами;

- для участі у проведенні виконавчих дій були залучені працівники органів внутрішніх справ, спеціаліст (психолог), про що виконавцем ухвалювались відповідні постанови;

- 16.09.2024 року державним виконавцем Відділу Данченком О.М. винесено постанову про накладення на боржника ОСОБА_3 штрафу у розмірі 3400 грн. за повторне невиконання судового рішення;

- 16.09.2024 року державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

- 18.09.2024 року державним виконавцем підготовлено та направлено повідомлення до Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області про вчинення боржником ОСОБА_3 кримінального правопорушення;

- 08.11.2024 року державним виконавцем підготовлено та направлено подання до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України;

- відповідно до наявних актів державного виконавця, які складались виконавцями в рамках виконавчого провадження №74022860, фактично зустрічматері ОСОБА_1 з малолітньоюдочкою ОСОБА_4 , у відповідності до ухвали про забезпечення позову, жодного разу проведена не була.

Відповідно до пояснень ОСОБА_3 у судових засіданнях апеляційного суду, підставою для невиконання ухвали суду про забезпечення позову є небажання малолітньої ОСОБА_2 спілкуватись, зустрічатись із мамою; наявність свого впливу на дитину ОСОБА_24 категорично заперечує та зазначає, що не має можливості змінити думку дитини. ОСОБА_3 не визнає та не усвідомлює свою відповідальність за невиконання ухвали про забезпечення позову у даній справі.

Надавши оцінку усім представленим у справі доказам у їх сукупності, - наявний висновок, що батько ОСОБА_3 демонструє сталу поведінку, яка свідчить про категоричне небажання вживати заходів для виконання свого обовязку щодо передачі (навіть тимчасово) малолітньої ОСОБА_2 матері для спілкування і налагодження стосунків.

ОСОБА_3 демонстративно ігнорує свій обовязок виховувати малолітню ОСОБА_23 у повазі та любові до її матері ОСОБА_1 , що шкодить інтересам дівчинки, оскільки формує у неї спотворене уявлення про роль матері у житті дитини, позбавляє дівчинку можливості відчувати любов і турботу матері.

Прояви у поведінці ОСОБА_3 ознак правового нігілізму свідчать не лише про ігнорування прав, інтересів малолітньої ОСОБА_11 , а також і про зневажливе ставлення до вимог закону, судового рішення, правових принципів та традицій, що виключає можливість виконання умов спільної фізичної опіки батьків та підтверджує наявність підстав для визначення місця проживання дитини з матірю, враховуючи, що остання, як зазначалось вище, має намір не перешкоджати дитині спілкуватись із батьком.

Апеляційний суд, стверджуючи, що труднощі, пов`язані із спільною опікою, належать до початкового періоду адаптації, і завдяки тривалому контакту батьків ці труднощі поступово зникають, що спільна фізична опіка сприяє відкритому спілкуванню між батьками, мінімізації конфліктів та розчарувань, приносить користь стосункам матір-дитина і батько-дитина, - не взяв до уваги наявні у даній справі фактичні обставини, сталу поведінку батька, який ігнорує права та інтереси малолітньої дитини, зокрема, право ОСОБА_2 на участь у її житті та вихованні матері, чим позбавив дитину материнської турботи і любові.

З урахуваннямвикладеного вище,враховуючи якнайкращіінтереси дитини,вважаю,що нацей часнаявні підставидля визначеннямісця проживання ОСОБА_2 саме зматірю,що невиключає умайбутньому (післяпокращення психологічногостану ОСОБА_7 ,з урахуваннямїї дорослішаннята набуттяспроможності самостійнооцінювати ставлення кожногоіз батьківдо неї) вирішенняпитання щодомісця проживаннядитини уінший спосіб.

Суддя-доповідач Т.П. Красвітна