Ухвала

від 23.12.2024 по справі 463/11113/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/11113/24

Провадження №1-кс/463/9966/24

У Х В А Л А

про накладення арешту на майно

23 грудня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_3 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 62024140120000419 від 02.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, -

встановив:

18.12.2024 року слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням, яке скеровано на адресу суду засобами поштового зв`язку 12.12.2024 року, про накладення арешту на майно, вилучене 11.12.2024 року під час проведення обшуку у військовій частині НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 4622480200:03:000:0027, та належне ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , детальний перелік якого відображено у прохальній частині поданого слідчим клопотання, а також протоколі обшуку від 11.12.2024.

Клопотання мотивуєтим,що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140120000419 від 02.04.2024, за підозрою військовослужбовців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, а також за підозрою громадянина ОСОБА_10 за ч.5 ст.27, ч.4 ст.410 КК України.

Нагляд за здійсненням досудового розслідування у формі процесуального керівництва проводиться прокурорами Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 за попередньою змовою групою осіб, а саме в.о. начальника складу зберігання паливно-мастильних матеріалів ОСОБА_7 , начальник сховища пального ОСОБА_6 , військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також залучений ними до противоправної діяльності цивільна особа громадяни України ОСОБА_10 , виконуючи чітко розподілені ролі, викрадали дизельне пальне з території складу військової частини НОМЕР_1 (військове містечко № НОМЕР_2 ), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке вивозили за межі розташування військової частини, у тому числі з подальшою передачею викрадених паливно мастильних матеріалів громадянину ОСОБА_10 , для реалізації за готівку вказане пальне, а отримані грошові кошти розподіляли між собою.

11.12.2024, за фактом викрадення пального військовослужбовцям ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, і громадянину ОСОБА_10 повідомлено про підозру за ч.5 ст.27, ч. 4 ст. 410 КК України.

Зокрема, також встановлено, що вивезення пального з території військової частини НОМЕР_1 відбувалось із використанням автомобілів «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номер « НОМЕР_3 », який використовував ОСОБА_8 , та на автомобілі «MERCEDES BENZ SPRINTER 216 CDI», державний номер « НОМЕР_4 », який використовував ОСОБА_9 , і на автомобілі «SKODA Octavia» державний номер НОМЕР_5 , яким користувався ОСОБА_6 .

В ході проведення досудового розслідування 11.12.2024 року слідчим проведено обшук у військовій частині НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 4622480200:03:000:0027, під час проведення якого виявлено та вилучено майно належне ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з клопотанням про накладення арешту на яке звернувся слідчий.

Речі та майно, вилучені в ході обшуку постановою слідчого від 11.12.2024 року визнано речовими доказами по справі.

Згідно поданого клопотання слідчий, визнаючи речі, документи та майно, вилучені в ході проведення обшуку речовими доказами виходив з того, що вказані речі є такими, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Таким чином, на даний час органом досудового розслідування за наслідками проведення слідчої дії обшуку встановлено, що вказані речі мають значення речового доказу для кримінального провадження, зберегли на собі його сліди, та є необхідними для проведення у подальшому ряду судових експертиз, встановлення всіх обставин злочину, які мають суттєве значення для повного, всебічного та неупередженого здійснення досудового розслідування та відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню.

При цьому, без накладення арешту на вилучені в ході обшуку речі, що потягне їх повернення, досягнути виконання завдань кримінального провадження буде неможливо, оскільки після з`ясування усіх важливих для кримінального провадження відомостей, останні можуть бути відчужені іншій особі, спотворенні або знищені, що є підставою для звернення до слідчого судді з цим клопотанням.

Іншим чином ніж вжиттям цього заходу забезпечення кримінального провадження запобігти відчуженню вилученого майна, неможливо.

У зв`язку із необхідністю збереження речових доказів (підстава для звернення з клопотанням до суду), виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а також для виконання завдань арешту (попередження його відчуження) та досягнення мети такого (позбавлення права відчуження, розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав вважати, що воно є доказом злочину).

А тому слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з відповідним клопотанням, яке просить задовольнити.

Слідчий до судового засідання подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, клопотання підтримує та просить накласти арешт на вилучене майно.

Власник вилученого майна ОСОБА_5 до судового засідання подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, проти задоволення клопотання не заперечує.

Відповідно до положень ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття вказаних вище учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Оглянувши матеріали клопотання та додані до нього письмові документи, вважаю, що клопотання слід задовольнити виходячи з наступних підстав.

Встановлено,що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140120000419 від 02.04.2024, за підозрою військовослужбовців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, а також за підозрою громадянина ОСОБА_10 за ч.5 ст.27, ч.4 ст.410 КК України.

Нагляд за здійсненням досудового розслідування у формі процесуального керівництва проводиться прокурорами Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 за попередньою змовою групою осіб, а саме в.о. начальника складу зберігання паливно-мастильних матеріалів ОСОБА_7 , начальник сховища пального ОСОБА_6 , військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також залучений ними до противоправної діяльності цивільна особа громадяни України ОСОБА_10 , виконуючи чітко розподілені ролі, викрадали дизельне пальне з території складу військової частини НОМЕР_1 (військове містечко № НОМЕР_2 ), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке вивозили за межі розташування військової частини, у тому числі з подальшою передачею викрадених паливно мастильних матеріалів громадянину ОСОБА_10 , для реалізації за готівку вказане пальне, а отримані грошові кошти розподіляли між собою.

В ході проведення досудового розслідування 11.12.2024 року слідчим проведено обшук у військовій частині НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 4622480200:03:000:0027, під час проведення якого виявлено та вилучено майно належне ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з клопотанням про накладення арешту на яке звернувся слідчий.

А саме: мобільний телефон Iphone 10 з сім-картою НОМЕР_6 .

Факт проведення обшуку стверджується долученою до матеріалів клопотання копією протоколу обшуку від 11.12.2024 року.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 02.12.2024 року надано дозвіл на проведення обшуку.

Речі та майно, вилучені в ході обшуку постановою слідчого від 11.12.2024 року визнано речовими доказами по справі.

Відповідно до ч.1ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Крім цього, п.1 ч.2ст.170КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу(речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбаченихпунктами 2,3,4частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Зважаючи на вищенаведене та з урахуванням того, майно, на яке слідчий за погодженням з прокурором просить накласти арешт, само по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а тому з метою збереження речових доказів суд вважає обгрунтованими покликання слідчого за погодженням з прокурором на виниклу необхідність у накладенні арешту на майно, та вважає, що таке клопотання слід задовольнити, наклавши арешт на вилучене майно.

Керуючись вимогами ст. ст.117,170-173,309,395 КПК України, -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 11.12.2024 року під час проведення обшуку у військовій частині НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 4622480200:03:000:0027, та належне ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: мобільний телефон Iphone 10 з сім-картою НОМЕР_6 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1