Рішення

від 23.12.2024 по справі 573/1246/23

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/1246/23

Номер провадження 2-др/573/6/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Даценка Артура Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Білопільського міського голови Зарка Юрія Васильовича, Білопільської міської ради, «Куянівське торгово-комунальне підприємство» у формі комунального підприємства Білопільської міської ради, Комунального підприємства Білопільської міської ради «Водоканал Білопілля» про визнання незаконним та скасування розпорядження Білопільського міського голови про звільнення з посади, наказу по підприємству про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

06грудня 2024року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Даценко А.М. звернувся до Білопільського районногосуду Сумськоїобласті іззаявою проухвалення додатковогорішення простягнення витратна професійнуправничу допомогу.

Заява мотивована тим, що рішенням Білопільського районного суду від 05 грудня 2024 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Білопільського міського голови Зарка Ю.В., Білопільської міської ради, «Куянівське торгово-комунальне підприємство» у формі комунального підприємства Білопільської міської ради, КП БМР «Водоканал Білопілля», але питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу вирішено не було. При зверненні з позовом до суду позивач ОСОБА_1 просив судовівитрати покластина відповідача,а всудовому засіданні05грудня 2024року йогопредставником булозаявлено,що доказипонесених позивачемсудових витратна правничудопомогу будутьнадані судупротягом 5днів післяухвалення рішеннясуду.Посилаючись навикладене,представник позивача ОСОБА_1 - адвокатДаценко А.М.просить вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 грн (том 2 а. с. 34-36, 38, 39).

20 грудня 2024 року до суду надійшли відповіді Білопільської міської ради та Білопільського міського голови Зарка Ю.В. на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про зменшення розміру судових витрат і витрат на правничу допомогу, згідно з якими вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 35 000 грн є необґрунтованими та завищеними. Також вказали на неспівмірність витрат на правничу допомогу з обсягом наданих послуг та вважають, що їх відшкодування можливе у розмірі 1000 грн (том 2 а. с. 45-56).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, його інтереси представляв адвокат Даценко А.М., який просив задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення повністю.

Представник відповідача Білопільської міської ради Яценко І.М. у судовому засіданні зазначив, що витрати на правничу допомогу позивача завищені і просив їх зменшити до 1000 грн.

Міський голова Зарко Ю.В., представник КП БМР «Водоканал Білопілля» у судове засідання не з`явилися без повідомлення причин, хоча належним чином сповіщені про день, час та місце розгляду справи (том 2 а. с. 41, 42).

Державна реєстрація відповідача КП БМР «Куянівське ТКП» відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань була припинена 17 листопада 2023 року (том 2 а. с. 13).

Заслухавши представника позивача - адвоката Даценка А.М., представника Білопільської міської рали Яценка І.М., дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зч.ч.1,2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст.141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36),від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України»,від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно із сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах №910/4881/18 від 18 грудня 2018 року, №143/173/19 від 22 грудня 2020 року, №127/15014/20 від 09 листопада 2022 року суд вправі зменшити витрати на правничу допомогу лише за клопотанням іншої сторони. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Рішенням Білопільського районного суду від 05 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано розпорядження міського голови Білопільської міської ради Зарка Юрія від 20 червня 2023 року №43-К «Про розірвання контракту та звільнення директора комунального підприємства Білопільської міської ради «Куянівське торгово-комунальне підприємство» ОСОБА_1 » в частині дати звільнення; змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади директора комунального підприємства Білопільської міської ради «Куянівське торгово-комунальне підприємство» з 20 червня 2023 року на 17 листопада 2023 року; скасовано наказ голови комісії з реорганізації комунального підприємства Білопільської міської ради «Куянівське торгово-комунальне підприємство» Вакуленка Олександра від 20 червня 2023 року №27 «Про звільнення ОСОБА_1 »; стягнуто з Комунального підприємства Білопільської міської ради «Водоканал Білопілля» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 21 червня 2023 року по 17 листопада 2023 року включно в сумі 74056,68 грн без утриманням податків та інших обов`язкових платежів; стягнуто з Білопільської міської ради на користь ОСОБА_1 10 000 грн моральної шкоди. ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо поновлення на роботі та стягненні моральної шкоди в сумі 40 000 грн; стягнуто з Білопільської міської ради на користь держави 3875,84 грн судового збору; стягнуто з ОСОБА_1 968,96 грн судового збору. Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося (том 2 а. с. 24-29).

Судом встановлено, що правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Даценком А.М. на підставі договору про надання правової допомоги від 17 липня 2023 року (том 1 а. с. 34-37).

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору вартість послуг адвоката незалежно від витраченого часу становить 50 000 грн.

Згідно з п. 4.3 договору оплата послуг здійснюється в готівковому порядку. Доказом оплати послуг є розписка адвоката про отримання коштів.

Позивач заявив вимогу про стягнення 35 000 грн витрат на правничу допомогу та надав суду розписку від 01 грудня 2024 року про сплату адвокату Даценку А.М. 35 000 грн відповідно до договору про надання правової допомоги від 17 липня 2023 року (том 2 а. с. 36, 39).

Відповідачі вказалина неспівмірність витрат на правничу допомогу з обсягом наданих послуг, а також можливість їх відшкодування у розмірі 1000 грн (том 2 а. с. 45-56).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, наявність клопотання відповідачів про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 з підстав їх неспівмірності, суд вбачає наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 15 000 грн.

Оскільки права позивача були порушені діями відповідача Білопільської міської ради, яка була власником, як КП «Куянівське ТКП», так і є власником КП «Водоканал Білопілля», тому суд вважає за необхідне стягнути саме з останньої на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам 10 999,99 грн понесених і документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу адвокату Даценку А.М. під час розгляду справи.

Керуючись саттями 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Даценка Артура Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Білопільської міської ради на користь ОСОБА_1 10 999 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 99 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя