Рішення

від 26.11.2024 по справі 585/1403/24

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/582/176/24

Справа № 585/1403/24

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Жмурченка В. Д., за участю секретаря Климась С. В., з участю: представника позивача Фомінова Р. М., представника відповідача Старжинського В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до Приватного підприємства "Автотранском", третя особа: ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача адвокат Фомінов Р. М. звернувся до суду з цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з Приватного підприємства "Автотранском" на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.03.2023 близько 18 год. 30 хв. на автодорозі Київ-Суми-Юнаківка (Н-07) в с. Вільшана, Роменського району Сумської області по вул. Рудка, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем спеціальним вантажним сідловим тягачем-Е марки «MAN» р.н. НОМЕР_1 до якого прикріплений спеціалізований напівпричіп Н/ПР-ЦИСТЕРНА-Е марки «ROS ROSA» моделі «INDOX» р.н. НОМЕР_2 , здійснив наїзд на малолітнього велосипедиста ОСОБА_2 , 2011 р.н., внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до КНП «Роменська ЦРЛ». Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 спричинені тяжкі, середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження. В ході досудового розслідування у діях водія автомобіля ОСОБА_3 невідповідностей вимогам пунктів Правил дорожнього руху України встановлено не було, кримінальне провадження було закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди малолітньому потерпілому ОСОБА_2 була також завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з отриманням тяжкими тілесними ушкодженнями, неможливості швидкого відновлення стану здоров`я та здібностей потерпілого, позбавлення його можливості протягом тривалого періоду реалізації у навчанні, необхідності постійного лікування. Звичайний спосіб життя малолітнього потерпілого ОСОБА_2 змінився, довгий час він не міг виконувати ті дії, які раніше виконував з легкістю, а саме доглядати за собою, грати, допомагати по господарству, займатися фізичними вправами, оскільки до цього часу продовжує відновлюватись після одержаних травм, продовжує лікування, потребує постійного догляду з бокум батьків, забезпечення допоміжними засобами. Стан його здоров`я, що передував дорожньо-транспортній пригоді ще не відновився. Все це призвело до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, знижений настрій, пригніченість, нервозність, емоційна напруга, насторога, невпевненість в собі, страх під час переходу автомобільних доріг, тривога з приводу майбутнього. Також моральних страждань зазнала і сама ОСОБА_1 внаслідок стану, в якому опинилась її дитина після ДТП. Втрата здоров`я сина стала сильним психологічним ударом дня неї. Її звичайний спосіб життя повністю змінився. Вона вже не пам`ятає коли в останнє у неї був нормальний сон та апетит, вона втратила душевний спокій та рівновагу, щоденні думки та спогади про наслідки події , негативні переживання. ОСОБА_1 постійно згадує момент коли дізналась про ДТП та злякалась, що може назавжди втратити дитину. Ввесь тягар по догляду і лікуванню малолітнього потерпілого фактично був покладений на ОСОБА_1 . Все це призвело до суттєвих моральних страждань, зниження та нестійкого настрою, порушення сну, неприємних сновидінь, емоційної напруги, реакції замикання, бажання уникати контактів. З урахуванням глибини та тривалості фізичних та душевних страждань, їх впливу на майбутнє істотні порушення змін у житті виходячи із порушення виваженості, розумностіі справедливості просить задовольнити позовні повністю та стягнути із відповідача на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , 200000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної кримінальним правопорушення, та на користь ОСОБА_1 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної кримінальним правопорушення.

05.06.2024 представником відповідача Приватного підприємства "Автотранском", Старжинським В. В. подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Автотранском" про відшкодування моральної шкоди відмовити, оскільки позивачем надано недостатньо доказів щодо існування підстав для відшкодування моральної шкоди, не доведено статусу ОСОБА_1 як потерпілої, а також не доведено факт того, що саме позивач займалася лікуванням та реабілітацією малолітнього ОСОБА_2 .

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю, з підстав зазначених у позові та просили суд їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 заперечував проти позову з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити у задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Належним чином повідомлений ОСОБА_3 , третя особа по справі, у судове засідання не прибув.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення проти нього, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12023200470000190 від 21.03.2023, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, а саме з постанови про закриття кримінального провадження від 29.07.2023, вбачається, що 20.03.2023 близько 18 год. 30 хв. на автодорозі Київ-Суми-Юнаківка (Н-07) в с. Вільшана, Роменського району Сумської області по вул. Рудка, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем - спеціальним вантажним сідловим тягачем-Е марки «MAN» моделі «TGX 18.480» р.н. НОМЕР_3 , до якого прикріплений спеціалізований напівпричіп Н/ПР-ЦИСТЕРНА-Е марки «ROS ROSA» моделі «INDOX» р.н. НОМЕР_2 здійснив наїзд на малолітнього велосипедиста ОСОБА_2 , 2011р.н., внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до КНП «Роменська ЦРЛ».

Внаслідок дорожньо-транспортної події потерпілому ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження: «черепно-мозкова травма (лінійний перелом потиличної кістки від потиличного бугра паралельно правим відділам лямбдоподібного шва з переходом на скронево-тім`яний шов та крилопіднебінну ямку справа, а також на правий соскоподібний відросток та дно середньої черепної ямки справа; субдуральна гематома справа); перелом правого поперечного відростка 1,4 без зміщення: садна потиличної ділянки; садна поперекового відділу, обох кистей, лівого колінного суглобу».

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 125 від 12.04.2023, проведеної в ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» Роменського районного відділення СМЕ тілесне ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми відноситься до тяжких тілесних ушкоджень; перелом правого поперечного відростка 1,4 відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень; садна кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Положеннями статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала , якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з частиною п`ятою статті 1187 ЦК України при завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов`язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1193 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін.

Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому, так і кожному окремо, вважає, що існують підстави для задоволення позову.

Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

У постанові Верховного Суду від 20.12.2023 (справа № 450/446916-ц) , вказано, що у відносинах між володільцем джерела підвищеної небезпеки, яким завдано шкоди, та третіми особами, яким володілець джерела підвищеної небезпеки завдав шкоди, діє принцип відповідальності володільця цього джерела незалежно від його вини.

Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.

Під непереборною силою необхідно розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК України), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого необхідно розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид).

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.

Матеріали справи не містять, і під час розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу малолітнього потерпілого.

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено (ч. 2 ст. 1193 ЦК України).

Дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку суд виходить з того, що дорожньо-транспортна пригода, у якій малолітній ОСОБА_2 отримав тяжкі тілісні ушкодження, сталася не з вини водія ОСОБА_3 ДТП частково відбулася внаслідок необережних дій малолітнього велосипедиста, який раптово виїхав на проїзну частину дороги, попередньо рухаючись в попутньому напрямку по узбіччю зустрічної смуги руху, що вбачається з постанови про закриття кримінального провадження № 12023200470000190 від 21.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, винесеної старшим слідчим слідчого відділу Роменського РВП ГУНП в Сумській області від 29.07.2023.

Безперечно, внаслідок отримання тяжких тілесних ушкоджень малолітній ОСОБА_2 та його матір ОСОБА_1 , зазнали моральної шкоди, грошовий еквівалент якої підлягає визначенню з врахуванням душевних страждань, порушення їх звичайного життєвого ритму, що вплинуло на їх психо-емоційний стан та вимагає додаткових зусиль для організації свого життя і побуту.

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного та душевного болю, спокою особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Факт моральних страждань у зв`язку з отриманням малолітнім потерпілим ОСОБА_2 є очевидним та навряд чи його потрібно доводити за допомогою якихось спеціальних засобів доказування. Доведення наявності цих страждань, саме по собі, полягає у засадничих поняттях людяності та розумінні основ людського здоров`я, яке державою Україна визнається найвищою соціальною цінністю.

Судом установлено, що малолітньому потерпілому ОСОБА_2 та його матері ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, яка пов`язана з хвилюваннями фізичними та моральними стражданнями через отримання тяжких тілесних ушкоджень. Факт отримання таких тілесних ушкоджень є безумовним свідченням глибини та тривалості моральних страждань останніх.

Як указано вище, згідно з частинами третьою-четвертою статті 23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану матері та сина. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), від 23 листопада 2022 року в справі № 686/13188/21 (провадження № 61-3943св22).

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Враховуючи недоведеність відповідачем умислу малолітнього потерпілого або наявності непереборної сили, з врахуванням допущеної необережності самим ОСОБА_2 , а також глибину моральних страждань у зв`язку з отриманням останнім тяжких тілесних ушкоджень, з дотриманням засад виваженості, розумності та доцільності, суд дійшов висновку про те, що зазначений розмір моральної шкоди відповідає глибині та тривалості моральних страждань позивача та її малолітнього сина, а тому позовні підлягають задоволенню в повному обсязі.

При зверненні до суду із позовом позивач звільнена від сплати судового збору на підставі положення п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при поданні позовної заяви, судові витрати підлягають стягненню з Приватного підприємства "Автотранском", на користь держави у розмірі 2500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до Приватного підприємства "Автотранском", третя особа: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити повністю.

Стягнути із Приватного підприємства "Автотранском" (82600, Львівська область, Стрийський район, м. Сколе, вул. Героїв Маківки, 10, ЄДРПОУ 36153111) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , 200000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної кримінальним правопорушення.

Стягнути із Приватного підприємства "Автотранском" (82600, Львівська область, Стрийський район, м. Сколе, вул. Героїв Маківки, 10, ЄДРПОУ 36153111) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної кримінальним правопорушення.

Стягнути із Приватного підприємства "Автотранском" (82600, Львівська область, Стрийський район, м. Сколе, вул. Героїв Маківки, 10, ЄДРПОУ 36153111) на користь держави судовий збір в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06 грудня 2024 року.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : В. Д. Жмурченко