Постанова

від 28.11.2024 по справі 420/23522/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/23522/24

Місце ухвалення судового рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту ухвали суду 1 інстанції:

30.09.2024 року;

Суддя І інстанції: Караван Р.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

За участю: секретаря Недашковської Я.О.

апелянта ОСОБА_1

представника відповідача Кармазіної К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання дій протиправними, відшкодування моральної та матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії Ради адвокатів Одеської області з ненадання ОСОБА_1 відповіді протягом 57 днів на заяву (запит) вх. №94/0/7-24 від 18.04.2024;

зобов`язати Раду адвокатів Одеської області відшкодувати ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у сумі 13 810 гривень;

зобов`язати Раду адвокатів Одеської області відшкодувати ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду здоров`ю у сумі 1381,7 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що в квітні 2024 позивач звертався до Ради адвокатів Одеської області з заявою (запитом) (зареєстрована за вх. №94/0/7-24 від 18.04.2024), в якій відповідно до Конституції України, Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію», Закону України «Про доступ до публічної інформації», Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод просив реалізувати право на ознайомлення з матеріалами/інформацією, якою безпосередньо зачіпаються особисті права та інтереси заявника. У визначений законом строк відповідь на звернення позивач не отримав, у зв`язку із чим був вимушений повторно звернутись із відповідною заявою (зареєстрована за вх. №135/0/7-24 від 10.06.2024), відповідь на яку надано із пропуском встановленого строку.

Посилаючись на неправомірність дій відповідача під час розгляду звернення, які порушили права заявника на інформацію, а також завдали моральної та матеріальної шкоди, позивач вимушений звернутись із цим позовом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснено позивачу, що позовна заява з заявленими позовними вимогами підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим судом загальної юрисдикції.

Ухвалюючи вказане судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що звернення позивача не стосується відповідних питань владно-управлінських функцій та адресоване суб`єкту, який не входить до кола розпорядників інформації в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації». У спірних правовідносинах Рада адвокатів Одеської області не є розпорядником інформації в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також не є суб`єктом владних повноважень чи юридичною особою, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, чи особою, яка виконує делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг чи суб`єктом господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями.

У зв`язку із чим, суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження по справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, оскільки даній спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що не вжив заходів захисту порушених прав та інтересів позивача, всебічно, повно та об`єктивно не дослідив матеріали справи та надані належні докази по справі, не встановив фактичних обставин справи, неправильно застосував норми матеріального права, передбачені статтями 1, 4, 15, 19, 20, 24, 25 Закону №393/96- ВР, статтями 19, 20, 23, 24 Закону №2939-VI, статті 48 Закону №5076-VI, допустив порушення норм процесуального права, передбачених статтями 2, 9, 19, 238, 239, 242 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначеннями, наведеними у пунктах 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Також, за правилами частин 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, у тому числі, шляхом:

визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виходячи з обставин, предметом спору у цій справі є протиправність дій Ради адвокатів Одеської області щодо розгляду з порушенням установлених строків запиту позивача про доступ до публічної інформації.

Слід зазначити, що за визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012, адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

У статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 передбачено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з статтею 5 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

Питання адвокатського самоврядування регламентовані розділом VII Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до статтей 43, 46 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

Організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.

Згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 07 березня 2018 року по справі №826/5355/14, виходячи з системного, сутнісного та цільового підходу до розуміння зазначених конституційних положень та положень профільного (базового) законодавчого акта, який визначає статус, мету, завдання та функції адвокатури, убачається, що адвокатура як інституція та її діяльність в аспекті забезпечення реалізації конституційного права особи на правову допомогу набуває певних особливих властивостей суб`єкта публічних відносин. Ця властивість адвокатури увиразнюється (посилюється) метою її служіння суспільному інтересу шляхом надання своєчасної і належної правової допомоги у поєднанні з виконанням делегованих їй державою окремих владних повноважень. Коли виникає спір із правовідносин, у яких адвокатура, як особлива формація реалізує надані їй правоможності в означеному сенсі, як-от у разі обмеження права особи на зайняття адвокатською діяльністю або прийняття рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення, інші подібні за суттю і значенням дії, зокрема й щодо делегованих державною владних повноважень, то такий спір за наявності для цього підстав може підпадати під ознаки публічно-правового, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Слід також враховувати, що відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

З огляду на те, що відповідач у процесі своєї діяльності в аспекті забезпечення реалізації конституційного права особи на правову допомогу набуває певних особливих властивостей суб`єкта публічних відносин та є розпорядником запитуваної позивачем публічної інформації, колегія суддів вважає, що даний спір найбільш наближено має публічно-правовий характер, а отже відповідно до положень статті 19 КАС України підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Однак, оскільки даний спір виник у публічно-правових відносинах між позивачем та радою адвокатів, цей спір підсудний окружному адміністративному суду, колегія суддів не може погодитись із правильністю висновків суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. З наведеного слідує необґрунтованість вимог апелянта про прийняття рішення по суті позовних вимог за результатом перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про закриття провадження в адміністративній справі.

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають нормам процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року скасувати.

Справу направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 19.12.2024 року (з урахуванням терміну перебування суддів у відпустці).

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв