Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
24 грудня 2024 року Справа №160/28066/24
Донецький окружний адміністративний суд, колегією у складі трьох суддів: головуючого судді Христофорова А.Б., суддів Галатіної О.О., Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Кабінету Міністрів України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №160/28066/24 за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кабінету Міністрів України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2, ЄДРПОУ 00031101) про визнання протиправним, скасування розпорядження, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.10.2024 року №941-р «Про затвердження складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Бюро економічної безпеки»;
- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині не розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.09.2024 року «Про включення до складу конкурсної комісії з відбору голови Бюро економічної безпеки України» по суті;
- зобов`язати Кабінет Міністрів України розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.09.2024 року «Про включення до складу конкурсної комісії з відбору голови Бюро економічної безпеки України» по суті.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
29.10.2424 року на запит Дніпропетровського окружного адміністративного суду отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру №872897, з якої встановлено що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року адміністративну справу №160/28066/24 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним, скасування розпорядження, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 року зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Христофорову А.Б.
Ухвалою суду від 27 листопада 2024 року прийнято до провадження адміністративну справу №160/28066/24 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним, скасування розпорядження, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи вирішено здійснювати колегіально у складі трьох суддів. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, якими він обґрунтовується, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Представником Кабінету Міністрів України до суду подано заяву в обґрунтування якої зазначено, що з урахуванням характеру спірних правовідносин, необхідності залучення третіх осіб, витребування значного об`єму додаткових доказів, які відсутні у Кабінету Міністрів України, оскаржується розпорядчий документ вищого органу у системі органів виконавчої влади, справа має певну складність, а отже, дану справу належить розглядати в порядку загального позовного провадження.
Перевіривши матеріали справи та вирішуючи клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України Про запобігання корупції займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Отже, частиною четвертою вищевказаної статті імперативно визначено категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.
Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону перекликаються й приписи частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частина друга статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Предметом позову у даній справі є оскарження Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.10.2024 року №941-р «Про затвердження складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Бюро економічної безпеки» та визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо не розгляду заяви позивача від 18.09.2024 року про включення до складу конкурсної комісії.
Оскільки дана справа не віднесена до імперативно визначеного переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, процесуальні перешкоди для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 та багатьох інших.
При цьому суд зауважує, що лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи за правилами загального, а не спрощеного, позовного провадження не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, як і не вимагають обов`язкового розгляду справи саме за правилами загального позовного провадження лише з урахуванням викладеного волевиявлення учасника процесу про це.
Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.
Також суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справіАхеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Окрім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 12 ст. 171 КАС України, якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п`яти днів з дня вручення ухвали.
Згідно із ч. 1 ст. 259 КАС, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
У випадку, передбаченомучастиною першоюстатті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Отже, строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, судом визначається в ухвалі про відкриття провадження у справі, за результатами розгляду відповідного клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч. 4 статті 260 КАС України).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року прийнято до провадження адміністративну справу №160/28066/24 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним, скасування розпорядження, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи вирішено здійснювати колегіально у складі трьох суддів. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, якими він обґрунтовується, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, судом було визначено в ухвалі суду від 22.10.2024 року про відкриття провадження у справі та в ухвалі суду від 27.11.2024 року про прийняття справи до провадження.
Ухвала суду від 27.11.2024 року була направлена відповідачу 27.11.2024 року на електронну адресу citizensts@kmu.gov.ua та засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" за № відправлення 0600988079739.
Як вбачається із трекінгу поштових відправлень АТ "Укрпошта", ухвала суду від 27.11.2024 року про прийняття адміністративної справи до провадження була отримана відповідачем за довіреністю 02.12.2024 року.
Представником Кабінету Міністрів України 20.12.2024 року до суду подано заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Суд критично ставиться до посилань представника відповідача щодо отримання 09.12.2024 року останнім доручення щодо представництва інтересів Кабінету Міністрів України по справі № 160/28066/24 Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції з огляду на те, що відповідачем в даній справі є саме Кабінет Міністрів України та ухвали суду від 22.10.2024 року про відкриття провадження у справі та від 27.11.2024 року про прийняття справи до провадження було направлено на електронну та поштову адресу саме відповідачу, Кабінету Міністрів України, а не на адресу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Таким чином, заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідач подав з пропуском строку установленого судом навіть, з урахуванням постановленої судом ухвали від 27.11.2024 року про прийняття адміністративної справи до провадження.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання представника Кабінету Міністрів України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 12, 48, 52, 243, 248, 257, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання представника Кабінету Міністрів України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі №160/28066/24 за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кабінету Міністрів України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2, ЄДРПОУ 00031101) про визнання протиправним, скасування розпорядження, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію цієї ухвали надіслати сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Головуючий суддя А.Б. Христофоров
Судді О.О. Галатіна
О.О. Кошкош
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2024 |
Оприлюднено | 26.12.2024 |
Номер документу | 124020254 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо прийняття громадян на публічну службу, з них |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Христофоров А.Б.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні