Рішення

від 25.12.2024 по справі 182/5285/24

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5285/24

Провадження № 2/0182/3105/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25.12.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Бичков Володимир Вячеславович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДІНЖИНИРИНГ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В:

16.09.2024 року представник позивача звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на наступні обставини.

ОСОБА_1 проживає в м. Нікополь та, відповідно до наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДІНЖИНИРИНГ» (надалі за текстом ТОВ «УКРБУДІНЖИНИРИНГ») № 14к від 01.12.2017 переведений на посаду головного інженера, та є найманим працівником на цьому підприємстві. Юридична адреса відповідача: 53210 Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Мозолевського, буд. 11/А, де знаходиться офіс та робоче місце позивача. Офісне приміщення товариства належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , який згідно даних ЄДР на цей час є керівником ТОВ «УКРБУДІНЖИНИРИНГ». Згідно довідки ОК-7 та листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.08.2024 року, позивач з 01.11.2023 року не отримує заробітну плату, в розмірі 8 500 грн. щомісяця, та відповідно з цього часу йому не нараховується додатковий страховий стаж через несплату відповідачем єдиного соціального внеску з суми заробітної плати.

Загальновідомим фактом є те, що м. Нікополь перебуває в зоні ведення бойових дій, піддається щоденним артилерійським обстрілам з боку збройних сил рф. У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні трудовий договір з позивачем не розірваний з ініціативи відповідача у зв`язку з провадженням воєнного стану, трудові відносини не призупинені у відповідності до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року за № 2136, позивач не переведений на іншу роботу чи в інше місце. З листопада 2023 року директор ТОВ «УКРБУДІНЖИНИРИНГ», головний бухгалтер Коган Наталія Леонідівна та інші працівники мали систематичні телефонні та особисті розмови з позивачем, з яких він розумів, що вони працюють поза офісом (віддалено), а офіс в робочі дні постійно зачинений.

Офіс ТОВ «УКРБУДIНЖИНИРИНГ» знаходиться пiд спостереженням охоронної фірми ТОВ «ВЕТО», яке на адвокатський запит надало роздруківку (перелiк подiй, що вiдбулися за вищевказаним «Об`єктом» за перiод з 01.11.2023 року по 03.09.2024 року включно), згідно якої вбачається, в які календарні дні офіс відповідача був відкритий, а в які зачинений. А саме, офіс майже постійно був зачинений, та тільки декілька робочих днів кожного місяця був відчинений працівником відповідача (від декілька годин або взагалі на декілька хвилин). Останнього разу (до 3 вересня 2024 року) головний бухгалтер Ковган Наталя була фізично присутня в офісі 9 хвилин (з 08 год. 03 хв. до 08 год. 12 хв.) та поставила офіс під охорону 03 червня 2024 року. Саме тому з 01 листопада 2023 року позивач не міг потрапити на своє робоче місце та підтримував зв`язок з директором та головним бухгалтером в телефонному режимі. Відповідач, як роботодавець, не довів до відома позивача про те, що на підприємстві введений режим простою.

12 липня 2024 року ОСОБА_1 направив відповідачу заяву, згідно якої просив надати йому довідку про належну йому заробітну плату станом на день надання такої довідки та вказати причини затримки в її виплаті. Позивач просив відповідача повідомити, чи здійснені нарахування та сплата єдиного соціального внеску з сум нарахованої йому заробітної плати, однак відповідь на цю заяву так і не отримав.

Після того як позивачу не вдалося з`ясувати законні підстави не виплати йому заробітної плати, а також з`ясувати підстави неможливості виконувати свої трудові обов`язки, позивач через офіційний сайт звернувся із скаргою в електронному вигляді (зареєстрована 22.07.2024 року за № ЦА-3600/2/2.1.3-24а) до Державної служби з питань праці, згідно якої вимагав провести перевірку відповідача з питання невиплати йому заробітної плати. 01.08.2024 року позивач отримав від відповідача письмову вимогу від 30.07.2024 року, підписану директором Пузирій Валерієм Івановичем, з пропозицією надати письмові пояснення щодо причин неявки позивача на робоче місце починаючи з 1 листопада 2023 року, оскільки, на думку відповідача, з боку позивача має місце прогул. ОСОБА_1 вважає, що це формальна вимога відповідача направлена виключно у зв`язку з поданням скарги позивачем до Державної служби з питань праці з метою уникнення відповідальності.

02 серпня 2024 року позивач з`явився до офісу відповідача для надання пояснень щодо нібито прогулу. Однак офіс, як і у попередні дні був зачинений, перебував під сигналізацією. В той же день позивач направив на адресу відповідача власні письмові пояснення щодо безпідставності та незаконності висновку про нібито прогул та просив директора товариства поновити його трудові права.

З цих підстав ОСОБА_1 змушений звернутись до суду та просить стягнути з відповідача на його користь заробітну плату з 01.11.2023 року по 31.08.2024 року включно в сумі 85000 грн., та витрати на професійну правничу допомогу.

16.10.2024 року позивач збільшив свої позовні вимоги, та додатково просив стягнути з ТОВ «УКРБУДІНЖИНИРИНГ» заборгованість по заробітній платі за вересень 2024 року в сумі 8500 грн., а всього 93 500 грн.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.10.2024 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву, у відповідності дост.178 ЦПК України, і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.61-62).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 року позивачу відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та в режимі відеоконференції (а.с.96-97).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 року частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів (а.с.98-99).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.12.2024 року позивачу відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову (а.с.127-129).

Сторони належним чином були повідомлені про розгляд справи в суді, шляхом направлення на їх електронні адреси, зазначені в позові, копії ухвали про відкриття провадження.

Крім того, відповідачу засобами поштового зв`язку були направлені копії ухвали про відкриття провадження, ухвали про витребування доказів та запит суду про надання наказу про прийом ОСОБА_1 на роботу та довідки про заборгованість по заробітній платі. Дане поштове відправлення отримано 12.11.2024 року особисто ОСОБА_3 , про що свідчить поштове повідомлення (а.с.110).

Відповідач своїм правом не скористався, відзиву на позовну заяву не направив, витребувані ухвалою суду докази не надав. А отже, згідно ч. 8ст. 178 ЦПК України,у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Ч. 1ст. 13 ЦПК Українивизначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «УКРБУДІНЖИНИРИНГ», що підтверджується наказом №14к від 01.12.2017 року про переведення позивача з посади директора на посаду головного інженера з окладом згідно штатного розкладу (а.с.20 а). Даний факт також підтверджується табелями обліку використання робочого часу з листопада 2023 року по липень 2024 року (а.с.33-37).

Приписами ст.43Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Конституція України гарантує кожному громадянину право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Основними законодавчими актами, які регулюють питання оплати праці є Закон України Про оплату праці та Кодекс законів про працю України.

Відповідно до ст.115КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно дост. 5 Закону України «Про оплату праці»організація оплати праці здійснюється, крім іншого, на підставі законодавчих та інших нормативних актів, колективних договорів.

Суб`єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; роботодавці, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об`єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Згідно наданої позивачем довідки форми ОК-7 від 10.07.2024 року, наданої Пенсійним фондом України, вбачається, що ОСОБА_1 з грудня 2021 року по жовтень 2023 року включно отримував заробітну плату від ТОВ «УКРБУДІНЖИНИРИНГ» в розмірі 8 500 грн. щомісяця (а.с.21-22). З листопада 2023 року виплати припинились, відповідно позивачу з цього часу не нараховується додатковий страховий стаж через несплату ТОВ «УКРБУДІНЖИНИРИНГ» єдиного соціального внеску з суми заробітної плати, що підтверджується листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.08.2024 року (а.с.25).

Отже, з огляду на викладене вище суд приходить до наступного.

Ч. 3ст. 12 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 1ст. 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Ст. 78 ЦПК України, передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з положень ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з письмових доказів, наданих позивачем, на момент розгляду справи ОСОБА_1 є найманим працівником в ТОВ «УКРБУДІНЖИНИРИНГ» та перебуває з останнім у трудових відносинах. Відповідачем не надано доказів про припинення трудового договору з позивачем, або звільнення його з посади головного інженера за порушення трудової дисципліни, або з будь-якої інших причин. Крім того, відповідач не виконав ухвалу суду, та не надав інформацію, яким чином в період воєнного стану організована господарська діяльність ТОВ «УКРБУДІНЖИНИРИНГ». А тому судом не можуть бути прийняті до уваги відомості, викладені в листі відповідача від 31.07.2024 року за №19675/пс/1-24 (а.с.37 зворот 38).

Як вбачається судом, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань з виплати заробітної плати, у ТОВ «УКРБУДІНЖИНИРИНГ» утворилася заборгованість перед позивачем.

Оскільки відповідачем на вимогу суду не надана довідка про заборгованість по заробітній платі, суд обраховує її, виходячи з наступного розрахунку: 8 500 грн. (розмір щомісячної заробітної плати) х на 11 місяців (з листопада 2023 року по вересень 2024 року включно) = 93500, 00 грн. (дев`яносто три тисячі п`ятсот грн. 00 коп.). Таким чином, викладенні обставини з посиланням на докази в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження, а тому суд вирішує питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми даної заборгованості.

Також, суд вважає, що право позивача на власність (майно) в її автономному значенні у виді заробітної плати за місцем основної роботи захищається та практично гарантується ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки така виплата передбачена діючим національним законодавством та на час ухвалення даного судового рішення дотримані всі вимоги для її отримання позивачем, як найманим працівником (п. 22,23,28 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України», заява № 63134/00, п.64 рішення зазначеного суду від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» (заява № 377/02).

У відповідності до п. 2 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникам виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Крім того, в матеріалах справи наявний ордер про надання позивачу правничої допомоги адвокатом Бичковим Володимиром Вячеславовичем (а.с.68). Згідно п.3 договору №08/08 про надання професійної правничої допомоги від 08.08.2024 року, гонорар підлягає оплаті виключно у безготівковій формі на поточний банківський рахунок адвоката. Розмір, форма гонорару (погодинна, фіксована чи змішана), строки (терміни) його оплати визначаються додатковими угодами до цього договору (а.с.50 зворот). Відповідно до Угоди №1 від 08.08.2024 року, клієнт має сплатити виконавцю гонорар в розмірі 800,00 грн. без ПДВ за кожну годину роботи адвоката (а.с.51). Згідно рахунку-фактури від 14.09.2024 року, всього вартість наданих адвокатом послуг складає 10400,00 грн. (а.с.52).

Згідно із статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може ,за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вище зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 17.10.2018 року по справі за № 301/1894/17. Аналогічні правові висновки були зроблені у постанові Верховного Суду № 826/1216/16 від 27 червня 2018 року.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про оплату позивачем гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо), відтак у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Оскільки позивачі у справах про стягнення заробітної плати відповідно дост. 5 Закону України «Про судовий збір»звільнені від сплати судового збору, на підставі ч. 1ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст.115КЗпП України, ЗУ «Про оплату праці», ст.ст.2,4,10,12,13,76,77,78,81,82,89,137,141,263,430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Бичков Володимир Вячеславович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДІНЖИНИРИНГ» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДІНЖИНИРИНГ» (код ЄДРПОУ 40882345) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), заборгованість по заробітній платі за період з листопада 2023 року по вересень 2024 року включно, в розмірі 93 500,00 (дев`яносто три тисячі п`ятсот грн. 00 коп.)

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць, а саме: в сумі 8 500 (вісім тисяч п`ятсот грн.)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДІНЖИНИРИНГ» (код ЄДРПОУ 40882345) на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).

В іншому відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.

Суддя: О. В. Рунчева