Ухвала

від 23.12.2024 по справі 740/1678/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 740/1678/17

провадження № 61-12923св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Петрова Є. В., Сердюка В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. від участі у розгляді справиза позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «РІД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «В.М.Т.», ОСОБА_2 , про стягнення вартості частини майна товариства пропорційно успадкованій частці в статутному капіталі, інфляційних втрат, трьох процентів річних,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «РІД» (далі - СТОВ «РІД») та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути вартість частини майна СТОВ «РІД» пропорційно успадкованій частці в статутному капіталі СТОВ «РІД» у розмірі 37 781 227,15 грн.

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області 29 березня 2024 року позов задоволено.

Стягнено зі СТОВ «РІД» на користь ОСОБА_1 вартість частини майна

СТОВ «РІД» пропорційно успадкованій частці (44%) в статутному капіталі СТОВ «РІД» в розмірі 15 147 954,05 грн; інфляційні втрати за час прострочення виплати вартості частини майна СТОВ «РІД» з 7 серпня 2015 року до 10 травня 2023 року пропорційно успадкованій частці в статутному капіталі СТОВ «РІД» в розмірі 19 107 327,41 грн; три проценти річних за час прострочення виплати вартості частини майна СТОВ «РІД» пропорційно успадкованій частці в статутному капіталі СТОВ «РІД» з 7 серпня 2015 року до 10 травня 2023 року в розмірі 3 525 945,69 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Відмовлено СТОВ «РІД» у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Постановою Чернігівськогоапеляційного суду 19 серпня 2024 року апеляційну скаргу СТОВ «РІД» задоволено частково.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 29 березня

2024 року змінено, зменшено суми, які підлягають стягненню з СТОВ «РІД» на користь ОСОБА_1 : вартість частини майна СТОВ «РІД» пропорційно успадкованій частці (44 %) в статутному капіталі СТОВ «РІД» - з 15 147 954,05 грн до 6 249 647,00 грн; суму інфляційних втрат за час прострочення виплати вартості частини майна СТОВ «РІД» - з 19 107 327,41 грн до 5 535 229,39 грн за період з 28 березня 2017 року до 10 травня 2023 року пропорційно успадкованій частці в статутному капіталі СТОВ «РІД»; суму трьох процентів річних за час прострочення виплати вартості частини майна СТОВ «РІД» пропорційно успадкованій частці в статутному капіталі СТОВ «РІД» - з 3 525 945,69 грн до 1 147 537,92 грн за період з 28 березня 2017 року до 10 травня 2023 року.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 29 березня

2024 року в частині судових витрат змінено, стягнено зі СТОВ «РІД» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 6 402,48 грн; витрати на оплату проведення судових експертиз в сумі 117 922,35 грн; витрати на залучення спеціаліста в сумі 5 134,50 грн; витрати на правничу допомогу в сумі 15 061,20 грн. В іншій частині рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2024 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з апеляційним розглядом справи.

19 вересня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чередніченко М. М., засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 19 серпня 2024 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 23 вересня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Ситнік О. М., судді які входять до складу колегії, Петров Є. В. і Пророк В. В.

За розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду Грицик О. Ф. від 26 вересня 2024 року за № 1146/0/226-24 у зв`язку зі зміною суддів, які входять до складу постійної колегії суддів, на підставі рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 24 вересня 2024 року № 8 «Про внесення змін до рішень зборів суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року № 10 та від 11 грудня 2023 року № 11» та службової записки судді Ситнік О. М., відповідно до підпунктів 2.3.25 та 2.3.59 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, розділу 4.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за касаційним провадженням № 61-12923ск24.

26 вересня 2024 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 740/1678/17 (провадження № 61-12923ск24) призначено судді-доповідачеві Ситнік О. М.; судді, які входять до складу колегії, Ігнатенко В. М. і Фаловська І. М.

9 жовтня 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чередніченко М. М., на постанову Чернігівського апеляційного суду від 19 серпня 2024 року та витребувано матеріали справи.

1 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Ситнік О. М., Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. від участі в розгляді справи № 740/1678/17.

4 листопада 2024 року ухвалою Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. визнано необґрунтованою з посиланням на те, що відсутні встановлені факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність суддів Ситнік О. М., Ігнатенка В. М. та Фаловської І. М., оскільки не встановлено обставин, які унеможливлювали б ухвалення ними об`єктивного судового рішення у справі. Доводи заявника мають характер непідтверджених припущень, які не знайшли свого об`єктивного обґрунтування, що могли б бути добросовісно сприйняті та оцінені судом. Незгода заявника із судовими рішеннями в інших справах не може слугувати підставою для відводу.

Вирішення питання про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. було передано в порядку, встановленому частиною першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), іншому судді.

6 листопада 2024 року ухвалою Верховного Суду в складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвідвід участі в розгляді справи суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. відмовлено.

Судді Ігнатенко В. М. та Фаловська І. М. заявили самовідвід з метою усунення обставин, які б давали щонайменший сумнів у об`єктивності і неупередженості суду.

7 листопада 2024 року ухвалою Верховного Суду заяви суддів Верховного Суду Фаловської І. М., Ігнатенка В. М. про самовідвід задоволено.

Відведено суддів Верховного Суду Фаловську І. М., Ігнатенка В. М. від участі в розгляді справи № 740/1678/17, яку передано на автоматизований розподіл для заміни відведених суддів.

8 листопада 2024 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 740/1678/17 (провадження № 61-12923ск24) суддями, які входять до складу колегії, визначено Пророка В. В. і Сердюка В. В.

20 листопада 2024 року Яновська С. В. звернулася до Верховного Суду із заявою про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М. та Пророка В. В.

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 в частині відводу судді Верховного Суду Ситнік О. М. з підстав заміни складу колегії та залучення суддів Фаловської І. М., Ігнатенка В. М. залишено без розгляду на підставі частини п`ятої статті 39 ЦПК України. В іншій частині заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М. і Пророка В. В. визнано необґрунтованою. Вирішення питання про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М. і Пророка В. В. передано у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

27 листопада 2024 рокуухвалою Верховного Суду в складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід від участі в розгляді справи суддівВерховного Суду Ситнік О. М. і Пророка В. В. відмовлено.

Судді Ситнік О. М. та Пророк В. В. заявили самовідвід з метою усунення обставин, які б давали щонайменший сумнів у об`єктивності і неупередженості суду.

2 грудня 2024 року ухвалою Верховного Суду заяви суддів Верховного Суду Ситнік О. М. і Пророка В. В. про самовідвід задоволено.

Відведено суддів Верховного СудуСитнік О. М. і Пророка В. В. від участі в розгляді справи № 740/1678/17, яку передано на повторний автоматизований розподіл.

5 грудня 2024 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 740/1678/17 (провадження № 61-12923св24) суддею-доповідачем призначено Карпенко С. О.; суддями, які входять до складу колегії, визначено Грушицького А. І. і Сердюка В. В.

19 грудня 2024 року Яновська С. В. звернулася до Верховного Суду із заявою про відвід судді Верховного Суду Карпенко С. О.

Заява мотивована тим, що суддю-доповідача Карпенко С. О. умисно залучено до розгляду її касаційної скарги без автоматизованого розподілу судових справ. Крім того, заявник звернулася зі скаргою до Вищої ради правосуддя на суддів Верховного Суду Карпенко С. О., Фаловську І. М., Мартєва С. Ю., Ігнатенка В. М., та стосовно яких 3 серпня 2023 року порушено кримінальне провадження № 42023270000000047 за завідомо неправосудне рішення.

Зазначала, що суддя Карпенко С. О. розглядала в складі колегії суддів справу № 740/3032/18, учасником якої була заявник. У постанові Верховного Суду в наведеній справі відсутні мотиви відхилення або прийняття її аргументів щодо суті спору, не надано оцінку доказам, касаційну скаргу розглянуто формально.

Заявник вказала, що, з огляду на її досвід у захисті інтересів у Верховному Суді, суддя Карпенко С. О. не буде вчиняти справедливе та об`єктивне судочинство під час розгляду її касаційної скарги в цій справі. На думку заявника, суддя буде діяти в інтересах СТОВ «РІД».

Заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частин першої-третьої статті 14 ЦПК України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з частинами першою-третьою статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.25 та 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями (далі - Положення), із додержанням визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів.Повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках, визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, передбаченому підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.

Зокрема в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 Положення зазначено, що якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу.

У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності).

Враховуючи, що 2 грудня 2024 рокуухвалою Верховного Суду задоволено заяву суддів Верховного Суду Ситнік О. М. і Пророка В. В. про самовідвід, справу № 740/1678/17 передано на повторний автоматизований розподіл.

5 грудня 2024 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 740/1678/17 (провадження № 61-12923св24) суддею-доповідачемпризначено Карпенко С. О.; суддями, які входять до складу колегії, визначено Грушицького А. І. і Сердюка В. В.

Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина одинадцята статті 14 ЦПК України).

Суддя Карпенко С. О. не порушувала питання про повторний розподіл, не здійснювала автоматизований розподіл справи та не визначала себе суддею-доповідачем у справі № 740/1678/17.

Твердження заявника про умисне і без застосування автоматизованої системи визначення суддею-доповідачем Карпенко С. О. спростовується розпорядженням від 5 грудня 2024 року № 1395/0/226-24 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи» та протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів, який є результатом автоматичного визначення складу колегії і створюється автоматично самою системою.

Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення в справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 9 листопада 2006 року).

Верховний Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, висновує про відсутність підстав стверджувати, що суддя Карпенко С. О. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Із заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Карпенко С. О. вбачається, що в ній викладено незгоду зі змістом постанови Верховного Суду у справі № 740/2194/15 (суддя-доповідач Карпенко С. О.), що не свідчить про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Карпенко С. О.

Факт подання особою, яка бере участь у справі, скарги на дії судді (крім випадків, коли сам суддя заявляє про неможливість у зв`язку із цим об`єктивного розгляду справи) та наявність зареєстрованої заяви про вчинення суддею злочину - до офіційного повідомлення судді про підозру у вчиненні злочину також не є обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, з огляду на таке.

Одним з найважливіших принципів судочинства є принцип, за яким ніхто не може бути суддею у власній справі, що виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявника не влаштовує.

Подання дисциплінарної скарги є правом особи, передбаченим Законом № 1402-VIII. Реалізація особою такого права не зумовлює виникнення обставин, які можуть викликати сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (суддів). Інше тлумачення цієї норми фактично призвело би до можливості сторони обирати суддю у своїй справі.

Також відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Подібні положення закріплено у статті 17 Кримінального процесуального кодексу України.

Побоювання заявника, його сумніви в неупередженості судді також не є вирішальними під час вирішення питання про відвід, оскільки недоведені у визначений законом спосіб.

Згідно з об`єктивним критерієм оцінки безсторонності суду, відсутні встановлені факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді Карпенко С. О., оскільки не встановлено обставин, які унеможливлювали б ухвалення нею об`єктивного рішення в справі, тому заява про відвід не підлягає задоволенню.

Верховний Суд керується тим, що необґрунтоване усунення судді від участі в розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Проте в цій справі всі доводи заявника мають характер непідтверджених припущень, які не знайшли свого об`єктивного обґрунтування, що могли б бути добросовісно сприйняті та оцінені судом.

Незгода сторони з рішенням суду, що прийняте в межах його повноважень, не може слугувати підставою для відводу судді.

Статтею 48 Закону № 1402-VIII встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.

Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Ураховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу

судді-доповідачу Карпенко С. О., питання про відвід судді відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 39, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід

судді-доповідача Карпенко С. О. від участі у розгляді справи № 740/1678/17.

Заяву про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Карпенко

Є. В. Петров

В. В. Сердюк