Рішення

від 16.12.2024 по справі 921/204/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 грудня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/204/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Качан-07", с. Щепанів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47671 (адреса для листування: вул. Стефаника, 1, смт. Козова, Тернопільський район, Тернопільська область)

до відповідача HYDROGENIUM PROSTA SPОЈKA AKCYJNA, 20-616, Республіка Польща, м. Люблін, вул. Гліняна, 5/35

про стягнення заборгованості в сумі 27 503,59 доларів США

За участю представників від:

Позивача: Кунець Іван Миколайович, самопредставництво

Відповідач: не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Приватне підприємство "Качан-07" (далі позивач), звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до 5BioD P.S.A. (далі відповідач), про стягнення заборгованості в загальній сумі 27 503,59 доларів США, з яких: 26 952 доларів США основного боргу та 551 долар США 59 центів 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за контрактом №NK2 від 01.07.2022, зокрема в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 23.03.2023 головуючим суддею для розгляду справи №921/204/23 визначено суддю Гирилу І.М.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, для розгляду справи №921/204/23 визначено суддю Чопка Ю.О.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву, в порядку ст.165 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), у встановлений строк в ухвалах від 28.03.2023 та від 02.10.2023 не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст.178 ГПК України.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 28.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/204/23 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 02.10.2023. Зупинено провадження в справі на період вручення документів відповідачу.

Ухвалою суду від 02.10.2023 провадження у справі №921/204/23 поновлено.

Ухвалою від 02.10.2023 відкладено підготовче засідання на 20.05.2024. Зупинено провадження в справі на період вручення документів відповідачу.

Ухвалою суду від 20.05.2024 провадження у справі №921/204/23 поновлено.

Надалі, ухвалою суду від 20.05.2024 закрито підготовче провадження по справі №921/204/23 та призначено її до розгляду по суті на 16.12.2024. Зупинено провадження в справі на період вручення документів відповідачу.

Також у підготовчому засіданні 20.05.2024 суд, дослідивши виписку з Реєстру підприємців Національного судового реєстру Республіки Польща від 12.10.2023 № KRS: 0000970161 встановив зміну назви відповідача з простого акціонерного товариства 5BioD P.S.A. на просте акціонерне товариство HYDROGENIUM PROSTA SPОЈKA AKCYJNA (20-616, Lublin, ul. Gliniana. nr. 5, lok. 35, Poland, REGON: 521947160, NIP: 8982277002)

Ухвалою суду від 07.06.2024 справу №921/204/23 прийнято до провадження судді Чопка Ю.О.

Ухвалою суду від 16.12.2024 провадження у справі №921/204/23 поновлено.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2024 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Щодо повідомлення відповідача про час та дату проведення засідання по суті, судом зазначається, що ухвалою суду від 20.05.2024 судом постановлено, зокрема, звернутися до голови Окружного суду Республіки Польща в Lublinie (20-076 Lublin ul. Krakowskie Przedmieњcie 43) з клопотанням про вручення судових документів у справі №921/204/23 відповідачу - HYDROGENIUM PROSTA SPОЈKA AKCYJNA (20-616, Lublin, ul. Gliniana. nr. 5, lok. 35, Poland, REGON: 521947160, NIP: 8982277002), відповідно до Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993.

Ухвала суду від 20.05.2024 та клопотання про вручення документів у цивільній (господарській) справі № 924/204/23 були надіслані до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

13.11.2024 на адресу господарського суду від Районного суду Люблін-Захід надійшло підтвердження вручення від 26.09.2024, у якому зазначено про успішне вручення кореспонденції.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином про дату та час судового засідання шляхом направлення ухвал суду через Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, судом створені усі умови та сторонам наданий достатній час для реалізації ними своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч. 1 ст. 178 та ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні 16.12.2024, суд після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

01.07.2022 між Приватним підприємством "Качан-07" (далі Продавець) та 5BioD P.S.A. (далі Покупець) укладено контракт №NK2, відповідно до п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах СРТ (Інкотермс 2010): насіння соняшника (далі Товар) відповідно до кількості, асортименту і цін, вказаних у Додатку №1 (Специфікація), які є невід`ємною частиною цього контракту.

Загальна сума контракту становить 180 000 USD (п.2.1. Контракту).

Всі витрати по митному очищенню товарів в Україні (сплата мит, податків та інших зборів, а також витрат на виконання митних формальностей, що підлягають оплаті при експорті товару) несе Продавець (п.2.2. Контракту).

Покупець оплачує договірну продажну ціну Продавцю в установленому далі порядку: оплата по факту загрузки, що підтверджується замитненою декларацією - 100% від заявки на поставку товару, не пізніше 1 банківського після пред`явлення митної декларації (п. 2.3.1. Контракту).

Товари поставляються на умовах СРТ (Інкотермс 2010) Завод для переробки масла в м. Гач, воєводство Підкарпатське, Польща (п.3.1. Контракту).

Продавець зобов`язується поставити разом з Товаром повний комплект необхідної документації (п.3.3. Контракту).

За умовами п.3.4. Контракту комплект нижченаведених документів поставляється разом з Товаром:

- рахунок-фактура із зазначенням країни походження товару, маси нетто і брутто, ціни та банківського рахунку продавця на кожен вид транспорту - 3 примірники (п. 3.4.1.);

- накладна CMR (вказується вміст вантажу, маса нетто і брутто, кількість місць для пакування та їх розмір) - 3 примірники (п. 3.4.2.);

- фітосанітарний сертифікат на кожен вид транспорту (п. 3.4.3.);

- сертифікат походження Eur-1 для кожного транспортного засобу (п. 3.4.4.);

- сертифікат якості насіння соняшнику з інформацією про його призначення для споживання для подальшої переробки (п. 3.4.5.).

Представник Покупця отримує Товар за якістю у відповідності до раніше отриманого зразку за адресою: Україна, Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Козова, вул. Стефаника, 1 (п.4.1. контракту).

Відповідно до п.4.2. Контракту Товар вважається зданим Продавцем і прийнятим Покупцем: за кількістю - відповідно до кількості місць і масі, зазначених у транспортному документі пункту відправлення, і згідно з даними, зазначеними в специфікації і товаросупровідних документах (п.4.2.1. Контракту); за якістю за зовнішніми ознаками, а також відповідно до законодавства України (п.4.2.2. Контракту).

Покупець зобов`язується здійснити оформлення митних процедур і вивантаження Товарів протягом 48 годин після надходження Товарів на місце вивантаження згідно п.4.1. цього контракту. Витрати по простою автомобіля понад зазначеного часу несе Покупець (п.4.3. Контракту).

Всі розбіжності, що виникають внаслідок або у зв`язку з цим Контрактом, повинні вирішуватися шляхом переговорів між сторонами. Якщо сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів, спір, що виник, підлягає судовому розгляду і вирішенню в установленому арбітражному суді сторони, що пред`являє вимоги. Рішення арбітражу буде остаточним і обов`язковим для виконання сторонами і не може бути оскаржене (п.9.4. Контракту).

Пунктом 10.1. Контракту сторони погодили, що останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін, а так само скріплення печатками і діє до виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором.

01.07.2022 сторонами також підписано специфікацію №1 до Договору №NK2 від 01.07.2022.

Відповідно до п.1. Специфікації Постачальник зобов`язується поставити Покупцю такий об`єм товару, а саме: насіння соняшника в кількості 300 т за ціною 600 доларів США, всього на суму 180 000 доларів США.

Оплата Товару здійснюється наступним чином: оплата після завантаження, що підтверджується митною декларацією при пред`явленні та пред`явленні інвойсу, сертифіката походження Eur-1, копії CMR та підтвердження про вїзд на кордон або термінал з української сторони виданий прикордонною службою України з печаткою, датою, часом вїзду та номером вантажівки.

Якщо, у разі перевірки, що автомобіль, незважаючи на наявність такого підтвердження, не знаходиться на кордоні чи терміналі, Покупець здійснить оплату лише після доставки автомобіля на завод Покупця в Бялоблоках №162, Гач. Переказ буде здійснений після надання вищевказаних документів протягом одного дня.

Вищевказана форма оплати не поширюється на перші три автомобілі, які будуть оплачені протягом 24 годин після поставки товару на завод Покупця (п.3. Специфікації).

Строк поставки: 01.07.2022 31.08.2022 (п.4. Специфікації).

У інвойсі №1 від 04.07.2022 визначені наступні умови поставки: вантажовідправник - Приватне підприємства "Качан-07"; вантажоотримувач - 5BioD P.S.A.; місце розвантаження - Bialobloki 162, 37-207 Gac, Wojewodztwo Podkarpackie, Poland; опис товару - насіння соняшнику українського походження, врожаю 2021 року; кількість - 22,800 т; ціна за 1 т - 600 доларів США; разом 13 680 доларів США.

У інвойсі №2 від 04.07.2022 визначені наступні умови поставки: вантажовідправник - Приватне підприємства "Качан-07"; вантажоотримувач - 5BioD P.S.A.; місце розвантаження - Bialobloki 162, 37-207 Gac, Wojewodztwo Podkarpackie, Poland; опис товару - насіння соняшнику українського походження, врожаю 2021 року; кількість - 22,260 т; ціна за 1 т - 600 доларів США; разом 13 356 доларів США.

У інвойсі №3 від 04.07.2022 визначені наступні умови поставки: вантажовідправник - Приватне підприємства "Качан-07"; вантажоотримувач - 5BioD P.S.A.; місце розвантаження - Bialobloki 162, 37-207 Gac, Wojewodztwo Podkarpackie, Poland; опис товару - насіння соняшнику українського походження, врожаю 2021 року; кількість - 22,660 т; ціна за 1 т - 600 доларів США; разом 13 596 доларів США.

Факт поставки Приватним підприємством "Качан-07" 5BioD P.S.A. (Республіка Польща) насіння соняшнику українського походження, врожаю 2021 року в кількості 62,620 тонн підтверджується наступними документами: митними деклараціями ЕК 10 АА, дублікатами заяв на переміщення товару, міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) від 05.07.2022.

Відповідач свої зобов`язання за Контрактом виконав частково, і за ним станом на день звернення позивача з позовом рахується заборгованість в сумі 26 952 доларів США.

Приватним підприємством "Качан-07" направлено на адресу 5BioD P.S.A. (Республіка Польща) претензію №9 від 24.01.2023 у якій просило у десятиденний строк з моменту отримання претензії сплатити суму заборгованості в розмірі 26 952 доларів США.

Надіслання претензії підтверджується фіскальним чеком від 26.01.2023 та вручена одержувачу 10.02.2023, що підтверджується повідомленням про вручення.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань і стали підставою даного позову

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Відповідно до ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.75 Закону України "Про міжнародне приватне право" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону. Суд звертає увагу, що ст.77 Закону передбачено виключну підсудність.

Відповідно до п. 9.4. контракту № 003/22 від 05.07.2022р. всі розбіжності, що виникають внаслідок або у зв`язку з цим контрактом, повинні вирішуватися шляхом переговорів між Сторонами. Якщо Сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів, спір, що виник, підлягає судовому розгляду і вирішенню в установленому арбітражному суді Сторони, що пред`являє вимоги. Рішення арбітражу буде остаточним і обов`язковим для виконання сторонами і не може бути оскаржене.

Згідно абз.2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (далі ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст.174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення містить ст.265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статтей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст.193 ГК України).

Нормами ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що на виконання Контракту №NK-2 від 01.07.2022 позивач передав відповідачу Товар на суму 40 632 доларів США.

В порушення умов №NK-2 від 01.07.2022 відповідач здійснив оплату вартості поставленого Товару частково і станом на день розгляду спору за ним рахується заборгованість в сумі 26 952 доларів США.

Доказів на підтвердження протилежного відповідачем не представлено.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст.611 ЦК України).

За таких обставин, вимога про примусове стягнення боргу в сумі 26 952 долар США підлягає задоволенню як обґрунтовані.

Також стосовно задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу судом було взято до уваги, що статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто за чинним законодавством гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому належним виконанням зобов`язання з боку боржника є сплата коштів у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019р. у справі №373/2054/16-ц).

Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то у постанові від 04.07.2018р. у справі №14-134цс18 Великою Палатою Верховного Суду була висловлена правова позиція про те, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Таким чином, за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні (в даному випадку (спорі) у контракті, специфікації № 1, інвойсі, митній декларації, CMR), а не її еквівалент у національній валюті України.

Щодо та 3 % річних.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за період 15.07.2022-21.03.2023 суд вважає правомірною вимогу про стягнення 551,59 доларів США 3% річних нарахованих від прострочених сум в повному обсязі.

При обрахуванні заявлених позивачем 3% річних судом було також враховано постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, у якій викладено висновок щодо виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті. Відповідно до цієї постанови як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046, частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме в тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. При обчисленні 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Таким чином, діюче законодавство встановлює можливість виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті та нарахування 3 % річних, визначених статтею 625 ЦК України, які входять до складу грошового зобов`язання та мають компенсаційний характер, в іноземній валюті.

Частиною 1 ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір в сумі 15 086,52 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з HYDROGENIUM PROSTA SPОЈKA AKCYJNA (20-616, Республіка Польща, м. Люблін, вул. Гліняна, 5/35, REGON: 521947160, NIP: 8982277002) на користь Приватного підприємства "Качан-07" (код ЄДРПОУ 35452662), 47671 Україна, Тернопільська область, Тернопільський район, село Щепанів 26 952 (двадцять шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят два) доларів США заборгованості за одержаний товар згідно контракту №NK2 від 01 липня 2022 року, 551 (п`ятсот п`ятдесят один) долар США 59 центів трьох відсотків річних від простроченої суми і 15 086 (п`ятнадцять тисяч вісімдесят шість) грн 52 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 26 грудня 2024 року.

СуддяЮ.О. Чопко