Ухвала

від 25.12.2024 по справі 488/2085/21

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2085/21

Провадження № 4-с/488/11/24

УХВАЛА

Іменем України

25.12.2024 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суд м. Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши скаргу боржника ОСОБА_1 на дії, бездіяльність органу примусового виконання рішення, де суб`єктом оскарження визначений головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фарина Олена Володимирівна,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2024 р. скаржник (боржник) ОСОБА_1 звернулася в Корабельний районний суд м. Миколаєва зі скаргою на дії та бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просив суд визнати незаконними дії Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Фариної Олени Володимирівни в частині винесення постанови від 26.08.2024 року про опис та арешт майна (коштів) боржника по ВП № 74474797. Скасувати постанову Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) від 26.08.2024 року про опис та арешт майна (коштів) боржника по ВП № 74474797.

Скарга мотивована тим, що рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13.07.2023 року по справі № 488/2085/21, залишене в силі постановою Миколаївського апеляційного суду від 09.10.2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено частково та стягнуто на користь ОСОБА_2 аванс, сплачений за попереднім договором від 07.11.2020 р. у розмірі 5000доларівСША, що є еквівалентом - 141 821,50 грн., та стягнуто 3% за порушення зобов`язання у розмірі - 150 доларів США, що на час укладення попереднього договору є еквівалентом 4 254 грн., а всього стягнуто на загальну суму 5 150 доларів США, що є еквівалентом 146 075,50 грн.

Рішення суду набрало набрало законної сили 16.10.2023 року Корабельним районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист по справі.

Постановою від 18.03.2024 року Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Фариною Оленою Володимирівною відкрито виконавче провадження № 74474797.

Вказала, що 19.03.2024 року вона звернулась із заявою на адресу державного виконавця про виконання рішення суду у добровільному порядку та 26.03.2024 року нею було внесено перший платіж, про що надала квитанцію.

Крім того, за виконавчим листом № 74474797 від 16.10.2023 року здійснюється щомісячне відрахування з її заробітної плати.

10.04.2024 державним виконавцем винесено постанову від 10.04.2024 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних по ВП № 74474797. Даною постановою внесено зміни (доповнення) в АСВП резолютивної частині.

Не погоджуючись з постановою від 10.04.2024 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних по ВП № 74474797 нею було подано скаргу на дії державного виконавця до Корабельного районного суду м. Миколаєва, яка знаходиться на розгляді в суді.

28.08.2024 державним виконавцем винесено Постанову від 26.08.2024 року про опис та арешт майна (коштів) боржника по ВП № 74474797, яку надійшла через ЄСІТС «Електронний суд» та через додаток «ДІЯ» та додані до неї Постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.08.2024 року Корабельного відділу ДВС у м,Миколаєві ПМУ МЮ (м.Одеса) по ВП № 74474797.

Вважала такі дії державного виконавця незаконними через те, що виконання рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13.07.2023 р. може бути забезпечено і в інший спосіб, а саме погашення заборгованості із сплати періодичних платежів. Оскільки з її заробітної плати вже здійснюється відрахування та станом на 04.09.2024 р. сплачено (відраховано) 16 398,16 грн., виконавець не мав права звертати стягнення на її майно.

Вказала, що оскільки сума стягнення є меншою за 20 розмірів мінімальної заробітної плати на поточний рік, то звернення стягнення на єдине належне їй житло є неправомірним, тим паче що за рахунок відрахувань із заробітної плати заборгованість буде зменшуватися.

Державний виконавець у своєму відзиві на скаргу заперечувала проти доводів скаржника (боржника), вважала свої дії в межах даного виконавчого провадження такими, що вчинені в рамках Закону України Про виконавче провадження та наданих їй, як державному виконавцю повноважень та такими, що не порушували права та інтереси сторін виконавчого провадження. Просила у задоволенні скарги відмовити.

В судове засідання призначене на 21.11.2024 р. сторони не з`явилися.

Скаржник (боржник) надала суду заяву про розгляд скарги у її відсутності, доводи скарги підтримала та просила її задовольнити. Також надала суду клопотання про долучення доказів, зокрема копії звіту про відрахування з її заробітної плати за місяць та вказала, що станом на 21.11.2024 р. у межах виконавчого провадження стягнуто (відраховано) 26 466,34 грн. Тому станом на вказану дату залишок заборгованості, яка належить до стягнення, складає 150 005,17 грн.

Державний виконавець Фарина О.В. надіслала суду заяву про розгляд скарги у її відсутності, просила у задоволенні скарги відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності сторін.

Дослідивши матеріали скарги, повно і всебічно вивчивши надані сторонами докази, судом встановлене наступне.

Положеннями статті 447 ЦПК України передбачено право сторін виконавчого провадження звернутись до суду із скаргою на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, якщо вони вважають, що таким рішенням, дією або бездіяльністю порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавчий лист № 488/2085/21, виданий 16.10.2023 р. на підставі рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 авансу, сплаченого за попереднім договором від 07.11.2020 р. у розмірі 5 000 доларів США, що є еквівалентом - 141 821,50 грн., та стягнення 3% за порушення зобов`язання у розмірі - 150 доларів США, що на час укладення попереднього договору є еквівалентом 4 254 грн., а всього стягнення на загальну суму 5 150 доларів США, що є еквівалентом 146 075,50 грн. Також стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 1736,23 грн. Загальна сума заборгованості становить 5 150,00 доларів США та 1736,23 гривень.

18.03.2024 р. на виконання вказаного виконавчого листа головним державним виконавцем Фариною О.В. відкрите виконавче провадження № 74474797.

З відзиву державного виконавця вбачається, що 08.04.2024 р. до Відділу ДВС надійшла уточнююча заява про стягнення з боржника, ОСОБА_1 , на користь стягувача, ОСОБА_2 , боргу у доларах США відповідно до виконавчого листа № 488/2085/21.

10.04.2024 року головним державним виконавцем Відділу, Фариною О.В., керуючись статтями 8, 18 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 14 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 винесено постанов про зміну (доповнення) реєстраційних даних відповідно до якої сума коштів до стягнення становить 5150 доларів США.

26.08.2024 головним державним виконавцем Фариною О.В. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_1 , відповідно до змісту якої описано та накладено арешт на майно, а саме: частки 39/100 житлового будинку, реєстраційний/кадастровий номер 33176348101, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житлова площа 39,7 кв.м.

З матеріалів скарги також вбачається, що 09.08.2024 р. державним виконавцем також була винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на майно, а саме: житловий будинок камінь житлова площа 29,8 загальна 37,9; сарай камінь; погріб бетон; вбиральня дерево; котельня цегла; споруди ІІ, ІІІ; огорожа № 2. Відповідальним зберігачем призначено стягувача ОСОБА_3 . З постанови вбачається, що стягувач та боржник на час опису були відсутні. Виконавчі дії були проведені в присутності понятого ОСОБА_4 , інші особи залучені не були.

Аналізуючи вказане, суд зазначає таке.

Відповідно до приписів ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Крім того, обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства передбачених п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження».

За приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження`виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження`передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

В ч. 2ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із пунктом 1 та 6 частини другоїст. 18 Закону України «Про виконавче провадження`виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Виконавець,крім іншого,зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

У частині першій-третій статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

За змістом ч.ч. 1-4 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Частиною п`ятою ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження`визначено, що про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються, зокрема: якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Таким чином, судом встановлено, що виконавцем вчинялися дії по виконанню рішення суду № 488/2085/21 та була винесена постанова про опис та арешт майна боржника, а саме 39/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно пункту 1 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 червня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок), реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження`визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Пунктом 3 Розділу II Порядку визначено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Як встановлено судом, на даний час виконавцем не розпочата процедура реалізації нерухомого майна, а тому твердження заявника про порушення виконавцем її права на житло при винесені постанови про опис та арешт майна є необґрунтованими.

Опис та арешт майна боржника не є стягненням і не означає одночасне звернення стягнення на майно боржника у розумінні ст. 48 Закону України Про виконавче провадження.

За приписами ст. 447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оскільки судом не було встановлено порушень виконавцем Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень при винесенні постанови про опис та арешт майна, відсутні підстави для задоволення скарги.

Відповідно до ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 129-1 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 18, 447, 450-451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії, бездіяльність органу примусового виконання рішення, де суб`єктом оскарження визначений головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фарина Олена Володимирівна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, зазначений строк обчислюється з дня вручення їй відповідної ухвали суду.

Суддя: Я. А. Чернявська