Постанова

від 05.12.2024 по справі 463/859/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/859/22 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С. В.

Провадження № 22-ц/811/2198/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

зучастю представникаПублічного акціонерноготовариства «МТББанк» -Мирко Р.О.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Львові цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14 липня 2023 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

29 січня 2022 року ПАТ «МТБ Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано, що 21 грудня 2020 року між сторонами було укладено договір про споживчий кредит №R07195/2020, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит на споживчі цілі в розмірі 100 000,00 гривень строком з 21 грудня 2020 року по 20 грудня 2023 року, з фіксованою процентною ставкою 0,01%, який повинен повертатись частинами згідно з графіком платежів.

Відповідно до п. 1.5 договору відповідач повинен був сплачувати позивачу комісію за зарахування кредитних коштів на рахунок та щомісячну комісію за розрахунково-касове обслуговування згідно з графіком платежів.

У порушення умов договору ОСОБА_1 не виконала зобов`язання належним чином щодо повернення коштів, вимога позивача про повернення таких відповідачем була залишена поза увагою з врахуванням зазначених обставин.

ПАТ «МТБ Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 на їхню користь заборгованість за договором №R07195/2020 від 21 грудня 2020 року в розмірі 111 529,61 грн.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 14 липня 2023 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТБ Банк» заборгованість за договором №R07195/2020 від 21 грудня 2020 року в розмірі 111 529,61 грн, що складається з заборгованості за кредитом 81 622,63 (вісімдесят одна тисяча шістсот двадцять дві гривні шістдесят три копійки) гривень, заборгованості за процентами 6,98 (шість гривень дев`яносто вісім копійок) гривень, заборгованості за комісією 29 990,00 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) гривень.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що вона ще 07 лютого 2022 року за сумою останнього платежу достроково сплатила позивачу кредит, проценти та комісію у розмірі 119 321 грн.

Вказує, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення у неї була відсутня заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «МТБ Банк», однак суд першої інстанції ухвалив помилкове рішення, яким стягнув заборгованість, яка вже була добровільно сплачена.

Просить рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14 липня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

16 вересня 2024 року від ПАТ «МТБ БАНК» надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зазначає, що на момент звернення до суду з позовом розмір заборгованості ОСОБА_1 перед банком становив 111529,61 грн, а погашення ОСОБА_1 на суму 41340 грн здійснила 07 лютого 2022 року ще до відкриття провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «МТБ БАНК», перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Судом та матеріалами справи встановлено, що 21 грудня 2020 року між сторонами було укладено договір про споживчий кредит № R07195/2020. Відповідно до п. 1.1 договору відповідач отримала кредит в розмірі 100 000,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером № 0410009 від 21 грудня 2020 року. Кредит надано на строк з 21 грудня 2020 року по 20 грудня 2023 року. Процентна ставка за кредитом встановлена в розмірі 0,01 % річних.

З графіку платежів вбачається, що відповідач щомісяця повинна була сплачувати 5 768,22 гривень, з яких 2 777,16 гривень погашення суми кредиту, 2 990,00 гривні щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування, та проценти за перший місяць в розмірі 1,06 гривень, які в подальшому зменшуються, відповідно до суми заборгованості по тілу кредиту.

Відповідач допустила прострочення заборгованості по сплаті щомісячних платежів, зокрема в квітні 2021 року по сплаті відсотків за користування кредитом і комісії, а з травня 2021 року по всіх обов`язкових платежах, що стверджується виписками по особовим рахункам за період з 01 січня 2020 року по 25 січня 2022 року.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно з укладеним договором, виникла заборгованість в розмірі 111 529,61 гривень, в тому числі: заборгованості за кредитом 81 622,63 гривень, заборгованості за процентами 6,98 гривень, заборгованості за комісією 29 990,00 гривень, що стверджується розрахунком заборгованості станом на 17 січня 2022 року.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд виходив з тих обставин, що ОСОБА_1 у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань згідно з укладеним договором, допустила заборгованість перед банком в розмірі 111 529,61 гривень, яка підлягає стягненню з неї в судовому порядку шляхом задоволення позову.

З такими висновками не може повністю погодитись з наступних підстав.

Згідно із ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 611 ЦК України, У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.

При цьому, згідно ст. ст. 212, 651 ЦК України, за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили в зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, цілком виконати інші зобов`язання за договором.

Виходячи з положень ст.1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до статей 526, 530ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Статтею 610ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст.599ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зположень ст.76ЦПК Українидоказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи.Ці данівстановлюються такимизасобами: 1)письмовими,речовими іелектронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно норм ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що на момент звернення до суду з позовом, розмір заборгованості станом на 17 січня 2022 року становив 111 529,61 гривень.

До моменту прийняття судом першої інстанції позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, ОСОБА_1 07 лютого 2022 року здійснила часткове погашення заборгованості за споживчим кредитом № R07195/2020 від 21 грудня 2020 року в розмірі 41340 грн. Дана обставина сторонами визнається.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції ПАТ «МТБ БАНК» визнав, що після оплати заборгованості в розмірі 41340 грн, залишок заборгованості мав скласти 70189,61 грн, з яких:

63892,49 грн заборгованості за тілом кредиту;

6297,12 грн заборгованість за комісіями.

При ухваленні оскаржуваного рішення судом не було враховано часткове погашення заборгованості, в зв`язку з чим, суд стягнув з ОСОБА_1 заборгованості фактично в більшому розмірі ніж вона була.

Враховуючи наведене, рішення Личаківського районного суду міста Львова від14 липня 2023 року слід змінити, зазначивши реальну заборгованість за споживчим кредитом яка існувала до прийняття судом першої інстанції позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Після ухвалення оскаржуваного рішення, судом першої інстанції було видано виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, який було пред`явлено ПАТ «МТБ БАНК» до виконання.

09 лютого 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким Зоряном Вікторовичем відкрито виконавчі провадження з виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14 липня 2023 року.

25 липня 2024 року ОСОБА_1 виконала в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (виконавчий лист №463/859/22 виданий Личаківським районним судом міста Львова 16 жовтня 2023 року), переплативши зайво 41340 грн, у зв`язку з чим приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З.В. 25 липня 2024 року своєю постановою закінчив згадане виконавче провадження, припинив чинність арештів та тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

26 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського апеляційного суду з заявою про поворот виконання рішення суду, в якій просила допустити поворот виконання рішення Личаківського районного суду міста Львова від 14 липня 2023 року.

21 жовтня 2024 року заява ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду була уточнена її представником адвокатом Суптель В.О.

Просив рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14 липня 2023 року змінити, зменшити позовні вимоги з 111529,61 грн до 70189,61 грн та допустити поворот виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова від 14 липня 2023 року та зобов`язати позивача ПАТ «МТБ БАНК» повернути ОСОБА_1 безпідставно стягнуту суму в розмірі 41340 грн.

Згідно п.4 ч.1 ст.444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

26 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Суптель В.О. подав до Львівського апеляційного суду лист ПАТ «МТБ БАНК» адресований ОСОБА_1 , згідно якого банк визнає переплату з сторони ОСОБА_1 під час виконання оскаржуваного рішення суду в розмірі 41340 грн та повідомляє, що згадані кошти він зможе повернути лише на підставі постанови Львівського апеляційного суду про поворот виконання судового рішення разом з скасуванням рішення Личаківського районного суду міста Львова від 14 липня 2023 року по справі №463/859/22 та прийняттям нового судового рішення про задоволення позову ПАТ «МТБ БАНК» у меншому розмірі, на суму 70189,61 грн (111529,49 грн 41340 грн), з яких:

63892,49 грн заборгованість за тілом кредиту;

6297,12 заборгованість за комісіями.

Колегія суддів враховуючи ту, обставину, що ОСОБА_1 розмір заборгованості перед банком був меншим на 41340 грн від тої суми, що вона оплати при виконанні рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14 липня 2023 року, таку різницю слід повернути в порядку повороту виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14 липня 2023 року, стягнув з ПАТ «МТБ Банк» на користь ОСОБА_1 зайво сплачені кошти у сумі 41 340 гривень.

Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14 липня 2023 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» заборгованості за договором №R07195/2020 від 21 грудня 2020 року в розмірі 70 189 гривень 61 копійок, з яких

-63 892 гривні 49 копійок заборгованість за тілом кредиту;

-6 297 гривень 12 копійок заборгованість за комісією.

Здійснити поворот виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14 липня 2023 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» на користь ОСОБА_1 зайво сплачені кошти у сумі 41 340 гривень.

Постановаапеляційного судунабирає законноїсили здня їїприйняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2024 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.