Ухвала

від 27.12.2024 по справі 463/13404/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 463/13404/21

провадження № 61-16965ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» на ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» про стягнення всіх виплат, належних при звільненні, та моральної шкоди, зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання недійсним правочину,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ ВП «Координата» про стягнення всіх виплат, належних при звільненні, та моральної шкоди.

22 грудня 2021 року ТзОВ ВП «Координата» звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання недійсним правочину.

Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 03 квітня 2024 року у задоволенні позовних вимог та зустрічних позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 03 квітня 2024 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Крім того, 07 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.Накладено арешт на майно та грошові кошти ТОВ ВП «Координата» в межах суми позовних вимог.

19 грудня 2024 року ТОВ ВП «Координата»звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду в іншому складі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права,що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Також посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 2-170/2010, від 05 червня 2024 року у справі № 359/1644/23 про застосування норм процесуального права щодо розгляду справи неповноваженим складом суду.

Згідно з частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 1, 2, 10 частини першої, частини другої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Подібні правові висновки сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14?729цс19), а також Верховним Судом у постановах від 13 грудня 2021 року у справі № 367/3765/20 (провадження № 61-549св21), від 12 січня 2022 року у справі № 568/525/21 (провадження № 61-14463св21), від 19 травня 2022 року у справі № 619/2293/21 (провадження № 61-15440св21).

Відповідно до частини сьомої статті 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Частиною третьою статті 12 і частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ТзОВ ВП «Координата» в межах суми позовних вимог, апеляційний суд виходив з доведеності підстав та співмірності для такого забезпечення, оскільки позивачка довела, щомають місце дії щодо зміни часток у статутному капіталі ТОВ ВП «Координата», а тому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову неповноваженим складом є безпідставними та зводяться до власного тлумачення норм законодавства, з огляду на таке.

Колегія суддів у складі судді-доповідача Левика Я. А., суддів Крайник Н. П. та Шандри М. М. брала участь в апеляційному перегляді ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2023 року про призначення експертизи, за результатами якого була ухвалена постанова Львівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року. Отже вказані судді не можуть вважатися такими, на яких поширюються обмеження, встановлені статтею 37 ЦПК України.

Висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилається заявник у касаційній скарзі.

Слід звернути увагу, що учасники справи не позбавлені можливості користуватись своїми правами, передбаченими статтями 154 (зустрічне забезпечення), 156 (заміна заходів забезпечення позову), 158 (скасування заходів забезпечення), 159 (відшкодування збитків) ЦПК України.

Зокрема, частиною першою статті 159 ЦПК України передбачено право осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ ВП «Координата» на ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2024 рокув межах її доводів не може вважатись обґрунтованою.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» на ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» про стягнення всіх виплат, належних при звільненні, та моральної шкоди, зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання недійсним правочину - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович