Ухвала

від 28.11.2024 по справі 463/13404/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/13404/21 Головуючий у 1 інстанції: Яворський С.Й.

Провадження №22-ц/811/1428/24 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

УХВАЛА

28 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпеченняпозову усправі за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 нарішення Личаківськогорайонного судум.Львовавід 03квітня 2024року усправі запозовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю виробничепідприємство «Координата»про стягненнявсіх виплатналежних призвільненні таморальної шкоди,зустрічним позовомТовариства зобмеженою відповідальністювиробниче підприємство«Координата» до ОСОБА_1 ,третя особа: ОСОБА_2 провизнання недійснимправочину,-

в с т а н о в и л а :

рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 03 квітня 2024 року в позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» про стягнення всіх виплат належних при звільненні та моральної шкоди та в зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину відмовлено.

Вказане рішення оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить рішення Личаківського районного суду м.Львова від 03 квітня 2024 року в частині відмови в задоволенні первісного позову скасувати і постановити в цій частині нове рішення, яким повністю задоволити позов.

27.11.2024 року до Львівського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В заяві просить:

- накласти заборону на вчинення дій щодо відчуження корпоративний прав та майна Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» (ЄДРПОУ 20843739).

- накласти арешт на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» (ЄДРПОУ 20843739) в межах суми позовних вимог.

В обґрунтування заяви вказує на те, що відповідач, до набрання рішення Личаківського районного суду м.Львова від 03 квітня 2024 року законної сили, вчинив відчуження корпоративних прав власника підприємства, що підтверджується тим, що 24 квітня 2024 року на підставі акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата», у зв`язку з укладенням договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ ВП «Координата», ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 (своєму внукові) частку в статутному капіталі ТОВ ВП «Координата» у розмірі 2552,49 грн., що складає 100% статутного капіталу Товариства. У свою чергу ОСОБА_4 16 серпня 2024 року на підстав акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата», у зв`язку з укладенням договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ ВП «Координата», передач ОСОБА_5 частку в статутному капіталі ТОВ ВП «Координата» у розмірі 638,12 грн., що складає 12% статутного капіталі Товариства. 16 серпня 2024 року на підставі акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Координата», у зв`язку з укладенням договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ ВП «Координата», передав ОСОБА_6 частку в статутному капіталі ТОВ ВП «Координата» у розмірі 638,12 грн., що складає 25% статутного капіталу Товариства. 19 вересня 2024 року на підставі акта приймання-передачі частки у статутному капіталі, у зв`язку з укладенням договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ ВП «Координата», передав ОСОБА_7 частку в статутному капіталі ТОВ ВП «Координата» у розмірі 1276,25 грн., що складає 50% статутного капіталу Товариства. Крім того, вважає, що з метою затягування розгляду справи для відчуження корпоративних прав та майна підприємства, Товариство з обмеженою відповідальністю «Координата» (07.11.2024 за вх.№20476/24) звернулось зі заявою до апеляційного суду про відвід колегії суддів Левика Я.А., Крайник Н.П. та Шандри М.М. 08.11.2024 та 14.11.2024 Львівський апеляційний суд визнав відвід необґрунтованим. Вважає, що існує об`єктивна та очевидна загроза порушення законних прав та інтересів апелянтки у даній справі, а невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позову.

Згідно ч.1ст.149ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно доч.2ст.149ЦПК України, забезпеченняпозову допускаєтьсяяк допред`явлення позову,так іна будь-якійстадії розглядусправи,якщо невжиттятаких заходівможе істотноускладнити чиунеможливити виконаннярішення судуабо ефективнийзахист,або поновленняпорушених чиоспорюваних правабо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77Закону України"Пробанки ібанківську діяльність"(крімліквідації банкуза рішеннямйого власників),а такожна майно(активи)або грошовікошти Фондугарантування вкладівфізичних осіб.Ця вимогане поширюєтьсяна позовипро стягненняаліментів,про відшкодуванняшкоди,заподіяної каліцтвом,іншим ушкодженнямздоров`я абосмертю фізичноїособи,про відшкодуваннязбитків,заподіянихкримінальним правопорушенням.

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, а також зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також шляхом встановлення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій.

Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77Закону України"Пробанки ібанківську діяльність"(крімліквідації банкуза рішеннямйого власників),до такихбанків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Майно (активи) або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77Закону України"Пробанки ібанківську діяльність"(крімліквідації банкуза рішеннямйого власників),на якісудомнакладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), можуть бути передані приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно (активи) або грошові кошти залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушеньЗакону України"Про запобігання корупції".

Не допускаєтьсявжиття заходівзабезпечення позову,які полягаютьв (абомаютьнаслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Відповідно до змісту п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що:

-між сторонами дійсно виник спір та

-існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;

-з`ясувати обсяг позовних вимог,

-дані про особу відповідача, а також

-відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів, відповідно до вказаних вище вимог закону та роз`яснень схожих за змістом правовідносин, перевіряючи: чи дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача; відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; а також беручи до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» про стягнення всіх виплат належних при звільненні та моральної шкоди, у якій просила:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» на її користь 1 944 142 гри. 29 коп. (один мільйон дев`ятсот сорок чотири тисячі сто сорок дві гривні 29 кон.) в тому числі:

80 000.00 грн. заборгованості за два роки щорічної премії;

200 000,00 грн. вихідної допомоги за дострокове розірвання контракту;

200 000,00 грн. виплати за дострокове розірвання контракту без попередження за два місяці;

200 000,00 грн. допомоги в зв`язку із захворюванням на тяжку хворобу;

200 000,00 грн. допомоги в зв`язку із захворюванням на тяжку хворобу;

192.000,00 грн. допомоги за чотири госпіталізації;

48.000,00 грн. за хірургічне втручання;

139 020 грн. 43 коп. фактичних витрат на лікування та діагностування;

61 800,00 грн. вихідної допомоги по КЗпП;

416.000 грн. 00 коп. щомісячної премії;

16 421 грн. 86 кон, компенсації за невикористану відпустку;

60.000 грн. 00 коп. додаткових виплат від прибутку;

30 900 грн. 00 коп. середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні;

100 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначала, що так як відповідачем у порушення умов укладеного між сторонами Контракту від 24 червня 2019 року та всупереч вимогам ст.47 КЗпП України в день звільнення позивачки не було здійснено: всіх виплат по контракту, які повинні бути виплачені Роботодавцем в день звільнення, включаючи відпускні; фактичних витрат на лікування та перебуванні на лікарняному; матеріальної допомоги; матеріальної допомоги за здійснення хірургічної операції; вихідної допомоги; компенсації середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, а відтак в силу норм ст.ст.3,4 ЩІК України позивачка змушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав. Так як зазначені витрати позивачці не було відшкодовано відповідачем всупереч вимог п.3.2., 4.7., 4.8., 4.9. контракту, відтак, вважала, що такі підлягають до стягнення з роботодавця. Зазначала, що після звільнення тривалий час перебувала у важкому моральному і психологічному стані, робота була основним джерелом її існування. Відтак, з врахуванням характеру та обсягу заподіяних її моральних страждань, вини відповідача, а також, характеру та тривалості страждань, істотності вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступеня зниження престижу, ділової репутації, а також часу і зусиль необхідних для відновлення попереднього стану, вважала розумною і справедливою компенсацією за завдану моральну шкоду у зв`язку із незаконним звільненням у розмірі 100 000 грн., яку слід стягнути з відповідача на її користь.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір, що стосується стягнення всіх виплат належних при звільненні та моральної шкоди.

Про наявність загроз невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову свідчать акти приймання-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата».

Так, актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» від 24 квітня 2024 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Яремко Р.Є.,, зареєстрованим в реєстрі за №2027, 2028, що у зв`язку з укладенням договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_4 прийняв частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» у розмірі 2552,49 грн., що складає 100% статутного капіталу Товариства.

Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» від 16 серпня 2024 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Яремко Р.Є., зареєстрованим в реєстрі за №4896, 4897, у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_5 прийняв частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» у розмірі 638,12 грн., що складає 25% статутного капіталу Товариства.

Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» від 16 серпня 2024 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Яремко Р.Є.,, зареєстрованим в реєстрі за №4898, 4899, у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_6 прийняв частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» у розмірі 638,12 грн., що складає 25% статутного капіталу Товариства.

Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» від 19 вересня 2024 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Яремко Р.Є.,, зареєстрованим в реєстрі за №5676, 5677, у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_7 прийняла частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» у розмірі 1276,25 грн., що складає 50% статутного капіталу Товариства.

З наведеного вбачається, що з квітня 2024 року вчиняються дії щодо зміни часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата».

Відповідно слід вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, зважаючи також на ціну позову, яка становить майже два мільйона гривень.

Відтак, слід вважати частково мотиви заяви обґрунтованими та відповідно слід накласти арешт на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» в межах суми позовних вимог, а саме 1 944 142 гри. 29 коп.

Проте, окрім накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата», апелянтка просить накласти заборону на вчинення дій щодо відчуження корпоративних прав Товариства, що колегія суддів вважає безпідставним, оскільки така заборона може втручатися у діяльність підприємства, перешкоджати його діяльності, що є недопустимим.

Що стосується заборони на вчинення дій щодо відчуження майна Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата», то такий захід слід вважати охоплюється накладенням арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» та додатково вжиття такого заходу відповідно потреби немає.

Зважаючи навказане колегіясуддів вважає,що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення частково, а саме слід накласти арешт на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» в межах суми позовних вимог, а саме 1 944 142 гри. 29 коп. та такий захід слід вважати буде стосуватися виключно відповідача та буде співмірним із заявленими позивачкою вимогами.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

заяву ОСОБА_1 про забезпеченняпозову задовольнити частково.

Накласти арешт на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» в межах суми позовних вимог, а саме 1 944 142 гри. 29 коп.

Стягувачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Боржник: Товариство зобмеженою відповідальністювиробниче підприємство«Координата» (79495, вул. Винниченка, будинок 14, м. Винники, Львівська область; ЄДРПОУ: 20843739).

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 28 листопада 2024 року.

Судді : Я.А. Левик

Н.П. Крайник

М.М. Шандра