Ухвала

від 30.12.2024 по справі 523/17273/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 523/17273/16-ц

провадження № 61-16834ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Коверга Ганна Володимирівна, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Одеської міської ради, Житлово-будівельного кооперативу «Жовтневий-25» про визнання квартири об`єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на 1/2 частину квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання договору купівлі-продажу недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Житлово-будівельного кооперативу «Жовтневий-25» про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Одеської міської ради, Житлово-будівельного кооперативу (далі - ЖБК) «Жовтневий-25» про визнання квартири об`єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на 1/2 частину квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд: визнати об`єктом спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 ; визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 22 січня 2009 року; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 , видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С. Ю.; виключити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 1529754, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 3681568 від 05 липня 2013 року 11:05:48, внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С. Ю.; визнати недійсним договір купівлі-продажу серія та номер 119 квартири за адресою: АДРЕСА_2 від 12 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С. В., номер запису про право власності: 13236187 14:56:56, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28219136; виключити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 13236187, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28219136 від 12 лютого 2016 року 16:04:27, внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С. В.

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Одеської міської ради, ЖБК «Жовтневий-25» про визнання права власності, у якому просив суд визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 , у порядку статті 392 ЦК України.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2017 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 .

Суворовського районного суду м. Одеси рішенням від 23 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задовольнив.

Визнав об`єктом спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 .

Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнав недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 22 січня 2009 року.

Визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 , видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С. Ю.

Виключив з державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 1529754, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 3681568 від 05 липня 2013 року 11:05:48, внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С. Ю.

Визнав недійсним договір купівлі-продажу серія та номер 119 квартири АДРЕСА_3 , від 12 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С. В., номер запису про право власності: 13236187 14:56:56, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28219136.

Виключив з державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 13236187, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28219136 від 12 лютого 2016 року 16:04:27, внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С. В.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовив.

Одеський апеляційний суд постановою від 22 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково. Змінив рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2017 року.

Визнав об`єктом спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 .

Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнав недійсним свідоцтво про право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 від 22 січня 2009 року.

Визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С. Ю.

Виключив з державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 1529754, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 3681568 від 05 липня 2013 року 11:05:48, внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С. Ю. на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнав недійсним договір купівлі-продажу серія та номер 119 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 від 12 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С. В., номер запису про право власності: 13236187 14:56:56, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28219136.

Виключив з державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 13236187, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28219136 від 12 лютого 2016 року 16:04:27, внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С. В. на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

В інший частині рішення суду залишив без змін.

Верховний Суд постановою від 16 жовтня 2019 рокузадовольнив касаційну скаргу ОСОБА_2 , скасував рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 травня 2019 року та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суворовський районний суд ухвалою м. Одеси від 18 листопада 2019 року цивільну справу прийняв до провадження та призначив розгляд справи в загальному порядку.

30 жовтня 2020 року на адресу суду надійшла заява позивача в особі його представника адвоката Шкодіної Л. В (в порядку передбаченому частиною другою статті 49 ЦПК України), згідно якої містяться лише дві позовні вимоги, а саме: 1. визнання об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - квартири АДРЕСА_1 ; 2. визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

30 жовтня 2020 року позивачем в особі свого представника адвоката Шкодіної Л. В. подано заяву про залишення частини позовних вимог без розгляду, а саме: визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину; визнання недійсним договору купівлі-продажу; виключення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності від 12 лютого 2016 року.

Суворовський районний суд м. Одеси ухвалою від 31 жовтня 2022 року задовольнив клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шкодіної Л. В. про прийняття до розгляду заяви в порядку частини другої статті 49 ЦПК України про зменшення позовних вимог та клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шкодіної Л. В. про залишення частини позовних вимог без розгляду.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині: визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину; визнання недійсним договору купівлі-продажу; виключення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності від 12 лютого 2016 року залишив без розгляду.

Отже, предметом судового розгляду була позовна заява у урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог ОСОБА_1 про визнання квартири об`єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на 1/2 частину квартири.

Суворовський районний суд м. Одеси рішенням від 23 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 залишив без задоволення.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року в частині відмови у задоволенні його позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Одеський апеляційний суд постановою від 05 листопада 2024 року залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року - без змін.

17 грудня 2024 року адвокат Коверга Г. В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року, сформовану в системі «Електронний суд».

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року та рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року у справі №523/17273/16-ц та передати справу на новий розгляд до Суворовського районного суду м. Одеси.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови надійшов до електронного кабінету адвоката Коверги Г. В. 19 листопада 2024 року.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр) не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Встановлено, що постанова постанову Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року не містить інформації про дату складання її повного тексту. Одеський апеляційний суд надіслав оскаржуване судове рішення для оприлюднення до Реєстру - 19 листопада 2024 року, надання загального доступу забезпечено - 20 листопада 2024 року. 19 листопада 2024 року сторона позивача отримала повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду, після чого протягом тридцяти днів звернулася з касаційною скаргою на вказане судове рішення.

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.

Проте касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року, який набрав чинності 01 листопада 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2015 року мінімальна заробітна плата була встановлена у розмірі 1 218,00 грн.

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Ураховуючи ціну позову (368 024,00 грн) розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 5 846,40 грн (1 218,00 х 3 х 200 % х 0,8).

Касаційна скарга містить квитанцію про часткову сплату судового збору у розмірі 3 221,12 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 пропонується доплатити судовий збір у розмірі 2 625,28 грн (5 846,40 грн - 3 221,12 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження доплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Коверга Ганна Володимирівна, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко