Ухвала

від 30.12.2024 по справі 760/20240/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 760/20240/17

провадження № 61-14196св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Полуніної Катерини Анатоліївни, про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайбудвектор», ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 28 лютого 2023 року позов задоволено частково.

В порядку поділу спільного майна подружжя стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля марки PORSCHE CAYENNE S (номер кузова НОМЕР_1 , 2007 року випуску) у розмірі 250 000,00 грн, компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля марки MERCEDES BENZ G-500 (2002 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 ) у розмірі 437 500,00 грн.

В порядку поділу спільного майна подружжя стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості частини коштів, внесених відповідачкою до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС КІ МО» (далі - ТОВ «ЕС КІ МО») у розмірі 500 грн, до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРИНИНСЬКЕ» у розмірі 25 000,00 грн, до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТРЕЙД`у розмірі 40 750,00 грн.

В іншій частині відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 11 жовтня 2024 року про виправлення арифметичної помилки, апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсації вартості частини коштів, внесених відповідачкою до статутного капіталу ТОВ «ЕС КІ МО» в розмірі 500 грн, у частині відмови в позові, а також в частині стягнення судового збору, скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позову.

В порядку поділу спільного майна подружжя стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію у вигляді 1/2 частки вартості придбаних майнових прав на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , що були придбані згідно Договору про уступку права вимоги, укладеного 21 березня 2007 року між ОСОБА_4 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» та ОСОБА_5 , в розмірі 1 030 806,00 грн.

В порядку поділу спільного майна подружжя стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половину вартості частки члена подружжя в статутному капіталі ТОВ «ЕС КІ МО» в розмірі 1 260 000,00 грн, компенсацію у вигляді 1/2 частки вартості боргових зобов`язань в розмірі 132 743,75 грн, які виникли з договору позики, укладеного 02 квітня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.

В іншій частині рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28 лютого 2023 року залишено без змін.

У жовтні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Полуніної К. А., на постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 760/20240/17, відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року.

У листопаді 2024 року до суду касаційної інстанції надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Полуніної К. А., про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.

У листопаді 2024 року до суду касаційної інстанції повторно надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Полуніної К. А., про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що загальною сумою, присудженою до стягнення, є 3 176 799,75 грн, приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів у вказаній справі, накладено арешт на грошові кошти/електронні кошти боржника - ОСОБА_1 .

Заявниця вказує, що оскільки на її банківських рахунках недостатньо коштів для забезпечення вчиненого приватним виконавцем арешту коштів боржника, існує ризик звернення стягнення на єдине її житло - квартиру АДРЕСА_3 .

Неможливість (ускладнення) повороту виконання судового рішення внаслідок можливого його скасування є те, що позивач ОСОБА_2 є безробітним пенсіонером та який має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 597 096,25 грн.

Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання або дії судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення його виконання, підтверджені певними доказами.

Вирішуючи питання про зупинення виконання або дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Законом не визначений перелік підстав, за наявності яких суд має право зупинити виконання оскарженого рішення суду або його дію. Свобода суддівського розсуду не є необмеженою, оскільки такі дії суд вчиняє після набрання рішенням законної сили, а однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Тому зупинення виконання (дії) рішення суду допускається лише у виняткових випадках.

Заявник має обґрунтувати та довести, що не зупинення дії рішення або його виконання може мати незворотні наслідки.

Проста незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження.

Відповідно до сформованої судової практики суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірності утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.

Зупинення дії (виконання) рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому у разі скасування судового рішення.

Верховним Судом враховано, що метою подання ОСОБА_1 клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення є запобігання негативного для неї ризику звернення стягнення на єдине належне їй нерухоме майно, проте, доказів про початок звернення стягнення на нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , заявницею не надано, а отже ризики продовження примусового виконання судового рішення апеляційного суду заявницею не підтверджено.

Серед іншого, уразі скасування оскарженого судового рішення, інтереси заявниці забезпечені процесуальним механізмом повороту виконання судового рішення (статті 444 ЦПК України). Обставин, які б могли ускладнити або унеможливити вказаний поворот виконання ОСОБА_1 не наведено.

Враховуючи наведене, відсутні правові підстави для задоволення клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року.

Керуючись статтею 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Полуніної Катерини Анатоліївни, про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян