Ухвала

від 27.12.2024 по справі 922/2254/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

27 грудня 2024 року м. ХарківСправа № 922/2254/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" про розстрочення виконання рішення суду (вх. №31881 від 19.12.2024) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" (65026, м. Одеса, Польський узвіз, буд. 6) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61098, м. Харків, вул. Кашуби, буд. 10) про стягнення 710601,10 грн.

за участю представників:

стягувача - Дяковський О.С.;

боржника (заявника) - Тітов І.Б.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.09.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61098, м. Харків, вул. Кашуби, буд. 10, код ЄДРПОУ 37875888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" (65026, м. Одеса, Польський узвіз, буд. 6, код ЄДРПОУ 37169777) основну заборгованість у розмірі 570000,00 грн., курсову різницю у розмірі 22823,10 грн., штраф у розмірі 57000,00 грн., пеню у розмірі 20056,41 грн., 3% річних у розмірі 4476,42 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 8092,26 грн. Закрито провадження у справі в частині основної заборгованості у розмірі 50000,00 грн. на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України. У задоволенні решти позову - відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2024 у справі №922/2254/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2024 у справі №922/2254/24 залишено без змін.

19.12.2024 на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 видано відповідний наказ.

19.12.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" зареєстровано заяву про розстрочення виконання рішення суду (вх. №31881), в якій просить суд прийняти заяву до розгляду та долучити до матеріалів справи. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2024 по справі №922/2254/24 щомісячними рівними платежами за графіком, що наведений у поданій заяві, а саме в строк до 25 січня 2025 року - 83734,93 грн.; в строк до 25 лютого 2025 року - 83734,93 грн.; в строк до 25 березня 2025 року - 83734,93 грн.; в строк до 25 квітня 2025 року - 83734,93 грн.; в строк до 25 травня 2025 року - 83734,93 грн.; в строк до 25 червня 2025 року - 83734,93 грн.; в строк до 25 липня 2025 року - 83734,93 грн.; в строк до 25 серпня 2025 року - 83735,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" про розстрочення виконання рішення суду (вх. №31881 від 19.12.2024) до розгляду у судовому засіданні на 27.12.2024 о 12:30. Разом з тим, запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Фертчем" подати письмові пояснення на заяву про розстрочення виконання рішення суду (вх. №31881 від 19.12.2024).

23.12.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" зареєстровано заяву щодо відсутності підстав для розстрочення виконання судового рішення (вх. №32100), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

26.12.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" зареєстровано клопотання (вх. №32477), в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в справі №922/2254/24 призначеного на 27.12.2024 р. о 12:30 та всі наступні судові засідання у вказаній справі в режимі відеоконференції, які проводити поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів Дяковського Олександра Сергійовича за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення EasyCon (Електронного суду) за наступними реквізитами: електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за вказаним контактним номером телефону.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" (вх. №32477) задоволено та призначено проведення судового засідання на 27.12.2024 о 12:30 у режимі відеоконференції.

Представник стягувача у судове засідання з`явився, проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду заперечив та просив суд відмовити у задоволенні.

Представник боржника у судове засідання з`явився, заяву про розстрочення виконання рішення суду підтримав та просив суд задовольнити.

Отже, судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин під час розгляду поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду заяви, а тому суд вважає за можливе розглянути подану заяву.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Принцип обов`язковості судових рішень має місце у нормах статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до частини другої якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні приписи містяться у статті 326 ГПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Також, Європейський суд з прав людини у рішенні від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява №6962/02 виснував, що на державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Частиною 1 статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3, 4 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами частини 5 статті 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Норми статті 331 ГПК України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки або розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Разом з тим, питання про розстрочення виконання судового рішення повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового наказу з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін (рішення Конституційного Суду України у рішенні №5-пр/2013 від 26.06.2013).

Вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання судового рішення заявником, зокрема, зазначено, що відповідач є суб`єктом господарювання, який з початку створення був зареєстрований та веде свою господарську діяльність в місті Харкові. З початку повномасштабного вторгнення відповідач, як і інші суб`єкти господарювання в м. Харкові та Харківській області, несе значні збитки завдані воєнними діям, які ведуться в нашій країні та безпосередньо в Харківській області, і вимушений справлятись зі зниженням показників господарської діяльності через зменшення кількості клієнтів, постійним ростом курсу продажу іноземної валюти, котрий прямо впливає на формування ціни на товар, мобілізацією працівників, збільшенням тарифів на оплату комунальних послуг.

Вказано, що значна частина клієнтів товариства перебувають в районах де посилилися бойові дії, що фактично зупинило діяльність клієнтів, що має своїм наслідком не лише зниження попиту серед клієнтів і так само вплинуло на показники сплати за раніше поставлений товар. Окрім того, як вбачається з фінансової звітності в 2023 р. товариством вже було здійснено списання заборгованостей, розрахунок за якою вже не може бути проведений, вказана сума склала 5023000,00 грн. Так само в товариства мається заборгованість від клієнтів, які опинилися на окупованій території і фактично припинили свою діяльність і зв`язок з такими клієнтами втрачено, що має своїм наслідком не отримання від них сплати за отриманий товар в 2021-2022 роках, при цьому товариством виконанні зобов`язання перед постачальниками за товар за вказаний період часу. Так само серед покупців відповідача маються клієнти, які здійснювали обробіток земельних ділянок, які опинились в окупації, разом з виробничими потужностями та складами де зберігалась готова продукція та придбані для здійснення господарської діяльності товарно-матеріальні цінності. Зниження попиту на продукцію серед клієнтів призвело до зниження обсягів коштів від господарської діяльності.

Фінансові показники товариства за 3 квартали 2024 року відображають зменшення обсягів реалізованої продукції в рази у порівнянні з попереднім звітним періодом, що відобразилось і на фінансових показниках товариства в частині виконання зобов`язань за кредитними угодами, лізинговими договорами і так само в частині договорів з постачальниками.

Разом з тим, звертає увагу, що в рамках справи №922/1391/24 судом визначено розстрочення виконання судового рішення, згідно з яким відповідач має сплачувати по 92029,12 грн. до 19-го числа кожного місяця починаючи з грудня 2024 року по 19.07.2025 року. Тобто, у відповідача існує значний обсяг щомісячних платежів, котрі мають здійснюватися. На сьогоднішній день заборгованість перед фінансовими установами складає 41938486,34 грн., частину з яких заявник має сплатити до 19.01.2025 в розмірі 8000000,00 грн. та 1156134,21 грн. в грудні 2024.

Крім того, зазначає, що відповідача на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України визнано критичним суб`єктом господарювання з огляду на його значення. Зазначена обставина свідчить про важливість діяльності відповідача в межах регіонального представництва та його значення для функціонування сільськогосподарських виробників.

Звертає увагу суду на те, що подання даної заяви відповідачем викликане не бажанням ухилитись від виконання судового рішення, а бажанням зберегти можливість вести господарську діяльність, не допустити процедури банкрутства та виникнення боргових зобов`язань перед іншими контрагентами товариства, та забезпечити виконання судового рішення. Так, на сьогоднішній день на рахунках товариства недостатньо коштів для добровільного виконання судового рішення одним платежем. Однак, відповідач до моменту звернення з заявою розпочав часткове виконання зобов`язання в рамках існуючого рішення суду і вже було сплачено частину заборгованості, а саме витрати понесені позивачем на звернення до суду, а саме сплачено судовий збір та 3% річних.

Водночас зазначає, що доводи щодо неможливості сплати одним платежем всієї суми боргу, з урахуванням економічної ситуації, яка сталася внаслідок військової агресії російської федерації проти України, є вагомими. В даному випадку, негайне звернення стягнення на кошти і майно відповідача у виконавчому провадженні не може забезпечити виконання цього рішення, не буде сприяти ефективному відновленню, оскільки взагалі призведе до неможливості ведення господарської діяльності відповідача, що неминуче завдасть шкоди самому відповідачу та іншим особам (державі, громаді, іншим суб`єктам господарювання).

Заперечуючи проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду стягувач, зокрема, зазначає, що в даний час заява про порушення справи про банкрутство відповідача не подана, а отже стійка фінансова неспроможність засновниками відповідача не визнається. Стверджує, що фактично йдеться про зволіканням з виконанням судового рішення протягом 9 місяців. Недостатність коштів на рахунках, що на неї посилається відповідач, може свідчити виключно про недостатність обігових коштів, що не є перешкодою для виконання зобов`язань за рахунок інших активів, в тому числі основних засобів, об`єктів нерухомості тощо. Зазначає, що захист порушеного права позивача включає в себе стягнення з відповідача інфляційних витрат, нарахованих на залишок заборгованості в гривні, за весь період прострочення виконання грошового зобов`язання, в тому числі після набрання судовим рішенням законної сили. Отже, позивач має право додатково нарахувати та стягнути з відповідача як інфляційні витрати, нараховані на грошове зобов`язання у гривні, так і 3% річних за період, не охоплений відповідною позовною вимогою у даній справі. Крім того, відповідач не наводить ніяких фактів безпосереднього впливу бойових дій на його майно в період існування спірних зобов`язань.

У даному разі суд зазначає, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який наразі продовжено.

Харківську міську територіальну громаду із центром у м. Харків, де здійснює свою господарську діяльність відповідач, включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022.

Загальновідомо, що з початком введення в Україні воєнного стану Харківська територіальна громада, на території якої розташован відповідач з перших днів знаходилась в зоні активних бойових дій, а саме місто Харків з перших днів прийняло на себе удар збройної агресії та зазнає збройну агресію до цього часу.

Відповідні обставини, в силу приписів частини 3 статті 75 ГПК України, є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню.

Очевидно, що в умовах воєнного стану господарюючі суб`єкти, що знаходяться на території Харківської міської територіальної громади із центром у м. Харків, зазнали та зазнають на собі влив від військової агресії, що викликане припиненням діяльності багатьох із них, порушенням господарських ланцюгів з суміжними підприємствами, порушенням стабільності критично важливих питань їх діяльності у сфері електропостачання, водопостачання та теплопостачання. Це порушення логістичних ланцюгів внаслідок перебування частини територій України під окупацією, дефіцит транспортних потужностей, дефіцит рухомого складу, руйнація шляхів сполучення. Це руйнація виробничих приміщень та інших потужностей внаслідок ракетних, артилерійських обстрілів та інших бойових дій. Це дефіцит робочої сили внаслідок процесів мобілізації, евакуації населення тощо.

Суд зазначає, що загальновідомим та нормативно врегульованим є питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне здійснення господарської діяльності. Однак, суд зауважує, що ступінь цього впливу є різним.

Натомість стягувачем не доведено, що розстрочення виконання судового рішення в даній справі призведе до істотного понесення ним додаткових фінансових витрат та негативно вплине на його платоспроможність. Стягувачем не надано суду відомостей про його фінансовий стан, зокрема наявність (відсутність) збитків, наявність заборгованості з податків або заробітної плати, доказів, що фінансовий стан стягувача є гіршим за фінансовий стан боржника.

Водночас матеріали справи свідчать, що фінансові показники боржника за 3 квартали 2024 р. відображають зменшення обсягів реалізованої продукції в рази у порівнянні з попереднім звітним періодом, що відобразилось і на фінансових показниках боржника в частині виконання зобов`язань за кредитними угодами, лізинговими договорами.

Так, в рамках кредитного договору між відповідачем та АТ "Перший Український Міжнародний Банк" за кредитним договором №КНА-КЛ-16285 від 30.11.2021 р. заборгованість складає 8000000,00 грн., яка має бути сплачена до 19.01.2025 р. В рамках кредитного договору №КНА-КЛ-19461 між відповідачем та АТ "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість складає 14530000,00 грн. з датою сплати 28.11.2025 р., прострочена заборгованість 359999,99 грн. та 1201502,19 грн. заборгованість з часткової компенсації процентів.

В рамках кредитних договорів між відповідачем та АТ "ОТП Банк" за кредитним договором №CR 24-135/700-2_1 від 09.02.2024 мається заборгованість в розмірі 4950000,00 грн. та в рамках кредитного договору №CR-157/700-2_1 від 28.03.2024 мається заборгованість в розмірі 4950000,00 грн.

Також, у відповідача наявна заборгованість в рамках кредитного договору №20-09В/2021 від 30.11.2021, що укладений з АТ "Мегабанк", який на сьогоднішній день перебуває у стані ліквідації за участю Фонду гарантування вкладів. В рамках процедури між відповідачем і вповноваженою особою укладено додаткову угоду №2 від 24.10.2024, в яких пунктом 2.2., 2.3. визначено строки виконання зобов`язань, а саме до 15.07.2025 і місячні платежі. Протягом грудня 2024 р., січня, лютого та березня 2025 р. відповідач має сплачувати по 1156134,21 грн., протягом наступних трьох місяців по 500000,00 грн. щомісяця і 3124056,49 грн. одним платежем до 15.07.2025 р. Станом на грудень 2024 р. загальна заборгованість складає 9508486,34 грн. з датою виконання 20.07.2025 р., прострочені платежі в розмірі 100000,00 грн. за тілом боргу, 40348,28 грн. за відсотками та 121044,86 грн., прострочення по відсоткам за попередні періоди.

Крім того, заявник має зобов`язання за договорами фінансового лізингу укладеними з ТОВ "Порше Лізинг". В рамках вказаних 7 договорів відповідач має здійснювати обов`язкові платежі за транспортні засоби, що перебувають у його користуванні. При цьому заявник звертає увагу, що загальна вартість непогашеної вартості транспортних засобів складає 128630,76 доларів США, яка має бути погашена протягом 2026 р. Прострочена заборгованість, яка вже є на дату подання заяви складає 698338,63 грн.

Матеріали справи також свідчать, що відповідно до Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76, пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №124, Критеріїв з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21.02.2023 №223, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2023 за №330/39386 (зі змінами) боржник має важливе значення для національної економіки, зокрема, є виробником та/або постачальником засобів захисту рослин (пестицидів), насіння та/або садивного матеріалу, ветеринарних препаратів, добрив, сільськогосподарської техніки, устаткування, обладнання і запасних частин до них, основним видом діяльності (станом на 1 червня 2023 року) згідно кодів класифікації видів економічної діяльності (далі - КВЕД) Національного класифікатора України класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. №457, є КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

Зазначена обставина свідчить про критичну важливість діяльності боржника для функціонування економіки України та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

В контексті зазначеного, суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення не є інструментом ухилення від виконання судового рішення та жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання вимог стягувача. Проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.

Тобто, у даному разі, питання розстрочення виконання судового рішення ніяким чином не нівелює статус заборгованості боржника перед стягувачем та не звільняє від обов`язку його сплати, а навпаки полягає у організації та створенні умов для подальшого виконання рішення суду.

Відтак, матеріали справи свідчать, що боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

Враховуючи реальне незадовільне фінансове становище боржника, який вимушений звертатись до фінансових установ для отримання кредитних коштів, котрі дозволять частково покривати понесені збитки, поповнювати обігові кошти з метою підтримання рівня господарських операцій для отримання доходу, суд констатує, що наразі негайне виконання судового рішення може призвести до його неплатоспроможності, заблокує критично важливу діяльність боржника, що також зумовить неможливість виконання судового рішення в іншій господарській справі, в якій надано розстрочення виконання судового рішення та на яку звертає увагу заявник.

Наведені обставини, вочевидь, не будуть сприяти ефективному відновленню порушеного права стягувача, виконанню судового рішення у даній справі та матимуть руйнівний вплив на господарську діяльність боржника, яка має критично важливе значення для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Окрім того, суд враховує, що боржник визнає наявність обов`язку виконання судового рішення, яке набрало законної сили, не ухиляється та не відмовляється від такого виконання, а також докладає зусиль для його виконання.

Матеріали справи свідчать, що заявником станом на дату звернення до суду із відповідною заявою частково виконано рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2024 та сплачено на користь позивача 3% річних у розмірі 4476,42 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 8092,26 грн., про що свідчать платіжні інструкції №454045 від 18.12.2024 та №454046 від 18.12.2024.

Відтак, рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2024 у даній справі залишається не виконаним в частині основної заборгованість у розмірі 570000,00 грн., курсової різниці у розмірі 22823,10 грн., штрафу у розмірі 57000,00 грн. та пені у розмірі 20056,41 грн. Всього - 669879,51 грн.

На цілковите переконання суду, виходячи із зазначених боржником у заяві обставин, наданих суду у судовому засіданні пояснень, а також поданих доказів, розстрочення виконання судового рішення дасть боржнику реальну можливість стабілізувати фінансовий стан та згідно запропонованого графіку розстрочення поступово, без значного фінансового навантаження, виконати судове рішення, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів, що свідчить про дотримання справедливого балансу інтересів сторін.

Суд відзначає, що матеріальний інтерес боржника полягає у виконанні судового рішення таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити свою діяльність, а матеріальний інтерес стягувача полягає у виконанні судового рішення у даній справі повністю та протягом розумного строку.

Водночас суд зазначає, що розстрочка виконання судового рішення означає виконання судового рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. У зв`язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.

Вказаний боржником строк розстрочення виконання судового рішення не є надмірно тривалим і не може вважатися таким, що суперечить вимогам розумності такого строку з огляду на правовий зміст статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р. та створить сприятливі умови для виконання боржником судового рішення на користь стягувача.

Також, суд враховує, що за практикою Європейського Суду з прав людини короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними щоб піднімати питання про порушення статті 6 Конвенції (див. "Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003).

Отже, розстрочення виконання судового рішення в подальшому призведе до його реального виконання. При цьому через досить нетривалий проміжок часу. Позаяк, не надання такого розстрочення може взагалі призвести до невиконання судового рішення на користь стягувача, що порушить його інтереси в отриманні належних йому грошових коштів.

Оцінивши наведені боржником посилання на обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, надані в обґрунтування заяви докази та пояснення, виходячи із принципів розумності та справедливості, враховуючи необхідність дотримання балансу і рівноваги інтересів сторін, суспільне значення їх діяльності, беручи до уваги, що боржник позбавлений можливості негайно виконати судове рішення у зв`язку з наведеними обставинами, що підтверджено матеріалами справи, а судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконано, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви боржника та розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2024 по справі №922/2254/24 на підставі статті 331 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 232, 234, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" про розстрочення виконання рішення суду (вх. №31881 від 19.12.2024) - задовольнити.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2024 по справі №922/2254/24 згідно наступного графіку:

- в строк до 25 січня 2025 року - 83734,93 грн.;

- в строк до 25 лютого 2025 року - 83734,93 грн.;

- в строк до 25 березня 2025 року - 83734,93 грн.;

- в строк до 25 квітня 2025 року - 83734,93 грн.;

- в строк до 25 травня 2025 року - 83734,93 грн.;

- в строк до 25 червня 2025 року - 83734,93 грн.;

- в строк до 25 липня 2025 року - 83734,93 грн.;

- в строк до 25 серпня 2025 року - 83735,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в порядку статей 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 30.12.2024 р.

Суддя Г.І. Сальнікова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.