Постанова

від 18.02.2025 по справі 922/2254/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/2254/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.,

за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" про ухвалення додаткової постанови

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" (вх №48Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.12.2024 у справі №922/2254/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" (65026, м. Одеса, Польський узвіз, буд. 6)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61098, м. Харків, вул. Кашуби, буд. 10)

про стягнення 710601,10 грн

ВСТАНОВИВ:

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" задоволено; ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.12.2024 у справі №922/2254/24 скасовано; відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" про розстрочення виконання рішення суду (вх. №31881 від 19.12.2024).

10.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" надійшла заява про ухвалення додаткової постанови про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 7000,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" про ухвалення додаткової постанови у справі №922/2254/24 на 18.02.2025.

Відповідач заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення не подав.

17.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" надійшла заява, у якій позивач повідомив, що він позбавлений можливості направити свого представника для участі в судовому засіданні у зв`язку з зайнятістю представника у розгляді іншої справи та просить суд розглянути заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та задовольнити її.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів зазначає таке.

У статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина 5 статті 129 ГПК України передбачає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Колегія суддів враховує, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Колегія суддів зазначає, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Як свідчать матеріали справи, після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови 10.02.2025 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій він просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача до заяви надано акт прийому-передачі наданих послуг №01/25 від 10.02.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 27.12.2024 №21-Д.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 27.12.2024 між адвокатом Дяковським Олександром Сергійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фертчем" укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №21-Д (далі договір), відповідно до умов якого виконавець приймає на себе доручення клієнта про надання правової допомоги в справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.12.2024 року у справі №922/2254/24 щодо розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2024 по справі №922/2254/24 (підготовка скарги, подання та ведення справи в апеляційній інстанції) на користь клієнта обумовленого цим договором виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також фактичні витрати, пов`язані з виконанням цього договору.

Виконавець надає клієнту наступні види правової допомоги, пов`язаної із захистом

прав та інтересів в органах державної влади України, зокрема, але не обмежуючись, в судах загальної та господарської юрисдикції (п. 2.1. договору).

Відповідно до розділу 2 договору видами правової допомоги є: надання консультації та роз`яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; здійснення представництва клієнта в суді, в судах загальної та господарської юрисдикції в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції, перед правоохоронними органами України; складення та підписання від імені клієнта заяв, позовних заяв, відзивів, відповідей на відзив, заперечень на відповідь на відзив, претензій, інших процесуальних документів, апеляційних скарг та касаційних скарг, інших документів правового характеру, приймання участі у судових засіданнях, з правом завірення копії документів необхідних для подання до суду; здійснення представництва в будь-яких органах державної влади, здійснення представництва перед громадянами та юридичними особами.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата послуг виконавця складає фіксовану суму гонорару, котру сторони погодили в розмірі 7000 гривень в суді апеляційної інстанції.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 15.03.2025 (п. 8.1. договору).

Матеріали справи містять рахунок-фактуру №01-д від 17.01.2025 на оплату згідно договору про надання правової допомоги від 27.12.2024 №21-Д у сумі 7000,00 грн та платіжну інструкцію №8746 від 20.01.2025 про сплату 7000,00 грн.

10.02.2025 між клієнтом та адвокатом Дяковським Олександром Сергійовичем складено акт прийому-передачі наданих послуг №01/25 від 10.02.2025 до договору, відповідно до якого сторони засвідчили прийняття послуг в повному обсязі та оплату фіксованої суми гонорару на користь виконавця (адвоката) в розмірі 7000 гривень за ведення справи в апеляційній інстанції за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.12.2024 року у справі №922/2254/24 щодо розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2024 по справі №922/2254/24.

Відповідно до п. 3 вказаного акту прийому-передачі наданих послуг надані виконавцем послуги оплачуються замовником у їх загальній вартості, що згідно з цим актом дорівнює розміру 7000 грн.

Адвокат Дяковський О.С. надавав правничу допомогу ТОВ "Фертчем" також на підставі наявного у матеріалах справи ордеру серії СВ №1113981 від 21.01.2025.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої її було задоволено та скасовано ухвалу суду першої інстанції.

Дослідивши подані докази, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведений перелік робіт у акті приймання-передачі наданих послуг відповідає змісту договору про надання правової допомоги, а також іншим матеріалам даної справи, якими підтверджується надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Фертчем" у суді апеляційної інстанції та складенні відповідних процесуальних документів.

Суд також зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. У той же час, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Дослідивши надані позивачем докази, якими підтверджується понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом справи, враховуючи відсутність заперечень відповідача на подану заяву, фактичний обсяг наданих послуг, виходячи з критерію реальності, співмірності та розумності розміру цих витрат, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" про ухвалення додаткової постанови задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61098, м. Харків, вул. Кашуби, буд. 10, код ЄДРПОУ 37875888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" (65026, м. Одеса, Польський узвіз, буд. 6, код ЄДРПОУ 37169777) судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 7000,00 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна