Ухвала

від 10.02.2025 по справі 619/843/20

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/843/20

провадження № 6/619/24/25

Ухвала

10 лютого 2025 року,

м. Дергачі

Дергачівськийрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М.,за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В. про затвердження мирової угоди по справі №619/843/20.

Питання, що вирішується ухвалою.

Відповідно до рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30.04.2020 позов ОСОБА_1 задоволено повністю та в рахунок погашення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 від 07.07.2008 та договором про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1 від 19.08.2011 звернуто стягнення на спадкове майно, прийняте ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 2/3 частини в таких об`єктах нерухомого майна: нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ; насосна станція за адресою: АДРЕСА_1 ; трансформаторна підстанція за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , у межах 2/3 частин суми боргу, а саме 1650513 гривень, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

18 листопада 2024 року ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області по справі № 619/843/20 було замінено стягувача у виконавчих провадженнях - ОСОБА_1 на ТОВ «Несол».

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В. звернувся до суду з заявою, у якій просить затвердити мирову угоду від 16.01.2025 по справі на стадії виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30.04.2020 у цивільній справі №619/843/20, що укладена між стягувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Несол» та боржниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за умовами якої:

«1. Боржникові-1 - ОСОБА_2 та Боржникові-2 - ОСОБА_3 , які є спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить право власності кожній на 1/3 частину спадкового майна, що належало ОСОБА_4 .

2. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 30.04.2020року усправі №619/843/20було ухвалено:

в рахунок погашення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 від 07.07.2008 та договором про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1 від 19.08.2011 звернути стягнення на майно, прийняте ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 2/3 частини в таких об`єктах нерухомого майна:

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;

- насосна станція за адресою: АДРЕСА_1 ;

- трансформаторна підстанція за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , у межах 2/3 суми боргу, а саме - 1 650 513,00 гривень, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України Про виконавче провадження.

3. На виконання Рішення суду по справі №619/843/20 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем було відкрито виконавчі провадження №63039929 та №63082349. В рамках виконавчих проваджень шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України Про виконавче провадження було відчужено право власності на такі об`єкти нерухомого майна:

1)2/3частининезавершеного будівництва літ. Б-1 (загальна площа - 1789,4 кв.м), пожежного резервуару літ. Ж, літ. Е, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) 2/3 насосної станції «літ.А-1» (загальна площа 16,50 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) 2/3 трансформаторної підстанції «літ.А-1» (загальна площа - 39,20 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 .

4. За результатами відчуження нерухомого майна, зазначеного п. 3 Мирової угоди було частково погашено заборгованість перед Стягувачем у розмірі 334 105, 00 гривень. Таким чином розмір непогашеної заборгованості складає 1 316 408, 00 гривень.

5. У зв`язку з цим, Сторони домовились, що в рахунок повного та остаточного погашення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 від 07.07.2008 та Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1 від 19.08.2011, Боржник-1 - ОСОБА_2 та Боржник-2 - ОСОБА_3 передають у власність Стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Несол» кожен по 1/3 частині нерухомого майна, на яке було звернено стягнення за Рішенням суду по справі №619/843/20, але яке не було відчужено шляхом проведення прилюднихторгів, а саме:

1) 2/3 частини цеху по виробництву торгівельного обладнання та гаражних воріт літ. А-1 загальною площею 3304,3 кв.м, прохідної літ. В-1 загальною площею 13,4 кв.м, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 (належали на праві власності ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно нежитлова будівля від 10.02.2009);

2) 2/3 частини нежитлової будівлі загальною площею 596,30 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (належали на праві власності ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно нежитлова будівля від 09.06.2009);

3) 2/3 частини нежитлової будівлі загальною площею 493,50 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (належали на праві власності ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно нежитлова будівля від 09.06.2009).

6. З моменту набуття законної сили ухвали Дергачівського районного суду Харківської області про затвердження цієї Мирової угоди, Стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Несол» є власником нерухомого майна, зазначеного в п.5 даної Мирової угоди.

7. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області про затвердження цієї Мирової угоди, що набрала законної сили, визнається за Товариством з обмеженою відповідальністю «Несол» право власності на нерухоме майно, яке підлягає подальшій реєстрації, а саме:

1) 2/3 частини цеху по виробництву торгівельного обладнання та гаражних воріт літ. А-1 загальною площею 3304,3 кв.м., прохідної літ. В-1 загальною площею 13,4 кв.м, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;

2) 2/3 частини нежитлової будівлі загальною площею 596,30 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) 2/3 частини нежитлової будівлі загальною площею 493,50 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;

8. Внаслідок набуття Стягувачем права власності на нерухоме майно, зазначене в п.5 Мирової угоди, зобов`язання Боржників, що виникли з Генерального договору про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 від 07.07.2008р. та Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1 від 19.08.2011р. вважаються повністю виконаними, а заборгованість у розмірі 1 650 513,00 грн., що встановлена Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 30.04.2020 року у справі №619/843/20, - погашеною.

9. Стягувач заявляє, що з моменту затвердження цієї Мирової угоди не матиме жодних претензій чи вимог до Боржників щодо виконання ним зобов`язань встановлених Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 30.04.2020 року у справі №619/843/20.

10. Наслідком набуття чинності цією Мировою угодою відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчих проваджень №63039929 та №63082349.

11. Боржники і Стягувач заявляють, що дана Мирова угода відповідає вимогам законодавства та ані в процесі укладення цієї Мирової угоди, ані в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

12. Сторони підтверджують, що всі викладені умови Мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам. Наслідки затвердження цієї мирової угоди Сторонам відомі.

13. Ця Мирова угода набирає чинності після її затвердження судом.

14. Дана Мирова угода складена у п`яти автентичних примірниках українською мовою: по одному примірнику Стягувачеві, Боржникові-1, Боржникові-2 та приватному виконавцеві виконавчого округуХарківської областіБлизнюкову ЮріюВолодимировичу,один примірник залишається у матеріалах цивільної справи №619/843/20».

У обґрунтування заяви зазначено, що ним, як приватним виконавцем виконавчого округа Харківської області було відкрито виконавчі провадження №63039929 (боржник - ОСОБА_2 ) та №63082349 (боржник ОСОБА_3 ) в рамках судової справи №619/843/20 на виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30.04.2020. У рамках виконавчих проваджень шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України Про виконавче провадження було відчужено право власності на такі об`єкти нерухомого майна: 1) 2/3 частини незавершеного будівництва літ. Б-1 (загальна площа - 1789,4 кв.м.), пожежного резервуару літ.Ж, літ.Е, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) 2/3 насосної станції «літ.А-1» (загальна площа - 16,50 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2 ; 3) 2/3 трансформаторної підстанції «літ.А-1» (загальна площа - 39,20 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, на момент звернення з даною заявою, частина майна, на яке було звернено стягнення за рішенням суду по даній справі не було відчужено з прилюдних торгів, а саме не було відчужено: 1) 2/3 частини цеху по виробництву торгівельного обладнання та гаражних воріт літ. А-1 загальною площею 3304,3 кв.м., прохідної літ. В-1 загальною площею 13,4 кв.м, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; 2) 2/3 частини нежитлової будівлі загальною площею 596,30 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) 2/3 частини нежитлової будівлі загальною площею 493,50 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (належали на праві власності ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно нежитлова будівля від 09.06.2009 року). 18 листопада 2024 року ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області було замінено стягувача у виконавчих провадженнях з ОСОБА_1 на ТОВ «Несол». Користуючись своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчихпроваджень:ТОВ «Несол», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали мирову угоду по справі, яка була подана йому як приватному виконавцю. В мировій угоді сторони домовились про передачу в рахунок погашення залишку боргу у власність Стягувачу 2/3 частини нерухомого майна, на яке було звернено стягнення у справі №619/843/20, але яке не було відчужено з прилюдних торгів.

Сторони в судове засідання не з`явилися, направивши до суду заяви про затвердження мирової угоди у їх відсутність.

Вивчивши мирову угоду з додатками, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ст. 434 ЦПК України, мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала. Суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених ст. 207 цього Кодексу, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав, визначених ст. 206 цього Кодексу.

Мирова угода - це угода сторін, в якій вони викладають прийнятний для них варіант вирішення судової справи, розподіляють спірні права та обов`язки, або відмовляються від таких шляхом досягнення компромісу. Наслідком затвердження мирової угоди судом є припинення провадження по справі, а також встановлення, припинення чи зміна прав та обов`язків для сторін.

Згідно зі ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Отже, виходячи зі змісту ст. 207 ЦПК України, укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов`язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається і затверджується судом у відповідності до вимог не лише цивільного процесуального права, а й з урахуванням цивільного права.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності спорів з приводу її змісту під час виконання. Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Отже, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має врахувати, що умови мирової угоди не можуть суперечити закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із таким затвердженням.

Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов`язані зі спірними правовідносинами.

Мирова угода є різновидом зобов`язання, яке виникає на підставі договору, укладеного за взаємною згодою сторін у письмовій формі та затвердженого судовим рішенням (ухвалою).

Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини одночасно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 01.08.2018 року у справі №760/15287/15-ц та у постанові від 30.05.2018 року у справі №759/4103/16-ц.

Суд відмовляє у затвердженні мирової угоди, якщо її умови стосуються прав та обов`язків сторін, які не входять до предмету позову, а також, якщо умови мирової угоди суперечать закону.

Як убачається зі змісту мирової угоди, сторони у справі шляхом укладення цієї угоди мають намір відчужити належне боржницям нерухоме майно на користь стягувача - ТОВ «Несол». Тобто, умови мирової угоди є вимогою про перехід права власності на нерухоме майно, тоді як предметом спору, за яким укладена мирова угода, є стягнення боргу за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 від 07.07.2008 та договором про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1 від 19.08.2011, шляхом звернення стягнення на спадкове майно, прийняте ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Набуття права власності на нерухоме майно законодавчо визначене та врегульоване. За загальним правилом право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема,із правочинів (частина1статті328 ЦК України).

Перехід права власності на нерухоме майно під час виконавчого провадження урегульоване положеннямиРозділу VII Закону України «Про виконавче провадження».

Суд зазначає, що правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із стягненням боргу, питання щодо визнання права власності на нерухоме майно не було предметом розгляду суду, тому відсутні правові підстави для затвердження мирової угоди.

При вирішенні питання щодо затвердження мирової угоди цивільний процесуальний закон покладає на суд обов`язок перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб.

Як роз`яснено Верховним Судом від 11 серпня 2023 року у справі № 761/9347/21 (провадження № 61-452св23) при визнанні мирової угоди цивільний процесуальний закон покладає на суд обов`язок перевірити чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.

В ухвалі Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 592/2651/20 (провадження № 61-15461св2) Верховним Судом вказано, що обов`язковою умовою затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами, в тому числі з виходом за межі предмета спору, є та умова, що така мирова угода не повинна порушувати прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторонами виконавчого провадження не було надано суду беззаперечних доказів відсутності прав третіх осіб на спірне майно, враховуючи, що боржницям сукупно належить лише 2/3 частини спірного майна, тоді як відомості про власника 1/3 частини майна відсутні, наявності обтяжень на вказане майно, повноважень особи, яка підписала мирову угоду, на вчинення відповідних процесуальних дій.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для затвердження мирової угоди між стягувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Несол» та боржниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з наведеним змістом.

Керуючись ст. 258-261, 434 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. про затвердження мирової угоди по справі №619/843/20.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 ЦПК України.

Ухвала судунабираєзаконноїсили післязакінченнястрокуподання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Уразіподання апеляційноїскаргиухвала,якщоїїне скасовано,набираєзаконноїсили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Нечипоренко