Справа № 473/3606/23
РІШЕННЯ
іменем України
"03" січня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Гоженко В.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Співака О.М., представників відповідача адвоката Вуїв О.В., Лисенко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підприємства об`єднання громадян «Вознесенське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» про стягнення боргу, інфляційних втрат за час прострочення виконання грошового зобов`язання, трьох процентів річних від простроченої суми за час прострочення виконання грошового зобов`язання та неустойки за порушення умов договору,
ВСТАНОВИВ
у липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом до Підприємства об`єднання громадян «Вознесенське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» (далі ПОГ «Вознесенське УВП УТОС») про стягнення заборгованості, інфляційних втрат за час прострочення виконання грошового зобов`язання, трьох процентів річних від простроченої суми за час прострочення виконання грошового зобов`язання та неустойки за порушення умов договору в загальному розмірі 51282,82 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11 травня 2022 року між сторонами був укладений договір поворотної фінансової допомоги № 2, відповідно до якого позивач зобов`язався та надав відповідачу позику в сумі 50000,00 грн в межах погодженої орієнтовної суми позики (100000,00 грн) шляхом внесення готівки через касу підприємства на строк до 10 травня 2023 року.
Проте відповідач ухилився від повного та своєчасного виконання умов договору, в зв`язку з чим позивач просив стягнути з останнього:
- борг за договором позики в розмірі 50000,00 грн,
- пеню за період з 11 травня 2023 року по 07 липня 2023 року в розмірі 794,52 грн (п.6.1 договору),
- інфляційні втрати за період з 11 травня 2023 року по 07 липня 2023 в розмірі 250,00 грн,
- три відсотка річних за період з 11 травня 2023 року по 07 липня 2023 року в розмірі 238,36 грн.
01 серпня 2023 року представниця відповідача адвокат Вуїв О.В. надала відзив на позов, у якому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просила відмовити в повному обсязі, зокрема з огляду на те, що згідно наявного у відповідача договору поворотної фінансової допомоги № 2 від 11 травня 2022 року на суму 50000,00 грн, який був укладений між сторонами, відповідач повністю виконав свій обов`язок по поверненню коштів, що підтверджується видатковим касовим ордером від 27 грудня 2022 року.
Разом з тим, надана позивачем копія квитанції до прибуткового касового ордеру №60 від 25 травня 2022 року не є належним доказом надання останнім поворотної фінансової допомоги в сумі 50000,00 грн, оскільки зазначений у ній договір, а саме договір 2/1 від 11 травня 2022 року позивачем не наданий та відсутній у відповідача. При цьому, вказана квитанція до прибуткового касового ордеру оформлена з порушенням встановленого порядку (не вказано особу отримувача коштів, неможливо встановити особу, яка здійснила видачу готівки з каси підприємства), вказана операція не відображена в бухгалтерських документах.
Крім цього, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
16 серпня 2023 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій останній вважав безпідставними посилання сторони відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог. При цьому зазначав, що між сторонами було укладено два договори поворотної фінансової допомоги № 2 від 11 травня 2022 року: а саме договір поворотної фінансової допомоги № 2 від 11 травня 2022 року на суму 50000,00 грн, за яким позивач перерахував через банківську установу 50000,00 грн та в подальшому відповідач виконав свій обов`язок; а також договір поворотної фінансової допомоги № 2 від 11 травня 2022 року на загальну орієнтовану суму 100000,00 грн, за яким позивач через касу підприємства передав відповідачу кошти в сумі 50000,00 грн, які до цього часу відповідач не повернув, що в свою чергу стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Додатково пояснив, що не має жодних претензій до відповідача за договором поворотної фінансової допомоги № 2 від 11 травня 2022 року на суму 50000,00 грн, оскільки зобов`язання за цим договором відповідач виконав шляхом надання позивачу товарів на обумовлену суму, в зв`язку з чим предметом спору по цій справі є стягнення боргу за договором поворотної фінансової допомоги № 2 від 11 травня 2022 року на загальну орієнтовану суму 100000,00 грн. При цьому, наданий відповідачем видатковий касовий ордер від 27 грудня 2022 року не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки не стосується договору поворотної фінансової допомоги № 2 від 11 травня 2022 року на загальну орієнтовану суму 100000,00 грн.
Представник позивача адвокат Співак О.М. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Представниця відповідача Лисенко Л.І. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, вказуючи на відсутність невиконаних зобов`язань перед позивачем за договорами поворотної фінансової допомоги № 2 від 11 травня 2022 року.
Представниця відповідача адвокат Вуїв О.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з підстав викладених у відзиві на позов, додавши при цьому, що відповідачем надані належні докази на підтвердження виконання ним зобов`язань за договором поворотної фінансової допомоги, зокрема видатковий касовий ордер від 27 грудня 2022 року, інформація бухгалтерського обліку.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Як убачається з матеріалів справи, між сторонами укладено два договори поворотної фінансової допомоги № 2 від 11 травня 2022 року:
- договір поворотної фінансової допомоги № 2 від 11 травня 2022 року, відповідно до якого загальна орієнтована сума договору становить 50000,00 грн, строк надання коштів - до 30 квітня 2023 року, кошти надаються в готівковій формі шляхом внесення до каси підприємства, банківської установи або в безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, строк повернення коштів - до 30 квітня 2023 року, кошти підлягали поверненню шляхом їх перерахування на рахунок позикодавця або готівкою з каси підприємства, банківської установи;
- договір поворотної фінансової допомоги № 2 від 11 травня 2022 року, відповідно до якого загальна орієнтована сума договору становить 100000,00 грн, строк надання коштів - до 30 червня 2023 року, кошти надаються в готівковій формі шляхом внесення до каси підприємства, банківської установи або в безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, строк повернення коштів - до 10 травня 2023 року, кошти підлягали поверненню шляхом їх перерахування на рахунок позикодавця або готівкою з каси підприємства, банківської установи.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення боргу за договором поворотної фінансової допомоги № 2 від 11 травня 2022 року на загальну орієнтовану суму 100000,00 грн.
Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/115-24/9284-ПЧ від 15 липня 2024 року, проведеної на підставі ухвали суду від 24 квітня 2024 року (за клопотанням представниці відповідача Лисенко Л.І.) підпис у вищевказаному договорі в графі «позичальник» від імені директора Лисенко Л.І. виконаний Лисенко Л.І .
Таким чином, факт укладення між сторонами договору поворотної фінансової допомоги № 2 від 11 травня 2022 року на загальну орієнтовану суму 100000,00 грн знайшов своє підтвердження в судовому засіданні належними доказами.
При цьому, в матеріалах справи наявні:
- копія меморіального ордеру № @2РL293612 від 25 травня 2022 року щодо перерахування на рахунок ПОГ «Вознесенське УВП УТОС» 50000,00 грн (через АТ КБ «ПриватБанк»), призначення платежу: договір № 2 від 11 травня 2022 року, платник ОСОБА_1 , перерахування власних коштів;
- копія квитанції до прибуткового касового ордеру ПОГ «Вознесенське УВП УТОС» № 60 від 25 травня 2022 року (оригінал наявний у позивача) на 50000,00 грн, підстава: договір 2/1 від 11 травня 2022 року, прийнято від ОСОБА_1 .
Відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 6, 627, 628 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом п.14.1.257 ст.14 ПК України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.
За своєю правовою природою договір про надання поворотної фінансової допомоги є договором позики.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), грошові кошти або інші речі, визнані родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей такого ж роду та такої ж якості.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1087 ЦК України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або безготівковій формі. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом. Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб - підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України.
Тобто, стосовно юридичних осіб діють спеціальні правила обліку та прийняття грошових коштів від інших осіб, зокрема й фізичних (висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 25 березня 2020 року у справі № 569/1646/14-ц, від 10 лютого 2021 року у справі № 489/3688/15-ц).
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 15 грудня 2015 року у справі №826/13848/13-а, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.
Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 148 від 29 грудня 2017 року (далі Положення).
Відповідно до п.п.4,5,7,11 розділу ІІ Положення суб`єкти господарювання, які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов`язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в порядку, установленому законодавством України. Суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із банків. Суб`єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб`єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами - у розмірі до 50 000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно. Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.
Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим.
Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.
Касир вимагає пред`явити паспорт/е-паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами). Одержувачі пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа. Касир проводить видачу готівки тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості (п.п.25,26,27,28 розділу ІІІ Положення).
У постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі № 169/506/17, від 24 червня 2021 року у справі № 686/19271/19 зроблено висновки, що факт отримання та повернення грошових коштів доводять банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунку, а також прибуткові та видаткові касові ордери у разі внесення (виплати) грошей до (з) каси товариства.
Отже, належними та допустимими доказами внесення/повернення особою коштів у готівковій формі можуть бути прибуткові та видаткові касові ордери, а у випадку внесення/повернення коштів у безготівковій формі таким доказом може бути відповідна банківська виписка.
Відповідно ч.ч. 3,7,8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Згідно ч.3 ст. 8 вищевказаного закону відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Верховний Суд у постанові від 27 березня 2023 року в справі № 357/1771/21 дійшов висновку, що на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку систематизується інформація, що міститься в первинних документах. Відповідальність за будь-які розбіжності, що містяться у первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку, несуть особи, які склали та підписали ці документи, власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством. Самі лише регістри синтетичного та аналітичного обліку не є належним та достатнім доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, якщо інформація, відображена в них, не підтверджена первинними документами. Тобто регістри синтетичного та аналітичного обліку є доказом внесення кошті, повернення боргу за умови, що інформація, яка в них відображена, підтверджена первинними документами.
З огляду на викладене, суд не приймає до уваги посилання сторони відповідача щодо відсутності належних доказів надання позивачем поворотної фінансової допомоги в сумі 50000,00 грн, оскільки неналежне оформлення прибуткового касового ордеру, недотримання вимоги закону про відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, не має наслідком спростування відповідної господарської операції та не впливає на права та обов`язки сторін, що виникають в результаті здійснення цієї господарської операції. В цьому випадку наслідки полягають у настанні відповідальності для осіб, які склали та підписали ці документи.
Належних первинних облікових документів на підтвердження здійснення господарської операції з повернення грошових коштів поворотної фінансової допомоги шляхом видачі позивачу готівки через касу товариства чи шляхом перерахування на банківський рахунок останнього ПОГ «Вознесенське УВП УТОС» не надало.
Як зазначалося вище, між сторонами укладено два договори поворотної фінансової допомоги, один з яких є предметом цього судового розгляду.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи та встановлено з пояснень учасників справи, сторони вчиняли інші господарські операції (придбання товару, здійснення оплати його вартості).
Наданий відповідачем видатковий касовий ордер від 27 грудня 2022 року містить текст «Видати: ОСОБА_1 , підстава: повернення фінансової допомоги згідно договору № 2 від 11 травня 2022 року, сума 50000,00 грн», підписи головного бухгалтера, касира (іншого працівника, на якого покладено виконання відповідних обов`язків) відсутні. Разом з тим, касові ордери після видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах проставляється відбиток штампа або напис «Оплачено» із зазначенням дати (число, місяць, рік) (п.34 розділу ІІІ Положення). При цьому, кореспондуючий рахунок бухгалтерського обліку, зазначений у видатковому касовому ордері (661) не відповідає зазначеної в ньому підставі проведенні відповідної операції (згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затв. наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30 листопада 1999 року (з послідуючим змінами) на рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" ведеться узагальнення інформації про розрахунки за виплатами працівникам, які належать як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, - з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), за не одержані в установлений строк з каси підприємства суми з виплат працівникам, за іншими поточними виплатами; рахунок 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" має, зокрема такий субрахунок: 661 "Розрахунки за заробітною платою").
Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81, 78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Між тим, з поданих доказів у сукупності не встановлено факту виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором поворотної фінансової допомоги.
Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення боргу за договором поворотної фінансової допомоги підлягають задоволенню.
Разом з тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX та набрав чинності 17березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення інфляційних втрат за час прострочення виконання грошового зобов`язання, трьох процентів річних від простроченої суми за час прострочення виконання грошового зобов`язання та неустойки за порушення умов договору задоволенню не підлягають.
В силу ч.6 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ
позовні вимоги ОСОБА_1 до Підприємства об`єднання громадян «Вознесенське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» про стягнення боргу, інфляційних втрат за час прострочення виконання грошового зобов`язання, трьох процентів річних від простроченої суми за час прострочення виконання грошового зобов`язання та неустойки за порушення умов договору задовольнити частково.
Стягнути з Підприємства об`єднання громадян «Вознесенське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» (місцезнаходження: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Кібрика, будинок 2, ідентифікаційний код 03967859) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) борг за договором поворотної фінансової допомоги № 2 від 11 травня 2022 року в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн.
Стягнути з Підприємства об`єднання громадян «Вознесенське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» (місцезнаходження: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Кібрика, будинок 2, ідентифікаційний код 03967859) на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне судове рішення складено 06 січня 2025 року.
Суддя Л.В.Лузан
Суд | Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 03.01.2025 |
Оприлюднено | 09.01.2025 |
Номер документу | 124244179 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
Лузан Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні