Постанова

від 06.01.2025 по справі 926/1877/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" січня 2025 р. Справа №926/1877/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді О.С. Скрипчук

суддів Н.М. Кравчук

О.І. Матущака,

розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Мегабанк» за № 2422 від 25.07.2024 (вх. № 01-05/2132/24 від 26.07.2024)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.07.2024 (повний текст рішення складено 09.07.2024, м. Чернівці, суддя М.І. Ніколаєв)

у справі № 926/1877/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут», м. Чернівці

про стягнення заборгованості за договором про надання гарантії в сумі 110 465,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Мегабанк» звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» про стягнення заборгованості зі сплати комісійної винагороди за договором про надання гарантії №404 від 29.10.2021 у розмірі 110 465, 65 грн, що нарахована у період з 01.02.2022 по 21.07.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами укладеного договору про надання гарантії №404 від 29.10.2021 відповідач зобов`язався сплачувати позивачу (банку) комісійну винагороду в розмірі 3,0% річних із розрахунку суми гарантії, фактичної кількості днів у місяці та у році, однак, починаючи з 01.02.2022 своєчасно не сплачував на користь позивача комісійної винагороди, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 110 465, 65 грн.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 04.07.2024 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» на користь Акціонерного товариства «Мегабанк» 62 136, 88 грн боргу та 1 509, 75 грн судового збору. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Мегабанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» 4 832, 76 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Судом першої інстанції встановлено, що між Акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» укладено договір про надання гарантії, відповідно до якого Банк надає Клієнту послуги з видачі тендерної гарантії на користь ТОВ «Оператор Газотранспортної Системи України» з метою забезпечення виконання Клієнтом зобов`язання перед Бенефіціаром за закупівлею: договором транспортування природного газу №1910000216 від 18.12.2019 на наступних умовах: сума гарантії 12 000 000,00 UAH (дванадцять мільйонів гривень 00 копійок); строк дії Гарантії до 28.10.2022 включно.

Згідно п. 2.3.1. Договору за надання Банком послуг за цим договором Клієнт зобов`язується щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця протягом строку дії гарантії сплачувати банку комісійну винагороду в розмірі 3,0 % (три) відсотки річних із розрахунку суми гарантії, фактичної кількості днів у місяці та у році. Комісійна винагорода сплачується на рахунок № НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: 39584988 у АТ «Мегабанк».

Місцевий господарський суд встановив, що відповідач порушив умови укладеного договору про надання гарантії в частині сплати комісійної винагороди на користь позивача починаючи з 01.02.2022.

Однак, суд першої інстанції дійшов висновку, що після запровадження в АТ «Мегабанк» тимчасової адміністрації, з 03.06.2023 зобов`язання за гарантією відповідно до Договору про надання гарантії від 29.10.2021 №404 не могли здійснюватися банком в силу обмежень, встановлених п.1 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Враховуючи наведене, з моменту прийняття рішення Національного банку України №261-рш/БТ від 02.06.2022 року «Про віднесення Акціонерного товариства «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних», рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №383 від 02.06.2022 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Мегабанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» Акціонерне товариство «Мегабанк» не виконувало умови договору банківської гарантії №404 про надання гарантії від 29.10.2021, внаслідок чого 03.06.2022 номінацію, подану ТОВ «Чернівцігаз Збут», відхилено Оператором газотранспортної системи України з причини - недостатність фінансового забезпечення, визначеного згідно з положеннями глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС, тож період заборгованості відповідача зі сплати комісійної винагороди виник з 01.02.2022 та закінчується 02.06.2022.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції зазначив, що заборгованість відповідача за період з 01.02.2022 по 02.06.2022 становить 62 136, 88 грн. Позовні вимоги AT «Мегабанк» в частині стягнення суми комісійної винагороди за період з 03.06.2022 по 21.07.2022 на суму 48 328,66 грн є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Не погодившись з даним рішенням суду Акціонерне товариство «Мегабанк» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою за № 2422 від 25.07.2024 (вх. № 01-05/2132/24 від 26.07.2024) у якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.07.2024 року у справі № 926/1877/23 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт вказує, що починаючи з 02.06.2022 АТ «Мегабанк» перебував в процесі тимчасової адміністрації, а вже з 22.07.2022 - у процесі ліквідації, та на разі здійснює свою діяльність на підставі та у відповідності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним в умовах проведення процедури виведення з ринку та ліквідації неплатоспроможного банку.

Скаржник зазначає, що саме з дня початку процедури ліквідації банку припиняється господарська діяльність банку, і подальше виконання банком своїх зобов`язань за діючими договорами стає неможливим.

Відтак, саме з 22.07.2022 (дня початку процедури ліквідації банку) зобов`язання АТ «Мегабанк» за договором про надання гарантії від 29.10.2021 є припиненими.

З огляду на це, на переконання апелянта, можна дійти обґрунтованого висновку, що позовні вимоги АТ «Мегабанк» до ТОВ «Чернівцігаз Збут» про стягнення заборгованості по оплати комісійної винагороди за договором про надання гарантії підлягають повному задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» подало до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 06.09.2024 (вих. №01-04/5891/24 від 06.09.2024), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.07.2024 області без змін.

Відзиви на апеляційну скаргу мотивовані тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

11.10.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» (вх. № 01-05/2866/24 від 11.10.2024) про залучення до участі у справі № 926/1877/23 правонаступника позивача.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» б/н від 11.10.2024 (вх. № 01-05/2866/24 від 11.10.2024) про залучення до участі у справі № 926/1877/23 правонаступника позивача задоволено. Замінено Акціонерне товариство «Мегабанк» (позивача у справі) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» (04073, м. Київ, вул. Скляренка Семена, буд. 1, офіс. 2; ідентифікаційний код 44630056).

11.12.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» (вх. № 01-04/8628/24 від 11.12.2024).

У поданій заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» вказало, що повністю підтримує доводи апеляційної скарги та надало пояснення.

Через систему «Електронний суд» 16.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 01-04/8694/24 від 16.12.2024).

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

29.10.2021 між Акціонерним товариством «Мегабанк» (далі - АТ «Мегабанк», Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» (далі - ТОВ «Чернівцігаз Збут», Клієнт) укладено договір про надання гарантії (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Банк надає Клієнту послуги з видачі тендерної гарантії на користь ТОВ «Оператор Газотранспортної Системи України» з метою забезпечення виконання Клієнтом зобов`язання перед Бенефіціаром за закупівлею: договором транспортування природного газу №1910000216 від 18.12.2019 на наступних умовах: сума гарантії 12 000 000,00 UAH (дванадцять мільйонів гривень 00 копійок); строк дії Гарантії до 28.10.2022 включно.

Пунктом 2.1.2. Договору передбачено, що Банк зобов`язується, у випадку отримання від бенефіціара протягом строку дії гарантії письмової вимоги (що відповідає умовам гарантії), а також усіх документів, передбачених умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено), про оплату банком зобов`язань по гарантії в зв`язку з тим, що клієнт порушив зобов`язання, здійснити платіж по гарантії на користь бенефіціара на суму, що вказана в письмовій вимозі.

Згідно п. 2.3.1. Договору за надання Банком послуг за цим договором Клієнт зобов`язується щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця протягом строку дії гарантії сплачувати банку комісійну винагороду в розмірі 3,0 % (три) відсотки річних із розрахунку суми гарантії, фактичної кількості днів у місяці та у році. Комісійна винагорода сплачується на рахунок № НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: 39584988 у АТ «МЕГАБАНК».

Сторони погодили, що Клієнт зобов`язується у разі сплати Банком (Бенефіціару) будь яких сум по Гарантії сплачувати банку комісію в розмірі 25% річних від сплаченої банком суми за весь період з дати сплати до повного відшкодування Банку вказаних сум. Сплата комісії здійснюється в національній валюті України на рахунок № НОМЕР_2 банку щомісячно до дати повного відшкодування, не пізніше 30 числа місяця у якому нараховується комісія. У випадку, якщо 30 число місяця є неробочим днем, сплата здійснюється в останній робочий день місяця. (п. 2.3.4 договору).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 28 жовтня 2022 р., але не менше ніж до повного виконання сторонами усіх зобов`язань за договором (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору про надання гарантії зобов`язання банку перед бенефіціаром припиняється серед іншого у випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що зміни умов договору або внесення доповнень до нього можливі лише за письмовою згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди/договору про внесення змін до договору.

29.10.2021 між позивачем та відповідачем було укладено договір №1 про внесення змін до договору №404 про надання гарантії від 29.10.2021, яким доповнили абзац 1-й п.п.2.3.1 п. 2.3 договору новим реченням такого змісту: «комісійна винагорода за жовтень 2021 року сплачується не пізніше 08 листопада 2021 року».

02.06.2022 Правлінням Національного Банку України прийнято рішення № 261-рш/БТ "Про віднесення Акціонерного товариства "МЕГАБАНК" до категорії неплатоспроможних".

На підставі вказаної постанови 02.06.2022 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення № 383 "Про запровадження в АТ "МЕГАБАНК" тимчасової адміністрації та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким в АТ "МЕГАБАНК" запроваджено тимчасову адміністрацію.

У подальшому, Правлінням Національного Банку України прийнято рішення від 21.07.2022 № 362-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "МЕГАБАНК", на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.07.2022 №506 "Про початок процедури ліквідації АТ "МЕГАБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ "МЕГАБАНК" з 22.07.2022 по 21.07.2025 та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "МЕГАБАНК" провідному професіоналу з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білій Ірині Володимирівні (РНОКПП НОМЕР_3 ) строком на три роки з 22.07.2022 по 21.07.2025 включно.

Позивач листом від 21.09.2022 №1423 повідомив ТОВ «Чернівцігаз Збут» про припинення зобов`язань за договором банківської гарантії у зв`язку із запровадженням в АТ Мегабанк процедури ліквідації, відкликання банківської ліцензії, зазначивши при цьому про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості по сплаті комісії за вказаним договором за період з 01.04.2022 по 21.07.2022 в сумі 110 465, 65 грн, яку необхідно сплатити за вказаними реквізитами.

Згідно наявних в матеріалах справи листів №587-Сл-3634-0722 від 20.07.2022 та №587-Сл-3966-0822 від 30.08.2022 відповідач звертався до АТ «Мегабанк» щодо припинення нарахування комісійної винагороди за договором про надання гарантії з 03.06.2022 в зв`язку із фактичним ненаданням позивачем послуг за вказаним договором та повідомило про відмову від оплати безпідставно нарахованої комісійної винагороди.

В свою чергу, АТ «Мегабанк» в листі від 19.08.2022 №875 повідомило ТОВ «Чернівцігаз Збут» про припинення зобов`язань за договором банківської гарантії в зв`язку із запровадженням в АТ «Мегабанк» процедури ліквідації та відкликання банківської ліцензії.

Згідно з листом ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» № ТОВВИХ-23-1969 від 15.02.2023 з моменту прийняття Національним банком України рішення від 02.06.2022 року № 261-рш/БТ банківська гарантія є такою, що не відповідає вимогам Кодексу ГТС до фінансового забезпечення, оскільки неплатоспроможний банк АТ «Мегабанк» не міг забезпечити виконання грошового зобов`язання банка-гаранта перед оператором газотранспортної системи, а саме сплатити на його першу вимогу кошти за замовника послуг транспортування в разі невиконання останнім в повному обсязі або частково своїх фінансових зобов`язань перед оператором газотранспортної системи за договором транспортування природного газу.

З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2022 номінацію, подану ТОВ «Чернівцігаз Збут», відхилено Оператором газотранспортної системи України з причини 4 - недостатність фінансового забезпечення, визначеного згідно з положеннями глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС.

15.03.2023 між ТОВ «Чернівцігаз Збут» та ТОВ «ЙЕ Енергія» укладено договір №12А167-32-23 про відступлення права вимоги, згідно умов якого ТОВ «Чернівцігаз Збут», як новий кредитор, одержує право замість первісного кредитора (ТОВ «ЙЕ Енергія») вимагати від АТ «Мегабанк» виконання визначеного в основному договорі зобов`язання з повернення грошових коштів в розмірі 62 136, 99 грн.

27.03.2023 відповідач направив позивачу повідомлення про заміну кредитора в зобов`язанні №587007.2-Сл-409-0323, в якому зазначив, що ТОВ «Чернівцігаз Збут» є новим кредитором за зобов`язанням АТ «Мегабанк» повернути грошові кошти в сумі 62 136, 98 за договором банківського строкового вкладу юридичної особи. Крім того, відповідач вказав, що АТ «Мегабанк» зобов`язано сплатити на користь ТОВ «Чернівцігаз Збут» 62 136, 98 в якості виконання зобов`язання з повернення грошових коштів (вкладу) відповідно до вищевказаного договору.

27.03.2023 ТОВ «Чернівцігаз Збут» направило на адресу АТ «Мегабанк» заяву №587007.2-Сл-410-0323 про припинення зобов`язання зарахування зустрічних позовних вимог. В даній заяві відповідач вказав, що ТОВ «Чернівцігаз Збут» має перед АТ «Мегабанк» невиконане грошове зобов`язання з погашення заборгованості по сплаті комісійної винагороди за договором про надання гарантії №404 від 29.10.2021 за період з 01.02.2022 по 02.06.2022 в сумі 62 136, 99 грн. Одночасно й АТ «Мегабанк» має перед ТОВ «Чернівцігаз Збут» невиконане грошове зобов`язання з повернення грошових коштів в розмірі 62 136, 99, яке виникло на підставі договору №59/2021 банківського строкового вкладу юридичної особи від 24.09.2021, та право вимоги щодо виконання якого відступлене ТОВ «ЙЕ Енергія» на користь ТОВ «Чернівцігаз Збут» на підставі договору про відступлення права вимоги від 15.03.2023. Відповідачем зазначено, що дані вимоги є зустрічними та однорідними, зарахування яких допускається законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачено комісійну винагороду в загальному розмірі 151 890, 50 грн.

За доводами позивача, станом на день вирішення спору, у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість зі сплати комісійної винагороди згідно умов укладеного договору про надання гарантії за період 29.10.2021 по 21.07.2022 у загальному розмірі 110 465, 65 грн, що і стало приводом звернення позивача до суду.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Гарантія, у відповідності до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, є одним з видів забезпечення виконання зобов`язання.

В силу приписів ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Відповідно до ст. 560 Цивільного кодексу України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Як встановлено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, відповідно до п. 9 ч. 3 розділу І якого гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом та не заперечується сторонами заборгованість відповідача зі сплати комісійної винагороди перед банком виникла з 01.02.2022.

Відповідно до п. 1 гл. 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, з метою забезпечення виконання зобов`язань замовника послуг транспортування щодо оплати послуг оператора газотранспортної системи за договором транспортування природного газу замовник послуг транспортування зобов`язаний надавати оператору газотранспортної системи фінансове забезпечення у випадках та відповідно до вимог, встановлених у цьому Кодексі, або здійснити попередню оплату таких послуг на підставі договору транспортування природного газу.

За змістом п. 3 гл. 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, фінансове забезпечення виконання замовником послуг транспортування зобов`язань щодо оплати за вчинення дій з врегулювання добового небалансу обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї, надається оператору газотранспортної системи в одній або декількох з таких форм: банківської гарантії; передачі замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи в якості фінансового забезпечення грошових коштів на підставі договору транспортування природного газу.

Згідно з п. 5 гл. 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, банківська гарантія - вид забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед оператором газотранспортної системи на його першу вимогу сплатити кошти за замовника послуг транспортування в разі невиконання останнім у повному обсязі або частково своїх фінансових зобов`язань перед оператором газотранспортної системи за договором транспортування природного газу. Банківська гарантія є належним фінансовим забезпеченням для цілей цього Кодексу, якщо вона є безвідкличною, непередаваною та безумовною.

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

На виконання вказаних положень відповідачем укладено з позивачем договір №404 про надання гарантії від 29.10.2021 на суму 12 0000 000,00 грн.

За умовами п. 2.1.2. договору банк зобов`язується, у випадку отримання від бенефіціара протягом строку дії гарантії письмової вимоги (що відповідає умовам гарантії), а також усіх документів, передбачених умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено), про оплату банком зобов`язань по гарантії в зв`язку з тим, що клієнт порушив зобов`язання, здійснити платіж по гарантії на користь бенефіціара на суму, що вказана в письмовій вимозі.

Разом з тим, судом встановлено, що 02.06.2022 Правлінням Національного Банку України прийнято рішення № 261-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до категорії неплатоспроможних".

На підставі вказаної постанови 02.06.2022 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення № 383 «Про запровадження в АТ «МЕГАБАНК» тимчасової адміністрації та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким в АТ «МЕГАБАНК» запроваджено тимчасову адміністрацію.

У подальшому, Правлінням Національного Банку України прийнято рішення від 21.07.2022 № 362-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «МЕГАБАНК», на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.07.2022 №506 «Про початок процедури ліквідації АТ «МЕГАБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ «МЕГАБАНК» з 22.07.2022 по 21.07.2025 та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «МЕГАБАНК» провідному професіоналу з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білій Ірині Володимирівні (РНОКПП НОМЕР_3 ) строком на три роки з 22.07.2022 по 21.07.2025 включно.

03.06.2022 номінацію, подану ТОВ «Чернівцігаз Збут» відхилено Оператором газотранспортної системи України з причини - недостатність фінансового забезпечення, визначеного згідно з положеннями глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС.

За змістом ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України". Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно. Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає обсяг повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі. Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3-5 частини другої статті 39 цього Закону, тимчасова адміністрація може бути продовжена на строк до одного місяця. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 1 і 2 частини другої статті 39 цього Закону, строк тимчасової адміністрації може бути продовжений на п`ять днів з припиненням не пізніше дня отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Згідно до п. 5.2. договору, зобов`язання банку перед бенефіціаром припиняється серед іншого у випадках, передбачених законодавством.

За таких обставин колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про те, що зобов`язання за договором про надання гарантії припиняються лише з дня початку процедури ліквідації банку, а саме з 22.07.2022, оскільки після запровадження в АТ «Мегабанк» тимчасової адміністрації, з 03.06.2023 зобов`язання за гарантією відповідно до Договору про надання гарантії від 29.10.2021 №404 не могли здійснюватися банком в силу обмежень, встановлених п.1 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Враховуючи наведене, оскільки, з моменту прийняття рішення Національного банку України №261-рш/БТ від 02.06.2022 року «Про віднесення Акціонерного товариства «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних», рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №383 від 02.06.2022 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Мегабанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» Акціонерне товариство «Мегабанк» не виконувало умови договору банківської гарантії №404 про надання гарантії від 29.10.2021, внаслідок чого 03.06.2022 номінацію, подану ТОВ «Чернівцігаз Збут» відхилено Оператором газотранспортної системи України з причини - недостатність фінансового забезпечення, визначеного згідно з положеннями глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС, тож період заборгованості відповідача зі сплати комісійної винагороди виник з 01.02.2022 та закінчується 02.06.2022.

За таких обставин справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заборгованість відповідача за період з 01.02.2022 по 02.06.2022 становить 62 136, 88 грн, відтак позовні вимоги слід задовольнити частково.

Разом з тим, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні стягнуто з відповідача 4 832, 76 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Колегією суддів встановлено, що 20.05.2024 представником відповідача до суду першої інстанції подано заяву про долучення додаткових доказів в підтвердження надання правничої допомоги у даній справі, в якій він повідомив суд, що розмір фактичних витрат на оплату послуг адвоката становить 36 000,00 грн та просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 1, частини 2 ст. 126, ст. 123, ст. 129 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі договору про надання правової допомоги №38AchrZ491-17 від 30.11.2017, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» інтереси відповідача в суді представляв адвокат Попов Віталій Дмитрович.

Пунктом 1.1. вказаного договору адвокат зобов`язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Під послугами в цьому договорі розуміється наступне: захист, представництво та надання інших видів правничої допомоги Клієнту в господарській справі №926/1877/23, що розглядається Господарським судом Чернівецької області.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість послуг адвоката складається з щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі 37 000 грн та плати за ведення складних справ у розмірі, визначеному в окремих додаткових угодах до даного договору.

Додатковими угодами №3 від 29.01.2018, №5 від 27.12.2018, №7 від 27.12.2019, №11 від 31.12.2020, №18 від 31.12.2021, №69 від 23.12.2022, №198 від 21.12.2023 сторони продовжували термін дії договору №38AchrZ491-17 від 30.11.2017.

Пунктом 5.1 договору, з урахуванням внесених змін додатковою угодою №198 від 21.12.2023, визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 01.12.2017 до 31.12.2024 включно, а в частині проведення розрахунків- до їх остаточного завершення.

08.05.2023 сторони уклали додаткову угоду №97 про надання адвокатом професійної правничої допомоги, що полягає у захисті прав та законних інтересів замовника, пов`язаних із розглядом справи №926/1877/23 (п.1 додаткової угоди).

Надаючи професійну правничу допомогу у справі адвокат зобов`язався здійснювати захист прав та законних інтересів замовника, проводити узагальнення, аналіз судової практики, що пов`язання із розглядом справи №926/1877/23, здійснити підготовку та подання до суду процесуальних документів при розгляді даної справи судом, у тому числі першою, апеляційною та касаційною інстанціями, здійснювати збирання та подання доказів у справі та брати участь у дослідженні доказів, представляти інтереси та брати участь у судових засіданнях, підготувати та направити до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат, пов`язаних із розглядом справи №926/1877/23, виконувати інші процесуальні дії, визначені процесуальним законодавством та випливають зі змісту договору та цієї додаткової угоди (п. 3 додаткової угоди)

Загальна вартість послуг, що надаються адвокатом за умовами даної додаткової угоди розраховується на підставі погодинної ставки вартості роботи адвоката і становить 3 000 грн за годину, виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами в актах приймання-передачі наданих послуг (п.4 додаткової угоди).

Згідно звіту про фактично надані послуги від 20.05.2024 за додатковою угодою №97 від 08.05.2023 адвокатом Поповим Віталієм Дмитровичем надано наступні послуги:

1) ознайомлення із матеріалами позовної заяви, визначення судової практики, збір доказів та визначення правової позиції витрачено 1 год;

2) підготовка відзиву на позовну заяву по справі №926/1877/23 витрачено 3 год;

3) підготовка клопотання про зупинення провадження у справі №926/1877/23 витрачено 1 год;

4) підготовка письмових пояснень по справі витрачено 3 год;

5) представництво інтересів ТОВ «Чернівцігаз Збут» в судових засіданнях витрачено 4год.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту надання послуг №112 від 20.05.2024 загальна сума наданих адвокатом послуг в рамках справи №926/1877/23 у Господарському суді Чернівецької області станом на дату його складання складає 35 000 грн 3000*12 год.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №357/380/20 сформувала висновок, що з аналізу частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Колегія суддів, дослідивши надані представником відповідача докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, вказує, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що розмір заявлених витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 36 000,00 грн є завищеним, необґрунтованим та непропорційним до предмета спору.

За таких обставин, місцевий суд правомірно стягнув з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 832, 76 грн, оскільки такий розмір, відповідатиме критерію пропорційності, розумності та справедливості.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.07.2024 у справі №926/1877/23.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача на підставі ст. 129 ГПК України подав до суду докази щодо розміру понесених ним судових витрат у зв`язку із розглядом справи №926/1877/23 в суді апеляційної інстанції та просив стягнути з Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

В подальшому у зв`язку із залучення до участі у справі № 926/1877/23 правонаступника позивача, відповідач просив суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар».

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 30.11.2017 року між Адвокатським об`єднанням «ГАРАНТ ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» був укладений Договір про надання правової допомоги від № 38AChrZ491-17.

Дія Договору від 30.11.2017 року № 38AChrZ491-17 пролонгувалась на 2018-2024 роки Додатковими угодами.

08 травня 2024 року між Адвокатським об`єднанням «ГАРАНТ ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» було укладено Додаткову угоду № 97 до Договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 року № 38AChrZ491-17.

Надаючи професійну правничу допомогу у справі адвокат зобов`язався здійснювати захист прав та законних інтересів замовника, проводити узагальнення, аналіз судової практики, що пов`язання із розглядом справи №926/1877/23, здійснити підготовку та подання до суду процесуальних документів при розгляді даної справи судом, у тому числі першою, апеляційною та касаційною інстанціями, здійснювати збирання та подання доказів у справі та брати участь у дослідженні доказів, представляти інтереси та брати участь у судових засіданнях, підготувати та направити до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат, пов`язаних із розглядом справи №926/1877/23, виконувати інші процесуальні дії, визначені процесуальним законодавством та випливають зі змісту договору та цієї додаткової угоди (п. 3 додаткової угоди)

Загальна вартість послуг, що надаються адвокатом за умовами даної додаткової угоди розраховується на підставі погодинної ставки вартості роботи адвоката і становить 3 000 грн за годину, виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами в актах приймання-передачі наданих послуг (п.4 додаткової угоди).

Згідно звіту про фактично надані послуги від 06.09.2024 за додатковою угодою №97 від 08.05.2023 адвокатом Поповим Віталієм Дмитровичем надано наступні послуги:

1) ознайомлення із апеляційною скаргою. Вивчення судової практики. Визначення правової позиції 1 год;

2) підготовка відзиву на апеляційну скаргу по справі №926/1877/23 3 год.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту надання послуг №116 від 06.09.2024 загальна сума наданих адвокатом послуг складання складає 12 000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Разом з цим, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції.

Апеляційний суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги та інші обставини.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 910/20852/20 та від 16 березня 2023 року по справі № 927/153/22.

Як слідує з матеріалів справи, правова позиція представника відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору, адвокат був обізнаний у справі з усіма деталями що з неї випливають, тому, питання підготовки відзиву на апеляційну скаргу у справі №926/1877/23 не вимагає значних затрат часу та зусиль.

Разом з тим, колегія суддів дослідивши обсяг виконаних робіт представником відповідача по наданню правової допомоги у суді апеляційної інстанції у даній справі, дійшла висновку, що витрати на правову допомогу у сумі 12 000, 00 грн є надто завищеними та неспівмірними із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт в суді апеляційної інстанції, і у зв`язку з цим, вони не відповідають критерію реальності та розумності їхнього розміру.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем в розмірі 5 000, 00 грн.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» за № 2422 від 25.07.2024 (вх. № 01-05/2132/24 від 26.07.2024) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.07.2024 у справі № 926/18877/23 залишити без змін.

3.Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» (04073, м. Київ, вул. Скляренка Семена, буд. 1, офіс. 2; ідентифікаційний код 44630056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» (58018, м. Чернівці, вул. Воробкевича Сидора, 1А, ідентифікаційний код 39584988) 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

Суддя Н.М. Кравчук

Суддя О.І. Матущак