Рішення

від 06.01.2025 по справі 908/2176/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/35/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2025 Справа № 908/2176/24

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Паскарь К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВИН-ЮГ» (вул. Незалежності, буд. 37, с. Криничне, Болградський район, Одеська область, 68742; ідентифікаційний код юридичної особи 40139469)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ»(вул. Запорізька, буд. 2, кв. 127, м. Запоріжжя, 69002; ідентифікаційний код юридичної особи 35764228)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570)

про стягнення коштів у розмірі 1 137 059,37 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача: адвокат Іорданов В.П. (в режимі відеоконференції в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду), ордер серії ВН №13949446 від 02.08.2024;

від відповідача: адвокат Пеньков О.Ю. (в режимі відеоконференції), ордер серії ВО №1085139 від 27.08.2024;

від третьої особи: не з`явився;

РУХ СПРАВИ.

13.08.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВИН-ЮГ» (скорочене найменування ТОВ «АГРОВИН-ЮГ») до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІТЕХНОЛОГІЇ» (скорочене найменування ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ») про стягнення боргу в сумі 1 137 059,37 грн, з яких 485 000,00 грн основного боргу, 469 433,62 грн - пені, 146 470,00 грн - інфляційних витрат, 36 155,75 грн - 3% річних. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 13 644,71 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн просить покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 справу № 908/2176/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 15.08.2024 відкрито провадження у справі №908/2176/24; присвоєно справі номер провадження 3/35/24; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 10.09.2024 об 11:30 год.; учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

28.08.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» адвоката Пенькова Олександра Юрійовича.

Також у відзиві відповідач просив в порядку ч. 6 ст. 91 ГПК України витребувати у позивача оригінал письмового доказу: договір №12012022 від 12.01.2022 з додатком №1.

У відзиві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

03.09.2024 позивачем через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, в яких проти доводів відповідача, викладених у відзиві, заперечує.

Ухвалою суду від 10.09.2024 оголошено перерву в підготовчому засідання до 08.10.2024 о 10:00 год.

07.10.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшло заперечення представника позивача на заяву відповідача про залучення до справи третьої особи, що не заявляє вимог щодо предмета спору АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

07.10.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника відповідача про витребування доказів (повторне), в якому відповідач просить витребувати від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» копії документів, що стосуються правовідносин між ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» та ТОВ «АГРОВИН-ЮГ»: договір № 12012022-1 від 12.01.2022 з додатком № 1; рахунок на оплату №17 від 12.01.2022; видаткову накладну № 101 від 17.02.2022; акт прийому-передачі товару від 17.02.2022, а також витребувати у Головного управління ДПС в Одеській області копії податкової звітності платника податків ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» з ПДВ за 2022-2023 роки, а саме: Декларації з ПДВ з додатками №1 до них, в яких відображені податкові накладні ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ».

Ухвалою суду від 08.10.2024 продовжено строк підготовчого судового засідання на тридцять днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 31.10.2024 о 12:00 год.

30.10.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшли від представника відповідача додаткові обґрунтування клопотання про витребування доказів від 07.10.2024.

30.10.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшло від представника позивача заперечення на клопотання про витребування доказів, відповідно до якого позивач просить клопотання ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про витребування доказів (повторне) від 07.10.2024 у справі №908/2176/24 залишити без задоволення як необґрунтоване.

Ухвалою суду від 31.10.2024 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 04.11.2024 о 11:00 год.

04.11.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшло від представника позивача клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з викликом гр. Іорданнова В.П. до ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем реєстрації на 04.11.2024.

04.11.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшло від представника відповідача клопотання про витребування додаткового доказу, а саме: копії договору застави № 40139469-ДЗ-1/1 від 21.02.2022 з усіма додатками, укладеного між ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» (як боржником) та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (обтяжувачем майна).

Ухвалою суду від 04.11.2024 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 12.11.2024 о 12:00 год. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК».

Також витребувано від третьої особи належним чином завірені документи, що стосуються правовідносин між ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» та ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» а саме: договір №12012022-1 від 12.01.2022 з додатком № 1; рахунок на оплату №17 від 12.01.2022; видаткову накладну №101 від 17.02.2022; акт прийому-передачі товару від 17.02.2022, а також договір застави №40139469-ДЗ-1/1 від 21.02.2022 з усіма додатками, укладеного між ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» як боржником, та АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

06.11.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшла заява, що підтверджує виконання ухвали суду від 04.11.2024.

07.11.2024 від представника відповідача через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява про скерування на виконання вимог суду доказів відправлення позову та інших матеріалів третій особі, залученій судом.

12.11.2024 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, що обґрунтовують поважність причини відсутності представника позивача у судовому засіданні 04.11.2024.

12.11.2024 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - АТ КБ «ПРИВАТБАНК» через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про продовження строку надання документів на 14 днів, для отримання копій документів з архіву.

Ухвалою суду від 12.11.2024 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 28.11.2024 о 12:00 год. Продовжено строк надання витребуваних документів до 26.11.2024.

20.11.2024 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» через систему «Електронний суд» до суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких третя особа просить розглянути справу без участі представника АТ КБ «ПриватБанк».

Також третя особа надала копії витребуваних ухвалою суду від 04.11.2024 документи.

Ухвалою суду від 28.11.2024 задоволено клопотання про допит свідка - директора ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» ОСОБА_2 та закрито підготовче провадження і призначено справу № 908/2176/24 до судового розгляду по суті на 19.12.2024 об 11:00 год.

09.12.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника позивача ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» адвоката Іорданова Віталія Пилиповича про участь у вищезазначеному судовому засіданні у справі №908/2176/24 в режимі відеоконференції з використанням технічних засобів Господарського суду Одеської області, а в разі відсутності технічної можливості в Одеському окружному адміністративному суді представнику позивача ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» адвокату Іорданову Віталію Пилиповичу, а також викликаному судом свідку директору ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 10.12.2024 задоволено заяву представника позивача ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» адвоката Іорданова Віталія Пилиповича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів Одеського окружного адміністративного суду представнику позивача ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» адвокату Іорданову Віталію Пилиповичу, а також викликаному судом свідку директору ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» ОСОБА_2 .

У судовому засіданні 19.12.2024 суд з`ясував думку представників сторін щодо зміни порядку проведення судового засідання, а саме розпочати з допиту свідка, у зв`язку з обмеженим часом бронювання залу в Одеському окружному адміністративному суді.

Оскільки представники сторін не заперечували проти зміни порядку проведення судового засідання, суд розпочав розгляд справи по суті з допиту свідка.

Після допиту свідка суд оголосив перерву в судовому засіданні до 06.01.2025 до 14:00 год.

У судовому засіданні 06.01.2025 продовжено розгляд справи по суті. Представник позивача підтримав позов повністю та його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні 06.01.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні 06.01.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після виходу з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 12.01.2022 ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (Відповідач у справі) та ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» (Позивач у справі) укладено Договір купівлі-продажу від 12.01.2022 №12012022-1.

Згідно з п. 1.1. Договору від 12.01.2022 Продавець узяв не себе зобов`язання передати у власність Покупця товар - Обприскувач SPRAY MASTER 2500-18 з АСУ 2022 р.в., а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити його вартість.

ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» у період з 13.01.2022 по 23.02.2022 переказало на поточний рахунок ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» грошові кошти у загальній сумі 485 000,00 грн, що відповідає повній ціні Товару, зазначеній у п.п. 2.2, 5.1 Договору.

Відповідач свої зобов`язання за Договором від 12.01.2022 не виконав, Товар - Обприскувач SPRAY MASTER 2500-18 з АСУ 2022 р.в. - ані за адресою, вказаною в укладеному договорі - Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Новоозерне (п. 4.1 Договору від 12.01.2022), ані за будь-яким іншим місцем, ані в обумовлений п. 3.1. Договору строк - не пізніше 17.02.2022 (з урахуванням першого авансу, вчиненого Позивачем 13.01.2022), ані станом на день звернення ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» до суду з вказаним позовом, не передав, тим самим порушивши умови Договору від 12.01.2022, що ґрунтується на наступних нормах законодавства.

Разом з позовною заявою позивач надав до суду заяву свідка підписану керівником (директором) ТОВ «АГРОВИН-ЮГ», в якій по суті спору надав свідчення про те, що 12.01.2022 ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» та ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» укладено Договір купівлі-продажу від 12.01.2022 №12012022-1.

Мета, яку переслідувало ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» під час укладання та виконання договору купівлі-продажу №12012022-1 від 12.01.2022 - придбати у власність Товар - Обприскувач SPRAY MASTER 2500-18 з АСУ 2022 р.в. - для його використання у господарській діяльності ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» згідно статутної діяльності, а саме - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Пункти 1.2 - 1.7 заяви (а.с. 34 зв.ст)

«Попри належне виконання ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» своїх зобов`язань перед ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» - вчинення у належні строки, порядку та розмірі попередньої оплати, - ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» свої зобов`язання в частині передати у власність ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» Товар - Обприскувач SPRAY MASTER 2500-18 з АСУ 2022 р.в. - ані у строк по 17 лютого 2022, ані станом на дату складання цієї Заяви свідка, не виконало, Товар у власність ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» - не передало.

Я, Чанєв Георгій Дмитрович, як представник ТОВ «АГРОВИН-ЮГ», Товар - Обприскувач SPRAY MASTER 2500-18 з АСУ 2022 р.в. - від ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ», а також від будь-якої уповноваженої ним особи (експедитора, перевізника тощо), ані за місцем, зазначеним у п. 4.1. Договору купівлі-продажу від 12.01.2022 №12012022-1, ані за будь-яким іншим місцем, не отримував.

Я, ОСОБА_2 , як представник ТОВ «АГРОВИН-ЮГ», ані у місто Запоріжжя, ані у будь-який інший населений пункт, для отримання передбаченого Договором купівлі-продажу від 12.01.2022 №12012022-1 Товару - Обприскувача SPRAY MASTER 2500-18 з АСУ 2022 р.в., - не їздив.

Я, ОСОБА_2 , не уповноважував третіх осіб діяти як представника ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» з питання отримання від ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (уповноваженої ним особи) Товару - Обприскувача SPRAY MASTER 2500-18 з АСУ 2022 р.в., - згідно Договору купівлі-продажу від 12.01.2022 № 12012022-1. Станом на лютий 2022 я, ОСОБА_2 , був єдиним працівником ТОВ «АГРОВИН-ЮГ», що виключає наявність будь-яких третіх осіб - працівників підприємства, окрім мене, які б могли діяти від імені ТОВ «АГРОВИН-ЮГ», у тому числі, з питання отримання Товару від ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ».

ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» не укладало будь-який договір з третьою особою (експедитором, перевізником тощо) з питання транспортування передбаченого Договором купівлі-продажу від 12.01.2022 №12012022-1 Товару - Обприскувача SPRAY MASTER 2500-18 з АСУ 2022 р.в. - від ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ».

ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» не повідомляло та не узгоджувало з ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» точну дату, час та адресу передачі передбаченого Договором купівлі-продажу від 12.01.2022 №12012022-1 Товару - Обприскувача SPRAY MASTER 2500-18 з АСУ 2022 р.в.»

Оскільки відповідач товар не поставив позивач просить повернути суму передплати у розмірі 485 000,00 грн та нараховані відповідно до умов договору та ст. 625 ЦК України 469 433,62 грн пені, 146 470,00 грн інфляційних витрат, 36 155,75 грн 3% річних.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач 28.08.2024 надав відзив на позов в якому заперечив проти позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що виробничі потужності відповідача знаходяться на території м. Василівка Запорізької області, яка є окупованою. У зв`язку з цим відповідач не має доступу до власних документів за правовідносинами з ТОВ «АГРОВИН-ЮГ». За даними бухгалтерського обліку жодних невиконаних зобов`язань у ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» перед ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» не значиться.

Відповідно до пункту 5.1. Договору 70% вартості товару оплачується покупцем в день поставки товару до господарства. Отже, право власності мало перейти до покупця до оплати, а оплата повинна здійснюватися в день поставки.

Вся заявлена сума основного боргу не може бути передплатою, тому на неї не можна нараховувати 3% річних та індекс інфляції.

Передплатою в даному випадку можна вважати лише перший платіж від 13.01.2022 на суму 145 500 грн, як це передбачено пунктом 5.1. договору. Всі інші платежі на 339 500 грн не є передплатою, оскільки хоч і повинні здійснюватися в день поставки товару (п. 5.1. договору), однак тільки після поставки товару (п. 3.1. договору).

Позивач сам підтверджує, що свідомо сприяв збільшенню своїх збитків, безпідставно сплативши повну вартість товару до його отримання без передбачених договором підстав.

У розрахунках позивача не враховані вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування пені обмежується 6-місячним строком від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ (стислий виклад).

03.09.2024 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, відповідно до якої ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» вважає, що доводи ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» не є такими, що засновано на нормах чинного законодавства та матеріалах справи. Припущення що «Позивач повинен був отримати обприскувач» - суперечить принципу добросовісності й концепції «заборони суперечливої поведінки».

Доводи про те, що переказ Покупцем на рахунок Продавця грошових коштів у сумі 339 500,00 грн - є свідомим сприянням Покупцем збільшенню своїх збитків - засновано на довільному тлумаченні ст. 616 ЦК України та не ґрунтується на положеннях ч. 2 ст. 22, ст. 655 ЦК України.

Твердження про обмеження строку нарахування пені 6-місячним строком від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, засновано на довільному тлумаченні ч. 6 ст. 232 ГК України, без врахування інших норм, а також умов укладеного сторонами договору.

23.03.2022 з електронної скриньки ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» «st2130300@gmail.com» на електронну скриньку ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» надійшов лист з назвою «Письмо об форс-мажорных обстоятельствах».

В абз. 3 Повідомлення про форс-мажор від 23.03.2022, ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» вказало (правопис та пунктуацію збережено): «Даним листом письмово Вас повідомляємо, що у зв`язку з настанням вищезазначених, надзвичайних, невідворотних обставин ТОВ «НВП «Сучасні технології» в якості ПРОДАВЦЯ за Договором не має можливості на час дії вказаних обставин виконати свої зобов`язання за Договором».

Вказаним листом зокрема, на думку позивача, підтверджується факт не виконання зобов`язання за договором №12012022-1 від 12.01.2022.

Доводи ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про те, що «Позивач повинен був отримати обприскувач до його остаточної оплати», «За даними бухгалтерського обліку жодних невиконаних зобов`язань у ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» перед ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» не значиться» з одночасним «відповідач не має доступу до власних документів за правовідносинами з ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» не є такими, що засновано на належних, допустимих та достовірних доказах, з урахуванням стандартів взаємного зв`язку та вірогідності (ст. 79, ч. 2 ст. 86 ГПК України), та такими, що свідчать про порушення засад добросовісності та розумності.

У зв`язку із затримкою ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» передачі товару, з метою уникнення збитків від знецінення національної валюти до долару США та зміни через це ціни товару (п.п. 2.2. - 2.5. Договору від 12.01.2022), керуючись приписами п. 6 ст. 3 ЦК України в частині добросовісності, ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» достроково, не дочекавшись поставки товару, оплатило повну ціну товару.

У випадку передання ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» на користь ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» замовленого товару, посвідченого належним чином складеними видатковою накладною №101 від 17.02.2022 та актом приймання-передачі товару від 17.02.2022, ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» не скеровував би Повідомлення про форс-мажор від 23.03.2022, в якому визнало невиконання своїх зобов`язань та тимчасову неможливість його виконання перед ТОВ «АГРОВИН-ЮГ».

Скеровані ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» на адресу ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» задля приведення бухгалтерського обліку у відповідність до вчинених оплат видаткова накладна №101 від 17.02.2022 та акт приймання-передачі товару від 17.02.2022 з боку ТОВ «АГРОВИН-ЮГ», підписані не були через відсутність фактичної поставки товару, доказом чого є:

- Заява свідка - директора та єдиного учасника й бенефіціарного власника ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» ОСОБА_2 , складена у порядку ст. 88 ГПК України;

- Повідомлення про форс-мажор від 23.03.2022, в якому ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» визнало невиконання своїх зобов`язань перед ТОВ «АГРОВИН-ЮГ».

ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (відповідач) своїми діями порушив норми про добросовісність та концепції «заборону суперечливої поведінки».

ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ», яке стверджує про виконання зобов`язань з передачі товару, в той же час, не надає документи на підтвердження доставки товару на склад Покупця за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Новоозерне, як це передбачено п. 4.1 Договору купівлі-продажу №12012022-1 від 12.01.2022.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ (стислий виклад).

03.09.2024 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких останній зазначає що між ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» та ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» справді існували господарські відносини. Повідомлення про настання форс-мажорних обставин справді масово розсилалося контрагентам з однаковим змістом, без деталізації зобов`язань, щодо яких виникли обставини непереборної сили у кожному конкретному випадку. Насправді у випадку з ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» мова йшла про неможливість виконання зобов`язань з гарантійного обслуговування сільськогосподарської техніки, передбачених розділом 11 договору.

ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ (стислий виклад).

20.11.2024 до суду надійшли пояснення третьої особи на стороні відповідача (АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідно до яких, зазначено наступне:

ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» для отримання кредиту на купівлю основних засобів.

Для отримання кредиту окрім фінансової документації, були надані документи, щодо забезпечення зобов`язань за Кредитним договором ТОВ «АГРОВИН-ЮГ», який є Заставодавцем, Заставодавець надав в заставу сільськогосподарську техніку:

- Обприскувач SprayMaster 2500-18 з АСУ, 2022 року випуску, серійний № 492, що належить Заставодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №12012022-1 від 12 січня 2022 року, накладної №101 від 17 лютого 2022 року, акту приймання-передачі б/н від 17 лютого 2022 року, про що зазначено в п. 6 Договору застави №40139469-ДЗ-1/1 від 21.02.2022.

Кредит погашено 17.09.2024. Повідомлень від ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» щодо непоставленого Оприскувача в банк не надходило.

Також надано витребувані ухвалою суду копії документів, які надавались ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» для отримання кредитних коштів.

АТ КБ «ПриватБанк» просить розглянути справу без участі його представника.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є стягнення попередньої оплати за договором купівлі-продажу від 12.01.2022 №12012022-1 у розмірі 485 000,00 грн, нарахованої відповідно до умов договору пені у розмірі 469 433,62 грн та нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційних втрат у розмірі - 146 470,00 грн та 3% річних у розмірі 36 155,75 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був укладений договір, чи була здійснена передплата, чи був поставлений товар), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань, чи є підстави для нарахування неустойки.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Суд встановив, що 12.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (Відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОВИН-ЮГ» (Позивач у справі) укладено Договір купівлі-продажу від 12.01.2022 №12012022-1.

Укладення договору відбувалося шляхом обміну електронними листами.

Згідно з п. 1.1. Договору від 12.01.2022 Продавець узяв на себе зобов`язання передати у власність Покупця товар згідно додатку № 1 до договору, а саме - Обприскувач SPRAY MASTER 2500-18 з АСУ 2022 р.в., а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити його вартість.

Згідно п. 2.2. Договору від 12.01.2022 загальна вартість Договору становить 485 000,00 грн (чотириста вісімдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок) у т.ч. ПДВ - 80 833,33грн - еквівалент 17 477,48USD (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят сім тисяч доларів США 48 центів) на момент укладання даного Договору.

Положеннями п. 5.1 Договору від 12.01.2022 Сторони визначили наступний порядок розрахунків:

- 30% від вартості Товару, що становить 145 500,00 грн (сто сорок п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) - еквівалент 5 243,24 (п`ять тисяч двісті сорок три долари США 24 центи) на момент укладання та підписання даного Договору №12012022-1 попередньо оплачується Покупцем у строк до 14.01.2022;

- 70% від вартості Товару, що становить 339 500,00 грн (триста тридцять дев`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) - еквівалент 12 234,24 (дванадцять тисяч двісті тридцять чотири долари США 24 центи) на момент укладання та підписання даного Договору №12012022-1, оплачується Покупцем в день поставки Товару до господарства згідно п. 4.1 Договору.

У відповідності до п. 3.1 Договору від 12.01.2022 ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» зобов`язалося передати ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» Товар в термін 25 робочих днів з моменту отримання 30% передплати.

Згідно з п. 4.1 Договору від 12.01.2022 ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» узяло на себе зобов`язання передати Товар на умовах DAP, склад Покупця: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Новоозерне.

13.01.2022 ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» платіжним дорученням №63 переказало на зазначений у договорі поточний рахунок ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» грошові кошти у сумі 145 500,00 грн (а.с. 24).

16.02.2022 ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» платіжним дорученням № 90 переказало на зазначений у договорі поточний рахунок ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» грошові кошти у сумі 7 775,00 грн (а.с.25).

23.02.2022 ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» меморіальним ордером № 083546387 переказало на зазначений у договорі поточний рахунок ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» грошові кошти у сумі 331 725,00 грн (а.с.26).

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 119-124) ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» зареєструвала 3 податкові накладні, на суми які відповідають сумам вказаних вище оплат, а саме:

- № 18 від 13.01.2022 на суму передплати від ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» в розмірі 145 500 грн;

- № 80 від 16.02.2022 на суму оплати від ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» в розмірі 7775 грн;

- № 90 від 17.02.2022 на суму поставки ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» в розмірі 331 725 грн.

23.03.2022 ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» направило на електронну пошту ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» лист з назвою «Письмо об форс-мажорных обстоятельствах», в якому містився файл з Повідомленням про настання форс-мажорних обставин (за договором № 12012022-1 від 12.01.2022).

Факт направлення та отримання вказаного листа підтверджується сторонами.

У вказаному листі направленому директору ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» Чанєву Г.Д. за підписом директора ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» Кайдашевим І.А. без вихідного номера та дати складення вказано, зокрема: «Даним листом письмово Вас повідомляємо, що у зв`язку з настанням вищезазначених, надзвичайних, невідворотних обставин ТОВ «НВП «Сучасні технології» в якості ПРОДАВЦЯ за Договором не має можливості на час дії вказаних обставин виконати свої зобов`язання за Договором» (а.с. 27).

Також, як вбачається з наданих третьою особою (АТ КБ «ПРИВАТБАНК») документів, 21.02.2022 ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено Договір застави сільськогосподарської техніки № 40139469-ДЗ-1/1.

Предметом договору застави є надання в заставу сільськогосподарської техніки, опис якої зазначений в п.6 цього договору.

Відповідно до п. 6 договору Заставодавець надав в заставу сільськогосподарську техніку згідно нижченаведених характеристик (далі - «Предмет застави»): Обприскувач SprayMaster 2500-18 з АСУ, 2022 року випуску, серійний № 492, що належить Заставодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №12012022-1 від 12 січня 2022 року, накладної №101 від 17 лютого 2022 року, акту приймання-передачі б/н від 17 лютого 2022 року. Заставна вартість складає суму: 404 166,67 (Чотириста чотири тисячі сто шістдесят шість гривень 67 копійок) без ПДВ.

Предмет застави передається в заставу разом з усіма його приналежностями. Предмет застави зареєстрований та знаходиться за адресою: Україна, область Одеська, район Ізмаїльський, селище Новоозерне, вулиця Зелена, будинок 8. Цільове призначення Предмету застави: використання за власними потребами Заставодавця.

Заставою забезпечується виконання зобов`язань Заставодавцем, що випливають з Кредитного договору № 40139469-КД-1 від 21.02.2022 (п. 2 договору застави).

Відповідно до п. 10 та 10.1 договору застави №40139469-ДЗ-1/1 від 21.02.2022 Заставодавець засвідчує, що на момент укладання цього договору предмет застави належить Заставодавцю на праві власності, не знаходиться в заставі у третіх осіб, в тому числі не знаходиться в податковій заставі, не подарований, не проданий, не є предметом розгляду судових справ та під арештом не перебуває.

На підтвердження права власності на предмет застави Позивач надав до банку Договір купівлі-продажу №12012022-1 від 12.01.2022, накладну № 101 від 17.02.2022, акт приймання-передачі б/н від 17.02.2022.

Відповідно до Акту приймання-передачі б/н від 17.02.2022, складеного згідно з договором купівлі-продажу 12012022-1 від 12.01.2022, ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» в особі директора Кайдашева І.А. передало, а ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» в особі голови Чанєва Г.Д. прийняло Обприскувач SPRAY MASTER 2500-18 з АСУ 2022 р.в. загальною вартістю 485 000,00 грн з урахуванням ПДВ.

Місцем складання Акту зазначено м. Запоріжжя.

В акті приймання передачі зазначено, що «Претензій по якості і кількості товару не має». Товар здав від ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» директор Кайдашева І.А. Товар прийняв від ТОВ «АГРОВИН-ЮГ`Чанєв Г.Д. Акт підписано вказаними особами та скріплено печатками товариств.

Відповідно до видаткової накладної № 101 від 17.02.2022 Постачальник - ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ», в особі директора Кайдашева І.А. передав, а Покупець ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» в особі директора ОСОБА_2 отримав Обприскувач SPRAY MASTER 2500-18 з АСУ 2022 р.в. загальною вартістю 485 000,00 грн з урахуванням ПДВ.

Кредит погашено 17.09.2024. Повідомлень від ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо не поставленого Оприскувача не надходило.

За доводами Позивача, які були викладені в позовній заяві та в заяві свідка - директора ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» ОСОБА_2 , відповідач у справі ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» свої зобов`язання щодо поставки товару за договором №12012022-1 від 12.01.2022 не виконало, Товар - Обприскувач SPRAY MASTER 2500-18 з АСУ 2022 р.в. - ані за адресою, вказаною в укладеному договорі - Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Новоозерне (п. 4.1 Договору від 12.01.2022), ані за будь-яким іншим місцем, ані в обумовлений п. 3.1. Договору строк - не пізніше 17.02.2022 (з урахуванням першого авансу, вчиненого Позивачем 13.01.2022), ані станом на день звернення ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» до суду з позовом, не передав.

З огляду на встановлені судом розбіжності свідок ОСОБА_2 ухвалою суду від 28.11.2024 був викликаний у судове засідання 19.12.2024 та надав пояснення по суті спору, в яких підтвердив свої твердження викладені в заяві свідка від 12.08.2024 щодо не отримання ним, як представником ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» від ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» товару - Обприскувача SPRAY MASTER 2500-18 з АСУ 2022 р.в.

Також свідок ОСОБА_2 заявив, що документи, які надані третьою особою (АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), а саме: накладну № 101 від 17.02.2022 та акт приймання-передачі б/н від 17.02.2022 ОСОБА_2 дійсно підписував та надавав до банку, однак лише з метою отримати кредит в банку на купівлю вказаного обприскувача та необхідного оформлення договору застави сільськогосподарської техніки. При цьому він підписував вказані документи про передачу йому обприскувача без фактичного отримання товару, бо такі були вимоги банку до оформлення кредиту, а також сподіваючись на майбутню поставку товару, та на те що банк нікому не надасть підписані ним документи. Кредит перед банком був погашений в повному обсязі в 2024 році. За період з моменту укладення кредитного договору до літа 2024 року ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» письмово не зверталося, ні до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ні до правоохоронних органів щодо відсутності у ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» предмета застави - Обприскувача SPRAY MASTER 2500-18 з АСУ 2022 р.в.

У червні 2024 року представник ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» направив претензію №14/06/2024/1 від 14.06.2024 на адресу ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» з вимогою поставити на користь ТОВ «АГРОВИН-ЮГ» Обприскувача SPRAY MASTER 2500-18 з АСУ 2022 р.в. або повернути грошові кошти у розмірі 485 000,00 грн.

У серпні 2024 року позивач звернувся до господарського суду з цим позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань).

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Також згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, законодавством передбачена можливість укладення договорів у спрощеному порядку через: ділову переписку - шляхом обміну документами, в тому числі електронними; у вигляді конклюдентних дій (прийняття замовлення до виконання).

Укладення договору між сторонами відбувалося шляхом обміну електронними листами, що підтверджено сторонами судового спору.

Враховуючи, що учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем та третьою особою) надано ідентичні за змістом тексти договору, суд вважає що між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу №12012022-1від 12.01.2022 в редакції, яка міститься в матеріалах справи.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормою ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

У відповідності до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до матеріалів справи ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» узяло на себе зобов`язання передати Товар на умовах DAP, склад Покупця: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Новоозерне (п. 4.1. договору). У випадку отримання товару керівником покупця нам видатковій накладній у обов`язковому порядку виконуються підписи сторін та проставляються печатки сторін (п. 4.3. договору).

За загальним правилом статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки; до передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що після укладення договору купівлі-продажу від 12.01.2022 №12012022-1, позивач у справі уклав 21.02.2022 з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Договір застави сільськогосподарської техніки № 40139469-ДЗ-1/1, яким забезпечувалися виконання зобов`язань позивача (Заставодавця), що випливають з кредитного договору № 40139469-КД-1 від 21.02.2022, укладеного між позивачем та АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

У пункті 6 договору застави сторони зазначили, що Обприскувача SPRAY MASTER 2500-18 з АСУ Предмет застави належить Заставодавцю на праві власності, зареєстрований та знаходиться за адресою: Україна, область Одеська, район Ізмаїльський, селище Новоозерне, вулиця Зелена, будинок 8, тобто за фактичним місцезнаходженням позивача (заставодавця) вказаним ним в договорі застави.

У цьому зв`язку, суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що видаткова накладна та акт приймання-передачі є первинними документами фіксації здійснення господарської операції з передання товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Тож сторони спірних правовідносин, підписавши акт від 17.02.2022 та видаткову накладну № 101 від 127.02.2022, констатували наявність у позивача товару. Водночас, за загальними положеннями цивільного законодавства лише власник або уповноважена ним особа вправі розпоряджатися майном та, відповідно, вчиняти щодо нього юридично значимі дії.

В змісті встановлених вище обставин, суд констатує, що своїми діями із передання в заставу отриманого за видатковою накладною та актом приймання-передачі товару позивач визначив долю цього майна шляхом передання в заставу АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Отже, з одного буку (у даній справі) позивач зазначає, що не отримував від відповідача товару, який він придбав за договором купівлі-продажу № 12012022-1 від 12.01.2022. Тоді як з іншого боку, він надав до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» видаткову накладну №101 від 17.02.2022 та акт приймання-передачі б/н від 17.02.2022, підписаний директором позивача, в яких засвідчено передачу товару від відповідача до позивача, а також підписав з банком Договір застави сільськогосподарської техніки № 40139469-ДЗ-1/1, в якому зазначив, що він є власником спірного Обприскувача, а також що цей Обприскувача зареєстрований та знаходиться за адресоюмісцезнаходження позивача.

У сенсі наведеного необхідно зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20).

Відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 55 постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов`язків (пункт 60 постанови). Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб`єкта права як добросовісного або недобросовісного (пункт 61 постанови).

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається.

За змістом частини 2 статті 13 ЦК України недобросовісна поведінка однієї особи, яка полягає у вчиненні дій, що можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом. Сутність зловживання правом полягає у недобросовісному вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, зокрема всупереч меті останнього. Заборона зловживання правом по суті випливає з властивості рівнозваженості, закладеної у принципі юридичної рівності учасників цивільних правовідносин (висновок, сформульований Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.09.2020 у справі № 311/2145/19).

Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (пункт 6 частини 1 статті 3, частини 2 та 3статті 13 ЦК України).

Конституційний Суд України у рішенні від 28.04.2021 № 2-р(ІІ)/2021 зауважив, що словосполучення "а також зловживання правом в інших формах", передбачене у частині 3 статті 13 ЦК України, слід тлумачити та застосовувати не відокремлено від інших приписів права, а в їх посутньому взаємозв`язку з приписами цього кодексу, насамперед із тими, які є у його статтях 3, 12 і 13. Тому, на думку Конституційного Суду України, учасник цивільних відносин у разі потреби за допомогою відповідної консультації зможе розумно передбачити, які його дії надалі можна буде кваліфікувати як недобросовісні та такі, що порушують межі здійснення цивільних прав, зокрема у формі зловживання правом, та якими можуть бути юридичні наслідки таких дій (абзац другий пункту 3.6 мотивувальної частини рішення). Приписи частини 3 статті 13 і частини 3 статті 16 ЦК України встановлюють для учасників цивільних відносин заборону порушувати межі здійснення цивільних прав, а також дають суду можливість відмовити у захисті цивільного права в разі порушення особою вимог частин 2 - 5 статті 13 ЦК України. Тобто у цих приписах є вказівка на юридичні наслідки дій особи, які не можна кваліфікувати як умови, підстави або міри цивільно-правової відповідальності (абзац перший пункту 8.2 мотивувальної частини рішення).

Одним зі способів захисту добросовісної сторони є принцип, згідно з яким особа втрачає право посилатися на будь-які факти на обґрунтування вимог, якщо її попередня поведінка підтверджує, що вона дотримує протилежної позиції.

Доктрина "venirecontrafactumproprium" (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - "nonconceditcontrafactumproprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

По суті згаданий принцип римського права venirecontrafactumproprium є вираженням equitableestoppel - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на principlesoffraud. Вона спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище (постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20, від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18).

Європейським судом з прав людини у своїй практиці також було неодноразово застосовано принцип "естопель", тобто принцип, який означає категоричне заперечення такої поведінки сторони в процесі, якою вона перекреслює те, що попередньо було нею визнано в цьому та/або іншому судовому процесі ("Хохліч проти України", заява № 41707/98).

Є такі критерії добросовісної поведінки: вона має бути очікуваною, характерною для інших учасників цивільних правовідносин за порівнянних обставин; поведінка учасника цивільно-правових відносин не повинна обмежувати право чи позбавляти права інших осіб та має враховувати права, законні інтереси іншої сторони правовідносин; поведінка сторони має бути законною, зокрема не допускаються дії виключно з протиправною метою або з наміром заподіяти шкоду іншій особі; учасники цивільних правовідносин повинні сприяти своєму контрагенту різними способами, у тому числі через отримання необхідної інформації. Відповідність дій сукупно усім цим критеріям дозволить оцінити такі дії як добросовісні. В іншому разі є підстави стверджувати про недобросовісну поведінку та зловживання правом.

Головне завдання застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоби перешкодити стороні отримати переваги та вигоду внаслідок своєї непослідовної поведінки на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома. Інакше кажучи, принцип добросовісності проявляється у тому, що жодна особа не може отримувати переваги від своєї незаконної або недобросовісної поведінки.

Оцінюючи дії учасника на предмет добросовісності, суд вважає, що вчинення позивачем дій із розпорядження отриманого за видатковою накладною та актом приймання-передачі товаром (передання його в заставу), а також відсутність звернень/повідомлень до заставодержателя про відсутність у нього заставленого майна, з одного боку та викладення у даній справі своїх доводів щодо не набуття позивачем права власності на товар згідно підписаних ним же видаткової накладної та акту приймання-передачу свідчить про непослідовну суперечливу поведінку позивача.

Також про непослідовну та суперечливу поведінку свідчить пояснення свідка ОСОБА_2 , відповідно до яких обприскувач замовлявся для використанні у господарській діяльності товариства з вирощування зернових культур, проте його не поставка (а значить і його відсутність у господарстві) не перешкодила позивачу займатися його господарською діяльністю та вчасно розраховуватися за кредитом, наданим банком на купівлю обприскувача.

Показання свідка ОСОБА_2 , надані в судовому засіданні та в заяві свідка, враховуються судом при оцінці мотивів дій директора ТОВ «АГРОВІН-ЮГ» ОСОБА_2 з підписання договору та товарно-розпорядчих документів, в тому числі для встановлення не послідовної, суперечливої та недобросовісної поведінки. Проте показання свідка ОСОБА_2 не враховуються судом для встановлення факту поставки товару у відповідності до умов договору №12012022-1 від 12.01.2022, оскільки відповідно до статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Наведене виключає можливість врахування аргументів позивача про нереальність оформленої видатковою накладною та актом приймання-передачі операції з передання товару, що були зазначені під час розгляду справи в суді, позаяк особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки. Стратегія захисту не може будуватися одночасно на взаємозаперечувальних доводах та діях, вчинених в межах спірних правовідносин.

Посилання позивача на лист - повідомлення про настання форс-мажорних обставин (за договором № 12012022-1 від 12.01.2022), який був направлений відповідачем на електрону пошту позивача 23.03.2022, як на визнання відповідачем факту не поставки товару за договором, судом сприймається критично, оскільки вказаний лист носить загальний характер, пов`язаний із засвідченням форс-мажорних обставин у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Торгово-промисловою палатою України 28.02.2024 (лист № 2024/02.0-7.1). З вказаного листа-повідомлення не вбачається однозначного підтвердження відповідачем факту не виконання зобов`язань з поставки обприскувача за договором купівлі-продажу № 12012022-1 від 12.01.2022, також відповідач в листі не вказує конкретних зобов`язань, які не можуть бути виконані.

У той же час відповідач пояснює направлення такого листа неможливістю виконання зобов`язань з гарантійного обслуговування сільськогосподарської техніки, передбачених розділом 11 договору.

Також судом не приймаються доводи позивача, про те що відсутність у справі документів на підтвердження доставки товару на склад Покупця за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Новоозерне, як це передбачено п. 4.1 Договору купівлі-продажу №12012022-1 від 12.01.2022 підтверджує факт не поставки Товару за договором.

Відповідно до матеріалів справи в Акті приймання-передачі б/н від 17.02.2022 місцем складання Акту та відповідно й передачі Товару зазначено м. Запоріжжя, що виключає необхідність транспортування відповідачем Товару в Одеську область. Транспортування товару з місця виробничих потужностей відповідача в м. Василівка Запорізької області в м. Запоріжжя могло відбуватися в тому числі власними транспортним засобами Відповідача. Тож сама по собі відсутність в матеріалах справи документів про транспортування товару не свідчить про відсутність факту передачі товару.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У частині 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Таким чином, надавши правову оцінку спірним правовідносинам в контексті доводів та заперечень сторін з урахуванням стандарту доказування «вірогідність доказів», суд вважає,що Позивачем не доведено в порядку та у спосіб, встановлений ГПК України, належними, допустимими та достовірними доказами порушення Відповідачем умов договору купівлі-продажу № 12012022-1 від 12.01.2022 та не спростовано реальність здійснення господарської операції з передання відповідачем позивачу товару за видатковою накладною та актом приймання-передачі, що оформленні у відповідності до вимог чинного законодавства із зазначенням повної ідентифікуючої інформації про осіб, що взяли участь в переданні товару, його кількість, ціну та асортимент.

У свою чергу сукупність наявних у справі доказів щодо підписання позивачем видаткової накладної, акту приймання-передачі, укладення договору застави - з більшою вірогідністю підтверджує виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу № 12012022-1 від 12.01.2022, ніж докази надані позивачем на підтвердження порушення виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару за договором купівлі-продажу № 12012022-1 від 12.01.2022.

Також суд враховує непослідовну та суперечливу поведінку позивача в період дії спірних правовідносин між позивачем та відповідачем, а також під час розгляду судового спору, та враховуючи принцип добросовісності зазначає, що жодна особа не може отримувати переваги від своєї незаконної або недобросовісної поведінки.

Інші доводи сторін судом до уваги не приймаються в силу викладеного.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором купівлі-продажу № 12012022-1 від 12.01.2022 (а.с. 21- 22, Т.1), податковою накладною № 18 від 13.01.2022 (а.с. 23, Т.1.), платіжним дорученням №63 від 13.01.2022 (а.с.24, Т.1), платіжним дорученням № 90 від 16.02.2022 (а.с. 25, Т.1), меморіальним ордером №083546387 (а.с. 26, Т.1), Повідомленням про настання форс-мажорних обставин (а.с. 27-28, Т.1), листом від 14.06.2024 № 14/06/2024/01 (а.с. 29-30 Т.1), заявою свідка (а.с. 34-35, Т.1), інформацією з сайту відповідача (а.с. 90-93, Т.1), видатковою накладної №101 від 17.02.2022 (без підпису позивача) (а.с 94, Т.1), Актом приймання-передачі від 17.02.2022 (без підпису позивача) (а.с 95, Т.1), довідками АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.150-152, Т.1).

Обставини, на які посилається відповідач доводяться витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та податковою звідністю щодо нерухомого майна відповідача в м. Василівка Запорізької області (а.с. 62-70, Т.1), договором купівлі-продажу №12012022-1 від 12.01.2022 (а.с. 116-118, т.1), податковими накладними №18 від 13.01.2022, №80 від 16.02.2022, №90 від 17.02.2022 (119-127, Т.1), інформацією з державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 174, Т.1), Актом приймання-передачі від 17.02.2022 (з підписом позивача) (а.с. 98, Т.2.), видатковою накладної № 101 від 17.02.2022 (з підписом позивача) (а.с. 108, Т.2), Договором застави сільськогосподарської техніки № 40139469-ДЗ-1/1 від 21.02.2022 (а.с.102-108, т. 2), рахунком на оплату №17 від 12.01.2022 (а.с. 109, Т.2)

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВИН-ЮГ» (вул. Незалежності, буд. 37, с. Криничне, Болградський район, Одеська область, 68742; ідентифікаційний код юридичної особи 40139469) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (вул. Запорізька, буд. 2, кв. 127, м. Запоріжжя, 69002; ідентифікаційний код юридичної особи 35764228) про стягнення грошових коштів у розмірі 1 137 059,37 грн.

Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 10.01.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич