Повістка

від 17.01.2025 по справі 908/2176/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/35/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2025Справа № 908/2176/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Паскарь К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2176/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВИН-ЮГ» (вул. Незалежності, буд. 37, с. Криничне, Болградський район, Одеська область, 68742; ідентифікаційний код юридичної особи 40139469)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (вул. Запорізька, буд. 2, кв. 127, м. Запоріжжя, 69002; ідентифікаційний код юридичної особи 35764228)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570)

про стягнення коштів у розмірі 1 137 059,37 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Іорданов Віталій Пилипович (в режимі відео конференції) адвокат, ордер серії ВН №1394946 від 02.08.2024;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

13.08.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВИН-ЮГ» (скорочене найменування ТОВ «АГРОВИН-ЮГ») до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІТЕХНОЛОГІЇ» (скорочене найменування ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ») про стягнення боргу в сумі 1 137 059,37 грн, з яких 485 000,00 грн основного боргу, 469 433,62 грн - пені, 146 470,00 грн - інфляційних витрат, 36 155,75 грн - 3% річних. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 13 644,71 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн просить покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 справу № 908/2176/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 15.08.2024 відкрито провадження у справі №908/2176/24; присвоєно справі номер провадження 3/35/24; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 10.09.2024 об 11:30 год.; учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Ухвалою суду від 04.11.2024 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК».

Рішенням суду від 06.01.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати покладено на позивача.

08.01.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем подано заяву, якою направлено докази щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Ухвалою суду від 10.01.2025 заяву ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2176/24 призначено на 17.01.2025 о/об 10:30 год.

13.01.2025 від відповідача надійшли уточнення до заяви про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

16.01.2025 від через систему «Електронний суд» позивачем подано до суду заперечення на заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Ураховуючи, що відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд не визнавав явку представників сторін обов`язковою та не викликав їх у судове засідання, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд вважає, що неявка заявника (відповідача) в судове засідання не перешкоджає розгляду вказаної заяви.

У судовому засіданні 17.01.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, внаслідок чого після виходу з нарадчої кімнати, в порядку статті 240, 244 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.

Під час подання відзиву на позов відповідачем (вх.№16996/08-08/24 від 28.08.2024) було вказано орієнтовний розмір судових витрат, які відповідач очікував понести при розгляді справи, в розмірі 20 000,00 грн. За результатами розгляду справи у заяві про ухвалення додаткового рішення просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 20 000,00 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідачем ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ», порушено порядок надання доказів у справі, визначений ч. 2 ст. 80, ст. 165 ГПК України, внаслідок чого подані докази витрат на правничу допомогу не можуть бути взяті до уваги судом.

Долучений Відповідачем документ Акт прийому-передачі послуг професійної (правничої) допомоги адвоката від 06.01.2025 не є первинним у розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та позбавлений доказової сили підтверджувати витрати на правничу допомогу, оскільки не містить зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції..

Заявлений відповідачем розмір фіксованого гонорару (в сумі 20 000 грн) є непропорційним до предмета спору та неспіврозмірним зі складністю цієї справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався фактично за поданими лише позивачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

У силу дії пункту 12 частини 3 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частинами першою та другою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розгляд справи №908/2176/24 здійснювався в порядку загального позовного провадження.

При цьому суд враховує, що відповідачем дотримано процесуального строку подачі доказів на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Разом із відзивом на позов відповідачем (вх.№16996/08-08/24 від 28.08.2024) було вказано орієнтовний розмір судових витрат, які відповідач очікував понести при розгляді справи, в розмірі 20 000,00 грн.

Рішення у справі ухвалено 06.01.2025.

Заява про понесенні судові витрати на професійну правничу допомогу подана відповідачем 08.01.2025. До заяви додані докази здійснених відповідачем витрат, зокрема, копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 20.08.2024, копію акту прийому-передачі послуг від 06.01.2025 з детальним описом робіт, копію рахунку-оферти №34 від 20.08.2024 та копії платіжної інструкції №4742 від 20.08.2024 щодо здійснення передплати за професійну правничу допомогу згідно з рахунком-офертою №34 від 20.08.2024.

Відповідач просить відшкодувати за рахунок позивача 20 000,00 грн витрат на професійну (правничу) допомогу.

Суд, розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та вислухавши пояснення представника позивача, зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (п. п. 130-132, 134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Так, 20.08.2024 між адвокатом Пеньковим Олександром Юрійовичем (Адвокат) та ТОВ «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (Клієнт) було укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги, згідно п. 1.1. якого Адвокат зобов`язався надати професійну правничу (правову) на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов`язався оплатити надання такої допомоги та фактичні витрати. Необхідні для виконання договору.

Загальний розмір гонорару складає: передплата 20 000,00 грн за ведення справи, незалежно від досягнутого результату; гонорар успіху 4% від незадоволених судом грошових вимог після прийняття у справі остаточного рішення, яке не може бути оскаржене.

06.01.2025 між Адвокатом та відповідачем підписано Акт прийому-передачі послуг за договором про надання правової допомоги у справі №908/2176/24.

Загальна вартість робіт склала 20 000,00 грн.

До акту додано детальний опис робіт:

-Дослідження обставин справи, вивчення історії господарських відносин, аналіз матеріалів, доданих до позовної заяви, прийнятих судових рішень, підготовка матеріалів для обґрунтування позиції.

-Підготовка та подання відзиву на позовну заяву з клопотаннями про витребування доказів.

-Аналіз відповіді на відзив з доданими документами, підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив з клопотаннями про витребування доказів та залучення третьої особи.

-Аналіз пояснень третьої особи з доданими документами, підготовка та подання додаткових обґрунтувань клопотання про витребування доказів.

-Підготовка звернення до банку, органу ДПС, повторного клопотання про витребування доказів, а також клопотання про витребування додаткового доказу.

-Підготовка питань свідку.

-Участь у підготовчому засіданні 10.09.2024, 08.10.2024, 31.10.2024, 04.11.2024, 12.11.2024, 28.11.2024, у судових засіданнях 19.12.2024, 06.01.2025.

Як зазначалось вище, гонорар Адвоката встановлений у фіксовану розмірі.

У п. 6.5 постанови від 03.03.2019 у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

У даному випадку відповідачем фактично сплачено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

З матеріалів справи убачається, що професійну правничу допомогу у цій справі надано відповідачу адвокатом Пеньковим О.Ю. на підставі ордеру серії ВО № 1085139 від 27.08.2024, який було видано відповідачем для представництва та захисту інтересів позивача у Господарському суді Запорізької області на підставі договору про надання правової допомоги №34 від 20.08.2024.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідач просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу, відмовивши у задоволенні заяви.

Щодо заперечень позивача суд зазначає таке.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про необхідність подання до попереднього розрахунку судових витрат доказів понесення цих витрат.

Господарський суд зауважує, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує дотримання принципу змагальності, сприяє обізнаності іншої сторони про приблизну суму судових витрат, яка може бути покладена на неї за результатами розгляду справи, надає можливість іншій стороні підготуватися до спростування чи доведення неспівмірності судових витрат.

У даній справі відповідач разом із відзивом на позов надав орієнтовний розрахунок судових витрат, зазначивши про це відзиві. Фактичний розмір судових витрат відповідає розміру вказаному у попередньому розрахунку 20 000,00 грн.

Чинне процесуальне не вимагає надання до попереднього розрахунку судових витрат доказів понесення цих витрат, оскільки такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідачем строки подачі доказів понесених судових витрат дотримано, про що зазначено вище.

Суд відхиляє доводи позивача щодо невідповідності акту прийому-передачі послуг професійної (правничої) допомоги адвоката від 06.01.2025 вимогам первинного документу у розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», як такі, що ґрунтуються на надмірному формалізмі та надуманості.

Щодо доводів позивача про непропорційність суми 20 000,00 грн до предмета спору, неспіврозмірністю суми зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, суд зазначає таке.

Заперечення позивача з приводу розміру витрат на професійну правничу допомогу та прохання зменшити витрати на професійну правничу допомогу суд вважає безпідставними, з урахуванням наданих доказів на підтвердження їх понесення відповідачем та вимог чинного законодавства України.

Суд виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, згідно з положеннями частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ураховуючи у сукупності складність справи, об`єм наданих сторонами доказів, тривалість розгляду справи та кількість і тривалість проведених судових засідань, залучення іншого учасника (третьої особи), фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності, беручи до уваги доведеність відповідачем, відповідно до вимог ст. 74 ГПК України, надання йому послуг професійної правничої допомоги, беручи до уваги відмову у позові, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення відповідачем витрати на правову допомогу є обґрунтованими, співмірними, реальними та підлягають стягненню в заявленому розмірі 20 000,00 грн.

Отже, надані відповідачем докази є належними та доводять, що відповідачу на підставі договору надано професійну правничу допомогу у даній справі адвокатом, а відповідач прийняв та оплатив надані послуги на загальну суму 20 000,00 грн, що свідчить про обґрунтованість поданої заяви та необхідність відшкодування відповідачу понесених витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (вх.№465/08-08/25 від 08.01.2025, вх.№742/08-08/25 від 13.01.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2176/24 задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВИН-ЮГ» (вул. Незалежності, буд. 37, с. Криничне, Болградський район, Одеська область, 68742; ідентифікаційний код юридичної особи 40139469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (вул. Запорізька, буд. 2, кв. 127, м. Запоріжжя, 69002; ідентифікаційний код юридичної особи 35764228) витрати на професійну (правничу) допомогу в розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписаний 22.01.2025.

Направити додаткове рішення суду учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси в електронній формі із застосуванням ЄСІТС.

СуддяС.І. Педорич