Постанова

від 20.12.2007 по справі 6/370-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/370-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "20" грудня 2007 р.                                                           Справа № 6/370-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Ляхевич А.А.

суддів:                                                                        Вечірка І.О

                                                                                   Зарудяної Л.О.

при секретарі                                                            Кулик О.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     не з'явився,

від відповідача: Черкаса І.П. - представника за довіреністю №3 від 05.01.2007р.,                         Скорбача О.М. - представника за довіреністю №2 від 05.01.2007р.,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного страхового товариства "Вексель", м. Київ

на рішення господарського суду Вінницької області

від "13" грудня 2006 р. у справі № 6/370-06 (суддя  Говор Н.Д.)

за позовом Акціонерного страхового товариства "Вексель", м. Київ  

до Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна  акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", м. Вінниця

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - громадянина Суворова Олександра Володимировича, с.Олексіївка Жмеринського району Вінницької області    

про стягнення 18461,34 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.12.2006 р. впозові Акціонерного страхового  товариства "Вексель", м.Київ до Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна  акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", м.Вінниця про стягнення 18461,34 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки, на його думку, рішення винесено внаслідок неповного з'ясування господарським судом Вінницької області обставин, що мають значення для справи та за невідповідності висновків, викладених в рішенні обставинам справи.

Зокрема, скаржник вважає, що працівники ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна  акціонерна компанія" Автомобільні дороги України свідомо не надали співробітнику ДАІ правдиві відомості про посадову особу, винну в ДТП, а також не повідомили прізвище, ім'я та по-батькові посадової особи, відповідальної за утримання у безпечному для руху стані перехрестя вул.Леніна та вул. Кармелюка в смт.Літин станом на 16 лютого 2006 року. А тому, на думку скаржника, рішенням не встановлено - чи було складено протокол про адміністративне правопорушення на особу, яка не є посадовою, внаслідок обману співробітника ДАІ, його помилки чи службової недбалості. В апеляційній скарзі також зазначено, що судом не взято до уваги пояснення, надані в судовому засіданні співробітником ДАІ про те, що протокол про адміністративне правопорушення за ст.140 КУпАП було складено на Афоніна А.М., тому що останній не повідомив про те , що він не являється посадовою особою підприємства відповідача, а погодився із відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, вказує, що постанова №В-1447 не оскаржувалась, її не скасовано у встановлений КУпАП спосіб, а тому є належним доказом у справі, який судом першої інстанції неправомірно не взято до уваги.

В судове засідання особа, що подала апеляційну скаргу, свого представника не направила та надіслала клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з розглядом іншої судової справи в м.Івано-Франківськ.

Вказане клопотання розглянуто судовою колегією та відхилено, зважаючи, що: по-перше, доказів в обґрунтування зазначеного клопотання скаржником не надано; по-друге, відповідно до положень ст.28 ГПК України, АСТ "Вексель" як юридична особа не було позбавлено можливості уповноважити на участь в засіданні суду будь-якого представника згідно довіреності.

Крім того, з урахуванням ст.101 ГПК України, нез'явлення в засідання суду представника сторони, повідомленої належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач - ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна  акціонерна компанія" Автомобільні дороги України виклало свої заперечення проти доводів скаржника у письмовому відзиві на апеляційну скаргу (а.с.100-101).

Представник відповідача в засіданні суду проти доводів апеляційної скарги також заперечив, оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - громадянин Суворов Олександр Володимирович своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. При цьому, направлені на відому суду адресу Суворова О.В. (с.Олексіївка Жмеринського району Вінницької області) ухвали повернулись до суду неврученими адресату з відміткою поштового відділення "Адресат не проживає".

З метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та рівних процесуальних прав учасників процесу, для належного повідомлення громадянина Суворова О.В. про дату апеляційного розгляду справи, апеляційним господарським судом було вжито заходів, а саме здійснено запит до Обласного адресного бюро Вінницької області (а.с.115).

Згідно відповіді адресного бюро, адреса проживання громадянина            Суворова О.В. - смт.Браїлів Жмеринського району, вул.Шкільна,58, однак, і направлена за вказаною адресою кореспонденція повернулась до суду неврученою адресату з відміткою "Адресат не проживає".

За таких обставин, оскільки третій особі направлялись ухвали суду щодо дати, часу та місця судових засідань апеляційного господарського суду за відомими суду адресами, а також з врахуванням положень ст.101 ГПК України, судова колегія вважає, що нез'явлення в засідання суду представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2005 р. Акціонерним страховим товариством "Вексель" (страховик) та громадянином Суворовим Олександром Володимировичем (страхувальник) було укладено договір страхування транспортного засобу - страховий поліс №0031319 (а.с.16), за умовами якого АСТ "Вексель" прийняв під страховий захист транспортний засіб страхувальника - автомобіль Шевроле Еванда    державний номер  АВ 7737АА.

16 лютого 2006 року  в смт. Літин Вінницької області на перехресті вулиць Леніна та Кармелюка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Шевроле Еванда державний номер  АВ 7737АА  під керуванням гр. Суворова О.В. та автомобіля "КІА" державний номер АВ7909АС під керуванням гр. Сільченко О.В., внаслідок якої автомобіль Шевроле Еванда державний номер АВ 7737АА отримав механічні пошкодження.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи ПЕНДЦ "Експертиза" №102Е-02 від 23.02.2006 р. вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 18665,67 грн. (а.с.20-22).

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №963 від 16.06.2006 р. (а.с.15) вбачається, що згідно умов страхового полісу №0031391 від 12 квітня 2005 р., на підставі страхового акту №78/06 від 11.05.2006р. АСТ "Вексель" було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 18158,31 грн.

Статтею 993 Цивільного Кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Зважаючи на вищезазначене, 30.08.2006 р. Акціонерне страхове товариство "Вексель" звернулось з позовом до господарського суду Вінницької області про стягнення з ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна  акціонерна компанія" Автомобільні дороги України 18461,34 грн., з яких 18158,31 грн. страхового відшкодування, виплаченого позивачем застрахованій особі та 303,03 грн. відшкодування витрат за проведення автотоварознавчої експертизи, зазначаючи, при цьому, що причиною ДТП було визнано невідповідність стану дорожнього покриття  вимогам безпеки руху,  за яку має нести відповідальність  особа, що відповідає за стан утримання доріг на підставі ст. 12,24 Закону України „Про дорожній рух», ст. 27 Закону України „Про страхування», ст.ст.22,993, 1172 ЦК України .

Рішенням від 13.12.2006 р. господарський суд Вінницької області відмовив в задоволенні даного позову.

Дане рішення суду судова колегія вважає законним та обґрунтованим, зважаючи на наступне.

З п.2.3 страхового акту вбачається, що страхове відшкодування здійснено на підставі поданих страховику документів, зокрема: постанови В-1447 від 01.03.2006 р. начальника МРВ ДАІ №2 майора міліції Мельника С.В. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.140 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 170,00грн. майстра Літинського райавтодору ДП "Вінницький облавтодор" Афоніна А.М. та адміністративного протоколу АЯ №62122 стосовно майстра Літинського райавтодору ДП "Вінницький облавтодор" Афоніна А.М. за ч.4 ст.140 КУпАП.

Слід зазначити, що ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ч.1 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього  руху при утриманні шляхів, залізничних  переїздів,  інших  шляхових споруд,  невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при  виникненні  умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення  штрафу  на  посадових  осіб  від одного до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.4 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення, передбачені  частиною першою або другою чи третьою цієї статті, що спричинили  створення  аварійної  обстановки  або пошкодження транспортних засобів, вантажів,  шляхів,  шляхових та інших споруд чи іншого майна - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від  трьох  до восьми  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових  осіб - від  чотирьох  до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до  п.2.11. Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і  стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом №1217 від 22.10.2003 р. Міністерства внутрішніх справ України, у разі правопорушення, що призвело до пошкодження транспортних  засобів,  вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд або  іншого  майна,  до адміністративного протоколу долучаються: протокол  огляду  місця ДТП; схема пригоди;   пояснення   учасників  пригоди  та  свідків,  інші матеріали, які  необхідні  для правильного  вирішення  справи. Одночасно  на  місці  оформлення цих документів про правопорушення водіям  видаються  довідки  про  пошкодження  транспортних засобів   та на їх бажання - копія схеми ДТП. Оформлення виданих матеріалів здійснюється лише на місці ДТП, в  адміністративному порядку без винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

Згідно п.2.12. названої Інструкції, при складанні протоколу щодо правопорушень, передбачених статтями 128-1, 139 та 140 КУпАП,  до нього необхідно долучати  детальний  акт  довільної  форми  (з відповідними замірами та схемою) про умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху. Згаданий акт складається працівником  ДАІ  за  участю двох свідків,  які  його  підписують.  При цьому зазначаються прізвища, ім'я  та  по батькові, адреси проживання свідків.

В подальшому цей акт використовується як доказ у справі про адміністративне правопорушення.

В даному випадку, з матеріалів справи вбачається, що на місці скоєння дорожньо-транспортної пригоди 16.02.2006р., всупереч вимогам названої Інструкції, уповноваженим працівником ДАІ не було оформлено протоколу огляду місця ДТП, акта довільної форми, а також будь-яких інших документів, які містили б відомості, з яких можна було встановити причину ДТП, або ж висновки щодо причин ДТП та пошкодження автомобіля.

Схема пригоди (а.с.17), на якій зазначено розташування автомобілів Шевроле Еванда державний номер АВ 7737АА  та "КІА" державний номер  АВ7909АС складена без дотримання вимог, встановлених для оформлення схеми пригоди пунктом 2.11.1. вищевказаної Інструкції. Так, дана схема пригоди не містить необхідних відомостей, зокрема, в ній не зазначено посаду, а також прізвище особи-працівника ДАІ, яким складено даний документ, а також не наведені висновки щодо причини дорожньо-транспортної пригоди.

В протоколі про адміністративне порушення  сер. АЯ №62122 вказано, що громадянин Афонін, "перебуваючи на посаді майстра Літинського Райавтодору,  20.02.2006 р. не забезпечив своєчасну посипку протиожеледичними матеріалами проїзжу частину вул.Леніна смт.Літин в результаті чого відбулось зіткнення автомобілів" (а.с.52).

Проте, з наявних матеріалів справи, зокрема, копії трудової книжки громадянина Афоніна А.М. (а.с.54) вбачається, що він з 17.04.2000 р. по 20.10.2006 р. працював шляховим робочим ІV розряду у Літинському РайДРБУ (пізніше перейменоване у філію Літинський райавтодор ДП "Вінницький облавтодор"). Відомостей про посаду майстра трудова книжка гр. Афоніна не містить.

Крім цього, у протоколі сер. АЯ № 62122  зазначається про адміністративне правопорушення, яке  відбулося 20.02.2006, в той час як дорожньо-транспортна пригода сталася 16.02.2006 р.  

Таким чином, оскільки як протокол про адміністративне порушення, так і постанова про накладення адміністративного штрафу, вчинені не щодо посадової особи, тобто суперечать вимогам ч.1 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, місцевим господарським судом правильно оцінено дані документи як неналежні докази в обґрунтування позовних вимог та правомірно не взято їх до уваги.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення  особою правопорушення. При цьому, як для виникнення зобов'язання з відшкодування збитків, так і деліктного зобов'язання необхідна наявність сукупності умов, які формують склад правопорушення, що є підставою для цивільно-правової відповідальності, а саме: шкоди, протиправної поведінки, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вини.  

З даного приводу слід зазначити, що суд першої інстанції вірно встановив, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є безспірним доказом вини відповідача, оскільки згідно зі ст.35 ГПК України для господарського  суду обов'язковим є лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили при вирішенні спору з  питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Крім того, судовою колегією приймається до уваги, що неодноразові виклики в засідання суду представника ДАІ для надання пояснень щодо обставин справи, а також щодо надання документів, що стосуються даної ДТП, були проігноровані та не виконані, що ще раз підтверджує той факт, що передбачені законодавством документи, які могли б слугувати належними дозами у даній справі, працівниками ДАІ не оформлялись.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вищенаведеного, матеріалами справи не підтверджено факту протиправної поведінки відповідача, а тому підстави вважати, що позивач має право вимоги відшкодування збитків за заподіяну шкоду до ДП "Вінницький облавтодор", тобто для задоволення позову - відсутні.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового акту.

За таких обставин, апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 13 грудня 2006 року у справі №6/370-06 має бути залишене без змін.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 13 грудня 2006 року у справі №6/370-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного страхового товариства "Вексель", м. Київ - без задоволення.

2. Справу №6/370-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Ляхевич А.А.

судді:

                                                                                           Вечірко І.О  

                                                                                           Зарудяна Л.О.  

 віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - третій особі

5 - в наряд