Ухвала

від 13.01.2025 по справі 240/752/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2025 року

м. Київ

справа №240/752/24

адміністративне провадження №К/990/49863/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів - Соколова В.М., Радишевської О.Р.,

розглянув в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Уханенка Сергія Анатолійовича у розгляді справи № 240/752/24 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади від 04 грудня 2023 року № 07/1/1-21п-23 «Про наявність у діяльності керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення з цієї адміністративної посади»; визнати протиправним та скасувати наказ Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону №823к від 15 грудня 2023 року про звільнення його з посади керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону з 15 грудня 2023 року, у зв`язку із неналежним виконанням прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частина перша стаття 41 Закону України «Про прокуратуру); поновити його на посаді керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону з 16 грудня 2023 року; стягнути з відповідача різницю у заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 16 грудня 2023 року по день винесення судом рішення про поновлення та 20 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року, в позові відмовлено.

ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» неодноразово звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами (08 листопада 2024 року та 03 грудня 2024 року), які йому повернуто ухвалами Верховного Суду від 28 листопада 2024 року та від 17 грудня 2024 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

23 грудня 2024 року позивач через підсистему «Електронний суд» утретє надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року у справі у справі № 240/752/24.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 січня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, ОСОБА_1 необхідно було надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надати відповідних доказів на їхнє підтвердження.

10 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Уханенка С.А. у розгляді справи № 240/752/24, обґрунтована тим, що касаційну скаргу було розподілено раніше визначеному складу суду під час перебування судді-доповідача Уханенка С.А. у відпустці, починаючи з 23 грудня 2024 року, чим, на думку заявника, порушено порядок визначення судді для розгляду справи та суперечить приписам пункту 2.3.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39.

Також заявник посилається на «суб`єктивно негативне ставлення судді-доповідача» про що, на його думку, свідчить і те, що «останній через певний проміжок часу визнавши, що все таки є підстави для відкриття провадження по моїй касаційній скарзі, однак з метою його не відкриття, залишив касаційну скаргу без руху, але вже з підстав нібито пропущення строку на оскарження, яке допущено саме внаслідок безпідставного повернення ним двічі моєї касаційної скарги упродовж певного періоду часу, до якого входить і період перебування судді-доповідача Уханенка С.А. у відпустці з 23 грудня 2024 року по 05 січня 2025 року».

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.

Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Верховний Суд зазначає, що головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу -запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, тому сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників.

Порядок визначення складу суду регламентується статтею 31 КАС України.

Відповідно до частини першої указаної статті визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач (частина друга статті 31 КАС України).

Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (частина третя статті 31 КАС України).

Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом (частина тринадцята статті 31 КАС України).

Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом (частина шістнадцята статті 31 КАС України).

Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (із змінами).

Пунктом 130 цього Положення визначено, що до початку функціонування підсистеми автоматизованого розподілу справ у складі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) визначення складу суду […] здійснюється відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (яке було викладене в новій редакції рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25 зі змінами).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2023 року № 162/0/15-23 відтерміновано набрання чинності нормами розділу IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (яким визначено «Особливості автоматизованого розподілу судових справ») до внесення змін до цього Положення та доопрацювання програмного забезпечення автоматизованої системи документообігу суду.

Отже на даний час особливості розподілу судових справ визначаються Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, викладеного в новій редакції рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25 (із змінами) (далі - Положення № 25).

Пунктом 2.3.44 розділу «Розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді» Положення № 25 передбачено, що раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються, зокрема, апеляційні та касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.

Водночас пунктом 2.3.13 «Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями» цього ж Положення передбачено, що збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, зокрема, у разі повторного надходження до суду позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, з передбачених процесуальним законом підстав.

На підставі указаних норм Положення № 25 збори суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді прийняли рішення «Про окремі питання передачі судових справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду раніше визначеному складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів)» від 22 липня 2024 року № 9, яким установили, що передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу здійснюється щодо апеляційних і касаційних скарг (зокрема тих, які подані в межах однієї справи, але на різні судові рішення), що надійшли до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (пункт 1).

У разі неможливості передачі судової справи раніше визначеному судді-доповідачу за правилами абзацу першого цього пункту (припинення повноважень щодо здійснення правосуддя на час надходження судової справи, звільнення з посади судді, перебування у соціальній відпустці у зв`язку з вагітністютта пологами, соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) така судова справа підлягає автоматизованому розподілу в загальному порядку, передбаченому Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суді (пункт 2 рішення).

Означене рішення зборів суддів застосовується з 23 липня 2024 року.

За наведених обставин доводи позивача про порушення порядку визначення складу суду у справі № 240/752/24 не знайшли свого підтвердження.

Верховний Суд відхиляє посилання ОСОБА_1 на положення пункту 2.3.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39, оскільки указаний нормативно-правовий акт не набрав чинності, а отже застосуванню не підлягає.

Зміст заяви ОСОБА_1 про відвід судді Уханенка С. А. у розгляді справи № 240/752/24 не свідчить про наявність підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, а зводиться до суб`єктивних припущень заявника з приводу наявності підстав для відкриття касаційного провадження за його скаргою, оскільки, на його думку, залишення скарги без руху у зв`язку з пропуском процесуального строку свідчить, що суд касаційної інстанції попередньо визнав її обґрунтованою.

Такі доводи позивача є надуманими, оскільки залишення касаційної скарги без руху та надання строку для пояснень з приводу поважності причин пропуску строку не є безумовним свідченням наявності підстав для відкриття касаційного провадження, так як належне обґрунтування підстав порушення строків звернення з касаційною скаргою є обов`язковою підставою для залишення касаційної скарги без руху за приписами частини 3 статті 332 КАС України і не свідчить про негативне ставлення судді до заявника касаційної скарги.

Верховний Суд також зазначає, що мотиви заявника з приводу безпідставного повернення попередніх касаційних скарг є суб`єктивними, оскільки доводам касаційних скарг вже було надано правову оцінку безпосередньо в ухвалах Верховного Суду, а лише загальні посилання на обгрунтованість попередніх скарг є формальними та не свідчить про упередженність судді.

Відтак, враховуючи вище викладене, відсутність порушення порядку визначення складу суду при розподілі касаційних скарг та необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Уханенку С.А. від участі у розгляді справи № 240/752/24, питання про відвід суддів відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 36, 37, 40, 236, 243, 248 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Заявлений ОСОБА_1 відвід судді Верховного Суду Уханенку Сергію Анатолійовичу у розгляді справи № 240/752/24 визнати необґрунтованим.

2. Заяву ОСОБА_1 про судді Верховного Суду Уханенка Сергія Анатолійовича передати для проведення автоматизованого розподілу щодо визначення судді для її вирішення.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: В.М. Соколов

О.Р. Радишевська