Постанова

від 14.01.2025 по справі 212/7107/2012

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 212/7107/2012

Провадження № 22-ц/801/170/2025

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2025 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Матківської М.В., Міхасішина І.В.

з участю секретаря судового засідання Кахно О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2

апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича

на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2024 року, постановлену під головуванням судді Бойка В.М., повний текст якої складено того ж дня,

у справі №212/7107/2012

за поданням приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича (заявник)

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, -

встановив:

Короткий зміст вимог заяви

У листопаді 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук В.В. звернувся в міський суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , обґрунтовуючи його тим, що на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №68729911 з примусового виконання виконавчих листів, №212/7107/2012 від 12.03.2013, зокрема, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором №В00/231/2006 від 10.08.2006 в сумі 234394,79 дол. США, що станом на 11.01.2012 складає 1872 767,40 грн та про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором №CNL-D00/002/2007 від 15.01.2017 в сумі 3127346,50 грн.

Станом на 31.10.2024 року ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання перед стягувачем ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

З моменту відкриття провадження боржник всіляко намагається уникнути виконання зобов`язання з погашення заборгованості та затягує виконання судових рішень.

Наголошував, що боржник обізнаний із наявністю відкритих щодо нього виконавчих проваджень, оскільки виконавцем арештовано усі рахунки боржника, заборгованість боржника виникла через непогашений ним кредит, який забезпечений іпотекою, а тому він як іпотекодавець ще з 2007 року має знати, що у разі несплати кредиту, сума боргу буде стягуватися у примусовому порядку.

Приватний виконавець просив обмежити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», покладених на нього вищевказаним судовим рішенням.

Рішення суду першої інстанції

Ухвалою від 07 листопада 2024 року Вінницький міський суд відмовив у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, 25 листопада 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук В.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність і необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального прав, просить її скасувати, та постановити нову, якою задовольнити подання приватного виконавця виконавчого округу про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційноїскарги полягаютьу тому,що боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, однак ОСОБА_1 , будучи обізнаним про відкриття виконавчого провадження, свідомо не отримує від приватного виконавця поштові відправлення, що дає йому змогу ухилятись від виконання рішення.

Вважає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому, що у боржника є можливість виконати рішення суду, оскільки із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон і відчужена об`єктів нерухомого майна, боржникові належать зокрема, 1/8 частини квартири АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_2 , яка є предметом іпотеки (іпотекодержатель стягувач за виконавчим листом).

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справ не надходили, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 10 грудня 2024 року закінчено підготовчі дії і призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні заявник, приватний виконавець Тимощук В.В. вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній, і просив задовольнити. Пояснив, що ним вжито всіх передбачених законом заходів для виконання рішення суду, проте боржник свідомо ухиляється від його виконання, не отримуючи поштову кореспонденцію ні за місцем реєстрації, ні за місцем знаходження іпотечного майна (адресою, вказаною в кредитному договорі). Позаяк боржник знає про наявність виконавчого провадження, так як приватний виконавець арештовував рахунки боржника, в зв`язку з чим останній був змушений відкривати інші рахунки, вважає, що є всі підстави для обмеження боржника в праві виїзду за межі України.

Особа, щодо якої вирішується питання про обмеження тимчасового виїзду за кордон ОСОБА_1 (боржник) та стягувач ТОВ «ОТПФакторинг Україна» повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явились, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

При цьому апеляційний суд зауважує, що боржника ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд справи апеляційним судом шляхом направлення судових повісток як за місцем його реєстрації, так і за останнім відомим місцем його проживання адресою знаходження іпотечного майна, а відтак він вважається таким, що повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Встановлені судом першої інстанції обставини

Відмовляючи у задоволенні подання суд першої інстанції виходив з того, що приватним виконавцем не доведено факт свідомого ухилення боржника від виконання судового рішення.

Позиція апеляційного суду

Відповідно дочастин першої,другої тап`ятоїстатті 263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам .

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відтак апеляційний суд відхиляє посилання приватного виконавця на порушення судом першої інстанції порядку розгляду зазначеного питання, яке нібито полягало в неповідомленні приватного виконавця про дату, час і місце розгляду подання.

Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для обмеження боржника у праві виїзду за межі України в зв`язку з недоведенням приватним виконавцем ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням.

За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,заочним рішеннямВінницького міськогосуду від12грудня 2012року стягнутосолідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 накористь ТОВ«ОТП ФакторингУкраїна» заборгованість за кредитним договором №ML-В00/231/2006 від 10.08.2006 у сумі 234 394,79 дол. США, що станом на 11.01.2012 становить 1872 767,40 грн. та штрафні санкції в сумі 5403,97 грн.

Стягнуто солідарноз ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користьТОВ «ОТПФакторинг Україна» заборгованість за кредитним договором CNL-D00/002/2007 від 15.01.2017 в сумі 102001,72 дол .США, що станом 11.01.2012 становить 814973,34 грн, та штрафна санкції в сумі 2312373,16 грн.

10 вересня 2021 року та 21 грудня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №212/7107/2021 від 12.03.2013, які були направлені боржнику, проте повернулись з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 8, 12, 14 т.2).

Крім того, постановами приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. від 10 вересня 2021 року, 13 вересня 2021 року, 19 серпня 2024 року накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 8004533,21 грн та накладено арешт на грошові/електронні кошти, що містяться у відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови.

Також приватним виконавцем скеровано запити в державні та органи державної реєстрації з метою перевірки майнового стану боржника.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон і обтяжень об`єктів нерухомого майна, боржникові належать, зокрема, 1/8 частини квартири АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_3 , яка є предметом іпотеки (іпотекодержатель стягувач за виконавчим листом).

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 27 вересня 2021 року земельних ділянок у власності та користуванні боржника на території області не зареєстровано.

Відповідно до інформації, наданої Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлено: паспорт громадянина України, виданий 03.04.2019, а також паспорти громадянина України для виїзду за кордон, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 11.04.2019 органом видачі 0512.

Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 в період часу з 26.06.2022 по 05.07.2024 неодноразово (більше десяти разів) здійснював перетин кордону.

Приватним виконавцем на адресу боржника неодноразово надсилалися виклики із зобов`язанням з`явитися до приватного виконавця та надати інформацію про заходи, що вживаються ним з метою виконання судового рішення, достовірні відомості про наявні у нього кошти та майно, доходи та місце роботи, проте такі повертались без виконання з відміткою «за закінченням терміну зберігання» або у зв`язку з «відсутністю адресата за вказаною адресою».

Стаття 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання

Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для забезпечення громадського порядку, запобігання злочину, для охорони здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Європейський суд з прав людини в абз. 25 рішення від 11 травня 2021 року по справі «Стецов проти України» (Заява № 5170/15) нагадав, що стаття 2Протоколу № 4 до Конвенції гарантує кожній особі право на вільне пересування в межах території, на якій вона перебуває, а також право залишати її і, таким чином, їхати в країну за власним вибором за умови, що особі дозволено в`їжджати на її територію. Це означає, що дії, які можуть становити втручання або обмежувати здійснення цього права, відповідають вимогам статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції тільки у випадку, коли вони передбачені законом, переслідують одну із законних цілей, згаданих у третьому пункті статті, і можуть вважатися «необхідними у демократичному суспільстві» для досягнення зазначених цілей (див. рішення у справі «Ігнатов проти Болгарії» (Ignatov c. Bulgarie), заява № 50/02, пункт 32, від 02 липня 2009 року).

Відповідна норма Конвенції міститься у статті 33 Конституції України, якою встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Такі обмеження встановлюються, зокрема, статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», що передбачає підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Право на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, в тому числі, коли особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» розуміються будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону №606-XIV, означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання.

Саме ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суд повинен з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Матеріалами справибезспірно підтверджується,що заочнерішення Вінницькогоміського судувід 12грудня 2012року просолідарне стягненняз ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користьТОВ «ОТПФакторинг Україна» заборгованості за кредитним договором №ML-В00/231/2006від 10.08.2006у сумі234394,79дол.США,що станомна 11.01.2012становить 1872767,40грн.та штрафнісанкції всумі 5403,97грн та за кредитним договором CNL-D00/002/2007 від 15.01.2017 в сумі 102001,72 дол .США, що станом 11.01.2012 становить 814973,34 грн, та штрафна санкції в сумі 2312373,16 грн., яке набрало законної сили, і про яке ОСОБА_1 достовірно відомо, боржником ОСОБА_1 не виконується, з часу набрання рішенням законної сили кошти на погашення заборгованості боржником взагалі не сплачуються.

Помилкове написання в деяких процесуальних документах імені ОСОБА_1 як «В`ячеслав» (з апострофом) не впливає на їх чинність, так як в матеріалах справи наявні як паспортні документи, так і інші дані (довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, довідка про видані паспорти, відповіді від державних органів), які дозволяють однозначно ідентифікувати належного боржника.

Безспірним також є те, що з 2012 року ОСОБА_1 не вчинив жодних дій, які б свідчили про його намір і бажання виконати заочне рішення Вінницького міського суду від 12 грудня 2012 року про стягнення з нього заборгованості.

Матеріали подання містять достатньо доказів на підтвердження того, що приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. з метою виконання рішення суду у виконавчому провадженні вчинено виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», однак рішення суду залишилось невиконаним.

Колегія суддів розцінює такі дії ОСОБА_1 як свідоме ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, про необхідність виконання якого йому безспірно відомо.

На думку колегії суддів, приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. доведено, що боржник, маючи можливість повністю чи хоча б частково виконати заочне рішення Вінницького міського суду від 12 грудня 2012 року, свідомо ухиляється від його виконання.

Про це, зокрема свідчить й та обставина, що після накладення арешту на банківські рахунки боржника, відкриті в одних установах банків (АТ КБ «Приватбанк»), боржником відкрито рахунки в інших банках (АТ «Універсал Банк»).

Крім того, тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України не порушуватиме його прав як боржника, передбачених статтею 33 Конституції України та статтею 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є виправданим, справедливим щодо стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна», оскільки тимчасове обмеження передбачене законодавством України, а його застосування зумовлене ухиленням ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, яке, незважаючи на те, що набрало законної сили, останнім не виконується, але законно очікується стягувачем ТОВ «ОТП Факторинг Україна», який вправі вимагати його виконання в найкоротші строки.

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає обґрунтованими, такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а відтак подання приватного виконавця підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 367, 368, 376 ЦПК України, Суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Подання приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича задовольнити .

Тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, що виникли на підставі заочного рішення Вінницького міського суду від 12 грудня 2012 року у справі №212/7107/2012.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий І.М. Стадник

Судді М.В. Матківська

І.В. Міхасішин