Рішення

від 27.11.2007 по справі 4/582

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/582

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.07                                                                                 Справа № 4/582.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Владіс", м. Харків

до  Відкритого акціонерного товариства "Ровеньківське АТП 10956", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 52920 грн. 00 коп.

у присутності представників сторін:

від позивача –Ломакін Е.В., дов. № 16-07/Х від 11.07.07;

від відповідача –Шатських В.В., дов. б/н  від 30.10.07.

Суть справи: заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 45000 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок прострочення боржника за договором купівлі- продажу транспортного засобу № 4 від 22.05.07; штрафні санкції у сумі 6300 грн. 00 коп., у тому числі: пеня у сумі 3150 грн. 00 коп., штраф у розмірі 3150 грн. 00 коп.; збитки пов'язані з простроченням боржника у розмірі 1000 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.08.07 № б/н позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Владіс", м.Харків до  Відкритого акціонерного товариства "Ровеньківське АТП 10956", м. Ровеньки Луганської області про стягнення 52300 грн. 00 коп. та додані до неї матеріали були  передані за територіальною підсудністю до господарського суду Луганської області.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.08.07 по справі № 4/582 порушено провадження по справі.

Представник позивача надав до суду заяву, в порядку ст. 22 ГПК України, про збільшення позовних вимог, зданою у засіданні суду 10.09.07, якою збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені на суму 1620 грн. 00 коп. та  просить  стягнути з відповідача

52 920 грн. 00 коп., у тому числі : відшкодування шкоди у сумі 45000 грн. 00 коп., пеню у сумі 4770 грн. 00 коп. та пеню до дня фактичного повернення коштів за кожен день прострочки боржника до дня фактичного повернення коштів за судовим рішенням; штраф за прострочення виконання більш ніж на тридцять днів у розмірі 3150 грн. 00 коп., суми інфляції на суму боргу відповідно до встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, згідно розрахунків за кожен день прострочення боржника до дня фактичного повернення коштів за судовим рішенням.  

Заява про збільшення позовних вимог, зданою у засіданні суду 10.09.07, якою позивач просить  стягнути з відповідача 52 920 грн. 00 коп., була прийнята судом, але в частині стягнення з відповідача: суми інфляції на суму боргу відповідно до встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, згідно розрахунків за кожен день прострочення боржника до дня фактичного повернення коштів за судовим рішенням, судом відхилено, оскільки  в зазначеній заяві не була вказана сума інфляційних нарахувань та 3% річних, тому питання про прийняття судом заяви в цій частині не вирішувалось.

Представник позивача надав до суду заяву, в порядку ст. 22 ГПК України,  зданою у засіданні суду 10.09.07, якою позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків пов'язані з простроченням боржника у розмірі 1000 грн. 00 коп., та просить припинити провадження по справі у цій частині відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України,  повідомивши суд, що з наслідками відмови від позову в цій частині ознайомлений.

Представник позивача надав до суду доповнення до позовної заяви, в порядку ст. 22 ГПК України, зданого до суду 10.09.07,  та просить стягнути з відповідача на користь позивача 45000 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок прострочення боржника за договором купівлі- продажу транспортного засобу № 4 від 22.05.07; пеню у сумі 4770 грн. 00 коп., а також пеню згідно представлених рахунків за кожен день прострочення боржника до дня фактичного повернення коштів за судовим рішенням; штраф за прострочення виконання більш ніж на тридцять днів у розмірі 3150 грн. 00 коп.; суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми згідно представлених розрахунків за кожен день прострочення боржника до дня фактичного повернення коштів за судовим рішенням.

Представник позивача надав до суду заяву № 1, в порядку ст. 22 ГПК України,  зданою у засіданні суду 01.10.07, якою позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у сумі 4770 грн. 00 коп., а також пені згідно представлених рахунків за кожен день прострочення боржника до дня фактичного повернення коштів за судовим рішенням у порядку ч.2 ст. 231 ГК України; штраф за прострочення виконання більш ніж на тридцять днів у розмірі 3150 грн. 00 коп. та просить припинити провадження по справі у цій частині відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України,  повідомивши суд, що з наслідками відмови від позову в цій частині ознайомлений.

Представник позивача надав до суду заяву № 2, в порядку ст. 22 ГПК України,  зданою у засіданні суду 01.10.07, про зменшення позовних вимог  в частині  стягнення з відповідача на користь позивача 45000 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок прострочення боржника за договором купівлі- продажу транспортного засобу № 4 від 22.05.07 та стягнення  з відповідача 20000 грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів, внаслідок простроченого боржника  за договором купівлі- продажу транспортного засобу № 4 від 22.05.07. Вказана заява розглянута у засіданні суду та судом відхиляється за необґрунтованістю.

Представник позивача надав до суду заяву № 3, в порядку ст. 22 ГПК України,  зданою у засіданні суду 01.10.07, про збільшення позовних вимог та про зміну предмету позову та просить стягнути з відповідача  інфляційні нарахування у сумі 2562 грн.32 коп., 3% річних  у сумі 248 грн. 22 коп., а також інфляційні нарахування та 3% річних згідно наданих розрахунків за кожен день прострочення боржника до дня фактичного повернення коштів за судовим рішенням; стягнути з відповідача за безпідставне користування чужими коштами відсотки відповідно до облікової ставки НБУ в розмірі 681 грн. 64 коп. Вказана заява розглянута у засіданні суду та судом відхиляється за необґрунтованістю.

Представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, зданою до суду 19.11.07, та просить стягнути з відповідача 20000 грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів, внаслідок простроченого боржника  за договором купівлі- продажу транспортного засобу № 4 від 22.05.07; інфляційні нарахування у сумі 2562 грн.32 коп., 3% річних  у сумі 248 грн. 22 коп., а також інфляційні нарахування та 3% річних, згідно наданих розрахунків за кожен день прострочення боржника до дня фактичного повернення коштів за судовим рішенням; стягнути з відповідача за безпідставне користування чужими коштами відсотки відповідно до облікової ставки НБУ в розмірі 681 грн. 64 коп. Вказана заява розглянута у засіданні суду та судом відхиляється за необґрунтованістю.

Представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, зданою до суду 27.11.07, та просить стягнути з відповідача 20000 грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів, внаслідок простроченого боржником  за договором купівлі- продажу транспортного засобу № 4 від 22.05.07; інфляційні нарахування у сумі 2562 грн.32 коп., 3% річних  у сумі 248 грн. 22 коп.; інфляційні нарахування та 3% річних, згідно наданих розрахунків за кожен день прострочення боржника починаючи з 20.09.07 до дня фактичного повернення коштів за судовим рішенням; стягнути з відповідача за безпідставне користування чужими коштами відсотки відповідно до облікової ставки НБУ в розмірі 681 грн. 64 коп. Вказана заява розглянута у засіданні суду та судом відхиляється за необґрунтованістю.

Представник позивача надав до суду заяву, в порядку ст. 22 ГПК України,  зданою у засіданні суду 19.11.07, якою позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у сумі 3150 грн. 00 коп., та просить припинити провадження по справі у цій частині відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України,  повідомивши суд, що з наслідками відмови від позову в цій частині ознайомлений.

Відповідач у відзиві на заяву від 07.09.07 № 170, у запереченні на пояснення до позовної заяви, зданого до суду 15.10.07, у відзиві на заяву про уточнення позовних вимог , здану до суду 27.11.07, у доповненні до відзиву на позовну заяву, зданою до суду 05.11.07, позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві та  просить суд відмовити позивачу у задоволенні заяви № 2 про зменшення  позовних вимог та у задоволенні заяви № 3 про збільшення позовних вимог та про зміну предмету позову; відмовити у задоволенні позовних вимог, викладених у доповненні до позовної заяви з урахуванням заяви № 1 про часткову відмову від позовних вимог, в повному обсязі; у задоволенні заяви про уточнення позовних вимог від 19.11.07.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору,  суд –

                                                                в с т а н о в и в:

Заява про збільшення позовних вимог, зданою до суду 10.09.07, підлягає задоволенню. Позовними вимогами слід вважати: про стягнення з відповідача на користь позивача 45000 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок прострочення боржника за договором купівлі- продажу транспортного засобу № 4 від 22.05.07; збитки пов'язані з простроченням боржника у розмірі 1000 грн. 00 коп., пеню у сумі 4770 грн. 00 коп. та пеню до дня фактичного повернення коштів за кожен день прострочки боржника до дня фактичного повернення коштів за судовим рішенням, штраф за прострочення виконання більш ніж на тридцять днів у розмірі 3150 грн. 00 коп.( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України в п.3.7 роз'яснення від 18.09.1997 № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначає: зміна предмета позову означає зміну матеріально - правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

Відповідно до заявленого позову предметом є відшкодування шкоди та стягнення штрафних санкцій, підставою є неналежне виконання умов договору.

Суд вважає, що заява № 2, здана у засіданні суду 01.10.07, про зменшення позовних вимог  в частині  стягнення з відповідача на користь позивача 45000 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок прострочення боржника за договором купівлі- продажу транспортного засобу № 4 від 22.05.07 та стягнення  з відповідача 20000 грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів, внаслідок прострочення  боржником  за договором купівлі- продажу транспортного засобу № 4 від 22.05.07( далі- заява № 2) за своєю правовою природою є заявою про безпідставно набуті кошти  на не договірній  основі,  тобто заявлені нові позовні вимоги ( новий предмет та підстави),що суперечить вимогам   ст. 22 ГПК України.

Таким чином, позивач у заяві № 2 не зменшує позовні вимоги, а одночасно змінює і предмет та  підстави позову, а оскільки це є новими позовними вимогами, тому суд відмовляє позивачу у їх задоволенні.

Суд вважає, що заява № 3, здана у засіданні суду 01.10.07, про збільшення позовних вимог та про зміну предмету позову, якою просить стягнути з відповідача  інфляційні нарахування у сумі 2562 грн.32 коп., 3% річних  у сумі 248 грн. 22 коп., а також інфляційні нарахування та 3% річних, згідно наданих розрахунків за кожен день прострочення боржника до дня фактичного повернення коштів за судовим рішенням; стягнути з відповідача за безпідставне користування чужими коштами відсотки відповідно до облікової ставки НБУ в розмірі 681 грн. 64 коп. ( далі- заява № 3) за своєю правовою природою є заявою в якій викладені нові позовні вимоги, що суперечать вимогам ст. 22 ГПК України, тому у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Так, у заяві № 3 про збільшення позовних вимог та про зміну предмету позову, також має місце одночасна зміна предмету та підстави позову. Відповідно до заявленого позову предметом є відшкодування шкоди та стягнення штрафних санкцій, підставою є неналежне виконання умов договору.

Відповідно до заяви № 3 предметом позову є стягнення штрафних санкцій, а підставою позову - безпідставне користування чужими грошовими коштами.

Суд вважає, що позивач у заяві № 3 не тільки, як він вважає, збільшує позовні вимоги, а й у нього виникають додаткові вимоги, що в силу вищенаведеного не може бути збільшенням позовних вимог,  тому кваліфікується як зміна предмета позову.

Як було зазначено вище, ст. 22 ГПК України надає право позивачу до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет спору. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Такого висновку дійшов і Вищій господарський суд України, зазначивши в Інформаційному листі від 02.06.2006 № 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", що за змістом зазначеної норми ГПК зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасно їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі- продажу транспортного засобу № 4 від 22.05.07, згідно якого «Продавець»(відповідач у справі) продає належним йому на праві власності вантажний автомобіль Краз-6510 , реєстраційний номер ВВ 7896 АН, рік випуску 1995 рік, № шасі ОZ 83520, свідоцтво про реєстрацію серія РСА № 64457, видано Ровеньківським МРЕО Луганської області 28.12.06.(п.1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору, ціна автомобіля Краз-6510  складає 45000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 2.2 договору, розрахунки між сторонами здійснюється в безготівковій формі. «Покупець»( позивач у справі) проводить  попередню оплату в розмірі 100% договірної ціни на протязі 3 банківських днів з моменту отримання рахунку від «Продавця».

Згідно п.3.1 договору, «Продавець»( відповідач у справі) зобов'язаний передати автомобіль Краз-6510 і документи на нього по акту прийому- передачі на протязі 3- банківських днів з моменту оплати рахунка «Покупцем»(позивачем у справі).

Згідно п.3.3 договору, «Покупець»(позивач у справі) зобов'язаний провести попередню оплату в строки, вказані в п.п.2.2 п.2 цього договору, і прийняти автомобіль і документи на нього.

 Позивач зазначив, що згідно  умов п.2.2 договору перерахував відповідачу грошові кошти згідно платіжного доручення № 222 від 22.05.07 на суму  45000 грн. 00 коп., де вказано призначення платежу: передплата за автомобіль Краз-6510 зг.уг.№4 від 22.05.07р., в т.ч. ПДВ 7500 грн.(а.с.13).

Відповідач отримав вищевказані кошти від позивача, що підтверджено податковою накладною  від 22.05.07 № 73 (а.с.14), але умови п. 3.1 договору не виконав, автомобіль Краз-6510 позивачу не передав.

Позивач зазначив, що відповідач не виконав зобов'язання за договором, автомобіль  Краз-6510 не передав, тобто відповідач прострочив виконання договору, що є неналежним його виконанням. Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов зазначеного договору,  позивачу завдані  збитки у сумі 45000 грн. 00 коп., відповідно до ч.2 ст. 220 ГК України.

На підставі викладеного, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов вищезазначеного договору позивач звернувся до господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 45000 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок прострочення боржника за договором купівлі- продажу транспортного засобу № 4 від 22.05.07.

Позивач відповідно до вимог ч.2 та ч.7 ст. 231 ГК України, нарахував відповідачу  пеню у сумі 4770 грн. 00 коп. та пеню до дня фактичного повернення коштів за кожен день прострочки боржника до дня фактичного повернення коштів за судовим рішенням; штраф за прострочення виконання більш ніж на тридцять днів у розмірі 3150 грн. 00 коп. .( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Позивачем нараховані відповідачу збитки пов'язані з простроченням боржника у розмірі 1000 грн. 00 коп. - витрати на юридичну допомогу.

Відповідач  позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у  відзиві.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 45000 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок прострочення боржника за договором купівлі- продажу транспортного засобу № 4 від 22.05.07; збитки пов'язані з простроченням боржника у розмірі 1000 грн. 00 коп., пеню у сумі 4770 грн. 00 коп. та пеню до дня фактичного повернення коштів за кожен день прострочки боржника до дня фактичного повернення коштів за судовим рішенням; штраф за прострочення виконання більш ніж на тридцять днів у розмірі 3150 грн. 00 коп.( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Відповідно до ст. 33 ГПК України,  кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до п. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов»язання, доказується кредитором.

Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, є окремим випадком застосування загального принципу цивільного права ( ч.1 ст.22 ЦК України), за яким особа , якій завдано збитків у результаті порушення її  цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки).

Тому, кредитор ( позивач у справі) має довести не лише  розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення боржника його обов'язку та причинний зв'язок  між цим порушенням і шкодою.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі- продажу транспортного засобу № 4 від 22.05.07, згідно якого «Продавець»(відповідач у справі) продає належним йому на праві власності вантажний  автомобіль Краз-6510, реєстраційний номер ВВ 7896 АН, рік випуску 1995 рік, № шасі ОZ 83520, свідоцтво про реєстрацію серія РСА № 64457, видано Ровеньківським МРЕО Луганської області 28.12.06.(п.1.1 договору).Згідно п. 2.1 договору, ціна автомобіля Краз-6510  складає 45000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ.

Згідно умов п.2.2 договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти згідно платіжного доручення № 222 від 22.05.07 на суму  45000 грн. 00 коп., де вказано призначення платежу: передплата за автомобіль Краз-6510 зг.уг.№4 від 22.05.07р., в т.ч. ПДВ 7500 грн.(а.с.13), відповідач отримав вищевказані кошти від позивача, що підтверджено податковою накладною  від 22.05.07 № 73 (а.с.14), але умови п. 3.1 договору не виконав, автомобіль Краз-6510 позивачу не передав.

Як вбачається, позивач направив на адресу відповідача лист від 24.05.07 № 57/5, яким просить повернути 45000 грн. 00 коп., як помилково перераховану суму на розрахунковий рахунок   позивача згідно платіжного  доручення № 222 від 22.05.07 на суму  45000 грн. 00 коп.(а.с.55). Відповідач повернув позивачу грошові кошти на загальну суму 25000 грн. 00 коп., згідно платіжних доручень: № 164 від 29.05.07 на суму 10000 грн. 00 коп., № 209 від 25.06.07 на суму 10000 грн. 00 коп., № 260 від 30.07.07 на суму 5000 грн. 00 коп.,  в яких вказано призначення платежу: повернення помилково перерахованої суми згідно листа від 24.05.07 та від 21.06.07, з вказанням суми ПДВ. Тобто, на момент розгляду справи, позивачем умови п. 2.2 договору не виконані, не проведена попередня оплата у розмірі 100% договірної ціни на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку від відповідача.

Тому, суд вважає, що позивачем не проведенні розрахунки з відповідачем за автомобіль Краз-6510 у повному обсязі, що є порушенням умов вищевказаного договору .

Таким чином, у відповідача не виникло зобов'язання передати предмет договору, а саме автомобіль Краз-6510, з підстав викладених вище, у зв'язку з чим, порушення зобов'язань з його боку відсутні.

На підставі зазначеного, суд вважає, що позивач в позовній заяві не правомірно посилається на вимоги ч.2 ст. 220 ГК України, при виконанні відповідачем умов договору купівлі- продажу транспортного засобу № 4 від 22.05.07.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналажне виконання).

Разом з тим, згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необачності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд вважає, що в діях відповідача порушень зобов'язань не вбачається, а доводи позивача з цього приводу є необґрунтовані.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в тексті позовної заяви посилається на відшкодування збитків відповідачем, відповідно до ч.2 ст. 220 ГК України, але в прохальній частині заяві він просить стягнути з відповідача на його користь  45000 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок прострочення боржника за договором купівлі- продажу транспортного засобу № 4 від 22.05.07.

У задоволенні позовних вимог  щодо стягнення з відповідача на користь позивача 45000 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок прострочення боржника за договором купівлі- продажу транспортного засобу № 4 від 22.05.07 позивачу слід відмовити, з наступних підстав.

Підстави щодо відшкодування шкоди урегульовані Главою 82 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 33 ГПК України, в супереч наведеного позивач не надав доказів завдання   шкоди відповідачем.

Як свідчать матеріали справи, в позовній заяві взагалі відсутні посилання на статті Цивільного кодексу України, які регулюють відносини про відшкодування шкоди.

Згідно ч.2. ст. 220 ГК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Так, позивачем  заявлені вимоги щодо відшкодування збитків відповідачем, відповідно до ч.2 ст. 220 ГК України

Як свідчать матеріали справи, позивачем не надано обґрунтованих доказів, які підтверджують викладені в позовній заяві обставини щодо відшкодування відповідачем позивачу збитків, відповідно до вимог ч.2 ст. 220 ГК України.

Суд вважає, вимоги позову щодо відшкодування відповідачем позивачу збитків такими, що не підлягають задоволенню, оскільки  вони не  підтверджені матеріалами справи .

За таких обставин, позовні вимоги в частині відшкодування відповідачем позивачу збитків у розмірі  45000 грн. 00 коп., відповідно до вимог ч.2 ст. 220 ГК України, слід визнати необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки заявлена позивачем сума до стягнення, була перерахована відповідачу у розмірі  45000 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення № 222 від 22.05.07, але відповідач,  на підставі листа позивача від 24.05.07 № 57/5, тому відповідач повернув позивачу грошові кошти на загальну суму 25000 грн. 00 коп., згідно платіжних доручень: № 164 від 29.05.07 на суму 10000 грн. 00 коп., № 209 від 25.06.07 на суму 10000 грн. 00 коп., № 260 від 30.07.07 на суму 5000 грн. 00 коп.,  в яких вказано призначення платежу: повернення помилково перерахованої суми згідно листа від 24.05.07 та від 21.06.07, з вказанням суми ПДВ.

На підставі викладеного, суд вважає, що  відповідно до п. 3.1 вищевказаного договору строк зобов'язання відповідача перед позивачем по передачі автомобіля Краз-6510  не настав.

З огляду на викладене слід визначити, що позивачем не доведені вимоги в частині відшкодування відповідачем позивачу збитків у розмірі 45000грн., відповідно до вимог ч.2 ст. 220 ГК України, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог  в цій частині слід відмовити.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не надано безспірних доказів, що відповідач повинен  відшкодувати   збитки у розмірі 45000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позивач не надав суду безспірних доказів своїх позовних вимог в частині  відшкодування   збитків у розмірі 45000 грн. 00 коп. тому, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

За таких обставин, позовні вимоги в частині  відшкодування   збитків у розмірі 45000 грн. 00 коп. слід визнати необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення .

Позивач надав у судове засідання заяви, в порядку ст. 22 ГПК України, здану  до суду  10.09.07, здану до суду  01.10.07,та здану до суду 19.11.07, якою відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків пов'язаних з простроченням боржника у розмірі 1000 грн. 00 коп., пені у сумі 4770 грн. 00 коп. та пені до дня фактичного повернення коштів за кожен день прострочки боржника до дня фактичного повернення коштів за судовим рішенням; штраф за прострочення виконання більш ніж на тридцять днів у розмірі 3150 грн. 00 коп.( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) та просить припинити провадження по справі у цій частині відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України,  повідомивши суд, що з наслідками відмови від позову  в цій частині ознайомлений.

Таким чином, відповідно до ст. 78 ГПК України, суд вважає за можливе прийняти відмову позивач від даного позову в частині стягнення з відповідача збитків пов'язаних з простроченням боржника у розмірі 1000 грн. 00 коп., пені у сумі 4770 грн. 00 коп. та пені до дня фактичного повернення коштів за кожен день прострочки боржника до дня фактичного повернення коштів за судовим рішенням; штраф за прострочення виконання більш ніж на тридцять днів у розмірі 3150 грн. 00 коп., оскільки це право позивача передбачено ст. 22 ГПК України, ця відмова не суперечить чинному законодавству та не порушує ні чиї права та охоронювані законом інтереси.

За таких підстав, провадження по справі в частині стягнення з відповідача збитків пов'язаних з простроченням боржника у розмірі 1000 грн. 00 коп., пені у сумі 4770 грн. 00 коп. та пені до дня фактичного повернення коштів за кожен день прострочки боржника до дня фактичного повернення коштів за судовим рішенням; штраф за прострочення виконання більш ніж на тридцять днів у розмірі 3150 грн. 00 коп. ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог). підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

Клопотання відповідача викладених у відзиві на позовну заяву від 07.09.07 №170, про розстрочку суми боргу 20000 грн.  00 коп. строком на 12 місяців судом відхиляється за необгрунтованістю.

У судовому засіданні 27.11.07 за згодою сторін судового процесу була оголошена  вступна  та резолютивна частина рішення.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на позивача.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 220,610, 614,623 ЦК України, ст.ст. 44,49,п.4 ст. 80,82,84,85 Господарського процесуального  кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.У задоволенні позову в частині відшкодування збитків у розмірі  45000 грн. 00 коп.  відмовити.

2. В решті вимог провадження у справі припинити.

3.  Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –03.12.07.

     Суддя                                                                                       Г.М.Батюк