Ухвала

від 10.01.2025 по справі 304/2598/24

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/2598/24 Провадження № 1-кс/304/197/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2025 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024072030000016 від 13 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про скасування арешту майна,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з даним клопотанням про скасування арешту на 4 500 доларів США та 7 000 євро і повернути такі йому. Мотивує клопотання тим, що 23 березня 2023 року він продав ОСОБА_6 2,03 га землі та за виручені грошові кошти у національній валюті придбав долари і євро. Так, 02 серпня 2023 року його брат ОСОБА_7 має день народження та приїздив до нього у село Мала Копаня погостювати, де висловив йому бажання поїхати на лікування за кордон, однак не має для цього коштів. Тоді він пожалів брата та дав йому у позику 4 500 доларів США і 7 000 євро поклав ці гроші у кульок, на якому були зображені два ведмедики. Однак до того, переживаючи, щоб ці грошові кошти у брата не викрали, він переписав на листок серії та номери банкнот доларів США, а брат написав йому розписку, що позичив у нього гроші, копію якої надає суду. У грудні 2023 року та січні 2024 року він часто приїздив до ОСОБА_8 у власних справах та навідував брата, ставив запитання, чому той не їде на лікування, на що брат посилався на підготовку необхідних для цього документів, а також показував йому, де саме зберігає отримані від нього гроші. Вказує, що брат дзвонив йому і казав про проведений у нього на квартирі обшук, під час якого він добровільно віддав поліції вказаний кульок з грошима, при цьому заявив, що це гроші його брата, які він дав йому на лікування. При цьому пустий кульок від грошей так і лишився у тумбочці, фото якого він додає до суду. Крім цього брат жалівся на роботу свого адвоката ОСОБА_9 , який не вводить його у курс ведення досудового розслідування, ніякі документи з приводу такого не надає. Згодом, у переданих брату Лосяковим документах вони виявили ухвалу Перечинського районного суду від 22 листопада 2024 року по справі № 304/2598/24, в якій вказано про арешт належних йому 4 500 доларів США та 7 000 євро; наводить перелік серій та номерів 45 банкнот номіналом по 100 доларів США. Тоді він співставив такі дані з листком, на якому в день позики виписав серії та номери банкнот валюти і такі співпали тоді він зрозумів, що це його кошти. Наразі хоче повернути арештовані судом гроші, оскільки є власником таких.

У судовому засіданні ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримав, вказував, що коли позичав гроші ОСОБА_7 , то донька переписувала ідентифікуючі дані таких на листок, однак він десь його загубив ще у 2023 році та досі не може знайти. Додатково вказував на те, що земельну ділянку продав за 12 000 доларів США, тому не розуміє, чому у договорі вказано ціну 60 000 грн.

Представник заявника адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні також підтримав клопотання, просив таке задовольнити за наведених у ньому підстав, при цьому не виключив можливості того, що серед грошових коштів, належних ОСОБА_4 можуть бути дві банкноти, що були вручені учаснику за протоколом проведення слідчої дії.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 показав, що коли приїхав на свою квартиру зі співробітниками поліції та СБУ, то повідомив їх, що зберігає отримані на підставі розписки для лікування за кордоном гроші брата, які добровільно видав під час проведення слідчої дії; перед цим порахував гроші, однак працівники правоохоронного органу їх не опечатували, свідків та понятих при цьому не було.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, вказуючи на розбіжності та нещирість показів заявника і підозрюваного, які зазначають, що один одному позичили гроші, в той час як деякі із знайдених під час обшуку банкнот були вручені учаснику проведення слідчої дії за протоколом про ідентифікацію та вручення грошових коштів.

Заслухавши пояснення учасників розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя, прийшов до такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що при розгляді клопотання про скасування арешту слідчий суддя з урахуванням наданих доказів має з`ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2 ст. 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Отже прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024072030000016, внесеного 13 лютого 2024 року за фактом організації за попередньою змовою групою осіб незаконного переправлення військовозобов`язаних через державний кордон з використанням підроблених документів з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України.

У рамках кримінального провадження ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду від 22 листопада 2024 року серед іншого накладено арешт на грошові кошти в сумі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) доларів США з номерами PF 93229471 K; PG 39971357 A; PK 45013179 I; PK 45013175 I; PA 51339748 A; LG 03801481 В; LK 05416147 D; QA 18161533 A; QA 18161534 A; PB 48048199 M; QA 18161535 A; QA18161536 A; PG 94320002 C; PG 94320005 C; PG 94320001 С; PG 94320047 C; PG 94320004 C; MK 70690167 C; PC 94320053 C; PG 94320054 C; MF 23796434A; MB 28946724 S; PB 31712654 M; PB 49495523 C; PB 03247197 C; QA 18161544 A; QA18161524 A; QA 18161526 A; QA 18161531 A; LL 63985800G; QA 18161543 A; QA 18161538 A; QA 18161539 A; QA 18161537 A; QA 18161528 A; QA 18161528 A; QA 18161525 A; QA 18161532 A; QA 18161523 A; PF 95871699 E; QA 18161545 A; PG 66550945 C; PJ 69728457 B; 69728460 B; LB 15011430 V; MB 86390314 С, а також 7 000 (сім тисяч) євро.

Підставою арешту став встановлений слідчим суддею факт існування достатніх підстав вважати, що вилучене майно відповідає ознакам речового доказу, оскільки в ході розгляду встановлено достатні підстави вважати, що до вчинення вищевказаного злочину може бути причетний ОСОБА_7 , відтак майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у ст. 98 КПК України. Постановою слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління ГУ НП в Закарпатській області від 17 жовтня 2024 року вилучені грошові кошти серед іншого майна визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42024072030000016 від 13 лютого 2024 року.

У відповідності до вказаної ухвали метою арешту майна відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України є забезпечення збереження речового доказу.

Крім того, під час вирішення питання про накладення арешту слідчий суддя врахував, що таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, а встановлені в ході судового розгляду обставини кримінального провадження вимагають вжиття такого заходу забезпечення як арешт з метою запобігання ризикам приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення майна. При цьому, слідчим суддею не встановлено доказів завдання негативних наслідків внаслідок застосування арешту майна.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у разі необхідності забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як встановлено слідчим суддею в ході дослідження вказаної ухвали арешт на майно накладено обґрунтовано, вказані в ухвалі підстава, мета та необхідність такого арешту відповідає положенням чинного законодавства.

Крім того, оцінюючи доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення як арешт майна, слідчий суддя враховує, що на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, арешт майна необхідний для забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні, а отже скасування арешту на даній стадії досудового розслідування може призвести до негативних наслідків, зокрема, приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення майна, що зі свого боку зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування, скасування арешту майна на даному етапі досудового розслідування не сприятиме досягненню дієвості кримінального провадження.

Також слідчий суддя враховує, що 17 жовтня 2024 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

При цьому з наданих прокурором матеріалів, зокрема протоколів про ідентифікацію та вручення грошових коштів від 11 липня та 11 жовтня 2024 року видно, що під час участі у проведенні оперативно-розшукових заходів щодо пошуку, фіксації та отримання фактичних даних з приводу сприяння у виготовленні фіктивних документів, які слугуватимуть підставою для незаконного виїзду за кордон, учаснику таких заходів були вручені грошові банкноти, серед яких є ті, про право власності на які наразі заявляє ініціатор даного клопотання.

Жодне з посилань, наведених ОСОБА_4 у клопотанні, а також додатково адвокатом ОСОБА_5 у судовому засіданні, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даного клопотання, навпаки суперечать одне одному та наданим слідчому судді матеріалам та справляють враження намагання сторони захисту ввести слідчого суддю в оману.

Відтак слідчий суддя дійшов висновку, що стороною захисту не наведено та не доведено будь-якої з умов задля прийняття слідчим суддею рішення про скасування арешту майна, а відтак підстави для скасування арешту майна відсутні.

Керуючись ст. 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні клопотання ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024072030000016 від 13 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1