Ухвала

від 10.01.2025 по справі 304/2598/24

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/2598/24 Провадження № 1-кс/304/125/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2025 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 42024072030000016 від 13 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна,

У С Т А Н О В И В :

слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 42024072030000016 від 13 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про накладення арешту на речові докази у даному кримінальному провадженні, які вилучені 16 жовтня 2024 року у ході проведення невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у АДРЕСА_1 , а саме грошові кошти у сумі 250 євро, 3 801 доларів США, а також мобільні телефони марки «XIAOMI REDMI», чорного кольору, та марки «iPhone 12 Pro Max» і ноутбук марки «ASUS», білого кольору, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном.

Клопотання мотивує тим, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 здійснюється досудове розслідування вказаного кримінального провадження за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в ході якого встановлено, що діє група осіб, які за грошову винагороду виготовляють фіктивну медичну документацію для подальшого незаконного оформлення груп інвалідності, зняття з військового обліку з метою забезпечення незаконного виїзду за кордон, а також забезпечують незаконний перетин Державного кордону України поза межами пунктів пропуску у період дії правового режиму воєнного стану. Вказує, що в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій органом досудового розслідування були отримані докази протиправної діяльності ОСОБА_6 та встановлено інших учасників вказаної протиправної діяльності, які за грошову винагороду сприяють особам призовного віку уникнути мобілізації та перетнути державний кордон поза офіційними пунктами пропуску.

Крім цього за результатами таких заходів орган досудового розслідування встановив, що за місцями проживання фігурантів можуть міститися речі та документи, що матимуть значення для подальшого розслідування кримінального провадження в якості доказів. Так, слідчий вказує, що ОСОБА_6 залучив до вчинення вказаного злочину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , роль якого полягала у здійсненні за грошову винагороду керівництва під час незаконного перетину державного кордону України, сприяння вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод.

Слідчий вказує, що 11 жовтня 2024 року ОСОБА_6 , попередньо висловивши таку вимогу ОСОБА_7 , біля готелю «Закарпаття» у м. Ужгороді на пл. Кирила і Мефодія, 5, отримав від останнього 1 000 доларів США як частину обумовленої суми за його незаконне переправлення через державний кордон. Надалі, перебуваючи у тому ж місці, 15 жовтня 2024 року, ОСОБА_6 знову зустрівся з ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, та проінструктував останнього щодо подальших дій, які необхідно буде вчинити наступного дня близько 18.00 год, а також додатково сплатити 4 500 доларів США, частину з яких ОСОБА_6 мав передати ОСОБА_5 .

Отже, як вказує слідчий, 11 жовтня 2024 року ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_7 частину обумовленої суми за організацію його незаконного переправлення через державний кордон у розмірі 1 000 доларів США, які міг передати іншому співучаснику ОСОБА_5 ; під час вчинення злочину ОСОБА_5 використовував мобільний телефон, за допомогою якого спілкувався з іншими співучасниками та координував дії ОСОБА_7 .

Також слідчий зазначає, що 16 жовтня 2024 року в ході проведення слідчих дій ОСОБА_5 намагався втекти та заховатися за місцем проживання у будинку АДРЕСА_1 , через що під час безпосереднього його переслідування, а також у зв`язку з тим, що за місцем проживання ОСОБА_5 могли знаходитися речі та предмети, які зберегли на собі сліди злочину, органом досудового розслідування було здійснено проникнення до житла особи без відповідного рішення суду, де у порядку ст. 234 КПК проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 250 євро, 3 801 долар США, а саме 37 банкнот номіналом по 100 доларів США РВ 02336695 М; PE 91564914 С; РЕ 91564915 С; РА 32222907 С; PF 10100456 L; PJ 54595298 B; MF 78003614 E; PJ 54595297 B; PI 18708385 A; LB 41357563 W; MK 12705767 B; LF 29612067 F; LB 84188338 T; MF 74035898 C; LB 94280354 A; LF 00359706 G; PE 91564916 C; PA 32222915 C; PB 26216626 Н; PB 64077547 С; РВ 26216625 Н; РВ 26216111 Н; LB 19747788 B; PB 26216118 H; PB 26216121 H; PJ 54595299 B; PF 82820032 H; PB 67935363 A; PF 14549505 G; PF 51085675 L; LK 19533683 C; PJ 69972831 B; ML 71115240 C; PA 19281633 C; MB 36276068 L; ML 34872800 C; LF 60279109 G; три банкноти номіналом по 20 доларів США GF 57271854 В; MB 14072601 E; NB 57041114 А; три банкноти номіналом по 10 доларів США MF 15226974 Е; ME 62515056 В; МС 37935432 А; дві банкноти номіналом по п`ять доларів США РК 55318767 А; ML 66044052 В, та одна банкнота номіналом в один долар США серії F45279691 М, а також мобільний телефон марки «XIAOMI МІ 11» чорного кольору, мобільний телефон марки «Iphone-12 Pro Мах», та ноутбук марки «ASUS» білого кольору, і ноутбук марки «LENOVO» чорного кольору.

Постановою від 17 жовтня 2024 року вилучені у ході проведення невідкладного обшуку грошові кошти, мобільні телефони та ноутбук були визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки такі є знаряддями вчинення кримінального правопорушення та містять на собі його сліди, а також можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відтак слідчий, посилаючись на норми кримінального процесуального закону, які визначають питання речових доказів, накладення арешту на майно та конфіскації майна як виду покарання, зазначає, що у органу досудового розслідування існує необхідність у накладенні арешту на зазначене у клопотанні майно, задля його збереження як речового доказу у даному кримінальному провадженні, а також проведення слідчих дій (огляду мобільного телефону, в тому числі відновлення видаленої інформації), судових експертиз та повного дослідження всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, та в тому числі забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, а тому просить клопотання задовольнити.

У судовому засідання прокурор у провадженні уточнив вимоги клопотання та просив накласти арешт на грошові кошти та мобільні телефони шляхом заборони на користування та розпорядження таким майном, а також долучив додаткові документи; при цьому решту вимог клопотання не підтримав, вказавши, що ноутбуки були оглянуті органом досудового розслідування, однак не мітять інформації, які б склала інтерес для даного кримінального провадження.

Представник власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 у судове засідання не з`явився, однак останній протягом судового розгляду клопотання проти задоволення такого заперечував, вказуючи на те, що речі були вилучені від ОСОБА_5 під час несанкціонованого обшуку, на проведення якого підстав у органу досудового розслідування не було. До того ж мобільні телефони вже оглянуті, все зафіксовано у протоколі огляду, тому потреби в їх арешті немає. При цьому один з мобільних телефонів належить дружині ОСОБА_5 ОСОБА_8 , а інформація з іншого не становить інтерес для слідства, оскільки спроба набору абонента ОСОБА_6 не є належним доказом, у свою чергу інформацію про з`єднання сторона обвинувачення може отримати від відповідного оператора мобільного зв`язку. Крім цього попередньо подавав в інтересах ОСОБА_8 письмове заперечення на клопотання про арешт майна.

У судове засідання власник майна ОСОБА_5 не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку.

Крім цього 24 грудня 2024 року адвокат ОСОБА_9 подав до суду заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_1 у розгляді даного клопотання на підставі п. 4 ч. 1 ст. 76 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 09 січня 2025 року у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_9 як представника ОСОБА_8 про відвід слідчого судді у розгляді клопотання про накладення арешту на майно було відмовлено, а відтак слідчий суддя продовжує розгляд даного клопотання.

Дослідивши пояснення учасників розгляду клопотання, вивчивши надані сторонами матеріали, слідчий суддя, зваживши доводи викладені у клопотанні, прийшов до такого висновку.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як видно з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, органом досудового розслідування слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024072030000016, внесеного 13 лютого 2024 року за фактом організації за попередньою змовою групою осіб незаконного переправлення військовозобов`язаних через державний кордон з використанням підроблених документів з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчий суддя встановив, що 17 жовтня 2024 року письмове повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення було вручено особисто ОСОБА_5 , про що в матеріалах, долучених до клопотання, містяться особисті підписи останнього про її отримання.

З наявного у матеріалах клопотання протоколу обшуку від 16 жовтня 2024 року видно, що того ж дня органом досудового розслідування у порядку ст. 233 КПК України було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «XIAOMI МІ 11» чорного кольору; мобільний телефон марки «Iphone-12 Pro Мах»; ноутбук марки «ASUS» білого кольору; ноутбук марки «LENOVO» чорного кольору, а також грошові кошти в сумі 300 євро; 3 801 долар США, а саме 37 банкнот номіналом по 100 доларів США РВ 02336695 М; PE 91564914 С; РЕ 91564915 С; РА 32222907 С; PF 10100456 L; PJ 54595298 B; MF 78003614 E; PJ 54595297 B; PI 18708385 A; LB 41357563 W; MK 12705767 B; LF 29612067 F; LB 84188338 T; MF 74035898 C; LB 94280354 A; LF 00359706 G; PE 91564916 C; PA 32222915 C; PB 26216626 Н; PB 64077547 С; РВ 26216625 Н; РВ 26216111 Н; LB 19747788 B; PB 26216118 H; PB 26216121 H; PJ 54595299 B; PF 82820032 H; PB 67935363 A; PF 14549505 G; PF 51085675 L; LK 19533683 C; PJ 69972831 B; ML 71115240 C; PA 19281633 C; MB 36276068 L; ML 34872800 C; LF 60279109 G; три банкноти номіналом по 20 доларів США GF 57271854 В; MB 14072601 E; NB 57041114 А; три банкноти номіналом по 10 доларів США MF 15226974 Е; ME 62515056 В; МС 37935432 А; дві банкноти номіналом по п`ять доларів США РК 55318767 А; ML 66044052 В, та одна банкнота номіналом в один долар США серії F45279691 М, які упаковані до відповідних спецпакетів.

При цьому ухвалою слідчого судді від 24 жовтня 2024 року надано дозвіл на проведення вказаного обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 17 жовтня 2024 року вилучені грошові кошти, мобільні телефони та ноутбуки серед іншого майна визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024072030000016.

Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України видно, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Органом досудового розслідування доведено, що вилучене майно, має значення речового доказу у кримінальному проваджені № 42024072030000016 та відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Так, за протоколами огляду предмету від 02 та 03 грудня 2024 року органом досудового розслідування задокументовано огляд мобільного телефону марки «iPhone 12 Pro Мах», який був вилучений у громадянки ОСОБА_10 , та у застосунку «Google Chrome» у графі запит виявлено пошуковий запит з текстом «Відповідальність за незаконний перетин кордону», а також вилученого від ОСОБА_5 мобільного телефону «XIAOMI МІ 11» у месенджерах «Viber» та «WhatsApp» виявлено переписки з абонентом на ім`я « ОСОБА_11 », а також месенджері «Viber» із « ОСОБА_12 ».

Відтак, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Поряд з цим слідчий суддя додатково враховує, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.

В ході розгляду клопотання не доведено та не встановлено обставин, які б давали слідчому судді підстави вважати, що на даний час необхідності у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з підстав збереження речових доказів немає, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.

Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту заявленого прокурором майна, враховує можливість використання такого як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому уточнене клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.

Частиною 5 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Нормами частини 4 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», зокрема ухвали про арешт майна у кримінальних провадженнях оприлюднюються в електронній формі не раніше дня їх звернення до виконання.

Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

уточнене клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 42024072030000016 від 13 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на вилучені 16 жовтня 2024 року в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 250 (двісті п`ятдесят) євро, 3 801 (три тисячі вісімсот один) долар США, а також мобільні телефони марки «XIAOMI REDMI», чорного кольору, та марки «iPhone 12 Pro Max», шляхом заборони користуватися та розпоряджатися вказаним майном.

Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Згідно із ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1