Ухвала

від 10.01.2025 по справі 304/2598/24

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/2598/24 Провадження № 1-кс/304/123/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2025 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 42024072030000016 від 13 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна,

У С Т А Н О В И В :

прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 42024072030000016 від 13 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про накладення арешту на речові докази у даному кримінальному провадженні, які вилучені 16 жовтня 2024 року у ході проведення обшуку за адресою місця знаходження майна ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 , а саме виписку з медичної картки амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_6 від 11 вересня 2023 року на 1-му арк.; довідку № 76, видану на ім`я ОСОБА_5 від 19 липня 2024 року на 1-му арк.; довідку № 9/2307 військово-лікарської комісії від 15 червня 2024 року на ім`я ОСОБА_5 на 1-му арк.; витяг № 546255-24.06.2024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів на ім`я ОСОБА_5 від 24 червня 2024 року на 1-му арк.; амбулаторну книгу на ім`я ОСОБА_5 на 3-ох арк.; мобільний телефон марки «iPhone 14 Pro» із сім-карткою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , а також годинник марки «Apple Watch Ultra 49mm Titanium», шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном.

Клопотання мотивує тим, що Перечинським відділом Ужгородської окружної прокуратури відповідно до вимог КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчим відділенням відділення поліції № 1 досудового розслідування вказаного кримінального провадження, в ході якого встановлено, що діє група осіб, які за грошову винагороду виготовляють фіктивну медичну документацію для подальшого незаконного оформлення груп інвалідності, зняття з військового обліку з метою забезпечення незаконного виїзду за кордон, а також забезпечують незаконний перетин Державного кордону України поза межами пунктів пропуску у період дії правового режиму воєнного стану. Вказує, що відомості про вказане кримінальне правопорушення 13 лютого 2024 року були внесені до ЄРДР за № 42024072030000016 з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 332 КК України. Зазначає, що в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій органом досудового розслідування були отримані докази протиправної діяльності ОСОБА_7 та встановлено інших учасників вказаної протиправної діяльності, які за грошову винагороду сприяють особам призовного віку уникнути мобілізації та перетнути державний кордон поза офіційними пунктами пропуску.

Крім цього за результатами таких заходів орган досудового розслідування встановив, що до протиправної діяльності ОСОБА_7 залучив ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 .

Прокурор вказує, що 16 жовтня 2024 року було проведено санкціонований обшук за місцем знаходження майна ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено медичні документи, мобільний телефон марки «iPhone 14 Pro» із сім-карткою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , та годинник марки «Apple Watch Ultra 49mm Titanium».

Постановою від 17 жовтня 2024 року вилучені у ході проведення обшуку мобільний телефон та годинник були визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки такі є засобами вчинення кримінального правопорушення та містять на собі його сліди, а також можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Зокрема з використанням вилученого мобільного телефону особи підтримували зв`язок та координували свої дії під час вчинення злочину, а медична документація ймовірно слугувала незаконному зняттю осіб з військового обліку та їх подальшого безперешкодного виїзду за межі України.

Відтак прокурор, посилаючись на норми кримінального процесуального закону, які визначають питання речових доказів та накладення арешту на майно, зазначає, що у органу досудового розслідування існує необхідність у накладенні арешту на зазначене у клопотанні майно, задля його збереження як речового доказу у даному кримінальному провадженні, а також проведення слідчих дій (огляду мобільного телефону, в тому числі відновлення видаленої інформації), судових експертиз та повного дослідження всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому просить клопотання задовольнити.

У судовому засідання прокурор уточнив свої вимоги та просив накласти арешт на мобільний телефон шляхом заборони на користування та розпорядження таким, а також годинник шляхом заборони розпоряджатися ним; при цьому решту вимог клопотання не підтримав, вказавши, що медична документація вже оглянута органом досудового розслідування.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні вважав недоцільним обмежувати власника у користування майном, оскільки речі стороною обвинувачення вже оглянуті, а тому просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Заслухавши пояснення учасників розгляду клопотання, вивчивши надані ініціатором клопотання матеріали, слідчий суддя, зваживши доводи викладені у клопотанні, прийшов до такого висновку.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як видно з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, органом досудового розслідування слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024072030000016, внесеного 13 лютого 2024 року за фактом організації за попередньою змовою групою осіб незаконного переправлення військовозобов`язаних через державний кордон з використанням підроблених документів з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України.

З наявного у матеріалах клопотання протоколу обшуку від 16 жовтня 2024 року видно, що того ж дня органом досудового розслідування було проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено виписку з медичної картки амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_6 від 11 вересня 2023 року на 1-му арк.; довідку № 76, видану на ім`я ОСОБА_5 від 19 липня 2024 року на 1-му арк.; довідку № 9/2307 військово-лікарської комісії від 15 червня 2024 року на ім`я ОСОБА_5 на 1-му арк.; витяг № 546255-24.06.2024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів на ім`я ОСОБА_5 від 24 червня 2024 року на 1-му арк.; амбулаторну книгу на ім`я ОСОБА_5 на 3-ох арк.; мобільний телефон марки «iPhone 14 Pro» із сім-карткою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , а також годинник марки «Apple Watch Ultra 49mm Titanium».

Окрім цього за протоколом обшуку від 16 жовтня 2024 року органом досудового розслідування задокументовано санкціонований обшук належної ОСОБА_5 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , однак під час проведення такого майна (речей, предметів, документів) виявлено та вилучено не було.

Постановою старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_8 від 17 жовтня 2024 року вилучену документацію, мобільний телефон та годинник серед іншого майна визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024072030000016.

Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України видно, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Органом досудового розслідування доведено, що вилучене майно, має значення речового доказу у кримінальному проваджені № 42024072030000016 та відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Так, за протоколом огляду предмету від 02 грудня 2024 року органом досудового розслідування задокументовано огляд мобільного телефону марки «iPhone 14 Pro», який був вилучений у громадянина ОСОБА_5 , та встановлено абонентів, яким останній, зловживаючи впливом, сприяв в отриманні фіктивних груп інвалідності з метою незаконного перетину кордону України та ухиленні від мобілізації. Крім цього встановлено особисте листування з іншими фігурантами кримінального провадження, в ході якого обговорювалися питання щодо фіктивного лікування у медичних закладах, отримання повістко за викликом (ТЦК та СП) з метою уникнення від мобілізації.

Відтак, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Поряд з цим слідчий суддя додатково враховує, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.

В ході розгляду клопотання не доведено та не встановлено обставин, які б давали слідчому судді підстави вважати, що на даний час необхідності у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з підстав збереження речових доказів немає, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.

Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту заявленого прокурором майна, враховує можливість використання такого як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому уточнене клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.

Частиною 5 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Нормами частини 4 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», зокрема ухвали про арешт майна у кримінальних провадженнях оприлюднюються в електронній формі не раніше дня їх звернення до виконання.

Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

уточнене клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 42024072030000016 від 13 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 16 жовтня 2024 року в ході обшуку належної ОСОБА_5 квартири, а саме мобільний телефон марки «iPhone 14 Pro» із сім-карткою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , шляхом заборони користуватися та розпоряджатися вказаним майном, а також годинник марки «Apple Watch Ultra 49mm Titanium» шляхом заборони розпоряджатися таким.

Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Згідно із ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1