Рішення

від 17.01.2025 по справі 910/19522/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2025Справа № 910/19522/21

Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/19522/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" (Княжий затон, буд. 9-а, офіс 369, м. Київ, 02095)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермет Україна" (вул. Михайлівська, буд. 24 - А, м. Київ, 01001)

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 112 048, 00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермет Україна" (далі - відповідач) про зобов`язання вчинити дії та стягнення 112 048, 00 грн.

Також, одночасно з поданням позовної заяви позивач подав заяву про призначення інженерно-технічної експертизи матеріалів, речовин та виробів в порядку статті 99 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 судом було відкрито провадження у справі №910/19522/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також задоволено клопотання позивача та призначено у справі № 910/19522/21 інженерно-технічну експертизу матеріалів, речовин та виробів, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6), провадження у справі №910/19522/21 зупинено до надання висновків судової експертизи.

Ухвала суду від 13.01.2022 в частині призначення судової інженерно-технічної експертизи матеріалів, речовин та виробів залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022.

03.02.2022 суд ухвалою виправив допущену в ухвалі від 13.01.2022 описку.

04.02.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

25.03.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив.

29.03.2022 від позивача надійшла заява про призначення судової почеркознавчої експертизи, технічної експертизи документів та витребування оригіналів документів.

01.08.2022 від відповідача надійшло клопотання з питанням до експертів.

22.09.2022 від експерта Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 суд поновив провадження у справі, задовольнив клопотання судового експерта Київського науково - дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів та зупинив провадження у справі до надання висновків судової експертизи.

13.10.2022 до суду від відповідача повторно надійшло клопотання з питанням до експертів.

14.10.2022 від позивача надійшов супровідний лист на виконання вимог ухвали суду від 22.09.2022 з додатковими матеріалами для проведення експертизи.

26.10.2022 супровідним листом вих. №910/19522/21/4617/2022 Господарський суд міста Києва направив матеріали справи №910/19522/21 до Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.

24.11.2022 до Господарського суду міста Києва від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/19522/21, а також висновок експерта від 15.11.2022 №24466/22-34 за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (металів і сплавів виробів з них), яка була призначена судом у справі.

23.12.2022 суд поновив провадження у справі №910/19522/21, задовольнив заяву позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи, технічної експертизи документів та витребування оригіналів документів, що надійшла до суду 29.03.2022.

Даною ухвалою суд призначив у справі комплексну судову почеркознавчу експертизу та експертизу технічних документів, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6), провадження у справі №910/19522/21 зупинено до надання висновків судової експертизи. Також суд даною ухвалою витребував: (1) у ТОВ «Мірас Солюшнс» та ТОВ "Фермет Україна" оригінали видаткових накладних №700 від 23.09.2021, №681 від 23.09.2021 та №682 від 23.09.2021 з підписами та відтисками печаток сторін, (2) У ТОВ «Мірас Солюшнс» вільні зразки підписів уповноваженої особи, а саме - ОСОБА_1, а також зразки відтиску печатки ТОВ «Мірас Солюшнс» не менше ніж на 15 аркушах документів товариства, що використовувались (проставлялись) в період вересня 2021 року.

16.01.2023 до суду на виконання вимог ухвали від 23.12.2022 від ТОВ "Мірас Солюшнс" надійшли оригінали видаткових накладних від 23.09.2021 №681 (3 том м. с., а.с.38) та 682 (3 том м. с., а.с.40) та вільні зразки підписів уповноваженої особи, а саме - ОСОБА_1, а також зразки відтиску печатки ТОВ "Мірас Солюшнс" на 26 аркушах , що використовувались в період вересня 2021. Щодо видаткової накладної №700 від 23.09.2021 позивач зазначив про відсутність у нього оригіналу такої накладної, про що було вказано в позові та у відповіді на відзив, оскільки за твердженнями позивача така видаткова накладна ним не підписувалась.

Відповідач вимоги ухвали суду від 23.12.2022 не виконав, у зв`язку з чим, супровідним листом від 22.02.2023 № 910/19522/21/1199/2023 матеріали справи №910/19522/21 у 3-х томах направлені для проведення судової експертизи на основі наданих ТОВ "Мірас Солюшнс" матеріалів.

09.03.2023 від експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою від 21.03.2023 суд поновив провадження у справі, задовольнив клопотання судових експертів про надання додаткових матеріалів, повторно зобов`язав ТОВ "Фермет Україна" виконати вимоги ухвали суду від 23.12.2022 та не пізніше 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання суду оригіналу видаткової накладної №700 від 23.09.2021, копія якої була долучена до відзиву у справі №910/19522/21, зобов`язав ТОВ «Мірас Солюшнс» не пізніше 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали надати суду витребувані документи супровідним листом, із зазначенням переліку та реквізитів таких документів:

- оригінали документів, які містять достовірні вільні зразки підпису ОСОБА_1 , виконані особисто ним за періоди з 2015 по 2021 років включно, що пов`язані та не пов`язані з місцем роботи, які містяться у офіційних документах: формі №1 (про отримання паспорта громадянина України); довіреностях/різного роду договорах, заявах, що нотаріально засвідчені, тощо; у виписках та актах цивільного стану: про шлюб/про розірвання шлюбу/реєстрації батьками дітей, тощо; різного роду деклараціях, картках та заявах, що подаються до ДПС, тощо; різного роду заявах, що подаються до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), договорах про відкриття або закриття Банківських рахунків (карток), кредитів, тощо (не менше ніж у 10-15 документах).

- оригінали документів з повними і якісними вільними зразками відтисків печатки ТОВ «Мірас Солюшнс» за період часу їх датування квітень - грудень 2021 рр., включаючи 23.09.2021 та за передбачуваний період часу, коли дані відтиски печатки могли бути нанесені у досліджуваних документах (по 25-30 відтисків печатки за різні числа кожного місяця);

- експериментальні зразки відтисків печатки ТОВ «Мірас Солюшнс».

Також ухвалою від 21.03.2023 суд зупинив провадження у справі.

03.04.2023 від позивача надійшло клопотання з додатками на виконання вимог ухвали суду від 21.03.2023.

12.04.2023 від відповідача надійшла заява з додатками на виконання вимог ухвали суду від 21.03.2023.

24.05.2023 супровідним листом вих. №910/19522/21/3204/2023 Господарський суд міста Києва направив матеріали справи №910/19522/21 до Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.

22.06.2023 від судових експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про уточнення питань ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 поновлено провадження у справі, задоволено клопотання судових експертів про уточнення питань ухвали, уточнено судовим експертам питання, які визначені в ухвалі від 21.03.2023, зупинено провадження у справі.

26.07.2023 супровідним листом вих. №910/19522/21/4530/2023 Господарський суд міста Києва направив матеріали справи №910/19522/21 до Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.

14.09.2023 від судового експерта надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою від 16.10.2023 суд поновив провадження у справі та призначив судове засідання для вирішення клопотання експерта на 31.10.2023.

В судове засідання 31.10.2023 прибув представник позивача та судовий експерт Київського науково - дослідного інституту судових експертиз - Полтавська Я. Р.

Ухвалою від 31.10.2023 суд задовольнив клопотання судового експерта Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Полтавської Ярослави від 30.08.2023, що надійшло до суду 14.09.2023 та зобов`язав ТОВ "Мірас Солюшнс" надати суду письмові пояснення із відображенням чіткого переліку документів (їх реквізитів та том, аркуш справи де вони знаходяться), які надані експертам на дослідження з метою проведення експертизи технічних документів, а які - з метою проведення почеркознавчого дослідження. Даною ухвалою суд зупинив провадження у справі.

08.11.2023 до суду від ТОВ "Мірас Солюшнс" надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 31.10.2023.

Супровідним листом від 14.02.2024 №910/19522/21/969/24 матеріали справи №910/19522/21 було скеровано до експертної установи.

26.02.2024 до суду надійшло клопотання судових експертів про узгодження умов проведення експертизи від 16.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 суд поновив провадження у справі, задовольнив частково клопотання судових експертів про узгодження умов проведення експертизи у справі №910/19522/21, провадження у справі зупинив до надання висновків комплексної судової експертизи.

Супровідним листом від 06.03.2024 №910/19522/21/133/24 ухвала від 04.03.2024 разом з переліком документів, що підлягають дослідженню експертами в межах вирішення питань комплексної судової експертизи, призначеної у справі ухвалою суду від 23.12.2022 направлена до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

13.09.2024 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист, до якого долучено висновок експерта №6163 ч 6165/23-33/6166/6167/23-32 від 26.08.2024 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів у справі №910/19522/21.

25.10.2024 суд поновив провадження у справі та продовжив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

ТОВ «Фермет Україна» (продавець, відповідач) виставило ТОВ «Мірас Солюшнс» (покупець, позивач) рахунок-фактуру №986 від 16.09.2021 на суму 366 207, 00 грн на оплату товару за наступним найменуванням:

1. Лист 2х1500х3000 AISI304 у кількості 148 кг;

2. Лист 3х1500х3000 AISI304 у кількості 114 кг;

3. Лист 5х1250х2500 AISI316L у кількості 254 кг;

4. Лист 18х1500х1000 AISI316L у кількості 220 кг;

5. Лист 25х1500х2000 AISI316L у кількості 1192 кг;

6. Труба 64х2 AISI304 у кількості 1 м;

7. Лист 4х1000х2000 AISI316L у кількості 65 кг;

Платіжним дорученням №4535 від 20.09.2021 ТОВ «Мірас Солюшнс» перерахував на рахунок ТОВ «Фермет Україна» грошові кошти у розмірі 361839, 00 грн з призначенням платежу: «Оплата за матеріали зг. рахунка №986 від 16.09.2021 у т.ч. ПДВ 20 % - 60 306, 50 грн».

У подальшому, ТОВ «Фермет Україна» (продавець, відповідач) виставило ТОВ «Мірас Солюшнс» (покупець, позивач) рахунок-фактуру №1084 від 21.09.2021 на суму 40464, 00 грн на оплату товару за наступним найменуванням:

1. Лист 1,5х1250х2500 AISI304 4N+PVC у кількості 117 кг;

2. Лист 1,5х1500х3000 AISI304 4N+PVC у кількості 164 кг;

Платіжним дорученням №4550 від 21.09.2021 ТОВ «Мірас Солюшнс» перерахував на рахунок ТОВ «Фермет Україна» грошові кошти у розмірі 40464, 00 грн з призначенням платежу: «Оплата за матеріали зг. рахунка №1084 від 20.09.2021 у т.ч. ПДВ 20 % - 6 744, 00 грн».

Згідно видаткової накладної №681 від 23.09.2021 ТОВ «Фермет Україна» здійснило поставку товару на загальну суму 40464, 00 грн, з наступним найменуванням:

1. Лист 1,5х1250х2500 AISI304 4N+PVC у кількості 117 кг;

2. Лист 1,5х1500х3000 AISI304 4N+PVC у кількості 164 кг;

Згідно видаткової накладної №682 від 23.09.2021 ТОВ «Фермет Україна» здійснило поставку товару на загальну суму 254 159, 00 грн, з наступним найменуванням:

1. Лист 2х1500х3000 AISI304 у кількості 148 кг;

2. Лист 3х1500х3000 AISI304 у кількості 114 кг;

3. Лист 5х1250х2500 AISI316L у кількості 254 кг;

4. Лист 18х1500х1000 AISI316L у кількості 220 кг;

5. Лист 25х1500х2000 AISI316L у кількості 596 кг;

6. Труба 64х2 AISI304 у кількості 1 м;

7. Лист 4х1000х2000 AISI316L у кількості 65 кг;

ТОВ «Мірас Солюшнс» стверджує, що ТОВ «Фермет Україна» недопоставив товар, а саме лист 25х1500х2000 AISI316L у кількості 1 шт. вагою 596 кг та вартістю 112 048, 00 грн згідно рахунку-фактури №986 від 16.09.2021.

Також ТОВ «Мірас Солюшнс» стверджує, що в процесі розвантаження уповноваженими особами позивача було виявлено пошкоджений товар у кількості 6 шт. (товар має фізичні (механічні) пошкодження), а саме :

- листи 1,5х1250х2500 AISI304 4N+PVC у кількості 2 шт. (поставлені згідно видаткової накладної №681 від 23.09.2021);

- листи 1,5х1500х3000 AISI304 4N+PVC у кількості 2 шт. (поставлені згідно видаткової накладної №681 від 23.09.2021);

- листи 2х1500х3000 AISI304 у кількості 2 шт. (поставлені згідно видаткової накладної №682 від 23.09.2021).

Даний факт, на думку позивача, підтверджується відеозаписом та фото з місця відвантаження товару.

01.10.2021 ТОВ «Мірас Солюшнс» направив ТОВ «Фермет Україна» претензію №202110011, в якій вимагав:

1) протягом 5 робочих днів з моменту отримання даної претензії здійснити поставку на склад ТОВ «Мірас Солюшнс» за адресою м. Біла Церква, б-р М. Грушевського, 13 недоотриманого листа 25х1500х2000 AISI316L у кількості 596 кг або повернути сплачені кошти на рахунок «Мірас Солюшнс»;

2) замінити пошкоджені листи - 1,5х1250х2500 AISI304 4N+PVC у кількості 2 шт.; 1,5х1500х3000 AISI304 4N+PVC у кількості 2 шт.; 2х1500х3000 AISI304 у кількості 2 шт., в разі неможливості їх заміни, повернути за них сплачені кошти і після цього забрати дані листи зі складу ТОВ «Мірас Солюшнс» за адресою м. Біла Церква, б-р М. Грушевського, 13;

3) надати завірені сертифікати якості по рахункам-фактурам №986 від 16.09.2021 та №1084 від 21.09.2021.

У відповідь ТОВ «Фермет Україна» листом №21/10-1 від 21.10.2021 повідомив позивача про відсутність правових підстав для заміни заявлених товарів, оскільки, позивач не надав належних доказів на підтвердження фіксації невідповідності отриманого товару вимогам щодо якості, а також покупець не ініціював складання акту про фактичну кількість та якість отриманого товару відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 (надалі - Інструкція П-6) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (надалі - Інструкція П-7).

06.10.2021 ТОВ «Мірас Солюшнс» із залученням ТОВ «Елватех» провело спектральний аналіз 5 шт. поставлених листів згідно видаткової накладної №682 від 23.09.2021, а саме: листа 5х1250х2500 AISI316L у кількості 2 шт., листа 18х1500х1000 AISI316L у кількості 1 штука, листа 25х1500х2000 AISI316L у кількості 1 шт., листа 4х1000х2000 AISI316L у кількості 1 шт. За результатами спектрального аналізу, позивач зазначає, що маркування на зазначених 5-ти листах та заявлена марка сталі в рахунку-фактурі №986 від 16.09.2021 та видатковій накладній №682 від 23.09.2021 - AISI316L не відповідає марці фактично поставленого товару - AISI304.

Вищеозначене стало підставою для звернення до суду з даним позовом до відповідача з вимогою зобов`язати відповідача замінити товар неналежної якості та дефектний товар (який має механічні пошкодження) (позивач про цьому посилається на статтю 678 Цивільного кодексу України), а також з вимогою стягнути з відповідача грошові кошти за недопоставлений товар (позивач при цьому посилається на статтю 670 та статтю 693 Цивільного кодексу України).

2. Предмет позову.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача:

- зобов`язати ТОВ «Фермет Україна» повернути ТОВ «Мірас Солюшнс» надміру сплачені кошти за договором поставки, укладеним у спрощений спосіб у розмірі 112048, 00 грн за непоставлений товар;

- зобов`язати ТОВ «Фермет Україна» замінити товар неналежної якості на товар, який був погоджений ТОВ «Мірас Солюшнс», а саме здійснити заміну наступного дефектного товару та товару, який не відповідає вимогам щодо маркування сталі:

лист металу із параметрами 1,5х1250х2500 AISI304 4N+PVC у кількості 2 штуки;

лист металу із параметрами 1,5х1500х3000 AISI304 4N+PVC у кількості 2 штуки;

лист металу із параметрами 2х1500х3000 AISI304 у кількості 2 штуки;

замінити наступні листи металу із фактичними характеристиками AISI304:

лист металу параметрами 5х1250х2500 в кількості 2 шт. на лист з аналогічними параметрами марки сталі AISI316L;

лист металу параметрами 18х1500х1000 в кількості 1 шт. на лист із аналогічними параметрами марки сталі AISI316L;

лист металу параметрами 25х1500х2000 в кількості 1 шт. на лист із аналогічними параметрами марки сталі AISI316L;

лист металу параметрами 4х1000х2000 в кількості 1 шт. на лист із аналогічними параметрами марки сталі AISI316L.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб та позивач власні зобов`язання з оплати товару згідно виставлених рахунків-фактур виконав у повному обсязі, а відповідач здійснив лише часткове виконання договірного зобов`язання з поставки товару належної якості (інший товар був неналежної якості), або був недопоставлений;

(2) в момент прийняття товару представник відповідача відмовився брати участь у складанні двостороннього акту як те передбачено Інструкцією П-7;

(3) факт поставки 6 листів металу з механічними пошкодженнями підтверджується відеозаписом та фотографіями, отже відповідач зобов`язаний їх замінити;

(4) факт поставки 5 листів металу іншої марки сталі підтверджується спектральним аналізом проведеним на замовлення позивача ТОВ «Елватех», отже відповідач зобов`язаний їх також замінити;

(5) один лист металу відповідач недопоставив, а отже зобов`язаний повернути кошти здійсненої попередньої оплати у розмірі 112 048, 00 грн;

(6) про виявлені недоліки товару позивач повідомив позивача у телефонній розмові, а також у претензії №202110011 від 01.10.2021;

У відповіді на відзив позивач додатково зазначає, що ним не підписувались та не проставлялись відтиски печаток на видаткових накладних №681, №682 та №700 від 23.09.2021, копії яких долучено до відзиву.

4. Заперечення відповідача щодо суті позовних вимог.

(1) під час прийняття товару 23.09.2021 представники позивача не зупиняли процес прийняття товару та не висували вимог щодо складання актів про виявлені недоліки товару під час приймання;

(2) поставлений 23.09.2021 товар був прийнятий позивачем у повному обсязі без зауважень, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними;

(3) перевірка додержання відповідачем умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару повинна здійснюватися відповідно до Інструкції П-6 та Інструкції П-7, чого позивачем не дотримано. Також відповідач не отримував від позивача жодних повідомлень про виявлення прихованих недоліків товару;

(4) позивачем не надано належних та достовірних доказів, які свідчать про те, що відповідачем було поставлено неякісний товар, а спектральний аналіз проведений ТОВ «Елватех» не є таким доказом;

(5) також позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів, які підтверджують пошкодження товару, оскільки, з наданих позивачем фотографій неможливо ідентифікувати сам товар;

(6) отже, відповідач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання з поставки товару належної якості, кількості тощо, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі;

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що суду необхідно надати відповіді на такі ключові питання:

- чи підтверджено факт укладення між сторонами договору поставки у спрощений спосіб;

- чи належним чином виконано відповідачем умови договору щодо кількості, якості, асортименту та комплектності поставленого товару (якими доказами підтверджено те чи інше);

- чи вірно визначена позивачем правова кваліфікація спірних правовідносин (з чого виник спір);

- чи правомірно позивач звертається до суду про застосування правових наслідків порушення умов договору у спосіб замінити товар та повернути попередню оплату;

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині;

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (частина 1, пункт 2 частини 2 стаття 11 Цивільного кодексу України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина 1, 2 стаття 202 Цивільного кодексу України).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3 стаття 203 Цивільного кодексу України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 стаття 205 Цивільного кодексу України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами (частина 1 стаття 207 Цивільного кодексу України).

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (частина 2 стаття 205 Цивільного кодексу України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1 стаття 639 Цивільного кодексу України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина 2 стаття 638, частина 1 стаття 640, частина 1 стаття 641, частина 1-2 стаття 642 Цивільного кодексу України).

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 2, 3 стаття 180 Господарського кодексу України).

Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу (частина 2 стаття 184 Господарського кодексу України).

Отже, чинним законодавством України передбачена можливість укладати господарські договори в спрощений спосіб.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 712 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Фермет Україна» (продавець, відповідач) виставило ТОВ «Мірас Солюшнс» (покупець, позивач) рахунок-фактуру №986 від 16.09.2021 на суму 366 207, 00 грн на оплату товару (том 1, а.с. 23), а саме:

1. Лист 2х1500х3000 AISI304 у кількості 148 кг;

2. Лист 3х1500х3000 AISI304 у кількості 114 кг;

3. Лист 5х1250х2500 AISI316L у кількості 254 кг;

4. Лист 18х1500х1000 AISI316L у кількості 220 кг;

5. Лист 25х1500х2000 AISI316L у кількості 1192 кг;

6. Труба 64х2 AISI304 у кількості 1 м;

7. Лист 4х1000х2000 AISI316L у кількості 65 кг;

Платіжним дорученням №4535 від 20.09.2021 ТОВ «Мірас Солюшнс» перерахував на рахунок ТОВ «Фермет Україна» грошові кошти у розмірі 361 839, 00 грн з призначенням платежу: «Оплата за матеріали зг. рахунка №986 від 16.09.2021 у т.ч. ПДВ 20 % - 60 306, 50 грн» (том 1, а.с. 15).

Також ТОВ «Фермет Україна» (продавець, відповідач) виставило ТОВ «Мірас Солюшнс» (покупець, позивач) рахунок-фактуру №1084 від 21.09.2021 на суму 40 464, 00 грн на оплату товару (том 1, а.с. 24), а саме:

1. Лист 1,5х1250х2500 AISI304 4N+PVC у кількості 117 кг;

2. Лист 1,5х1500х3000 AISI304 4N+PVC у кількості 164 кг;

Платіжним дорученням №4550 від 21.09.2021 ТОВ «Мірас Солюшнс» перерахував на рахунок ТОВ «Фермет Україна» грошові кошти у розмірі 40 464, 00 грн з призначенням платежу: «Оплата за матеріали зг. рахунка №1084 від 20.09.2021 у т.ч. ПДВ 20 % - 6 744, 00 грн» (том 1, а. с. 16).

Згідно видаткової накладної №681 від 23.09.2021 ТОВ «Фермет Україна» здійснило поставку товару на загальну суму 40 464, 00 грн, з наступним найменуванням (том 1, а.с. 17):

1. Лист 1,5х1250х2500 AISI304 4N+PVC у кількості 117 кг;

2. Лист 1,5х1500х3000 AISI304 4N+PVC у кількості 164 кг;

Згідно видаткової накладної №682 від 23.09.2021 ТОВ «Фермет Україна» здійснило поставку товару на загальну суму 254 159, 00 грн, з наступним найменуванням (том 1, а.с. 22):

1. Лист 2х1500х3000 AISI304 у кількості 148 кг;

2. Лист 3х1500х3000 AISI304 у кількості 114 кг;

3. Лист 5х1250х2500 AISI316L у кількості 254 кг;

4. Лист 18х1500х1000 AISI316L у кількості 220 кг;

5. Лист 25х1500х2000 AISI316L у кількості 596 кг;

6. Труба 64х2 AISI304 у кількості 1 м;

7. Лист 4х1000х2000 AISI316L у кількості 65 кг;

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

З огляду на зміст вище зазначеного суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач доводить наступне:

- 5 листів металу поставлені іншої марки сталі (AISI304), а ніж було заявлено (AISI316L), а саме: листи 5х1250х2500 AISI316L у кількості 2 шт., лист 18х1500х1000 AISI316L у кількості 1 шт., лист 25х1500х2000 AISI316L у кількості 1 шт., лист 4х1000х2000 AISI316L у кількості 1 шт., що поставлені згідно видаткової накладної №682 від 23.09.2021.

- 6 листів металу поставлені з механічними пошкодженнями, а саме: листи 1,5х1250х2500 AISI304 4N+PVC у кількості 2 шт. та листи 1,5х1500х3000 AISI304 4N+PVC у кількості 2 шт., що поставлені згідно видаткової накладної №681 від 23.09.2021, а також листи 2х1500х3000 AISI304 у кількості 2 шт. поставлені згідно видаткової накладної №682 від 23.09.2021;

- 1 лист металу відповідач недопоставив, а саме - лист металу 25х1500х2000 AISI316L вагою 596 кг та вартістю 112 048, 00 грн згідно рахунку-фактури №986 від 16.09.2021;

Заперечення відповідача, що викладені у відзиві щодо необхідності дотримання у спірних правовідносинах сторін Інструкції П-6 та Інструкції П-7, суд відхиляє з огляду на наступне.

Інструкція П-6 передбачає порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, а Інструкція № П-7 за якістю.

Водночас відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

З пункту 1 Інструкції П-6 та Інструкції П-7 вбачається, що останні можуть застосовуватись, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами постачання або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання.

Натомість, у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили (частина 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина 1 статті 662 Цивільного кодексу України).

Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар (пункт 1 частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України);

надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (пункт 2 частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України).

Суд висновує, що поставлений товар має відповідати вимогам щодо асортименту, комплектності, кількості та якості, тари та (або) упаковки товару у відповідності до умов договору, і тільки в цьому випадку вважається, що продавець належним чином виконав свій обов`язок щодо передачі товару у власність.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні (частина 1 статті 669 Цивільного кодексу України).

Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами (частина 1 статті 671 Цивільного кодексу України).

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (частина 1 статті 673 Цивільного кодексу України).

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (частина 2 статті 673 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що поняття асортимент, кількість, якість не є тотожними поняттями. Вони різняться за юридичним змістом, правовою природою, а також і за обсягом прав покупця, зокрема при прийнятті товару, та обов`язків продавця, у разі передачі покупцеві товару, що не відповідає умовам договору щодо асортименту, комплектності, кількості, якості.

Правові наслідки порушення умов договору щодо кількості, асортименту та якості товару передбачені окремими статтями 670 Цивільного кодексу України (щодо кількості товару), 672 Цивільного кодексу України (щодо асортименту товару) та 678 Цивільного кодексу України (щодо якості товару).

При цьому, строки виявлення недоліків і пред`явлення вимоги у зв`язку з недоліками проданого товару та порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу визначені статтями 680, 687, 688 Цивільного кодексу України, що підлягають застосуванню судом при вирішенні даного спору.

З огляду на вище зазначене, суд зазначає, що сторони помилково вважають, що спір у справі виник лише щодо якості та кількості поставленого товару, оскільки, твердження позивача щодо поставки відповідачем товару іншої моделі (металу іншої марки сталі), є твердженнями щодо порушення відповідачем умов договору щодо асортименту товару, а не його якості.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Суд вирішує спір у межах заявлених позивачем вимог, а саме, виходячи зі змісту заявлених вимог та обставин, якими їх обґрунтовує позивач; при цьому, користуючись принципом «суд знає закони», при вирішенні спору суд може застосувати до спірних правовідносин інші норми права, ніж ті, які зазначив позивач як правову підставу позову.

Згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. У зв`язку із цим господарський суд, з`ясувавши в розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх і застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (пункт 9.52), від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 (пункт 6.56-6.58), від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (пункт 7.43), від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (пункт 84), від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 (пункт 10.76), від 15.11.2023 у справі № 918/119/21).

В пункті 86 постанови від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Отже, суд у даному випадку застосовуючи принцип «суд знає закони», визначаючи правову кваліфікацію спірних правовідносин, зазначає, що спір у справі стосується порушення відповідачем умов договору:

- щодо асортименту товару (в частині вимог про заміну 5 листів поставленого металу іншої марки сталі (AISI304), аніж було заявлено (AISI316L), а саме: листи 5х1250х2500 AISI316L у кількості 2 шт., лист 18х1500х1000 AISI316L у кількості 1 шт., лист 25х1500х2000 AISI316L у кількості 1 шт., лист 4х1000х2000 AISI316L у кількості 1 шт., що поставлені згідно видаткової накладної №682 від 23.09.2021);

- щодо кількості товару (повернення суми попередньої оплати за лист металу 25х1500х2000 AISI316L вагою 596 кг та вартістю 112 048, 00 грн згідно рахунку-фактури №986 від 16.09.2021);

- щодо передання товару неналежності якості (в частині вимог про заміну 6 листів металу, що поставлені з механічними пошкодженнями, а саме: листи 1,5х1250х2500 AISI304 4N+PVC у кількості 2 шт. та листи 1,5х1500х3000 AISI304 4N+PVC у кількості 2 шт., що поставлені згідно видаткової накладної №681 від 23.09.2021, а також листи 2х1500х3000 AISI304 у кількості 2 шт. поставлені згідно видаткової накладної №682 від 23.09.2021);

За таких обставин, у даній справі суд застосовує норми що регламентують порядок поставки та приймання продукції по кількості, якості та асортименту товару згідно Цивільного кодексу України як кодифікованого закону України вищої юридичної сили, ніж Інструкція П-6 та Інструкція П-7.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту (частина 1 статті 679 Цивільного кодексу України).

Покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 680 Цивільного кодексу України).

Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк (частина 2 статті 680 Цивільного кодексу України).

Умовами договору поставки, що укладений у спрощений спосіб сторони не передбачили гарантійного строку товару або іншого, аніж у частині 2 статті 680 Цивільного кодексу України, строку для пред`явлення вимог про недоліки товару.

Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам (частина 1 статті 687 Цивільного кодексу України).

Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках (частина 2 статті 687 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару (частина 1 статті 688 Цивільного кодексу України).

Однак, якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов`язку, встановлені частиною першою цієї статті (частина 2 статті 688 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина 3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач стверджує, що позивачеві було поставлено замовлений товар, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними №681, №682 та №700 від 23.09.2021.

Зокрема, згідно видаткової накладної №700 від 23.09.2021 ТОВ «Фермет Україна» здійснив поставку товару, а саме: лист 25х1500х2000 AISI316L вагою 596 кг та вартістю 112 048, 00 грн. Копії примірників видаткових накладних №681, №682 та №700 від 23.09.2021 відповідач долучив до відзиву (том 1, а.с. 134, 136, 138).

Позивач у свою чергу, заперечує проти підписання та проставлення печаток товариства на примірниках видаткових накладних №681, №682 та №700 від 23.09.2021, що надані відповідачем.

Таким чином, з огляду на предмет доказування у даній справі, суд за відповідною заявою позивача призначав у справі ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 комплексну судову почеркознавчу експертизу та експертизу технічних документів на виконання якої судовими експертами КНДІСЕ Полтавською Я. Р. та Приймак О. Г. складено та надано суду Висновок експертів за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів №6163ч6165/23-33/6166/6167/23-2 від 26.08.2024 (надалі - Висновок експертів №1).

Висновок експертів №1 містить підписи судових експертів Полтавської Я. Р. та Приймак О. Г. про те, що експерти обізнані про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 Кримінального кодексу України.

На вирішення комплексної судової експертизи поставлено наступні питання:

Чи виконано підпис у видатковій накладній №700 від 23 вересня 2021 року від імені особи ОСОБА_1 чи іншою особою?

Чи виконано підпис у видатковій накладній №682 від 23 вересня 2021 року від імені особи ОСОБА_1 чи іншою особою?

Чи виконано підпис у видатковій накладній №681 від 23 вересня 2021 року від імені особи ОСОБА_1 чи іншою особою?

Чи нанесений відтиск на видатковій накладній №700 від 23 вересня 2021 печаткою ТОВ «МІРАС СОЛЮШНС» та чи відповідає час його нанесення даті, вказаній у документі?

Чи нанесений відтиск на видатковій накладній №681 від 23 вересня 2021 печаткою ТОВ «МІРАС СОЛЮШНС» та чи відповідає час його нанесення даті, вказаній у документі?

Чи нанесений відтиск на видатковій накладній №682 від 23 вересня 2021 печаткою ТОВ «МІРАС СОЛЮШНС» та чи відповідає час його нанесення даті, вказаній у документі?

Об`єктами дослідження були примірники оригіналів видаткових накладних №681 та №682 від 23.09.2021, що надавались позивачем разом з листом, що надійшов до суду 16.01.2023 (том 3 а.с.38, а.с.40), а також примірники оригіналів видаткових накладних №681, №682 та №700 від 23.09.2021, що надавались відповідачем у пошкодженому вигляді разом із заявою, що надійшла до суду 12.04.2023 (том 3, а.с. 186, 187, 188).

На усіх означених примірниках, як позивача так і відповідача, містяться з боку відповідача - підпис директора ОСОБА_2 та відтиск печатки товариства, з боку позивача - підпис менеджера з питань регіонального розвитку ОСОБА_1 та відтиск печатки товариства.

За результатами проведених досліджень, судові експерти Полтавська Я. Р. та Приймак О. Г. прийшли наступних висновків:

1. Підпис від імені ОСОБА_1, який міститься у видатковій накладній №700 від 23 вересня 2021, у графі «Отримав (ла)_Менеджер з регіонального розвитку За довіреністю №І25 від 23.09.2021 ОСОБА_1», (том 3, а.с. 188), - виконаний ОСОБА_1.

2. Підпис від імені ОСОБА_1, який міститься у видатковій накладній №682 від 23 вересня 2021, у графі «Отримав (ла)_Менеджер з регіонального розвитку За довіреністю №125 від 23.09.2021 ОСОБА_1», (том 3, а.с. 40), - виконаний ОСОБА_1.

Підпис від імені ОСОБА_1, який міститься у видатковій накладній №682 від 23 вересня 2021, у графі «Отримав (ла)_Менеджер з регіонального розвитку За довіреністю №125 від 23.09.2021 ОСОБА_1», (том 3, а.с. 187), - виконаний ОСОБА_1.

3. Підпис від імені ОСОБА_1, який міститься у видатковій накладній №681 від 23 вересня 2021, у графі «Отримав (ла)_Менеджер з регіонального розвитку За довіреністю №126 від 23.09.2021 ОСОБА_1», (том 3, а.с. 38), - виконаний ОСОБА_1.

Підпис від імені ОСОБА_1, який міститься у видатковій накладній №681 від 23 вересня 2021, у графі «Отримав (ла)_Менеджер з регіонального розвитку За довіреністю №126 від 23.09.2021 ОСОБА_1», (том 3, а.с. 186), - виконаний ОСОБА_1.

4. Відтиск печатки від імені ТОВ «Мірас Солюшнс» у видатковій накладній №700 від 23.09.2021 (том 3 а.с. 188) та експериментальні і вільні зразки відтисків цієї печатки нанесені двома різними кліше.

Встановити час нанесення відтиску печатки від імені ТОВ «Мірас Солюшнс» у видатковій накладній №700 від 23.09.2021 (том 3 а.с. 188) не є за можливе з причини того, що досліджуваний відтиск та надані експериментальні і вільні зразки відтисків цієї печатки нанесені двома різними кліше.

5. Відтиск печатки від імені ТОВ «Мірас Солюшнс» у видатковій накладній №681 від 23.09.2021 (том 3 а.с. 38) нанесений печаткою, якою виконані експериментальні і вільні зразки відтисків цієї печатки, тобто вони нанесені одним кліше.

Відтиск печатки ТОВ «Мірас Солюшнс» у видатковій накладній №681 під 23.09.2021 (том 3 а.с. 38) нанесений не 23.09.2021, а нанесений у період датування відповідних документів, наданих в якості вільних зразків відтисків цієї печатки: Видатковій накладній №41 від 01.11.2021, Видатковій накладній №602 від 24.11.2021, Видатковій накладній №882 від 29.11.2021, тобто відтиск печатки нанесений з 01.11.2021 до 29.11.2021.

Відтиск печатки від імені ТОВ «Мірас Солюшнс» у видатковій накладній №681 від 23.09.2021 (том 3 а.с. 186) та експериментальні і вільні зразки відтисків цієї печатки нанесені двома різними кліше.

Встановити час нанесення відтиску печатки від імені ТОВ «Мірас Солюшнс» у видатковій накладній №681 від 23.09.2021 (том 3 а.с. 186) не є за можливе з причини того, що досліджуваний відтиск та надані експериментальні і вільні зразки відтисків цієї печатки нанесені двома різними кліше.

6. Відтиск печатки від імені ТОВ «Мірас Солюшнс» у видатковій накладній №682 від 23.09.2021 (том 3 а.с. 40) нанесений печаткою, якою виконані експериментальні і вільні зразки відтисків цієї печатки, тобто вони нанесені одним кліше.

Відтиск печатки ТОВ «Мірас Солюшнс» у видатковій накладній №682 від 23.09.2021 (том 3, а.с. 40) нанесений не 23.09.2021, а нанесений у період датування відповідних документів, наданих в якості вільних зразків відтисків цієї печатки: Видатковій накладній №41 від 01.11.2021, Видатковій накладній №602 від 24.11.2021, Видатковій накладній №882 від 29.11.2021, тобто відтиск печатки нанесений з 01.11.2021 до 29.11.2021.

Відтиск печатки від імені ТОВ «Мірас Солюшнс» у видатковій накладній №682 від 23.09.2021 (том 3 а.с. 187) та експериментальні і вільні зразки відтисків цієї печатки нанесені двома різними кліше.

Встановити час нанесення відтиску печатки від імені ТОВ «Мірас Солюшнс» у видатковій накладній №682 від 23.09.2021 (том 3 а.с. 187) не є за можливе з причини того, що досліджуваний відтиск та надані експериментальні і вільні зразки відтисків цієї печатки нанесені двома різними кліше.

Щодо висновків судових експертів про використання різних кліше печаток ТОВ «Мірас Солюшнс» на видаткових накладних №681, №682, №700 від 23.09.2021, суд зазначає, що вказані висновки не доводять тверджень позивача про те, що такі відтиски були проставлені поза волею товариства, оскільки, як підтверджено Висновком експертів №1 підпис на досліджуваних видаткових накладних належить уповноваженій особі позивача - ОСОБА_1

Також, суд враховує, що використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб`єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків (частина 2 та 3 статті 581 Господарського кодексу України).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина 1 стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина 2 стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункт 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88).

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 104 Господарського процесуального кодексу України).

Втім, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає, що спірні видаткові накладні №681, №682 та №700 від 23.09.2021 містять відомості про дату їх складання, назву контрагентів, не перешкоджають можливості ідентифікувати осіб, що приймали участь у проведенні господарської операції від імені таких контрагентів, містять відомості про зміст та обсяг господарських операцій.

Отже, факт підписання видаткових накладних №681, №682 та №700 від 23.09.2021 з боку уповноваженої особи позивача, а отже і факт здійснення господарських операцій по означеним накладним з більшою вірогідністю є підтвердженим, оскільки, жодних доказів на підтвердження протилежного матеріали справи не містять.

При цьому, суд враховує, що сам лише факт підписання первинних документів бухгалтерського обліку (в даному випадку видаткових накладних) уповноваженими представниками сторін не доводить факт того, що поставлений позивачеві товар відповідає замовленому асортименту та якості.

Зокрема, як вбачається з приписів статті 680 та 688 Цивільного кодексу України про порушення умов договору з боку продавця покупець має право повідомити у розумний строк, але в межах двох років, а у випадку доведення факту того, що продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору, то продавець не має права заявляти про наслідки невиконання покупцем обов`язку повідомлення про порушення умов договору купівлі-продажу (поставки).

З огляду на предмет доказування у даній справі, суд також за відповідною заявою позивача призначав у справі ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 інженерно-технічну експертизу матеріалів, речовин та виробів на виконання якої судовим експертом КНДІСЕ Приступою В. В. складено та надано суду Висновок експерта за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (металів і сплавів та виробів з них) №24466/22-34 від 15.11.2022 (надалі - Висновок експерта №2).

Висновок експерта №2 містить підпис судового експерта Приступи В. В. про те, що експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 Кримінального кодексу України.

На вирішення судової експертизи поставлені питання:

Якої марки сталі листи металу, що надані для дослідження?

Яким є хімічний склад об`єкта дослідження?

Чи відповідає якість досліджуваного об`єкта заявленій якості відповідно до рахунків-фактур №986 від 16 вересня 2021 року та №1084 від 21 вересня 2021 року та видаткових накладних №682 від 23 вересня 2021 року та №681 від 23 вересня 2021 року?

Суд зазначає, що об`єктом дослідження були 5 зразків металевих виробів, що поставлені згідно видаткової накладної №682 від 23.09.2021 за наступним найменуванням : листи 5х1250х2500 AISI316L у кількості 2 шт., лист 18х1500х1000 AISI316L у кількості 1 шт., лист 25х1500х2000 AISI316L у кількості 1 шт., лист 4х1000х2000 AISI316L у кількості 1 шт.

Об`єкти дослідження, що були передані судом судовому експерту 26.10.2022, попередньо відібрані ТОВ «Мірас Солюшнс» відповідно до Акту відбору зразків №1 від 10.10.2022 та надані суду разом з листом, що надійшов до суду 14.10.2022 на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва 26.09.2022.

В Акті відбору зразків №1 від 10.10.2022 ТОВ «Мірас Солюшнс» гарантував під юридичну відповідальність, що зразки, які надані для проведення інженерно-технічної експертизи матеріалів, речовин та виробів, відповідають тим зразкам, що входять до складу партії поставленої ТОВ «Фермет Україна» згідно видаткової накладної №682 від 23.09.2021.

Дослідивши надані об`єкти дослідження при вирішенні поставлених на вирішення судової експертизи питань, судовий експерт Приступа В. В. прийшов до наступних висновків:

1. Надані на дослідження зразки листів металу виготовлені зі сталі, що за визначеним хімічним складом відповідає марці AISI 304.

2. Визначений хімічний склад наданих об`єктів дослідження наведений в Таблиці 1 дослідницької частини висновку експерта.

3. За показником якості «хімічний склад» товари «Лист 5х1250х2500 AISI316L», «Лист 18х1500х1000 AISI316L», «Лист 25х1500х2000 AISI316L» та «Лист 4х1000х2000 AISI316L», що постачалися згідно рахунку-фактури №986 від 16.09.2021 та видаткової накладної №682 від 23.09.2021, зразки яких були надані на дослідження, не відповідають вимогам до заявленої марки сталі AISI 316L.

Встановити відповідність показників якості інших товарів, що постачалися згідно рахунку-фактури №986 від 16.09.2021 та видаткової накладної №682 від 23.09.2021, а також товарів, що постачалися згідно рахунку-фактури №1084 від 21.09.2021 та видаткової накладної №681 від 23.09.2021, заявленим не видається можливим, оскільки, зразки зазначених товарів на дослідження не надано.

Суд враховує приписи статті 104 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що з огляду на відсутність в матеріалах справи жодних інших доказів на спростування вище викладених висновків щодо невідповідності асортименту поставленого товару, суд прийшов до висновку, що з більшою вірогідністю металеві вироби, що поставлені згідно видаткової накладної №682 від 23.09.2021 за наступним найменуванням : листи 5х1250х2500 AISI316L у кількості 2 шт., лист 18х1500х1000 AISI316L у кількості 1 шт., лист 25х1500х2000 AISI316L у кількості 1 шт., лист 4х1000х2000 AISI316L у кількості 1 шт., фактично поставлені позивачеві у іншому асортименту (іншої марки сталі), а саме - замість замовленої марки сталі AISI316L, 5 шт. листів металу поставлено марки сталі AISI 304.

На переконання суду, у даному випадку, з огляду на зміст вчиненого порушення (поставка товару іншого асортименту) відповідач, як продавець такого товару не міг не знати про те, що позивачеві поставлено товар іншої марки сталі, тобто товар не відповідає умовам договору, а отже у розумінні статті частини 2 статті 688 Цивільного кодексу України продавець не має права посилатися на те, що не одержав від покупця (позивача) повідомлення про порушення умов договору в цій частині до моменту звернення з позовом до суду.

Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором (пункт 3 частини 2 статті 672 Цивільного кодексу України).

Відтак, на переконання суду, позивач у даному випадку правомірно заявляє вимоги щодо заміни 5 шт. листів металу із фактичним маркуванням AISI 304, що відповідає правовим наслідкам порушення умов договору щодо асортименту товару визначеним у пункті 3 частини 2 статті 672 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, щодо порушення відповідачем умов договору щодо кількості товару, суд зазначає наступне.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (частина 1 статті 670 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось судом вище, згідно видаткової накладної №700 від 23.09.2021 ТОВ «Фермет Україна» здійснив поставку товару ТОВ «Мірас Солюшнс», а саме: лист 25х1500х2000 AISI316L вагою 596 кг та вартістю 112 048, 00 грн, про що позивач у позові суду не повідомляв.

Оскільки, матеріали справи з більшою вірогідністю містять докази на підтвердження поставки відповідачем позивачеві товару загальною вартістю 112 048, 00 грн у відповідній кількості та найменуванні (висновки зроблені судом вище на підставі Висновку експертів №1), а останній не заявляє вимоги щодо порушення відповідачем умов договору при поставці товару за видатковою накладною №700 від 23.09.2021 щодо асортименту, якості тощо, суд вважає безпідставними та відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині повернення вартості попередньої оплати у порядку частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України за товар, що насправді був поставлений позивачеві.

Щодо передання відповідачем товару неналежності якості, суд зазначає наступне.

Позивач заявляє вимоги про заміну 6 листів металу, що поставлені з механічними пошкодженнями, а саме: листи 1,5х1250х2500 AISI304 4N+PVC у кількості 2 шт. та листи 1,5х1500х3000 AISI304 4N+PVC у кількості 2 шт., що поставлені згідно видаткової накладної №681 від 23.09.2021, а також листи 2х1500х3000 AISI304 у кількості 2 шт. поставлені згідно видаткової накладної №682 від 23.09.2021.

На думку позивача, пошкодження 6 листів металу підтверджується електронними доказами у розумінні статті 96 Господарського процесуального кодексу України, що надані разом з позовом на флеш носії, а саме фотографіями та відеозаписом моменту прийняття товару 23.09.2021.

У Керівництві «Електронні докази в цивільному та адміністративному процесі», ухваленому Комітетом міністрів Ради Європи 30.01.2019, зазначено, що електронні (цифрові) докази можуть бути у формі тексту, відео, фотографій чи аудіозаписів.

Невикористання електронного підпису особами, які створили електронний доказ (лист, повідомлення, файл, аудіозапис, інші дані), не є підставою для визнання такого доказу недопустимим, якщо інше не встановлено законом. Зазначені висновки містяться у постановах Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/5408/21, від 21.12.2023 у справі № 910/11210/22, від 16.07.2024 у справі №910/14895/23.

Отже, вирішення питання достовірності електронного доказу має відбуватися на загальних засадах, визначених Господарським процесуальним кодексом України, і відповідно до стандарту доказування "баланс ймовірностей", передбаченого статтею 79 зазначеного Кодексу.

Дослідивши зміст електронних доказів, суд приходить до висновку про наступне.

Згідно частини 1 статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Частина 2 статті 678 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Оскільки, у даному випадку, позивач вимагає безпосередньо заміни товару, то суд оцінює наявні в матеріалах справи докази в контексті застосування частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України (істотності порушення вимог щодо якості товару), а не частини 1 вказаної норми.

Відповідно до вимог закону, істотними недоліками вважаються: невиправні недоліки, які визначають неможливість фізичного усунення порушення вимог щодо якості товару; недоліки, усувати які економічно невигідно, зумовлюють наявність такого порушення вимог щодо якості товару, усунення якого пов`язане із значними витратами, замість яких доцільніше придбати інший товар; повторні недоліки визначають такий стан товару, за якого вони постійно повторюються незалежно від їх усунення.

Зазначені висновки містяться у постановах Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №924/1168/21, від 04.12.2024 у справі №910/2101/24.

З наданого суду на флеш носії відеозапису прийняття нібито поставленого відповідачем товару позивачеві 23.09.2021 не можливо ідентифікувати осіб, що брали участь у прийнятті товару, факту того, що такий товар поставлявся саме відповідачем та саме щодо спірних видаткових накладних (не можливо побачити ні найменування товару, ні наявні пошкодження спірного товару, ні момент підписання позивачем спірних видаткових накладних), а відтак, не визнається судом у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України як належний доказ, що може підтвердити обставини, які входять до предмету доказування у даній справі.

Дослідивши надані суду на флеш носії фотографії 6 шт. листів металу, які нібито вказують на неналежну якість переданого відповідачем товару, суд зазначає, що такі не доводять того факту, що недоліки товару є істотними, тобто товар має невиправні недоліки або недоліки, які усувати економічно недоцільно.

При цьому, позивач у даному випадку не подає позов про застосування правових наслідків передання товару неналежної якості, що передбачені частиною 1 статті 678 Цивільного кодексу України (тобто ті пошкодження, які не є істотними).

Жодних інших доказів на підтвердження істотних недоліків поставленого товару (6 шт. листів металу) позивач суду не надає.

У пункті 5.14. постанови Верховного Суду від 04.12.2024 у справі №910/2101/24, Верховний Суд зазначив, що у разі застосування судом вимог частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України для вирішення спору слід з`ясовувати обставини істотності порушення вимог щодо якості товару. Виявлення у проданому товарі звичайних (несуттєвих) недоліків не надає покупцеві право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар суми або вимагати заміни товару.

Отже, з огляду на недоведеність істотності недоліків поставленого товару у порядку частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у даній частині.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, підтверджені тими доказами, які містять в матеріалах справи, суд вважає вимоги позивача частково обґрунтованими і доведеними та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню.

6. Розподіл судових витрат.

Позивач у позові просив стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору. Про понесення будь-яких інших витрат позивач суду не повідомляв.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в частині задоволених позовних вимог на відповідача.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач у відзиві заявив про понесення ним судових витрат, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Втім, жодних доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідач суду не подає, а відтак суд покладає такі витрати на сторону яка їх понесла, тобто на відповідача.

Додатково суд зазначає, що сторони мають право подати суду клопотання про повернення їм оригіналів матеріалів, що були надані з метою проведення відповідних експертних досліджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" - задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фермет Україна" (вул. Михайлівська, буд. 24 - А, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код: 42112759) замінити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" (Княжий затон, буд. 9-а, офіс 369, м. Київ, 02095; ідентифікаційний код: 40777258) наступні листи металу із фактичними характеристиками AISI304:

- лист металу параметрами 5х1250х2500 в кількості 2 шт. на лист з аналогічними параметрами марки сталі AISI316L;

- лист металу параметрами 18х1500х1000 в кількості 1 шт. на лист із аналогічними параметрами марки сталі AISI316L;

- лист металу параметрами 25х1500х2000 в кількості 1 шт. на лист із аналогічними параметрами марки сталі AISI316L;

- лист металу параметрами 4х1000х2000 в кількості 1 шт. на лист із аналогічними параметрами марки сталі AISI316L.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермет Україна" (вул. Михайлівська, буд. 24 - А, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код: 42112759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" (Княжий затон, буд. 9-а, офіс 369, м. Київ, 02095; ідентифікаційний код: 40777258) судовий збір у розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 00 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких