Постанова

від 30.10.2007 по справі 27/365

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/365

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.10.2007                                                                                           № 27/365

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:           Моторного О.А.

 суддів:             Кошіля В.В.

           Вербицької О.В.

 при секретарі:            Вінницькій О.В.

 За участю представників:

 від позивача          Головіна Л.С.,

від відповідача          Науменко С.В., Залєсний В.О.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського дочірнього підприємства "Фарлеп"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 25.09.2007

 у справі № 27/365 (Дідиченко М.А.)

 за позовом                               Київського дочірнього підприємства "Фарлеп"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріс-Телеком"

 про                                                  визнання договору №4-2005 від 23.06.2005 недійсним

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся з позовом про визнання договору № 4-2005 від 23.06.2005 недійсним на підставі ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215 ЦК України, оскільки договір не спрямований на створення реальних правових наслідків та не відповідає умовам Цивільного кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2007 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:

23.06.2005 між позивачем як замовником та відповідачем як виконавцем було укладено договір на виконання робіт № 4-2005, згідно п. 1.1 якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе виконання такої роботи - встановлення автоматизованої системи обліку лінійних споруд на цифровій моделі місцевості.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що загальна вартість у відповідності до протоколу про договірну ціну склала 100 000,00 грн.

Згідно п. 2.3 договору строк дії договору визначено з 23.06.2005 по 31.12.2005.

У календарному плані на поставку автоматизованої системи обліку лінійних споруд на цифровій моделі місцевості, що є додатком 2 до договору передбачено зміст, терміни та ціну виконання основних етапів роботи.

Так, згідно зазначеного календарного плану строк виконання поставки і установки ліцензійного програмного забезпечення геоінфоромаційної системи Arc GIS Engine Runtime (1 ліцензія) встановлено до 30.09.2005, розробка інтерфейсу з існуючою у замовника системою лінійного обліку – до 10.10.2005, установка у замовника цифрової моделі м. Києва та системи обліку лінійних споруд - до 20.10.2005, наповнення геобази даних інформацією про усі кабелі, що належать замовнику - до 30.11.2005, розробка інструменту для передачі інформації в геоінформаційну систему КМФ ВАТ “Укртелеком” – до 20.12.2005, впровадження системи в промислову експлуатацію – до 31.12.2005.

Згідно ч.1-ч.3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір № 4-2005 від 23.06.2005 є договором підряду, який за своїм змістом та формою відповідає вимогам ст. 837 ЦК України.

Доводи позивача, що договором не встановлено кількості програмного забезпечення та адреси, за якою повинна виконуватись робота спростовуються пояснювальною запискою та календарним планом, що є додатками до договору, в яких зазначено, що виконавець в строк до 30.09.2005 поставляє та встановлює замовнику ліцензійне програмне забезпечення геоінформаційної системи Arc GIS Engine Runtime (1 ліцензія), а п. 3.2 договору визначено встановлення автоматизованої системи обліку лінійних споруд на цифровій моделі місцевості по місту Києву.

Таким чином, сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Також необхідно зазначити, що відсутність у договорі узгоджених сторонами істотних умов, свідчить про неукладеність договору і не може бути предметом вимог про визнання договору недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Стаття 203 ЦК України встановлює умови чинності правочинів, а саме: законність змісту правочину, наявність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину, його відповідність внутрішній волі, відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.

Позивач посилається на те, що оспорюваний договір зі сторони відповідача підписано особою, яка не мала на це необхідного обсягу повноважень, оскільки згідно п. 11.2 статуту відповідача на посаду директора має бути обрана особа, яка не є учасником товариства, а одним із учасників ТОВ “Гріс–Телеком” є Залєсний В.О.

Однак, такі доводи позивача є помилковими. Пункт 11.2 статуту відповідача передбачає, що на посаду директора може бути обрана особа, яка не є учасником товариства. Таким чином, статутом відповідача вказується про можливість обрання сторонніх осіб (які не є учасниками товариства) директором, а не про обмеження учасників щодо обрання на цю посаду.

Як вбачається з матеріалів справи, договір № 4-2005 від 23.06.2005 зі сторони відповідача підписано директором ТОВ “Гріс –Телеком” Залєсним В.О., повноваження якого підтверджуються, зокрема, Протоколом установчих зборів учасників ТОВ “Гріс –Телеком” № 1 від 21.05.2003 та довідкою №6553/03 про включення ТОВ “Гріс –Телеком” до ЄДРПОУ від 03.06.2003.

Позивач посилається на те, що спірний договір та Акт здачі – прийомки робіт № 1 від 29.12.2005, відповідно до якого замовник поставив автоматизовану систему обліку лінійних спору на цифровій моделі місцевості та вказав, що вартість цих робіт становить 100 000 грн. не може бути дійсною підставою для створення правових наслідків, оскільки не містить дати підписання та суперечить п. 3.1 та п. 3.4 договору.

У п. 3.1 договору встановлено, що зміст і терміни виконання основних етапів визначаються календарним планом, що є невід'ємною частиною цього договору.

Сторони передбачили, що згідно з п. 3.4 договору, при завершенні етапу робіт виконавець надає замовнику акт здачі–прийомки робіт, який замовник має підписати та протягом 5 днів після отримання, відповідно до п. 3.5 договору, надіслати виконавцеві, або дати мотивовану відмову від прийняття робіт.

Згідно п. 3.6 договору у випадку мотивованої відмови замовника від прийняття виконаних робіт по договору, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок, термінів їх виконання.

Акт приймання виконаних підрядних робіт - це документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання “Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат”. Акт складається підрядником (субпідрядником для генпідрядника) та надається замовнику (забудовнику).

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 9/126 від 11.05.2007, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2007, позовні вимоги ТОВ “Гріс –Телеком” про стягнення з Київського ДП “Фарлеп” заборгованості за Договором № 4-2005 у розмірі 106 035,22 грн. задоволено повністю.

Судами встановлено, що спір по справі № 9/126 виник внаслідок неналежного виконання Київським ДП “Фарлеп” своїх зобов'язань за договором № 4-2005 від 23.06.2005 в частині оплати наданих ТОВ “Гріс –Телеком” послуг по встановленню автоматизованої системи обліку лінійних споруд на цифровій моделі місцевості.

При розгляді справи № 9/126 встановлено, що фактом дострокового виконання ТОВ “Гріс –Телеком” робіт за договором підряду є Акт здачі–прийомки робіт № 1 від 29.12.2005, підписаний повноважними особами обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Отже, судами першої та апеляційної інстанції встановлено факт належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором, який згідно ст. 35 ГПК України має преюдиціальний характер та не потребує доказування при вирішенні даного спору.

Вищенаведеним підтверджується, що договір № 4-2005 від 23.06.2005 спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме встановлення автоматизованої системи обліку лінійних споруд на цифровій моделі місцевості. Зміст договору № 4-2005 від 23.06.2005 відповідає вимогам чинного законодавства України, а особи, які його вчинили, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в позові, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Київського Дочірнього підприємства “Фарлеп” та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2007 у справі № 27/365 відсутні.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Київського Дочірнього підприємства “Фарлеп” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2007 у справі № 27/365 - без змін.

2.          Матеріали справи № 27/365 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

 Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Вербицька О.В.

 02.11.07 (відправлено)