РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
за результатами вирішення заяви про відвід
17 січня 2025 року Р і в н е№460/27538/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про відвід головуючої судді у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області (далі - відповідач, КДКА Рівненської області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвалою суду від 08.01.2025 адміністративну справу № 460/27538/23 прийнято до провадження судді Поліщук О.В. та ухвалено продовжити її розгляд за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті. Цією ж ухвалою призначено адміністративну справу № 460/27538/23 до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні 06.02.2025.
16.01.2025 через підсистему «Електронний суд» представник відповідача Сурікова Світлана Іванівна, яка займає посаду голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, подала заяву про відвід головуючої судді Поліщук Ольги Василівни від розгляду адміністративної справи № 460/27538/23. Вказану заяву представник обґрунтовує тим, що між суддею Поліщук О.В. та головою КДКА Рівненською області Суріковою С.І. існують особисті неприязні стосунки, які виникли в процесі розгляду цивільної справи № 569/1502/16-ц за позовом Поліщук О.В. до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в межах якої Сурікова С.І., як адвокат, представляла інтереси відповідача Поліщука Д.В. в судах першої та апеляційної інстанції. Також представник відповідача звертає увагу на те, що суддя Поліщук О.В. як адвокат, на її думку, обліковується у Раді адвокатів Рівненської області, оскільки суддя має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.10.2018 № 1497, яке зупинене на підставі заяви адвоката з 06.10.2021. Крім того, у заяві про відвід судді представник відповідача зазначає про те, що попередньо ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 відведено головуючу суддю Дорошенко Н.О. від розгляду цієї адміністративної справи, а ухвалами суду від 06.01.2025 та від 07.01.2025 задоволені заяви про самовідвід головуючої судді Друзенко Н.В. та головуючої судді Недашківської К.М., відповідно. Мотивами постановлення Рівненським окружним адміністративним судом таких ухвал, як слідує з їхнього змісту, було, зокрема, те, що судді Дорошенко Н.О., Друзенко Н.В. та Недашківська К.М. мають свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і до суду надійшов інформаційний запит від "Інформаційного агентства Актуальна правда" щодо можливої пов`язаності вказаних суддів зі спільнотою адвокатів. Вказані обставини викликають у відповідача сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Поліщук О.В. при розгляді цієї справи, з огляду на що представник відповідача просить суд задовольнити заяву про відвід судді.
Відповідно до частини третьої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (частина четверта статті 40 КАС України).
Частинами одинадцятою-дванадцятою статті 40 КАС України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених в основу заяви про відвід судді, суд зазначає наступне.
Так, підстави для відводу судді визначені процесуальними положеннями статті 36 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з нормами частини другої статті 36 КАС України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Отже, підстави для відводу, у тому числі самовідводу судді, можна умовно поділити на безумовні - ті, що чітко визначені законом, й оціночні - які вимагають оцінки.
До оціночних підстав належать такі підстави, як: 1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Для відводу судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Іншими словами, особа, яка заявляє відвід судді із вказаних підстав, повинна навести конкретні факти такої заінтересованості, упередженості, необ`єктивності судді при розгляді конкретної судової справи та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.
Суд зауважує, що обґрунтування заяви про відвід головуючої судді зводиться представником відповідача до констатації двох обставин, а саме:
наявності особистих неприязних стосунків між суддею Поліщук О.В. та головою КДКА Рівненською області Суріковою С.І.;
наявності у судді Поліщук О.В. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Щодо першої обставини, то суд зазначає, що заява про відвід судді не містить жодного покликання на те, в чому проявляються неприязні стосунки між суддею Поліщук О.В. та головою КДКА Рівненської області Суріковою С.І. На переконання суду, такі твердження представника відповідача Сурікової С.І. є її особистим суб`єктивним ставленням та сприйняттям обставин розгляду цивільної справи № 569/1502/16-ц, в якій адвокат Сурікова С.І. брала участь виключно як представник свого клієнта, тому наведена обставина жодним чином не стосується особистого відношення судді Поліщук О.В. до результатів розгляду справи № 460/27538/23 та не впливає на здійснення професійної діяльності Поліщук О.В. на посаді судді під час розгляду адміністративної справи.
Щодо другої обставини, то суд також вважає її безпідставною, оскільки така фактично зводиться до того, що отримавши свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, особи, які є суддями, окрім Закону України "Про судоустрій і статус суддів", підпадають під дію Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Однак суд не погоджується з такими доводами, оскільки це є недопустимим та ставить під сумнів незалежність цих двох інститутів один від одного.
На переконання суду, наявність права на заняття адвокатською діяльністю, яке з 2021 року є зупиненим, не може свідчити про обставини, які викликають аргументований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, оскільки не підтверджує той факт, що між КДКА Рівненської області та суддею Поліщук О.В. наявні будь-які правовідносини.
Суд звертає увагу на те, що право на заняття адвокатською діяльністю Поліщук О.В. зупинено згідно пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 06.10.2021 на підставі заяви Поліщук О.В. від 06.10.2021, про що вказує і сам представник відповідача у заяві про відвід, що виключає наявність будь яких правовідносин з учасниками справи.
В контексті зазначеного вище, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 02.05.2024 у справі № 460/49246/22 щодо наявності підстав для відводу судді Поліщук О.В. у зв`язку з наявністю у неї свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, згідно з якою посилання заявника на сам факт наявності у судді статусу адвоката та її членство Національної асоціації адвокатів України не є достатньою, самостійною і об`єктивною обставиною, яка у розумінні статті 36 КАС України може зумовлювати процесуальний наслідок у вигляді відводу судді.
Суд констатує, що відповідачем доказів існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не надано. Побоювання, що суддя є упередженою не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, позаяк зі змісту самої заяви про відвід неможливо встановити жодних конкретизованих фактів з приводу того, в чому ж полягає пряма чи опосередкована упередженість та необ`єктивність судді під час розгляду справи.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що твердження відповідача покаледні в основу заяви про відвід головуючої судді Поліщук О.В. не ґрунтуються на положеннях процесуального закону, а тому не можуть бути підставою для задоволення заяви про відвід.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.
За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності Також у рішенні вказано, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими" (пункт 49).
Окрім наведеного, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42); у контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07.08.1996, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III).
Отже, при наданні оцінки об`єктивності судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії: 1) об`єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді; 2) суб`єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. При цьому, особиста безсторонність судді презюмується поки не надано доказів протилежного.
Відтак, надавши оцінку доводам, заявлених представником відповідача у заяві про відвід судді від розгляду даної справи, судом не встановлено підстав, передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, які б свідчили про упередженість або необ`єктивність судді, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
З урахуванням приписів частини четвертої статті 40 КАС України розгляд заяви про відвід необхідно здійснити суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, який визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 36-40, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Визнати заяву представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області Сурікової Світлани Іванівни, про відвід головуючої судді Поліщук Ольги Василівни необґрунтованою та передати справу № 460/27538/23 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2025 |
Оприлюднено | 20.01.2025 |
Номер документу | 124498653 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
О.В. Поліщук
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні