Ухвала

від 07.02.2025 по справі 460/27538/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за результатами вирішення заяви про відвід

07 лютого 2025 року Р і в н е №460/27538/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., за участю секретаря судового засідання Яцюк К.Р.; позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Карповича А.П., представника відповідача: Курганської О.В., розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою суду від 08.01.2025 адміністративну справу № 460/27538/23 прийнято до провадження судді Поліщук О.В. та ухвалено продовжити її розгляд за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті; призначено адміністративну справу № 460/27538/23 до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні 06.02.2025.

07.02.2025 через підсистему «Електронний суд» представник відповідача Сурікова Світлана Іванівна, яка займає посаду голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, подала заяву про відвід головуючої судді Поліщук Ольги Василівни від розгляду адміністративної справи № 460/27538/23. Вказану заяву представник обґрунтовує такими обставинами: 1) судом безпідставно задоволено клопотання позивачки ОСОБА_1 про долучення доказу - у вигляді листа від 30.01.2025 народного депутата України Камельчука Ю.О. та Парламентського дослідження Дослідницької служби Верховної Ради України від 30.01.2025 щодо не відповідності Рішення Ради адвокатів України № 69 від 21.09.2020 - вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутності законних повноважень у КДКА Рівненської області на розгляд дисциплінарного провадження, який не містить інформації щодо предмету доказування та якого не існувало на час прийняття оскаржуваних рішень КДКА; 2) 06.02.2025 значна частина виступів позивачки в судовому засіданні стосувалась висловлення негативної оцінки та образ в адресу представника відповідача та КДКА Рівненської області, при цьому відведений для розгляду справи процесуальний час використовувався не за призначенням, тобто розгляд справи не проводився, на що суд належним чином не реагував. І лише після заперечення представника відповідача суд зробив позивачці зауваження, на що позивачка зробила зауваження суду із вимогою внести її зауваження в журнал судового засідання. Головуюча суддя попросила секретаря внести зауваження позивачки до суду в журнал судового засідання. У подальшому на заперечення представника відповідача продовжувати судове засідання, яке було призначене на 11-00 год і тривало до 12.55 год після 14-00 год через зайнятість представника відповідача як практикуючого адвоката у цей час в інших справах, суддя під тиском позивачки повідомила, що має намір продовжити розгляд справи в цей же день після 14-00 год, хоча в ухвалі суду не вказувалось про призначення справи на цей час. Вказані обставини викликають у відповідача сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Поліщук О.В. при розгляді цієї справи, з огляду на що представник відповідача просить суд задовольнити заяву про відвід судді.

У судовому засіданні вирішення питання про відвід судді поставлено судом на обговорення учасників справи. Представник відповідача подану заяву підтримав, наполягав на її задоволенні. Позивач та його представник заперечували щодо задоволення заяви про відвід судді.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених в основу заяви про відвід судді, суд зазначає наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Отже, важливим питанням для реалізації механізму відводу судді є саме об`єктивне та обґрунтоване підтвердження прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а також наявність законних сумнів у неупередженості такого судді.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36, 37 КАС України.

За правилами частин першої та другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Водночас, згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно, думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу.

Отже, підстави для відводу, у тому числі самовідводу судді, можна умовно поділити на безумовні - ті, що чітко визначені законом, й оціночні - які вимагають оцінки.

До оціночних підстав належать такі підстави, як: 1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Для відводу судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Іншими словами, особа, яка заявляє відвід судді із вказаних підстав, повинна навести конкретні факти такої заінтересованості, упередженості, необ`єктивності судді при розгляді конкретної судової справи та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.

Судом встановлено, що підставою для відводу судді Поліщук О.В. відповідач посилається на наявність "інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді" (п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України).

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є обов`язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина перша статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє, чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно з принципом, який є стабільним та викладений в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У пунктах 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Таким чином, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно встановити наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом дотримання процесуальних прав, свобод та інтересів сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо). Інакше, особиста безсторонність суду (судді) презюмується.

Враховуючи наведене, посилання відповідача на те, що судом безпідставно задоволено клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи є безпідставним, оскільки відповідач висловлює незгоду із процесуальним рішенням судді. При цьому, доказів упередженості або необ`єктивності судді у вирішенні даної справи для цілей відводу на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суду не надано.

Утім, суд зауважує, що за приписами ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Це закономірно, адже незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними рішеннями суду під час судового розгляду справи є підставою для їх оскарження в апеляційному чи касаційному порядку і саме суди вищих інстанцій можуть надавати оцінку процесуальним рішенням суду.

У зв`язку з цим суд зазначає, що незгода відповідача із процесуальними рішеннями (діями) судді сама собою не може бути підставою для відводу, адже в іншому разі це може стати приводом для зловживання недобросовісним учасником своїми процесуальними правами на шкоду правосуддю та правам інших учасників процесу, використовуватись як механізм затягування розгляду справи та усунення від її розгляду судді лише з тих мотивів, що учасник не погоджується з процесуальними рішеннями (діями) судді під час розгляду справи.

Щодо другої обставини, то суд також вважає її безпідставною, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 223 КАС України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

06.02.2025, розпочавши розгляд справи № 460/27538/23 по суті, судом не встановлено обставин які б перешкоджали вирішити спір у даному судовому засіданні в межах робочого часу судді та осіб, які є іншими учасниками судового процесу, з урахуванням перерви на обід. При цьому, заявником в обґрунтуваннях усної заяви про оголошення перерви у судовому засіданні також не наведено доводів щодо неможливості вирішення спору у даному судовому засіданні. Покликання адвоката Курганської О.В. на її надмірну завантаженість у інших справах не взято судом до уваги, оскільки здійснення представником відповідача адвокатської діяльності та її участь у інших судових справах не може превалювати над завданнями та строками проведення судового розгляду цієї справи, провадження у якій триває понад один рік. Суд також звертає увагу на те, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Рівненської області, як суб`єкт владних повноважень, відповідно до ч. 3 ст. 55 не позбавлена права брати участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Крім того, Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює максимальну чи мінімальну допустиму тривалість судового засідання, а тому така тривалість визначається головуючим суддею самостійно, з урахуванням послідовності, обсягу та змісту усіх процесуальних дій, які належить вчинити під час судового розгляду.

Разом з тим, Наказом Державної судової адміністрації України від 06 червня 2022 року № 156, затверджено Інструкцію щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання

Згідно з п. 1 розділу ІІІ цієї Інструкції під час здійснення фіксування судового засідання секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання у відповідності до вимог процесуального законодавства.

Отже, протокол судового засідання - письмова форма фіксації судового процесу та окремих процесуальних дій. У судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу, де відображається перебіг судового розгляду справи у судовому засіданні.

Його ведення є невід`ємною частиною судового процесу, адже він забезпечує: гласність: будь-яка зацікавлена особа може ознайомитися з тим, як проходило судове засідання; законність: протокол слугує джерелом інформації для перегляду справи апеляційним та касаційним судами; справедливість: протокол фіксує всі заяви, клопотання, дослідження доказів та виступи учасників процесу, що дає можливість оцінити неупередженість суду.

А відтак, позивач висловила свою незгоду із застосованим до неї зауваженням суду із подальшим проханням зафіксувати таку незгоду у протоколі судового засідання, що й було зроблено судом під час розгляду справи.

За наведеного суд констатує, що відповідачем доказів існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не надано. Побоювання відповідача, що суддя є неупередженим не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, позаяк по своїй суті вони є сугубо гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості судді.

Окрім цього, зі змісту самої заяви про відвід неможливо встановити жодних конкретизованих фактів з приводу того, в чому ж полягає пряма чи опосередкована заінтересованість судді в результаті розгляду справи. Жодних обставин тому, що суддя не є вільним від стороннього впливу чи будь-якого втручання у судовий розгляд справи, у заяві про відвід не наведено.

При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до частини 3 статті 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно положень частини 3, 4 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Отже, підстав для відводу судді, передбачених статтею 36 КАС України, судом не встановлено, а тому у задоволенні заяви про відвід головуючої судді Поліщук О.В. слід відмовити.

Керуючись статтями 36, 39, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про відвід судді Поліщук О.В. від розгляду адміністративної справи № 460/27538/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ольга ПОЛІЩУК